Зменшуючий УР і поява переплати

Завищили податок

Розглянемо найпростішу ситуацію: платник надміру задекларував суму ПДВ до сплати і сплатив її. Через деякий час з’ясовується, що сума податку була завищена. Ну, скажімо, помилково були визначені зайві ПЗ.

Особливість довоєнних періодів

Відразу попередимо: згідно з п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, платники ПДВ не мають права надавати УР за періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування. Тобто якщо ви завищили ПДВ у деклараціях періодів, що передують лютому 2022 (січень 2022, грудень 2021 і більш ранні періоди), то подати УР і зменшити суму податку до сплати (ряд. 18 декларації) не вийде*.

* Формулювання в п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ невдале. Якщо чітко дотримуватися термінології, використовуваної у сфері ПДВ, то податкові зобов’язання — це ряд. 9 декларації, а не ряд. 18. Адже ряд. 9 так і називається «Усього податкових зобов’язань», а ряд. 18 називається зовсім інакше «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету». Проте не доводиться сумніватися, що податківці орієнтуватимуться саме на ряд. 18. Тобто тут термін «податкове зобов’язання» розуміється не в сенсі ПДВ-термінології, а в загальному сенсі як сума податку до сплати (п.п. 14.1.156 ПКУ).

Виправляємо помилку

Якщо ж помилка допущена в інших періодах, то платник має право виправити її. Передусім треба відкоригувати ПН. Якщо такої операції не було в принципі, то маємо справу з помилковою ПН. Суворо кажучи, таку ПН можна і не виправляти (вона в будь-якому випадку не підлягає відображенню в декларації), але для відновлення регліміту краще скласти зменшуючий РК і зареєструвати його (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2022, № 56).

Якщо операція була, але на меншу суму, то ситуація трохи інша. Окрім зменшуючого РК треба скласти ще й нову ПН на правильну суму датою виникнення ПЗ (принаймні так вимагають податківці*, хоча законодавство не забороняє виправити помилку одним РК, підсумок якого — сума на зменшення). На жаль, якщо дата допущеної помилки (дата виникнення ПЗ і складання ПН) і дата її виявлення (дата складання РК) припадають на різні періоди, то можливе викривлення регліміту в періоді виправлення помилки (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2022, № 56).

* Одним РК вони дозволяють виправляти помилки тільки в компенсуючих ПН (детальніше див. «Сумові помилки в ПН», «Податки & бухоблік», 2022, № 56).

Якщо ж завищення податку відбулося через невключення якоїсь вхідної ПН до складу ПК, то проблем з реглімітом не буде.

Наступний етап — виправлення помилки в декларації, тобто складання і подання зменшуючого УР. Залежно від ситуації підсумком цього УР може бути або зменшення податку до сплати, або збільшення від’ємного значення, або зменшення податку з одночасною появою від’ємного значення (детальніше про заповнення декларації див. наступний розділ). А тут скажемо лише декілька нюансів подання уточнюючого додатка Д1. Його обов’язково подають при виправленні ПК.

А ось при виправленні ПЗ у загальному випадку (при своєчасно зареєстрованій неправильній ПН) уточнюючий додаток Д1 не подають (виправляти нічого). Якщо ж ця ПН пройшла через додаток Д1 (на дату подання декларації за помилковий період не була зареєстрована), то логічно разом з УР подати й уточнюючий додаток Д1, щоб зняти цю ПН (хоча якщо ПН на дату подання УР уже зареєстрована, то податківці радять уточнюючий Д1 не подавати (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 61, с. 23); проте, вважаємо, що це не наш випадок). І, само собою, доведеться заповнити уточнюючий додаток Д1 у разі, якщо на дату його подання правильну ПН ви ще не зареєстрували.

Поява переплати

Після подання УР може виникнути наступний етап квеста: поява переплати. Згідно з визначенням терміна під «надміру сплаченими коштами» (це і є переплата) розуміються кошти, які на певну дату зараховані до бюджету понад нараховані грошові зобов’язання, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 ПКУ).

