У чому помилка? Березневий зменшуючий РК (зареєстрований на початку липня) включили до декларації за липень. Тобто зменшення податкових зобов’язань провели липнем — періодом реєстрації РК. Проте потім СЕА переналаштували (врахували граничний строк, відведений п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ для реєстрації ПН/РК лютого — травня — 15 липня). І зменшуючі РК лютого — травня (зареєстровані до 15 липня — тобто своєчасно) в СЕА підтягнулися до періоду їх складання. І виявилося, що їх треба відображати в декларації періодом складання (тобто в березні, а не в липні). У результаті податкові зобов’язання (ПЗ) були зменшені не в тому періоді: в періоді реєстрації РК, а не в періоді складання РК.
Наслідки. По-перше, зменшувати ПЗ можна тільки після реєстрації РК і суворо в певному періоді (у якому виникло право на таке зменшення — залежно від своєчасності реєстрації РК):
— при своєчасній реєстрації — у періоді складання РК,
— при несвоєчасній реєстрації — у періоді реєстрації РК.
Причому, як пояснили контролери (см БЗ 101.24), зменшуючі РК лютого — травня:
— зареєстровані до 15 липня, — вважаються зареєстрованими своєчасно (тому продавець повинен зменшити ПЗ періодом складання РК), а
— зареєстровані після цієї дати (тобто з 15 липня і пізніше), — вважаються зареєстрованими несвоєчасно (тому продавець повинен зменшити ПЗ періодом реєстрації РК).
Інакше, якщо зменшуючий РК показати в декларації не в тому періоді, в якому він врахований у СЕА, то виникне ∑Перевищ (і ліміт зменшиться).
А крім того, якщо податкові зобов’язання зменшити не в тому періоді, в такому періоді будуть занижені ПЗ. А це може обернутися недоплатою. І за таке порушення контролери при перевірці можуть нарахувати:
— штраф за заниження податкових зобов’язань: у розмірі 10 % від занижених ПЗ (за п. 123.1 ПКУ) або в розмірі 25 % від занижених ПЗ при умисному порушенні (п. 123.2 ПКУ);
— пеню за несвоєчасну сплату зобов’язань (п.п. 129.1.2 ПКУ). Хоча протягом карантину пеня нараховуватися не повинна (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Щоправда, поки на воєнному стані планові перевірки не проводяться (п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, детальніше див. «Перевірки та штрафи під час війни: збираємо пазл» // «Податки & бухоблік», 2022, № 54).
Хоча насправді таку ситуацію неправильно ототожнювати з помилкою. Адже необхідність уточнень у цьому випадку виникає не через помилку, допущену платником, а обумовлена переналаштуванням СЕА. Тому карати платника штрафними санкціями неправильно. І менше з тим ситуацію слід виправити.
Як виправити? Для виправлення помилки треба перенести зменшення ПЗ на правильний період — тобто перекинути зменшення ПЗ з періоду реєстрації РК на період складання РК. Для цього доведеться подати два уточнюючі розрахунки (УР):
— до періоду складання РК — щоб показати зменшення ПЗ, і
— до періоду реєстрації РК — щоб скасувати зменшення ПЗ.
Тоді після подання УР ліміт перерахують і ∑Перевищ зникне.
Приклад. Березневий зменшуючий РК, зареєстрований 5 липня (своєчасно), включили до декларації за липень. Коли СЕА переналаштували, виникло ∑Перевищ, оскільки такий РК у СЕА врахувався періодом складання — березнем.
У такому разі необхідно змінити період зменшення ПЗ і перекинути зменшення ПЗ з періоду реєстрації РК на період складання РК (тобто з липня на березень).
Для цього необхідно:
— подати УР до декларації за березень (періоду складання РК) — щоб зменшити ПЗ правильним періодом (березнем):
| Рядок УР | Графи УР | ||
| 4 | 5 | 6 | |
| 7 | -1000 | -1000 | |
| 18 | 8000 (умовно) | 7000 | -1000 |
Рис. 1. Фрагмент УР до декларації за березень
— подати УР до декларації за липень (періоду реєстрації РК) — щоб скасувати зменшення ПЗ неправильним періодом (липнем):
| Рядок УР | Графи УР | ||
| 4 | 5 | 6 | |
| 7 | -1000 | 0 | 1000 |
| 18 | 4000 (умовно) | 5000 | 1000 |
| 18.1 | 30 | ||
Рис. 2. Фрагмент УР до декларації за липень
На жаль, якщо під час уточнень виникла недоплата, то в УР доведеться нарахувати 3 % самоштраф (нагадаємо, що без самоштрафу дозволялося виправляти воєнні помилки тільки за умови, що УР поданий до 25 липня, п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Хоча, повторимо, застосування штрафів у цій ситуації до платника несправедливе.
Також нагадаємо, що за загальними правилами самовиправлень суму недоплати і 3 % самоштрафу треба сплатити до подання УР (п.п. «а» п. 50.1 ПКУ). При цьому недоплату платять на електронний ПДВ-рахунок, а самоштраф — прямо до бюджету (пп. 20, 25 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569, далі — Порядок № 569).
Проте особливість цієї ситуації в тому, що подаємо два УР. Причому збільшуючий УР подаємо за зменшуючим. І річ у тому, що після подання першого УР (до березня) в ІКП виникне переплата. Тому, ймовірно, сплачувати до бюджету податок, донарахований за другим УР, не треба. Тим паче, що при переплаті в ІКП оштрафувати платника не можуть, що підтверджують і податківці. Фіскали пояснюють, що за наявності переплати в ІКП відповідальності за несвоєчасне перерахування/неперерахування коштів з ПДВ-рахунку до держбюджету ПКУ не передбачено (БЗ 101.27).
Інша річ, що в ПДВ є своя специфіка. І навіть за наявності переплати в ІКП податківці, отримавши збільшуючий УР, не пізніше наступного робочого дня на суму недоплати з УР направлять реєстр Казначейству (п. 2001.6 ПКУ, п. 20 Порядку № 569), який там висітиме до повного виконання. І при першому ж надходженні грошей на ПДВ-рахунок вони автоматично спишуться в рахунок сплати ПЗ за УР. А переплата так і залишатиметься в ІКП. У результаті виникне розбіжність даних СЕА і даних ІКП.
Тому щоб усунути такі розбіжності, переплату, що виникла, можна повернути на електронний ПДВ-рахунок (за заявою довільної форми, п. 43.41, п.п. «г» п. 2001.4 ПКУ). Детальніше про повернення переплати з ПДВ див. «Куди йде… переплата з ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2021, № 95. Після того як переплата буде повернена на електронний ПДВ-рахунок, ситуація вирівняється і розбіжності зникнуть.
Що ж до самоштрафу, то за наявності достатньої переплати в ІКП самоштраф можна не платити — він погаситься переплатою автоматично (п.п. «а» п. 87.1 ПКУ).
