ПДВ у бюджет сплатили з поточного рахунку: наслідки

Дійсно, сплачувати податкові зобов’язання з ПДВ за декларацією і уточнюючими розрахунками потрібно через електронний ПДВ-рахунок, відкритий у Казначействі (п. 20 Порядку № 569*, п.п. «б» п. 200¹.4 ПКУ).

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 № 569.

Оскільки суми ПДВ не потрапили на електронний рахунок, то, відповідно, на суму перерахованого ПДВ не збільшився показник ∑ПопРах в СЕА ПДВ, а отже, і

Чи можна виправити ситуацію, не поповнюючи знов ПДВ-рахунок? На жаль, так зробити не вийде. Більш того, будуть проблеми і з реглімітом на цю суму.

Як це працює?

Давайте поглянемо детальніше на ситуацію.

Помилка сталася на етапі сплати ПДВ за декларацією. Припустимо, на граничну дату сплати податкових зобов’язань за декларацією (30-те число місяця) кошти потрапили в бюджет одразу з поточного рахунку. А з електронного ПДВ-рахунку вони не були списані (у зв’язку з відсутністю коштів на електронному ПДВ-рахунку).

У такому випадку, з одного боку

Пов’язане це з тим, що податківці погашають поточні зобов’язання й наявною переплатою. Причому в порядку хронологічної черговості платежів (це випливає з п.п. 1 п. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, платежів та єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 12.01.2021 № 5).

Але з іншого боку, у зв’язку з тим, що фактично переплата в ІПК зарахувалася поточними зобов’язаннями за декларацією, то як такої переплати (помилково зарахованих коштів), яку б можна було повернути, вже немає.

Далі. Оскільки сплата ПДВ у бюджет повз ПДВ-рахунок не призвела до поповнення регліміту, для реєстрації ПН/РК все одно доведеться поповнювати ПДВ-рахунок. І

Чому? Це пов’язано з механізмом сплати ПДВ за декларацією або уточнюючим розрахунком. Податкова служба формує на підставі даних декларацій/уточнюючих розрахунків реєстри на списання коштів з електронних рахунків платників і передає їх Казначейству. Тож Казначейство в будь-якому разі списуватиме кошти з електронного рахунку, виходячи з показника ряд. 18 декларації. А за відсутності/недостатності коштів на електронному рахунку реєстр висітиме до повного виконання — до того моменту, поки кошти не надійдуть на електронний рахунок і їх не буде списано в потрібному обсязі.

Тобто податкові зобов’язання за декларацією все одно рано чи пізно незалежно від нашого бажання будуть списані в бюджет з електронного рахунку. І проблема тут у тому, що

Нюанси повернення

Отже, перший платіж (ПДВ, який ви помилково сплатили одразу в бюджет повз електронний ПДВ-рахунок), піде на погашення податкового зобов’язання в ІКП. А другий (списаний з електронного рахунку) — формуватиме переплату, яку можна забрати/повернути.

Принаймні, саме такий механізм «зарахування» коштів застосовують податківці на практиці (що підтверджує і судова практика).

Чому ця «хронологія» має важливе значення і в чому проблема? Тому що порядок повернення ПДВ-переплати з бюджету залежить від того, за рахунок яких коштів утворилася ця переплата. Відповідно до п. 43.4 та п. 43.4¹ ПКУ, якщо переплата з ПДВ утворилася за рахунок коштів, які потрапили в бюджет:

— з електронного ПДВ-рахунку — кошти повертаються виключно (!) на електронний ПДВ-рахунок (п. 43.4¹ПКУ);

— з поточного рахунку — в такому разі за загальними правилами вони мають повертатися саме на поточний рахунок платника (п. 43.4 ПКУ). У принципі, їх можна повернути і одразу на ПДВ-рахунок. Але!

Про це говорять і податківці в категорії 101.17 БЗ: «суми надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернуті на електронний рахунок, не змінюють значення загальної суми поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування (SПопРах), а отже, не змінюють суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН».

У нашому конкретному випадку фактично податківці будуть вважати, що тільки після того, як кошти за декларацією будуть списані з електронного ПДВ-рахунку (за хронологією — це останній платіж), й можна говорити про виникнення переплати в бюджеті. Тобто

Тож «мораль» власне така, що якщо податкові зобов’язання з ПДВ за декларацією помилково сплатили з поточного рахунку одразу в бюджет (а не з електронного ПДВ-рахунку) і податківці їх зарахували у рахунок сплати поточних зобов’язань, то регліміт за цими коштами ми вже не отримаємо / не збільшимо.