Тому якщо в помилковій декларації минулого періоду не було податку до сплати (ПЗ не перевищили ПК), то зменшення ПЗ або збільшення ПК шляхом подання УР не призведе до появи переплати. Адже за декларацією не було зарахування коштів до бюджету. Цей УР спричинить, зазвичай, збільшення від’ємного значення (з’являється/збільшується ряд. 19 декларації). Але ні від’ємне значення, ні бюджетне відшкодування переплатою не вважаються. Ось як це виглядає на прикладі.

Подання зменшуючого УР без появи переплати

У цьому випадку ПЗ виявилися завищені на 2000 грн, що призвело до заниження суми від’ємного значення (ряд. 19 декларації). Виправлення помилки тільки збільшить це від’ємне значення (до 3000 грн), але податок до сплати не зачепить (ряд. 18 без змін). Це означає, що податок за декларацією сплачений не був, отже переплата в результаті виправлення цієї помилки не утворюється. А збільшення від’ємного значення слід втягнути в ряд. 16.2 поточної декларації («Помилки у від’ємному значенні» цього номера).

А ось інший випадок.

Подання зменшуючого УР з появою переплати

Тут принципово інша ситуація. За помилковою декларацією до бюджету було сплачено 3000 грн. Виправлення (зменшення) ПЗ призвело до того, що, по-перше, сума податку до сплати нівелювалася (ряд. 18), а по-друге, з’явилося від’ємне значення (ряд. 19). Оскільки сплачена сума за декларацією становила 3000 грн, то на цю суму в інтегрованій картці платника з’явиться переплата, а збільшення від’ємного значення (1000 грн) треба втягнути в ряд. 16.2 поточної декларації.

Повернення переплати

Що зробити із цією переплатою? Тут є декілька варіантів.

1. Можна повернути її на електронний рахунок. Для цього протягом 1095 днів (цей строк продовжується і в карантин (БЗ 129.04), і під час воєнного стану) треба подати заяву на повернення (пп. 43.3, 102.5 ПКУ). Якщо подаєте заяву через електронний кабінет, то використовуйте форму J/f1302001. У теорії на повернення коштів держорганам (податківці та казначейство) відведено 20 календарних днів. Подальша доля коштів залежить від волі платника:

а) він може залишити їх на електронному рахунку. У такому разі вони поступово списуватимуться до бюджету в рахунок сплати ПДВ за поточними деклараціями (і за збільшуючими УР) на підставі реєстру, що направляється податківцями казначейству;

б) якщо переплата занадто велика, її можна повернути з електронного рахунку на поточний рахунок. При цьому треба виконати 4 умови (повернути можна суму за вирахуванням податку до сплати за поточною декларацією і податкового боргу; сума ПДВ за ПН звітного періоду не повинна перевищувати суму ПЗ, задекларованих у звітному періоді; сума, що повертається, не повинна перевищувати суму регліміту на момент подання декларації; правильно заповнити додаток Д4 до декларації («Податки & бухоблік», 2020, № 21).

2. Можна залишити переплату на бюджетному рахунку. У такому разі вона автоматично зараховуватиметься в рахунок сплати штрафів та пені за порушення у сфері ПДВ (якщо така необхідність раптом виникне). Річ у тому, що штрафи і пеня сплачуються на ті ж рахунки, що і сам податок (п. 131.3 ПКУ, БЗ 129.04), але минувши електронний рахунок. Це стосується не лише штрафу за донарахування (п. 123.1 ПКУ), але і за нереєстрацію ПН (пп. 120¹.1 та 120¹.2 ПКУ) і самоштрафу. Тобто якщо податківці (чи сам платник при самовиправленні) в майбутньому застосують штраф або пеню, то переплата буде врахована в рахунок сплати цих штрафів та пені без будь-яких зусиль з боку платника.

Але цей варіант має важливий недолік. При поданні поточних декларацій із задекларованим податком до сплати податківці на цю суму в загальному порядку направлятимуть реєстри до казначейства. За відсутності коштів на електронному рахунку реєстр висітиме до повного виконання, тобто до того моменту, поки кошти не надійдуть на електронний рахунок. Тому на ІКП постійно висітиме переплата.

Утім, навіть якщо електронний рахунок не поповнюватиметься, то податківці все одно не зможуть застосувати штраф за несплату або несвоєчасну сплату ПДВ (у цьому питанні вони орієнтуються на ІКП). У будь-якому випадку трагедії не станеться, якщо не вважати такою нестикування між СЕА й ІКП.