Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Мобілізовані та добровольці тероборони: оплатні питання

Марченко Олена, експерт з питань оплати праці
Податки & бухоблік Травень, 2022/№ 33
Друк
Про трудові гарантії мобілізованим та добровольцям тероборони ми розповідали в однойменній статті в «Податки & бухоблік», 2022, № 31. Продовжуємо підняту тему та розбираємо усі нюанси розрахунку середнього заробітку таким працівникам. Не залишимо осторонь й питання його виплати та оподаткування.

Що платимо?

Період військової служби мобілізованого працівника та час виконання обов’язків працівником-добровольцем в теробороні оплачуйте за середнім заробітком.

Середній заробіток зберігайте за робочі дні (години) по графіку роботи працівника

При його розрахунку керуємося Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100). Ним встановлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (п. 5 Порядку № 100).

Проте як зрозуміти, середньоденну чи середньогодинну зарплату треба рахувати? Відповідь на це питання надало Мінекономіки в листі від 13.07.2021 № 4711-06/36275-07 (див. коментар «Порядок № 100: середньоденна чи середньогодинна зарплата?» в «Податки & бухоблік», 2021, № 59).

Так, за загальним правилом, розраховуємо середньоденну зарплату. Навіть якщо у працівника погодинна оплата чи його праця оплачується за відрядними розцінками.

Середньогодинну зарплату обчислюємо лише у випадках, коли треба оплатити кілька робочих годин на день. Приклад: працівник частину робочого дня працював, а частину — був відсутній у зв’язку з виконанням обов’язків в теробороні.

Звісно, більшість роботодавців матимуть справу саме з середньоденною зарплатою. Тож розглянемо її розрахунок.

Розраховуємо середній заробіток

Головний тут — Порядок № 100. До речі, до нього були внесені зміни, які запрацювали з 29.04.2022*. Тож розглянемо нюанси обчислення середньої з урахуванням змін.

* Зміни були внесені постановою КМУ від 26.04.2022 № 486, яка набула чинності з 29.04.2022.

Для розрахунку середньоденної зарплати можна скористатися такою формулою (п. 8 Порядку № 100):

ЗПсер = ЗПф : Рф,

де ЗПсер — середньоденна заробітна плата;

ЗПф — сума заробітку за фактично відпрацьовані працівником робочі дні протягом розрахункового періоду та інших виплат, розподілених на відпрацьовані робочі дні відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період;

Рф — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих у розрахунковому періоді.

Почнемо з розрахункового періоду.

1. Визначаємо розрахунковий період та кількість відпрацьованих рабочих днів у ньому. В загальному випадку

розрахунковий період складають останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому працівника мобілізували або він долучився до тероборони

Приклад 1. Працівника мобілізували з 2 травня 2022 року. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Розрахунковий період: березень — квітень 2022 року. Якщо у розрахунковому періоді усі дні відпрацьовані повністю, кількість робочих днів, що візьмуть участь у розрахунку середньоденного заробітку, становитиме 43 дні (22 роб. дн. у березні + 21 роб. дн. у квітні).

Увага! Рахуємо кількість саме фактично відпрацьованих робочих днів, за виключенням днів у відрядженні, оплачених за середньою зарплатою (тобто такі дні у відрядженні до розрахунку потрапити не повинні). Це випливає з приписів абзацу двадцятого п. 4 Порядку № 100. Якщо ж дні у відряджені оплачені як звичайні робочі дні, то вони беруть участь у розрахунку середньої.

Приклад 2. Працівник уклав контракт добровольця тероборони з 5 травня 2022 року. З 14 по 25 березня (10 роб. дн.) він знаходився у відрядженні, а з 18 по 27 квітня (на цей період припало 8 роб. дн.) перебував у щорічній відпустці. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Розрахунковий період: березень — квітень 2022 року. Якщо робочі дні у відрядженні оплачені:

— за середньою, то кількість робочих днів, що візьмуть участь у розрахунку: 43 роб. дн. - 10 роб. дн. - 8 роб. дн. = 25 роб. дн.;

— як звичайні робочі дні, то у розрахунку: 43 роб. дн. - 8 роб. дн. = 35 роб. дн.

Приклад 3. Працівника було прийнято на роботу з 18 квітня 2022 року, а з 6 травня його мобілізували. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Для визначення розрахункового періоду користуємося загальною нормою про 2 календарні місяці, що передують місяцю призову (в наведеному прикладі — березень — квітень 2022 року) та підраховуємо кількість фактично відпрацьованих днів у ньому. Отримуємо 10 роб. дн. (з 18 по 22 та з 25 по 29 квітня).

