Перебої з електрикою? Купіть генератор, не пошкодуєте!

Завдання підбору генератора за технічними параметрами — поза зоною відповідальності бухгалтера. З цим мають впоратися технічні служби підприємства. Однак розуміти, що саме ви придбали, зайвим не буде. Бо від цього залежатиме те, які дозвільні документи на експлуатацію генератора вам знадобляться.

Класифікуємо покупку

Узагалі-то, за УКТ ЗЕД* правильна назва агрегатів, які ми зазвичай називаємо генераторами, — електрогенераторні установки. Цей термін стосується поєднання електричного генератора і будь-якого первинного двигуна, зокрема, двигуна внутрішнього згоряння.

* Див. Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом ДМСУ від 14.07.2020 № 256.

І відносяться такі агрегати до товарної позиції 8502. Саме про них ми й говоритимемо в цій статті. Але для спрощення будемо використовувати загальновживану назву «генератор».

Отже, за сферою застосування генератори поділяються на:

— портативні — зазвичай невеликих габаритів і потужності (від 2 — 3 кВт до 10 — 20 кВт) і скомпоновані так, що можна переносити або перевозити генератор;

— стаціонарні — встановлюються на фундаменті, в приміщенні чи під навісом, без можливості транспортування. Вони не обмежені за розміром і можуть досягати потужностей у декілька МВт.

Виходячи з особливостей пристрою генератори бувають:

— відкритого типу — вони вимагають монтажу в окремому технічному приміщенні, обладнаному, зокрема, вентиляцією, опалюванням та кондиціонуванням, системами видалення відпрацьованих газів, пожежної сигналізації та пожежогасіння тощо;

— закритого типу (у кожусі) — у таких генераторах кожух забезпечує захист від несприятливих погодних умов, надаючи можливість експлуатувати їх поза приміщенням (рекомендується при цьому використовувати навіс).

Як наслідок, залежно від виду генератора, до нього можуть висуватися різні вимоги, що необхідно мати на увазі при отриманні дозвільної документації.

Отримуємо дозвільні документи

Ліцензії у сфері електроенергетики. За Законом № 2019* (див. ст. 8) ліцензується, зокрема, господарська діяльність із виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачам.

* Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII.

Разом з тим, який би генератор ви не купили, у разі його внутрішньогосподарського використання

Пояснюється це тим, що згідно з п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону № 2019 електрична енергія — це енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу. А якщо продажу немає, виходить, що Закон № 2019 не регулює таку діяльність, тож жодної «електричної» ліцензії отримувати не потрібно.

Разом з тим певні побоювання виникають у тому разі, якщо генератор забезпечує електроенергією не тільки потреби його власника, а й інших суб’єктів господарювання (скажімо, орендарів у офісному центрі, афілійованих підприємств, розташованих за місцезнаходженням власника генератора, тощо).

На наш погляд, жодного продажу електроенергії як товару немає і в цьому разі. Принаймні, договори купівлі-продажу електроенергії, про які йдеться в пп. 19 і 20 ст. 1 Закону № 2019, сторони між собою точно не укладають.

Але щоб із гарантією уникнути будь-яких звинувачень у безліцензійній діяльності, радимо обмежуватися традиційними формулюваннями в договорах оренди про компенсацію витрат, на кшталт, «орендар компенсує орендодавцеві вартість пального, використаного на забезпечення роботи генератора, пропорційно часу його роботи/потужності електрообладнання орендаря тощо».

Дозвіл на роботу об’єктів підвищеної небезпеки. Генератори не належать до машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А Переліку № 77*. Отже, дозвіл на експлуатацію генератора, що його видає Держпраці та її територіальні органи згідно з Порядком № 1107**, отримувати не потрібно.

* Перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 03.02.2021 № 77.

** Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107.

Разом з тим потенційно зазначений дозвіл може знадобитися для устатковання напругою понад 1000 В (п. 8 групи А Переліку № 77). Але на практиці генератори з такими характеристиками використовують дуже рідко.

Якщо ж усе-таки вам потрібен саме такий агрегат, майте на увазі, що на період дії воєнного стану (ВС) машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, зазначені у пп. 2 — 9 групи А Переліку № 77, дозволено експлуатувати на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (додаток 8 до Порядку № 1107). Таке послаблення запроваджене згідно з постановою КМУ від 24.03.2022 № 357, яка діятиме до дня припинення або скасування ВС і ще протягом одного місяця після цього.

До речі, не виключаємо, що інспектори Держпраці вимагатимуть декларацію відповідності від усіх власників будь-яких генераторів. Справа в тому, що експлуатація машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б Переліку № 77, здійснюється на підставі саме такої декларації (п. 21 Порядку № 1107). А в пп. 1 і 8 групи Б Переліку № 77 наведено надзвичайно широке визначення терміна «машина», під яке, на нашу думку, потрапляє й генератор у тому числі. Тож про всяк випадок запам’ятайте, що

Її можна надіслати поштою до адміністратора ЦНАП у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію таких декларацій на безоплатній основі протягом 5 робочих днів з дня їх отримання. Відмова в реєстрації декларації не допускається.

Дозвіл на викиди. Згідно з вимогами природоохоронного законодавства (див. ст. 11 Закону № 2707*) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними (!) джерелами забруднення можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди. При цьому стаціонарним джерелом забруднення є підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферу (п.п. 14.1.230 ПКУ).

* Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.92 № 2707-XII.

Таким чином, власникам портативних генераторів про зазначений дозвіл можна взагалі не турбуватися.

