ПДВ, сплата «не туди»: наплутав контрагент

Цю ситуацію не так вже й просто вирішити. У чому тут проблема.

Що в отримувача. Гострота цієї ситуації у тому, що

Пов’язане це з тим, що показник ∑ПопРах може збільшуватися тільки при поповненні ПДВ-рахунку з поточного рахунку платника. А тому якщо ви, наприклад, поповните електронний ПДВ-рахунок через касу банку (що іноді трапляється у ФОП) або вам помилково контрагент перерахував ці кошти на ваш електронний рахунок, то регліміт на цю суму не поповниться (про що детальніше у статті «Регліміт та його складові» // «Податки & бухоблік», 2021, № 90).

А для того щоб «вивести» (повернути) кошти з ПДВ-рахунку (а це можна зробити тільки шляхом подання додатка Д4 до декларації), на цю суму платник повинен забезпечити регліміт. Мало того, при поверненні коштів з ПДВ-рахунку на суму поверненої суми регліміт зменшиться — відразу на дату подання заяви Д4 (п. 21 Порядку № 569*). При цьому повернення коштів можливе, якщо це не призведе до появи від`ємного регліміту в такого платника.

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 № 569.

Тобто кошти зайшли на ПДВ-рахунок без збільшення регліміту, а вивести їх з ПДВ-рахунку можна тільки зі списанням регліміту. Виходить таке замкнуте коло. Або у платника просто не вистачить регліміту для того, щоб повернути кошти з ПДВ-рахунку. Або якщо навіть їх і вистачить, він

Це призводить фактично до заморожування коштів на електронному ПДВ-рахунку і вилучення їх з обігу.

Що у платника. Тут проблема у тому, що кошти потрапили не в бюджет, а на електронний ПДВ-рахунок контрагента. Тобто не спрацьовує механізм, передбачений ст. 43 ПКУ для повернення зайво (помилково) перерахованих в бюджет коштів. А іншого законодавчого механізму повернення цих коштів немає.

Що кажуть податківці? Вони говорять, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст. 200¹ ПКУ та Порядку №569, і не допускає ручного втручання в її роботу. Тобто говорять, що законодавчого механізму вирішення цієї проблеми немає.

Але в консультації з категорії 101.17 БЗ, відповідаючи на запитання «Чи передбачений порядок повернення коштів платнику ПДВ у разі помилкового поповнення таким платником електронного рахунка іншого платника податку?», вони все ж радять з порушеного питання звернутись до контролюючих органів з детальним описом ситуації для отримання індивідуальної податкової консультації.

Звісно, можна спробувати звернутися до податківців, але

Що кажуть суди? Почнемо з того, що позов до суду в цьому випадку може подати як платник, який помилково перерахував кошти, так і платник, якому кошти надійшли помилково на електронний ПДВ-рахунок.

Якщо позов подає платник, який помилково перерахував кошти. Як правило, позов подається з вимогою до ДПС повернути помилково зараховані кошти. Іноді суди відмовляють в задоволенні такого позову, аргументуючи це тим, що кошти були зараховані на рахунок платника (нехай це і електронний ПДВ-рахунок), а не в бюджет, а тому такому платнику для повернення коштів слід звертатись до свого контрагента. Що начебто правовий статус грошових коштів, які зараховані на електронний ПДВ-рахунок, прирівнюється до грошових коштів, які помилково сплачені одним суб’єктом господарювання на користь іншого.

Втім із цим важко погодитися. Адже вільно розпоряджатися коштами на ПДВ-рахунку платник не може. Для того, щоб повернути кошти з нього, потрібно виконання певних умов. А ці умови, фактично, як ми зазначили вище, не дозволяють без втрати регліміту повернути кошти з ПДВ-рахунку. І враховуючі саме цей аргумент (що платник ПДВ, якому помилково зараховані кошти на ПДВ-рахунок, фактично позбавлений права повернути гроші з ПДВ-рахунку на поточний рахунок), інші суди кажуть, що висновок про необхідність звернення платника коштів саме до їх отримувачів для повернення коштів є помилковим. А тому захистом інтересів платника в цьому випадку як раз і буде задоволення позову платника зобов’язати ДПС підготувати і подати Казначейству висновки для повернення цих коштів (див., зокрема, постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі № 420/11263/21; рішення Київського окружного адмінсуду від 20.10.2022 у справі № 320/1468/22).

Та інколи навіть за наявності позитивних судових рішень податківці не поспішають їх виконувати, а вимагають роз`яснень від суду щодо «алгоритму дій контролюючого органу в частині реалізації визначених судом вимог в контексті визначеного законодавством України порядку повернення платнику податку надміру та/або помилково сплаченого податку в аспекті спірних правовідносин» (див. ухвалу П’ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі № 420/11263/21).

Якщо позов подає платник, якому зараховані кошти. Як правило, такі платники подають позов з вимогою зобов’язати ДПС або збільшити регліміт на суму перерахованих контрагентом коштів на ПДВ-рахунок, або не зменшувати регліміт при поверненні цих коштів з ПДВ-рахунку.

Аргументи суддів такі.

1. Фактично для повернення коштів з ПДВ-рахунку є єдиний механізм — це подання додатка Д4 до декларації. І він має подаватися саме тим платником, якому зараховано ці кошти.

2. Враховуючі, що при зарахуванні цих коштів від контрагента на електронний рахунок вони не збільшили регліміт, то це призводить до неможливості фактично їх використання. Платник фактично на невизначений термін позбавлений можливості розпорядитися такими коштами. І це порушує справедливий баланс між загальним інтересом, задля якого передбачене електронне адміністрування ПДВ, та інтересами платника.

3. Недосконалість СЕА ПДВ не може позбавляти платника податку права використовувати підтверджені суми ПДВ для реєстрації ПН/РК.

Приклад позитивного судового рішення, де було задоволено позовні вимоги платника зобов’язати ДПСУ збільшити регліміт на суму коштів, які потрапили на ПДВ-рахунок з рахунку контрагента, — рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 04.08.2022 у справі № 160/2602/22 (ср. ).

За схожих обставин (зарахування коштів на ПДВ-рахунок не з поточного рахунку платника) суди побачили підстави:

— для збільшення регліміту — у рішенні Київського окружного адмінсуду від 05.10.2022 у справі № 320/8954/20);

— для незменшення регліміту при поверненні коштів з ПДВ-рахунку — у постанові Восьмого апеляційного адмінсуду від 22.03.2022 у справі № 140/6304/21.