Стаття 19 Закону № 875* встановлює для підприємств та ФОП норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Якщо працює від 8 до 25 осіб, такий норматив встановлюється у кількості одного робочого місця.
Тобто, щоб зрозуміти, чи повинен роботодавець виконувати «інвалідний» норматив, для початку необхідно визначити середньооблікову чисельність штатних працівників. А для цього, у свою чергу, треба знати, які категорії працівників братимуть участь у визначенні згаданого показника.
Середньооблікова кількість штатних працівників
В умовах воєнного часу багато працівників були мобілізовані, вступили до тероборони, перебувають у відпустках за власний рахунок, виїхали до інших міст або навіть країн. При цьому на їхні місця могли бути тимчасово прийняті нові співробітники. Кого враховувати у середньооблікову чисельність штатних працівників, а кого ні? Відповісти на це питання допоможе Інструкція № 286*.
У цьому документі необхідний показник називається середньооблікова кількість штатних працівників (СКШП). Його визначають:
— за місяць шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожен календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого — по 28 чи 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, та ділення отриманої суми на кількість календарних днів звітного місяця. При цьому кількість штатних працівників за вихідний, святковий та неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день;
— за квартал (рік) шляхом ділення суми середньооблікової кількості штатних працівників за місяці, що увійшли до обчислюваного періоду, на кількість місяців у цьому періоді.
Важливо! Для розрахунку СКШП зайнятий працівник враховується лише один раз — за місцем основної роботи як цілі одиниці.
Про те, які категорії включаються до розрахунку СКШП, а які ні, див. у таблиці.
Таблиця. Категорії працівників, які включаються / не включаються до розрахунку СКШП
| Уключаються до розрахунку | Не включаються до розрахунку |
| 1. Штатні працівники, які: — фактично з’явилися на роботу, у тому числі ті, які не працювали через простій; — прийняті на роботу з випробувальним терміном; — прийняті або переведені на неповний робочий день або неповний робочий тиждень; — перебувають у службових відрядженнях, включаючи закордонні; — є надомниками або дистанційниками; — прийняті для заміщення тимчасово відсутніх працівників; — працюють за межами підприємства; — направлені для виконання робіт вахтовим методом; — прийняті на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості; — є іноземними громадянами, якщо вони оформлені відповідно до національного законодавства та отримують заробітну плату; — є студентами денних відділень навчальних закладів, аспірантами, а також учнями професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладено трудові договори | 1. Працівники, тимчасово відсутні через: — відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами; — відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого законодавством або колективним договором, уключаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку |
| 2. Особи, прийняті на роботу за сумісництвом (зовнішні сумісники) | |
| 3. Особи (несуб’єкти господарювання), залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД)* | |
| 4. Фізичні особи — підприємці, які працюють за ЦПД | |
| 5. Особи, переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб’єктами господарювання | |
| 2. Працівники, тимчасово відсутні через: — неявки на роботу у зв’язку з хворобою (протягом усього періоду захворювання до повернення на роботу згідно з листками непрацездатності або до вибуття через інвалідність); — виконання державних або громадських обов’язків; — тимчасове переведення на роботу на інше підприємство на підставі договорів між суб’єктами господарювання; — направлення з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства або за кордон; — відпустки у зв’язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або через надання особам, які навчаються у навчальних закладах та аспірантурах, додаткових вільних днів; — щорічні основні або додаткові, творчі відпустки, надані відповідно до законодавства, колективного або трудового договору; — відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством; — вихідний день відповідно до графіка роботи підприємства; — отримання дня відпочинку за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні; — участь у страйку; — здійснення прогулу; — відсторонення від виконання повноважень; — перебування під слідством до рішення суду | 6. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві відповідно до договорів про надання робочих місць для зазначених цілей |
| 7. Особи, спрямовані підприємствами на навчання у навчальних закладах з відривом від виробництва, які отримують за рахунок коштів цих підприємств лише стипендію | |
| 8. Особи, які навчаються за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, що будуть вводитися в дію | |
| 9. Працівники, які подали заяви про звільнення та припинили роботу до закінчення строку попередження або припинили роботу, не попередивши адміністрацію** | |
| * Працівник, який уклав зі своїм роботодавцем додатково ЦПД, враховується у СКШП один раз за місцем основної роботи та не враховується у кількості працюючих за ЦПД (п.п. 2.6.2 Інструкції № 286). ** Виключаються із облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу. | |
Давайте розглянемо деякі з категорій працівників докладніше.