«Але ж тут немає жодного повністю відпрацьованого місяця!», — скаже хтось з ваших колег-бухгалтерів. Так, дійсно, немає. Проте

у випадку з розрахунком за 2 календарних місяці вимога про повністю відпрацьовані місяці (з 1-го до 1-го числа) в Порядку № 100 відсутня

Тому, середню зарплату визначаємо за фактично відпрацьований час з 18 по 30 квітня 2022 року.

Йдемо далі. Ускладнюємо ситуацію. Протягом двох календарних місяців у працівника немає жодного відпрацьованого дня. Така ситуація може виникнути як у працівника, який давно працює на підприємстві, так і у працівника-новачка. Як бути? Відповідь на це питання дає абзац четвертий п. 2 Постанови № 100. А саме,

якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середню розраховуємо виходячи з виплат за попередні два місяці роботи

Приклад 4. Працівниця у травні 2022 року у свій робочий час почала виконувати обов’язки добровольця тероборони на підставі укладеного контракту. З 1 по 10 березня вона хворіла, а з 11 березня й до 1 травня була у карантинній відпустці без збереження зарплати.

Протягом лютого та березня 2022 року — двох місяців, що передують місяцю укладання контракту добровольця тероборони та початку виконання обов’язків, передбачених ним, працівниця не відпрацювала жодного дня. Тому розрахунковий період: попередні 2 місяці, грудень 2021 року — січень 2022 року.

Приклад 5. Працівник був мобілізований з 5 травня 2022 року. Протягом січня — березня 2022 року він перебував у карантинній відпустці за свій рахунок, протягом квітня 2022 року — перебував у воєнній відпустці за свій рахунок.

І останні 2 місяці, і попередні 2 місяці працівник не працював.

Тож для нього визначаємо умовний розрахунковий період — 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (в нашому випадку — місяцю мобілізації).

Кількість робочих днів в такому періоді підраховуємо відповідно до графіку роботи працівника.

Приклад 6. Працівника прийнято на роботу з 2 травня 2022 року, а з 12 травня його мобілізували.

Працівника мобілізовано в місяці прийняття на роботу. Немає жодного відпрацьованого дня в двомісячному періоді, що передує місяцю призову на військову службу. Тож тут, як і в попередньому прикладі 5, також визначаємо умовний розрахунковий період: березень — квітень 2022 року. І кількість робочих днів в такому періоді підраховуємо відповідно до графіку роботи працівника.

Увага! Новий воєнний нюанс, який діє з 29.04.2022 (див. абзац шостий п. 2 Порядку № 100).

Час, за який відсутні дані про нараховану зарплату працівника внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану, виключаємо з розрахункового періоду

На наш погляд, цією нормою хотіли сказати, що якщо підприємство нараховувало зарплату працівникам, але внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану, не має доступу до цих відомостей, то при розрахунку середньої зарплати за Порядком № 100, виключаємо час, за який такі відомості відсутні.

Переходимо до наступного етапу.

2. Обчислюємо суму заробітку у розрахунковому періоді. У розрахунку середнього заробітку враховуємо виплати, що входять до складу зарплати (оклад, премії, доплати, надбавки тощо), крім

1) виплат, що перелічені у пп. «а» — «о» п. 4 Порядку № 100 (одноразові виплати, матдопомога та ін.) та

2) виплат за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу та лікарняних (абзац двадцятий п. 4 Порядку № 100), а також допомоги по вагітності й пологам.

За загальним правилом, суми зарплати, які включаються до розрахунку середньої, повинні враховуватися в тих місяцях, ЗА які вони нараховані. Тобто всі нараховані, донараховані, відсторновані зарплатні виплати при розрахунку середньої розставляємо за місяцями, за які вони нараховані.

Виключення з цього правила — премії, в тому числі за місяць, та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період — квартал, рік тощо (далі — премії). Їх при розрахунку середньої враховуємо в заробіток місяця їх нарахування та наступних за ним місяців. Детально про включення премій до розрахунку середньої зарплати з урахуванням змін, що запрацювали з 29.04.2022, читайте в статті «Розрахунок середньої зарплати. Знову зміни», «Податки & бухоблік», 2022, № 31.

Приклад 7. Працівника мобілізували з 11 травня 2022 року. Розрахунковий період: березень — квітень 2022 року. За місяці розрахункового періоду працівникові була нарахована основна зарплата за березень в сумі 10000 грн, відпускні — 8135,52 грн, матеріальна допомога — 1000 грн, лікарняні — 1643,85 грн. В березні працівник відпрацював 22 робочих дні, в квітні не працював у зв’язку з відпусткою та хворобою.

