Так, після виходу зі спецЄП ви можете показати ПК за зареєстрованими ПН лютого — березня, зокрема в декларації за вересень. Адже це ПК за покупками доєдиноподаткового періоду — здійсненими тоді, коли підприємство було звичайним платником ПДВ. А відображати ПК дозволено протягом 365 днів з дати складання ПН (п. 198.6 ПКУ). Причому через призупинення строків на воєнному стані (ВС) перебіг 365 днів продовжується на весь період дії ВС (детальніше див. «ПК-строк 365 днів: як не пропустити?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 61). Уточнимо деталі.
Оскільки через воєнний стан не працював ЕРПН, то в лютому — травні ПК дозволялося відображати на підставі первинки (п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Утім, таке відображення ПК за первинкою не було обов’язком. Платники могли на вибір: показувати ПК або на підставі первинки, або — на підставі зареєстрованих ПН. Тому якщо платник не показав ПК у лютому — травні за первинкою, він не втрачав право на ПК. А показати ПК можна було пізніше — на основі ПН.
Проте підприємство у квітні — червні перейшло на особливий режим оподаткування — спецЄП зі ставкою 2 %. А на період перебування в спецЄПшниках на ставці 2 % реєстрація особи платником ПДВ призупиняється. Тому в спецЄПшників не виникає ПДВ-прав та обов’язків, установлених розд. V і підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, зокрема з нарахування ПЗ і формування ПК (п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).
Утім після виходу зі спецЄП за ставкою 2 % ПДВ-реєстрація «розморожується». Повертаються всі права ПДВ-платника, у тому числі й щодо відображення ПК. Тому з відновленням ПДВ-реєстрації підприємство може відобразити ПК за зареєстрованими ПН лютого — березня. Адже це ПН за покупками з доєдиноподаткового періоду — коли підприємство було ПДВ-платником. А отже, є всі підстави суму вхідного ПДВ за такими покупками (за період ПДВ-платника) на підставі зареєстрованих ПН віднести в ПК.
Тим паче, що можливість відкладеного відображення ПК (у межах 365 днів) за ПН лютого —травня визнають і податківці. Адже контролери пояснили, що якщо ПК у лютому — травні за первинкою не показували (а стали чекати ПН), то за ПН лютого — травня (зареєстрованими до 15 липня — своєчасно) ПК можна відображати починаючи з періоду складання ПН або в будь-яких подальших періодах з урахуванням 365 днів (питання 18 інформлиста ДПСУ № 3/2022). Тому, повернувшись зі спецЄПшників у ПДВ-платники, ви маєте всі підстави показати ПК у вересневій декларації на підставі отриманих зареєстрованих лютнево-березневих ПН.
Якщо доєдиноподаткові покупки використані на спецЄП Щоправда, хочемо звернути увагу на такий момент. За товарами/послугами, необоротними активами, придбаними з ПДВ до переходу в спецЄПшники і використаними (поставленими, реалізованими) в період спецЄП 2 %, суму вхідного ПДВ треба компенсувати. Для цього після виходу зі спецЄП платник зобов’язаний за такими покупками не пізніше останнього дня періоду відновлення ПДВ-реєстрації нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ (п.п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Утім, врахуйте: за необоротними активами компенсуючі ПЗ слід нарахувати, тільки якщо вони були повністю використані (тобто продані/реалізовані) в період перебування на спецЄП. А ось за тими об’єктами, які використовувалися для ведення діяльності під час перебування на спецЄП 2 % і продовжують використовуватися платником після виходу зі спецЄП 2 %, компенсуючі ПЗ нараховувати не треба (БЗ 101.06). Детальніше див. «Відмовляємося від 2 % ЄП: заява і наслідки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 34 (ср. ). Причому за правилами для нарахування компенсуючих ПЗ повинне виникнути право на ПК.
Тому з’являється питання: а чи нараховувати за такими доєдиноподатковими покупками лютого — березня (у разі їх використання на спецЄП 2 %) компенсуючі ПЗ? Адже в лютому — березні (до переходу в спецЄПшники) ПК за ними не відображали, а збираємося показати ПК після виходу зі спецЄП 2 %.
Вважаємо, що оскільки з липня повернулися зі спецЄПшників назад у ПДВ-платники й отримали від постачальників зареєстровані ПН лютого — березня, то в періоді відновлення ПДВ-реєстрації (тобто в липні) повинні були нарахувати компенсуючі ПЗ. Тим паче, що ПН лютого — березня були зареєстровані своєчасно і право на ПК за ними виникло ще в періоді їх складання, тобто ще в лютому — березні. А те, що таким правом у лютому— березні не скористалися і не показали ПК (а відклали), не звільняє від компенсуючих ПЗ. Тому якщо в липні не нарахували компенсуючі ПЗ, то слід виправитися і подати уточнюючий розрахунок (УР) до липня. Причому зверніть увагу, що і ПК, загалом (для урівноваження), можна було показати ще в липні — одночасно з компенсуючими ПЗ.
Інша річ, якби зареєстровані ПН лютого — березня від постачальників не отримали і не виникло право на ПК, тоді нарахувати компенсуючі ПЗ змогли б тільки після отримання зареєстрованих ПН. Адже в компенсуючій ПН необхідно зазначити реквізити з вхідних ПН (п.п. 1 п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307).
А ось у тому випадку, якщо доєдиноподаткові покупки «з ПДВ» на спецЄП 2 % не були використані (поставлені, реалізовані), а використовуватимуться вже після виходу зі спецЄП 2 % і повернення в ПДВ-платники (в оподатковуваних операціях), жодних компенсуючих ПЗ нараховувати не треба.