Насамперед зупинимося на особах, які захищають нашу країну, — мобілізованих та тих, хто вступив до тероборони. Як можна побачити з таблиці, основні працівники (тобто особи, для яких це місце роботи є основним), які відсутні на роботі у зв’язку з виконанням державних чи громадських обов’язків, включаються до розрахунку показника СКШП.
Крім того, повинні враховуватися при визначенні СКШП основні працівники, які перебувають у відпустках за власний рахунок (у тому числі на період воєнного стану) або у простої.
А що робити з працівниками, по яких у табелі обліку використання робочого часу проставлено «НЗ» — неявки з нез’ясованих причин чи «І» — інші причини неявок? На жаль, Інструкція № 286 чітко говорить лише про осіб, які вчинили прогул. Їх включають до розрахунку СКШП. Щодо нез’ясованих та інших неявок, то, на наш погляд, основні працівники, які не подавали заяви про звільнення, але не з’явилися на роботу з якихось причин, мають брати участь у розрахунку СКШП.
Майте на увазі: якщо на місце тимчасово відсутнього працівника ви прийняли нового співробітника на основне місце роботи, то враховувати у розрахунку показника СКШП вам доведеться і відсутнього, і новоприйнятого.
Приклад 1. У січні — травні 2022 року СКШП на підприємстві становила 7 осіб. З 1 червня 2022 року один із основних працівників був мобілізований. На його місце того ж дня за строковим трудовим договором на основну роботу прийнято іншого співробітника.
У розрахунку СКШП враховуються і мобілізований, і прийнятий на його місце основний працівник. Тому, якщо новий працівник пропрацює до кінця місяця, СКШП за червень 2022 року становитиме 8 осіб. І якщо до кінця року ситуація не зміниться (кількість основних працівників не зменшуватиметься), то підприємство буде зобов’язане виконувати «інвалідний» норматив, хоча кількість осіб, які фактично виконують роботу, не змінилася.
А от якби за строковим трудовим договором на місце мобілізованого працівника було прийнято сумісника, то СКШП залишилася б 7 осіб. Адже сумісники до розрахунку цього показника не включаються.
Тепер про осіб, із якими трудовий договір призупинено. Було б справедливим не включати їх до СКШП. Проте Інструкція № 286 не згадує таких працівників серед категорій, які не враховуються під час розрахунку цього показника. Тому до СКШП безпечніше враховувати всіх, кого Інструкція № 286 прямо не виключає з розрахунку. Принаймні до одержання роз’яснень Держстату з цього питання.
Більше про визначення СКШП див. у статті «Розрахунок чисельності працівників підприємства» // «Податки & бухоблік», 2020 № 77.
Отже, якщо на вашому підприємстві СКШП за рік більше ніж 8 осіб, потрібно виконувати «інвалідний» норматив. Причому подумати про це слід саме зараз, доки до закінчення року залишилося трохи більше 6 місяців. Чому? Пояснимо далі.
Виконуємо норматив
Наразі законодавство передбачає щорічне (до 1 березня року, наступного за звітним) подання роботодавцями Звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОI (далі — Звіт).
У ньому роботодавці серед іншого проводять розрахунок:
— СКШП облікового складу — рядок 01;
— СКШП, яким встановлено інвалідність (далі — СКШПінв), — рядок 02;
— «інвалідного» нормативу — рядок 03.
