Почнемо з того, що працівники на роботу не виходили, але документи, які підтверджували б цей факт, відсутні. Отже, при відновленні діяльності необхідно все відповідним чином оформити. Як саме?
На наш погляд, перш за все
слід сформувати табелі обліку використання робочого часу з дати припинення роботи підприємства до дати її відновлення
Для цього видається наказ із вказівкою начальнику відділу кадрів (чи особі, яка виконує його функції) відновити облік робочого часу за період нездійснення діяльності підприємства шляхом оформлення табелів.
У табелях обліку використання робочого часу відділ кадрів проставить неявки працівників: «НЗ» (неявки з нез’ясованих причин) або «І» (інші причини неявок). По мобілізованому працівнику з 26.02.2022 слід проставити «ІН» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством).
Причому вважаємо, не варто «вдавати», що табелі обліку використання робочого часу заповнювалися щодня протягом усього періоду, коли підприємство не провадило діяльність. Адже в такому разі виникне закономірне питання: чому працівник, який щодня виконував свої посадові обов’язки (заповнював табель), не отримував заробітної плати за зазначений період?
Мобілізований працівник
Відповідно до ст. 119 КЗпП за мобілізованими працівниками зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток. При цьому така виплата не залежить від того, працювало підприємство на повну силу або не здійснювало діяльності зовсім. Тобто середній заробіток мобілізованому працівнику слід нарахувати за весь період його служби з 26.02.2022.
Яка відповідальність загрожує роботодавцю за несвоєчасну виплату заробітної плати мобілізованому працівнику?
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону № 2136* роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язань щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій чи дії інших обставин непереборної сили. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок бойових дій, строк її виплати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
При цьому фахівці Мінекономіки у роз’ясненні від 22.03.2022 (див. на сайті www.me.gov.ua у розділі: Головна/Діяльність/Умови праці/Трудові відносини в умовах воєнного стану) згадували лист ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1. Цим листом засвідчуються форс-мажорні обставини: військова агресія Російської Федерації, що стала підставою запровадження воєнного стану. Але чіткого висновку про те, що на підставі зазначеного листа на період війни від штрафів за несвоєчасну виплату зарплати буде звільнено будь-яке підприємство, Мінекономіки не робить. Тому рекомендуємо подбати про підтвердження неможливості виплатити заробітну плату мобілізованому працівнику у встановлені строки через бойові дії.
Які документи це можуть підтвердити? На наш погляд, стануть у нагоді будь-які офіційні документи, які вказують на те, що на території, де знаходиться підприємство, велися бойові дії. Зокрема, розпорядження КМУ від 06.03.2022 № 204-р, наказ Мінреінтеграції від 25.04.2022 № 75. Також можна звернутися до ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин. Крім того, підтвердженням можуть слугувати внутрішні документи підприємства: акти, що фіксують руйнування, доповідні та пояснювальні записки тощо.
Наприклад, у пояснювальній записці головного бухгалтера можна зазначити, що у зв’язку з воєнними діями та загрозою життю не було можливості вийти на роботу, був відсутній доступ до бухгалтерських документів, і відповідно, було неможливо здійснити розрахунок та нарахування середнього заробітку мобілізованому працівнику.
Працівники, які виїхали за кордон
Якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавець може ухвалити рішення про переведення працівників, які виїхали за кордон, на дистанційну роботу* (див. ст. 602 КЗпП).
* Детально про дистанційку ми писали у статті «Дистанційна робота: що треба знати в умовах воєнного стану» // «Податки & бухоблік», 2022, № 26.
Такої можливості немає? Тоді зауважте: на думку Держпраці*,
якщо працівник залишив робоче місце і не виконує своїх трудових обов’язків у зв’язку з воєнними діями, то такий факт не може розглядатися як прогул без поважної причини
* Див. за посиланням: dsp.gov.ua/faq/ у розділі «Рекомендації для роботодавців та працівників на період воєнного стану».
При цьому в табелі обліку використання робочого часу можна проставляти позначку «НЗ» або «І». Підстави для збереження заробітку за таким працівником відсутні. У разі необхідності виконання його обов’язків можна працевлаштувати на це місце іншу особу за умов строкового трудового договору.
Ще один можливий варіант оформлення відсутності працівника — надання йому неоплачуваної відпустки. При цьому згідно із ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 протягом періоду дії воєнного стану на прохання працівника йому може бути надана неоплачувана відпустка без обмеження 15-денним строком, передбаченим ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР. І немає значення, чи ведуться на території населеного пункту, де знаходиться підприємство, активні бойові дії.
Але зауважте, що така відпустка надається виключно на прохання працівника. Відправляти працівників у неоплачувані відпустки з власної ініціативи роботодавець не має права.
Що ж до звільнення працівника, то тут треба розуміти, що такої підстави для розірвання трудового договору, як перебування працівника за кордоном, у КЗпП немає. Тому керуємось загальними нормами трудового законодавства. Це може бути, наприклад, звільнення з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП), за згодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Допустимо й розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (ст. 40 і 41 КЗпП).
Таким чином, як можна переконатися, всі прогалини, допущені під час призупинення діяльності підприємства, можна усунути без проблем.