Причому такий агрегат, поза всяким сумнівом, належить до третьої групи стаціонарних джерел забруднення (див. ч. 7 ст. 11 Закону № 2707). А це означає, що зазначений дозвіл ви можете отримати безпосередньо у своїй місцевій ОДА або через ЦНАП за погодженням із санепідслужбою (ч. 5 ст. 11 Закону № 2707). Більше того, він буде для вас безкоштовним (ч. 1 ст. 11¹ Закону № 2707) і з необмеженим строком дії (ч. 8 ст. 11 Закону № 2707).

Решта подробиць — у БЗ 117.06, а також у статті «Установлюємо твердопаливний котел: організаційні питання» // в «Податки & бухоблік», 2022, № 81. Процедура отримання дозволу однакова як для опалювального котла, так і для генератора.

Важливо! Експлуатація стаціонарного джерела забруднення без дозволу на викиди загрожує суб’єкту господарювання застосуванням до нього відповідних штрафів і санкцій (відшкодування шкоди — ст. 34 Закону № 2707, адмінштраф на посадових осіб — ст. 78 КУпАП, а в окремих випадках ще й кримінальна відповідальність — ст. 241 ККУ).

Щоправда, на період дії ВС можна подати декларацію до відповідного дозвільного органу і цим захиститись від звинувачень у бездозвільній діяльності. Таку можливість передбачено постановою КМУ від 18.03.2022 № 314. Як це реалізувати на практиці, читайте в статті «Дозвільні документи під час війни: оновлення!» // в «Податки & бухоблік», 2022, № 39).

Подаємо форму № 20-ОПП

Щодо цього Мінфін роз’яснив так (див. питання № 3 УПК, затвердженої наказом Мінфіну від 12.01.2022 № 7):

Тут діє принцип укрупнення інформації, який використовується при поданні ф. № 20-ОПП. Так само підходять до цього й податківці (БЗ 116.11).

Якщо ж інформацію про таке приміщення ви раніше не подавали, то є сенс зробити це зараз, особливо в тому разі, якщо приміщення, в якому працюватиме генератор, розташоване не за основним місцем вашого обліку. Поставте у ф. № 20-ОПП відповідну позначку про взяття вас на облік за неосновним місцем — це дасть вам змогу в разі необхідності скористатися звільненням від екологічного податку за п.п. 69.16 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (про особливості сплати цього податку розповімо в наступній статті).

І не забувайте, що ф. № 20-ОПП завжди подають за основним місцем вашого обліку як платника податків.

Зберігаємо пальне

У загальному випадку зберігання пального — ліцензійний вид діяльності, навіть у тому разі, якщо ви це робите виключно для власних потреб. До того ж із 15 вересня скасовано можливість здійснювати під час ВС зберігання пального на підставі спеціальної декларації без отримання ліцензії (див. про це в «Податки & бухоблік», 2022, № 71). Тож тепер ліцензію доведеться отримувати. Інакше — півмільйонний штраф (БЗ 113.04).

Та чи всім ця ліцензія потрібна?

Пальне у баку генератора. На щастя, є певні винятки. Ось як перший із них формулюють самі податківці (лист ДПСУ від 29.05.2020 № 2254/6/99-00-17-03-02-06/ІПК):

На жаль, це єдина їхня консультація, присвячена саме генераторам, із таким чітким формулюванням. Інші ж (див., наприклад, листи ДПСУ від 17.09.2020 № 3887/ІПК/99-00-09-03-03-06, від 07.08.2020 № 3290/ІПК/99-00-09-03-03-06, від 21.02.2020 № 739/6/99-00-17-01-02-06/ІПК) не настільки однозначні. Але з урахуванням наведеного вище ліберального висновку, їх теж можна вважати сприятливими для платників.

У будь-якому разі ми радили б кожному власнику генератора отримати на свою адресу індивідуальну податкову консультацію щодо правомірності безліцензійного зберігання пального у паливному баку вашого агрегата.

Заправка пального в бак із каністр. Зрозуміло, пальне просто так у бак генератора не потрапить. Його треба десь придбати і в чомусь (наприклад, у каністрах) привезти. Чи не знадобиться ліцензія для цього?

На щастя, тут теж можна обійтися без ліцензії. Про це свого часу податківці зазначали у листі ДПСУ від 11.11.2020 № 4647/ІПК/99-00-09-03-03-06 (див. наш коментар до нього в «Податки та бухгалтерський облік», 2021, № 3). Його висновок такий:

Тож слідкуйте, щоб на момент фактичної перевірки усі каністри були порожніми (адже у листі чітко зазначено: «та одразу заливається у баки»).

Зберігання пального у «до5-літровій» споживчій тарі. Крім того, можна спробувати скористатися ще одним винятком (див. БЗ 113.04): ліцензія не потрібна на зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів. Але з цим можуть виникнути проблеми через занадто вузьке значення терміна «споживча тара» (див. постанову КМУ від 09.07.99 № 1225). Та й розливати/зберігати пальне у таких ємностях навряд чи зручно...

Зберігання пального в каністрах. А от щодо каністр, інших ємностей, що використовуються для зберігання пального, іншої споживчої тари об’ємом більше 5 літрів, висновок фіскалів невтішний (БЗ 113.04). Таким чином,

Зверніть увагу! Йдеться про так звану спрощену ліцензію. І коштує вона всього 780 грн на рік. Для її отримання слід подати лише заяву, у якій зазначити про використання пального для потреб власного споживання, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального (тобто каністр тощо), та їх фактичне місцезнаходження.

Нарешті, нагадаємо про ще один виняток. Жодної ліцензії на зберігання не знадобиться, зокрема, для підприємств, установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету (ч. 20 ст. 15 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР).