Дійсно на час дії воєнного стану існує заборона на здійснення банками видаткових операцій за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь (п. 15 постанови № 18*).
Фактично таким підприємствам банки блокують всі видаткові операції, за винятком тих, які названі як виключення у тому ж п. 15 постанови № 18 (соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів; допомоги ЗСУ; страхових виплат, виплат страхового відшкодування тощо).
Перерахування оплати контрагентам за договірними зобов’язаннями не входить до переліку винятків. Тобто такі видаткові операції знаходяться зараз під забороною.
Отже,
перерахувати оплату за виконані роботи/надані послуги/поставлені товари ваш контрагент (кінцевий бенефіціарний власник якого є громадянин Російської Федерації) фізично вам не зможе.
Довідково також зазначимо, що зараз діє мораторій (заборона) і щодо виконання зобов’язань на користь таких суб’єктів (за деякими виключеннями). Що передбачено постановою № 187*. Тобто здійснювати поставку товару, перераховувати оплату за поставлений товар, повертати аванси/ позику контрагенту, пов’язаному з Російською Федерацією, заборонено. Цей мораторій почав працювати з 04.03.2022.
Так от, що робити тепер підприємству/ФОП, яке до війни поставило товар/надало послуги/виконало роботи такому підприємству, але тепер не може отримати оплату через введені НБУ заборони?
Як варіант, можна спробувати домовитися з контрагентом про припинення (погашення) його зобов’язання в інший спосіб ніж було передбачено договором. Тут в нагоді може стати і новація, тобто заміна первинного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (ст. 604 ЦКУ), і передача відступного (ст. 600 ЦКУ).
Тобто замість коштів контрагент може передати вам, наприклад, якесь майно.
Але тут, знову ж таки, варто звернути увагу, що відчуджувати нерухоме майно, цінні папери, корпоративні права, транспортні засоби підприємство бенефіціарним власником яких є громадянин РФ, не може. В силу мораторію, встановленого згаданою вище постановою № 187.
Також можливий варіант виконання обов’язку боржника щодо сплати іншою особою (ст. 528 ЦКУ). Подробиці щодо цього дивіться в статті «Третій не зайвий», «Податки&бухоблік», 2020, № 53. Підійде і заміна боржника у зобов’язанні (ст. 520 ЦКУ).
Але! На все це потрібна згода вашого контрагента. В односторонньому порядку реалізувати все це неможливо.
А якщо контрагент на це не погоджується?
Напрошується варіант зі зверненням до господарського суду. Але чи дасть це результат. Важко сказати. З огляду на те, що:
— по-перше, маємо справу з форс-мажором. Адже введені НБУ обмеження на видаткові операції за банківськими рахунками підприємств, пов’язаних з РФ, фактично можна вважати форс-мажорними обставинами (ч.2 ст. 141 Закону про ТПП*). Більше про це можна дізнатися у статті «Чи можна не виконувати договір через війну?», «Податки & бухоблік», 2022, № 26.
* Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР.
Тож боржник об’єктивно немає можливості виконати свої договірні зобов’язання;
— по-друге, навіть якщо дійде справ до судового наказу і почнеться процедура примусового стягнення, зважаючи на те що видаткові операції за рахунками підприємств, пов’язаних з РФ, на час дії воєнного стану заборонені, то вочевидь така заборона поширюється навіть на примусове стягнення коштів з таких рахунків. Втім у виконавця є можливість звернути стягнення і на інше майно боржника.
А якщо просто чекати?
При найоптимістичнішому варіанті — можливо НБУ внесе зміни до своєї постанови № 18 і розширить перелік дозволених видаткових операцій. І, наприклад, дозволить здійснювати розрахунки з контрагентами-неповязаними особами за операціями, що відбулися до 24.02.2022. Періодично НБУ «знімає» обмеження. Так що цей варіант можливий. Тим паче, що мова йде про співпрацю з підприємством — резидентом України.
Якщо ні, то теоретично після закінчення воєнного стану обмеження на видаткові операції мають бути скасовані автоматично (адже постанова НБУ № 18 регулює роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану).
Але насправді
зараз досить важко спрогнозувати яке «майбутнє» бачать для підприємств з «коріннями» з РФ законодавці.
Судячи з постанови № 187 має бути прийнятий Закон щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором.
На сьогодні також вже прийнятий і діє Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 03.03.2022 № 2116-IX (ср. ). Але підзаконної нормативки до нього ще немає. Тобто як буде здійснюватися конфіскація такого майна, що буде з кредиторською заборгованістю таких підприємств у разі конфіскації майна — поки не зрозуміло.
Можливо, після введених законодавчих обмежень деякі з таких підприємств припинять свою діяльність. В такому разі кредиторам доведеться «чекати» на свої борги за процедурою ліквідації (в порядку «черговості» погашення вимог кредиторів).