При цьому п. 9 Інструкції № 591* вимагає, щоб дані у рядках 01, 02 та 03 Звіту були відображені у цілих одиницях.
В результаті розрахунку вийшло дробове число? Тоді застосовуємо загальноприйняте правило заокруглення:
якщо після коми число від 1 до 4, округляємо у бік зменшення, якщо від 5 до 9 — у бік збільшення
Зазначимо: законопроектом № 7433 (див. за посиланням: itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39749) передбачається звільнити роботодавців від обов’язку подання згаданого Звіту. Однак при розрахунках кількості робочих місць планується застосовувати ті самі правила заокруглення.
Зверніть увагу: для цілей виконання «інвалідного» нормативу приймаються показники СКШП усіх працівників та окремо осіб з інвалідністю за рік. Звідси висновок: якщо підприємству необхідно працевлаштувати одну особу з інвалідністю, бажано зробити це не пізніше початку липня, а точніше — не пізніше 16.07.2022. Тоді при розрахунку СКШПінв за звітний рік ви отримаєте 1 (за умови, що такий працівник пропрацює у вас до кінця року).
Приклад 2. Підприємству для виконання «інвалідного» нормативу необхідно працевлаштувати одну особу з інвалідністю. Такий працівник був прийнятий на основне місце роботи з 15 липня 2022 року та пропрацював до кінця року.
У цьому випадку з 15 по 31 липня (17 календарних днів) у роботодавця щодня (включаючи вихідні дні) враховуватиметься 1 працівник з інвалідністю. Таким чином, за липень 2022 року СКШПінв становитиме:
1 особа х 17 к. дн. : 31 к. дн. = 0,55 особи ≈ 1 особа.
У свою чергу, СКШПінв за 2022 рік становитиме:
1 особа х 6 міс. : 12 міс. = 0,5 особи ≈ 1 особа.
Звісно, приймати на роботу осіб з інвалідністю можна і після 16 липня. Але тоді для виконання «інвалідного» нормативу підприємству необхідно прийняти не одного, а, наприклад, двох працівників з інвалідністю.
Щоб за рахунок заокруглення загалом по 2022 року вийти на СКШПінв, що дорівнює 1 особі, двох осіб з інвалідністю потрібно працевлаштувати не пізніше 08.10.2022 та не звільняти до кінця року.
У цьому випадку СКШПінв за жовтень 2022 року становитиме:
2 особи х 24 к. дн. (з 08.10.2022 по 31.10.2022) : 31 к. дн. = 1,55 особи ≈ 2 особи.
У свою чергу, СКШПінв за 2022 рік дорівнюватиме:
2 особи х 3 міс. : 12 міс. = 0,5 особи ≈ 1 особа.
Відповідно чим ближче до кінця року, тим більше осіб з інвалідністю потрібно працевлаштувати для виконання «інвалідного» нормативу.
Важливо!
У виконання нормативу роботодавці враховують лише осіб з інвалідністю, яких прийнято за основним місцем роботи
Осіб з інвалідністю, які працюють за сумісництвом, до виконання нормативу не включаємо!
А ось зайнятість працівника не має значення. Якщо працівник з інвалідністю прийнятий за основним місцем роботи за умов неповного робочого часу, то у виконання нормативу його зараховуємо як повноцінну одиницю.
Якщо норматив не виконано
За загальним правилом за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцю загрожують адміністративно-господарські санкції (далі — АГС), передбачені ст. 20 Закону № 875 (ср. ).
За кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю та не зайняте ним, необхідно сплатити АГС у сумі, що дорівнює:
— половині середньої річної зарплати штатного працівника, якщо на підприємстві працює від 8 до 15 осіб;
— середній річній зарплаті штатного працівника, якщо на підприємстві працює 15 і більше осіб.
Виключення становлять лише підприємства, установи та організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів. На них АГС за невиконання нормативу не накладаються.
