POS-термінальне регулювання: старе і нове
Насамперед звернемо увагу на дату «01.08.2022». Що це за дата? Вона ніяким чином не пов’язана ані з карантином, ані з воєнним станом. Із цієї дати вводиться в дію новий Закон про платіжні послуги і одночасно втратить чинність нині діючий Закон № 2346.
А чим примітний Закон № 2346? Тим, що саме в ньому прописано базове регулювання в частині застосування POS-терміналів. Відповідно до 01.08.2022 живемо по-старому (за тими правилами, що діють зараз). А після — по-новому. Нові правила, скажімо так, більш сучасні. Вони дають суб’єктам господарювання більше можливостей. Втім не будемо зараз їх чіпати. Говоритимемо про ті правила, що діють зараз.
Нагадаємо, що фактично все «тримається» на вимогах постанови № 878. До речі, вельми архаїчної, яка висуває наступні вимоги:
| Хто зобов’язаний застосовувати POS-термінали | Виключення / звільнення від застосовування POS-терміналів |
| суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) | суб’єкти господарювання, що провадять діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб |
| підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) | |
| заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств |
Тут багате нюансів — щодо розуміння цих норм. Втім про них ви вже могли дізнатися з наших публікацій у «Податки & бухоблік», 2021, № 40, «Бухгалтер 911», 2022, № 5, № 9.
Чи є послаблення
У питані, що нас цікавить, ні.
Так, ми маємо багато послаблень на період воєнного стану. Наприклад, щодо виконання податкових обов’язків, деяких ЄСВ-обов’язків, щодо подання неподаткової звітності тощо. Але все це не стосується POS-терміналів.
Є штрафні послаблення щодо відповідальності за порушення вимог Закону про РРО. Втім самого обов’язку застосовувати РРО/програмні РРО (ПРРО) ніхто не відміняв. Тож і обов’язок застосовувати POS-термінали (який прямо пов’язаний з обов’язком застосовувати РРО) нікуди не зникає.
НБУ також не обмежував безготівкові розрахунки між резидентами України, зокрема, й розрахунки через POS-термінали у торговельних точках. А НБУ та ДПСУ закликають до широкого використання безготівкових розрахунків та наголошують, що найбезпечнішим і надійним способом оплати в умовах воєнного стану є саме безготівкові розрахунки (тобто у тому числі з використанням ЕПЗ). Більше деталей щодо «грошових» питань знайдете у «Податки & бухоблік», 2022, № 19-20.
Не забуваємо і про таку корисну зараз послугу як «готівка на касі» — видача готівки держателям ЕПЗ. Більше деталей щодо її оформлення знайдете у «Податки & бухоблік», 2021, № 40.
Таку операцію теж потрібно проводити через РРО/ПРРО. З урахуванням останніх змін — через операцію «службова видача» (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 75).
Перевірки
Перевіряти виконання вимог щодо приймання від покупців ЕПЗ можуть податківці та захисники прав споживачів.
Податківці. Знайте, що перед податківцями в питанні, що нас цікавить, вже прибрали перевірочні перешкоди. Так, згідно змін до ПКУ, що їх передбачено Законом № 2120:
1. Немає жодних обмежень на фактичні перевірки податківців. «Карантинне» регулювання з п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ змінено та не працює під час дії воєнного / надзвичайного стану, а новий «воєнний» п. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ фактичні перевірки не обмежує.
2. Серед підстав для «виходу» податківців на фактичну перевірку вже прямо названо інформацію, яка свідчить про можливі (!) порушення суб’єктом законодавства щодо забезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ (п.п. 80.2.2 ПКУ).
Це може бути власна інформація податківців або отримана ними від держорганів або органів місцевого самоврядування.
Який висновок? Раніше, під час дії «карантинного» перевірочного мораторію податківці з фактичною перевіркою мали можливість навідатися лише до обмеженого кола суб’єктів. До тих, хто має справу зі спиртом, алкоголем, тютюном, пальним. Тепер таких обмежень щодо фактичних перевірок немає!
Більш того, судячи зі змін у п.п. 80.2.2 ПКУ, зараз «є запит» на наведення ладу у питанні застосування суб’єктами господарювання POS-терміналів. Тож побачити в себе на порозі податківців, які прийдуть на фактичну перевірку, теоретично може кожний суб’єкт сфери торгівлі, громадського харчування та послуг (робіт), щодо якого може вивчатися питання застосування POS-терміналу.
Звісно якщо в податківців щодо цього суб’єкта буде інформація про можливі порушення.
Нагадаємо, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника (п. 80.1 ПКУ).
А оскільки забезпечення можливості розрахуватися ЕПЗ позначено як частину законодавчих вимог щодо здійснення розрахункових операцій, то перед початком фактичної перевірки податківці можуть робити «контрольну закупівлю» (п.п. 80.4 ПКУ).
Держспоживслужба. Ця служба теж контролює питання застосування суб’єктами господарювання POS-терміналів. І теж має «доступ» до суб’єктів господарювання навіть попри воєнний стан. Через позапланові перевірки — за скаргою споживача.
Дивіться. Щодо неподаткових перевірок регулювання наразі прописано у постанові № 303.
Вона дозволяє протягом періоду воєнного стану здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Тож Держспоживслужба за умови виконання вказаної вимоги може провести позапланову перевірку суб’єкта господарювання. А підставою для неї може стати скарга споживача (абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877).
Відповідальність
Податківці. В арсеналі податківців — адмінштраф за ст. 16315 КпАП.
Так за недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ податківці можуть наказати ФОПа або винну посадову особу юрособи:
— адмінштрафом від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн);
— адмінштрафом від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн) за повторне порушення особою, до якої протягом року застосовувалося адміністративне стягнення за ті ж дії.
Зверніть увагу. Від цього адмінштрафу не захистять ані «карантинний» штрафний мораторій, ані «воєнне» штрафне звільнення з Закону про РРО.
Єдине, що тут теоретично може спрацювати, — це правило, що немає адмінпорушення без вини (ст. 9 КпАП). Тож якщо особа доведе, що вжила всіх залежних від себе заходів щоб запобігти порушенню, втім уникнути порушення не вдалося, то покарання не повинно бути.
Навіть у світлі норми з останнього абзацу п. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ про так би мовити невідворотність покарання за порушення, виявлені дозволеними під час воєнного стану фактичними перевірками.
Держспоживслужба. Держспоживслужба до суб’єкта-порушника може застосувати штраф у розмірі 500 нмдг (8500 грн) — згідно п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023.
При цьому, по-хорошому, виходячи зі ст. 7 Закону № 877, якщо в акті перевірки зафіксовано порушення, то орган Держспоживслужби може (!) обійтися лише складанням припису або іншого розпорядчого документа щодо усунення виявленого порушення. При виконанні їх вимог у повному обсязі і у встановлений строк штрафи згідно з вимогами п. 11 ст. 7 Закону № 877 не застосовуються.
Але по факту штраф 8500 грн. Держспоживслужба часто накладає одразу — без всяких приписів. Тож покладатися на ліберальний підхід мабуть не варто.
Втім, не забуваємо про загальну норму з ч. 2 ст. 218 ГКУ. Що адміністративно-господарську санкцію не можна накласти, якщо суб’єкт доведе, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