В розрахунку середньоденної зарплати прийме участь лише основна зарплата в сумі 10000 грн. Відпускні, що розраховані за середньою зарплатою, лікарняні, ну й матдопомога до розрахунку потрапити не повинні.

Увага!

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було зарплати, розрахунки проводимо з установленої йому в трудовому договорі тарифної ставки (окладу)

При чому, якщо місячна тарифна ставка (оклад) нижча за мінімальну зарплату (МЗП), то в розрахунку середньої зарплати використовуємо МЗП на час розрахунку.

Також враховуємо зайнятість працівника (повна чи неповна). Так, наприклад, якщо працівник прийнятий на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводимо з окладу (МЗП), обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Ще один момент. Якщо розрахунок робимо з окладу (МЗП), то загальну суму що візьме участь у розрахунку, визначаємо шляхом множення окладу (МЗП) на кількість місяців розрахункового періоду.

Після цього етапу вже можемо обчислити середньоденну зарплату та суму виплат.

3. Обчислюємо середньоденну зарплату та загальну суму виплат. Використовуємо формулу, наведену на початку статті.

Після того, як середньоденну зарплату визначили, множимо її суму на кількість робочих днів місяця, не відпрацьованих у зв’язку з мобілізацією/залученням до тероборони.

Приклад 8. Використовуючи умови прикладу 7, визначимо суму середньоденної зарплати працівника та суму середнього заробітку у травні 2022 року. У зв’язку з мобілізацією він не відпрацював у цьому місяці 15 робочих днів.

Сума середньоденної зарплати дорівнює: 10000 грн : 22 роб. дн. = 454,55 (грн/роб. дн.).

Сума середнього заробітку за травень: 545,55 грн/роб. дн. х 15 роб. дн. = 6818,25 грн.

Приклад 9. Працівник був прийнятий на роботу з 2 травня 2022 року на умовах неповного робочого тижня (20 годин на тиждень, 0,5 штатної одиниці), а 12 травня його мобілізували. Оклад працівника 6000 грн.

В розрахунковому періоді: березні — квітні 2022 року працівник не працював, тому не мав заробітку. Розрахунок середньої проводимо з окладу, але не нижче МЗП. Оклад (6000 грн) нижчий за МЗП, що діє в травні (6500 грн). Отже, в розрахунку середньої прийме участь МЗП з урахуванням зайнятості працівника.

Згідно з графіком роботи підприємства на розрахунковий період припало 43 роб. дн.

Середньоденна зарплата складе: 6500 грн х 0,5 х 2 : 43 роб. дн. = 151,16 грн/роб. дн.,

де 0,5 — частина штатної одиниці, зайнятої працівником з неповним робочим часом;

2 — кількість місяців у розрахунковому періоді.

Якби у наведеному прикладі працівникові було встановлено не оклад, а годинну тарифну ставку чи відрядну розцінку, для розрахунку середньої треба було б годинну ставку/відрядну розцінку «перетворити» на оклад. Для цього годинну ставку/відрядну розцінку множте на норму робочих годин за графіком роботи працівника/його норму виробітку у травні 2022 року. А потім вже порівнюйте результат з МЗП (див. лист Мінекономіки від 06.01.2021 № 4709-06/524-07).

Увага! Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводьте за загальними правилами, встановленими Порядком № 100. Проте може статися, що розрахована нова середня зарплата буде нижчою від середньої зарплати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби. В такому випадку для розрахунку застосовуємо середню зарплату, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби (абзац двадцять четвертий п. 4 Порядку № 100).

Отже, усі тонкощі розрахунку середньої зарплати для мобілізованих працівників та добровольців тероборони вам відомі. Тепер поговоримо про інші, не менш важливі моменти, що пов’язані з його нарахуванням та виплатою.

Правила виплати та інші нюанси

Виплата. Виплачуйте середню зарплату у строки, передбачені колдоговором, для виплати зарплати, тобто мінімум двічі на місяць (ст. 115 КЗпП). Щодо мінімального розміру оплати за першу половину місяця (авансу), то розмір такої оплати має визначатися на підставі табеля обліку робочого часу поточного місяця (з 1 по 15 число), виходячи з розміру середньоденної зарплати (див. лист Мінекономіки від 02.04.2021 № 4711-06/20369-07).