Той факт, що податківці застосовують саме такий підхід, підтверджує і судова практика. У випадках, коли платники помилково сплачували ПДВ за декларацією не на електронний рахунок, а одразу в бюджет, а потім намагалися повернути ці кошти як бюджетну переплату на поточний рахунок, податківці відмовляли їм у такому поверненні, мотивуючи це тим, що кошти підлягають поверненню виключно на електронний рахунок. А це автоматично означає

А чи можна щось зробити, щоб не втратити регліміт на цю суму? Тут надія лише на суд.

Що говорять суди?

Є як позитивна, так і негативна судова практика з цього питання.

Почнемо з негативної судової практики (див., зокрема, рішення Чернівецького окружного адмінсуда від 05.11.2020 у справі № 600/1098/20-а). Суд повністю погодився з хронологією зарахування платежів податківцями, і визнав, що якщо списання коштів з електронного рахунку за хронологією вже було другою «подією» (перша — помилкове перерахування з поточного рахунку), — то переплата вважається такою, що виникла за рахунок сплати коштів, які надійшли з електронного ПДВ-рахунку. Тобто такі кошти мають повертатися виключно на електронний рахунок і відповідно без збільшення регліміту.

Тепер стосовно позитивної судової практики. Рішень на користь платників значно більше (див., зокрема, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі № 640/13639/20, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2022 у справі № 640/29044/21).

Основний аргумент суддів такий. Оскільки (1) помилкову сплату податкових зобов`язаннь з ПДВ здійснено саме з поточного рахунку платника та (2) переплата з ПДВ обліковувалася не на електронному рахунку, а в інтегрованій картці платника податків, то

У принципі, у таких висновках суддів є раціональне зерно. Адже в будь-якому разі сума податкових зобов’язань за декларацію буде списана з електронного рахунку (незважаючи на те, що платник сплатив її вже перед цим напряму в бюджет). Тобто фактично податкові зобов’язання з ПДВ будуть сплачені з електронного рахунку. Тому цілком логічно вважати, що помилковим платежем є саме платіж, здійснений з поточного рахунку одразу в бюджет. І переплата має розцінюватися як така, що виникла за рахунок коштів, що перераховані з поточного рахунку. Плюс цього варіанту в тому, що так платник не втрачає регліміт. Адже повернувши кошти на поточний рахунок, він їх зможе перерахувати на електронний рахунок і таке перерахування збільшить йому регліміт. На відміну від випадку, коли кошти одразу потраплять на електронний рахунок. Але мінус в тому, що з цим варіантом не погоджуються податківці і треба звертатися до суду.

Як повернути кошти

Декілька слів скажемо про саму процедуру повернення переплати / помилково зарахованих коштів з бюджету. Тут будуть діяти правила, встановлені ст. 43 ПКУ. Для повернення коштів потрібно подати заяву. Подання її не прив’язане до граничних строків подання декларації. Тобто

Форма заяви — довільна. Але можна використовувати електронну форму J(F)1302001 «Заява про повернення помилково та/або зайво сплачених сум грошових зобов’язань і пені».

В ній потрібно правильно обрати напрямок перерахування коштів (поставити правильну галочку напроти того варіанта, куди саме платник хоче, щоб йому повернули кошти). І проставлення цієї галочки залежить, ще раз повторимо, від того, за рахунок чого у вас утворилася переплата з ПДВ:

— якщо за рахунок коштів, які потрапили в бюджет з електронного рахунку, — то визначаємо напрямок повернення коштів «на ПДВ-рахунок платника податків»;

— якщо за рахунок коштів, перерахованих з поточного рахунку, — то обираємо напрямок «на поточний рахунок платника податків в установі банку». Якщо оберемо напрямок «на ПДВ-рахунок платника податків», то позбавимо себе можливості збільшення регліміту.

В які строки має бути розглянута заява та повернені кошти? Відповідно до п. 43.5 ПКУ:

— орган ДПС не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання заяви платником готує висновок про повернення коштів і передає його для виконання відповідному органу Казначейства;

— орган Казначейства на підставі отриманого висновку протягом 5 робочих днів має здійснити повернення коштів.

Чи поширюється на п. 43.5 ПКУ (в частині формування податківцями висновків щодо повернення коштів) норма про призупинення строків на час воєнного стану (п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ)? Теоретично, так. Але враховуючі, що строки сплати податків не призупиняються, то не мають на цей випадок призупинятися і строки повернення коштів з бюджету.