Зауважимо: свого часу у листі від 26.04.2007 № 1/5-375 Фонд соцзахисту інвалідів зазначав, що АГС за невиконання нормативу також не накладаються на неприбуткові організації. Проте вважаємо, що це не привід не виконувати «інвалідний» норматив, адже від адмінвідповідальності ніхто не звільняв.
А чи можна уникнути штрафів, якщо роботодавець «інвалідний» норматив не може виконати, оскільки не знайшов осіб з інвалідністю, яких можна працевлаштувати? Про це читайте далі.
Пошук осіб з інвалідністю
Законодавець вимагає, щоб підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю, виділяли та створювали робочі місця для осіб з інвалідністю. Отже, перше, що потрібно зробити для виконання «інвалідного» нормативу, — створити (виділити) робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Тобто у штатному розписі має бути вакантна (незайнята) штатна одиниця (або її частина), на яку ви плануєте працевлаштувати особу з інвалідністю.
Припустимо, таке місце створено, а особу з інвалідністю на це місце ви не знайшли.
Не варто панікувати! Вимога до роботодавця про створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов’язком шукати таких осіб для працевлаштування.
Стаття 18 Закону № 875 згадує лише про необхідність надання роботодавцем інформації, яка потрібна для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, державній службі зайнятості. Така інформація подається за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій слід зробити позначку про те, що ви бажаєте працевлаштувати саме особу з інвалідністю.
Якщо подати цю форму вчасно, АГС за невиконання «інвалідного» нормативу можна уникнути. Бажано зробити це в тому місяці, в якому у вас СКШП досягне 8 осіб. Якщо СКШП вже 8 осіб, але форму № 3-ПН ви не подали, рекомендуємо подати її до центру зайнятості не пізніше липня звітного року. Чому так? Тому що, як ми вже згадували, працівник з інвалідністю може потрапити до нормативу як повноцінна одиниця, лише якщо відпрацює на підприємстві 5,5 або більше місяців.
Зауважимо, що форму № 3-ПН щомісяця подавати не потрібно. Достатньо поінформувати центр зайнятості один раз, не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії. Актуальність зазначених у цій формі вакансій центр зайнятості уточнює сам не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема, мобільним або фіксованим зв’язком, направленням повідомлення електронною поштою.
У разі коли центр зайнятості не направив вам потрібну кількість осіб з інвалідністю або направив, але вони відмовилися від запропонованої роботи, або ця робота їм була протипоказана згідно з висновками МСЕК, провини підприємства у невиконанні нормативу немає. Отже, і АГС до нього застосовуватися не повинні.
Якщо ж на Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю цей аргумент не подіє, то на ваш бік найімовірніше стануть судові інстанції.
Так, при розгляді справ про накладення АГС суди сходяться на тому, що такі санкції не можуть застосовуватися до роботодавця, який вжив усіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на створені ним робочі місця (див., наприклад, постанову Третього апеляційного адмінсуду від 06.02.2019 у справі № 804/3940/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/80347059).
Але майте на увазі: суд може вимагати від роботодавця довести, що до місяця подання форми № 3-ПН у нього не було обов’язку щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (див. постанову Восьмого апеляційного суду від 03.04.2019 у справі № 857/261/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/81136618). Тому з наданням цього звіту не слід затягувати.
Сподіваємося, всі питання, пов’язані з «інвалідним» нормативом, ви собі прояснили, і платити штрафи за його недотримання вам не доведеться!
Висновки
- Якщо на підприємстві або у ФОП середньооблікова кількість штатних працівників за рік більше 8 осіб, потрібно виконувати «інвалідний» норматив.
- Осіб з інвалідністю, які працюють за сумісництвом, до виконання «інвалідного» нормативу не включають.
- За невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцю загрожують адміністративно-господарські санкції.
- Адміністративно-господарські санкції не повинні застосовуватися до роботодавця, який вжив усіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на створені ним робочі місця.