Середній заробіток мобілізованих та тероборонівців зберігаємо за рахунок роботодавця. Його подальша компенсація із державного бюджету не передбачена.

Доплата до мінімалки. Сума середньої зарплати в порівняльних розрахунках для цілей виконання трудової вимоги про виплату зарплати не нижче мінімалки участі не бере. Адже вона нарахована за невідпрацьований час. Тому, якщо в поточному місяці ви нарахували працівникові тільки його середню зарплату, дотягувати її до мінзарплатного рівня і нараховувати йому трудову доплату не потрібно.

Індексація. Якщо середню нараховано за весь місяць, індексації не буде. Оскільки виплати, які обчислюють з середньої заплати, не є об’єктом індексації. І тільки у тому випадку, коли ви будете зберігати середній заробіток лише частину місяця (у місяці початку/закінчення військової служби, виконання обов’язків у теробороні), у працівника може виникнути право на індексацію. При цьому визначаємо її з розрахунку повного робочого часу, а виплачуємо пропорційно фактично відпрацьованому часу.

Чи утримувати аліменти? Так, утримувати. Підстава — п.п. 6 п. 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабміну від 26.02.93 № 146. В ньому зазначено, що аліменти утримують у тому числі із зарплати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов’язків, та в інших випадках збереження зарплати.

Податки

ПДФО та ВЗ. Середній заробіток, що зберігається за мобілізованими та добровольцями тероборони оподатковуйте ПДФО (за ставкою 18 %) і ВЗ (за ставкою 1,5 %) у загальному порядку.

Що стосується податкової соціальної пільги (ПСП), то мобілізовані** працівники не мають права на неї. Підстава — п.п. 169.2.3 ПКУ. Ним встановлено, що ПСП не може бути застосована до зарплати, яку особа протягом звітного місяця отримує одночасно з доходами у вигляді грошового чи майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

** Так само як і працівники, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняті на військову службу за контрактом.

Відносно добровольців тероборони з цього приводу офіційних коментарів немає. На нашу думку, такі працівники мають право на ПСП, оскільки не є військовослужбовцями. Проте, звісно, хотілося б почути думку ДПСУ.

ЄСВ. Сума середнього заробітку мобілізованих та добровольців тероборони входить до бази справляння ЄСВ. При цьому, якщо вони працевлаштовані за основним місцем роботи та не є особами з інвалідністю, дотримуйте вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати.

Разом з тим, для роботодавців — ФОП-платників єдиного податку (ЄП) груп 2 та 3, а також юросіб-платників ЄП групи 3 встановлені певні воєнні поблажки, що стосуються сплати нарахованого ЄСВ. Пояснимо.

З 17.03.2022 набрав чинності п. 920 розд. VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI. Ним надано право переліченим вище роботодавцям-єдинникам під час періоду загальної мобілізації, визначеного Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 за власним рішенням не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних*** під час мобілізації на військову службу до ЗСУ.

*** Зверніть увагу, за працівників — добровольців тероборони, працівників, призваних на військову службу до початку мобілізації (до 24.02.2022), а також за тих працівників, хто поступив на військову службу за контрактом, ЄСВ сплачуємо на загальних підставах.

Якщо роботодавець-єдинник 2 чи 3 групи прийме рішення про несплату ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до ЗСУ, то, рекомендуємо це рішення оформити відповідним наказом (розпорядженням).

За працівників не хвилюйтеся. Ці періоди увійдуть до їх страхового стажу. ЄСВ буде або сплачено за кошти держбюджету, або ж такі періоди будуть «закриті» за рахунок ЄСВ, сплаченого з грошового забезпечення військовослужбовця.

Нараховані, але не сплачені суми ЄСВ з бази нарахування працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до ЗСУ, що підлягають сплаті за рахунок державного бюджету, роботодавець розраховує та відображає у звітності з ЄСВ. Однак, як саме треба це відобразити в Об’єднаній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ, роз’яснень наразі немає.

Ще один момент. Вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати за працівниками, призваними під час мобілізації на військову службу до ЗСУ, не треба застосовувати до зарплати за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична їх демобілізація.

Висновки

  • Розрахунок середнього заробітку мобілізованим та добровольцям тероборони робимо виходячи з двомісячного розрахункового періоду.
  • Для розрахунку визначаємо середньоденну зарплату, в тому числі й працівникам з погодинною оплатою праці та відрядникам.
  • У загальному випадку з суми середнього заробітку мобілізованим та добровольцям тероборони утримуємо ПДФО (18 %), ВЗ (1,5 %), а також стягуємо ЄСВ (22 %).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі