Що наразі з податковими строками давності?

* Контрольовані іноземні компанії.

Як виглядає строк давності без урахування воєнного стану та карантину?

Строк. Правило про строк податкової давності встановлено у ст. 102 ПКУ. Також нас цікавитиме посилання на цю статтю у п. 50.1 та п. 113.1 ПКУ.

Отже, протягом 1095 днів (2555 днів — щодо питань трансфертного ціноутворення та КІК):

1) податківці мають право:

— провести перевірку (п. 102.1 ПКУ);

— донарахувати грошові зобов’язання (пп. 102.1, 102.2 ПКУ);

— застосувати штрафні санкції (п. 113.1 ПКУ);

2) платники мають право подати уточненку (п. 50.1 ПКУ).

Зауважимо:

Зокрема, контролерам дозволять не пізніше цього строку проводити перевірку та застосовувати штрафи щодо дотримання фінагентами та власниками рахунків вимог про міжнародний автоматичний обмін інформацією та подання звітності про підзвітні рахунки. Йдеться про законопроєкт № 8131 від 17.10.2022 (Закон № 2970), який чекає підпису Президента.

Увага! Строк податкової давності не поширюється на (ч. 16 ст. 25 Закону про ЄСВ, п. 102.2 ПКУ):

— зобов’язання щодо ЄСВ;

— ситуацію, коли декларація/звітність не була подана;

— ситуацію, коли посадову особу юрособи-платника або фізособу-платника засуджено за ухилення від сплати податків або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

З якої дати відлічується? Строк податкової давності відлічується:

1) для перевірок та донарахувань:

— з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання декларації/звіту про використання доходів (прибутків) для неприбутківців; та/або

— з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати нарахованих податківцями грошових зобов’язань; або

— з дня, наступного за днем фактичного подання декларації, — якщо декларація була надана із запізненням; або

— з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації) — якщо платник подавав уточненку; або

— з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати місцевих податків, — якщо йдеться про місцеві податки, за якими передбачено подання річної декларації та одночасно про виявлення в межах перевірки заниження з цих податків;

2) для уточнень:

— з дня, що настає за днем граничного строку подання декларації або за днем фактичного її подання (якщо декларація, яку ми уточнюємо, була надання із запізненням);

3) для застосування штрафних санкцій:

— з дня вчинення правопорушення — якщо йдеться про порушення, не пов’язані безпосередньо з декларуванням податкових зобов’язань (наприклад, неподання ф. № 20-ОПП) або це порушення вимог іншого, підконтрольного податківцям законодавства (наприклад, у частині РРО або «алкогольних», «тютюнових» та «пальних» ліцензій);

— з дня, визначеного у п. 1 цього переліку, — якщо йдеться про порушення, пов’язані з декларуванням податкових зобов’язань.

Як на строк давності вплинули карантин та воєнний стан?

Карантин. Строки давності були зупинені на період із 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться карантин (п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Оскільки в п. 113.1 ПКУ є пряме посилання на ст. 102 ПКУ, то ми вважали, що і строки давності для притягнення до податкової відповідальності так само призупинені. Та ж історія і з уточненням.

Тобто виходило, що із розрахунку 1095 (2555) днів усе, що припадає на карантин, випадає.

Наприклад, візьмемо зобов’язання з податку на прибуток за 2018 рік (річне декларування, граничний строк подання декларації — 01.03.2019). Якщо враховувати тільки карантинну зупинку строку, то виходить така ситуація. Припустимо, що карантин завершиться 30.04.2023. У такому разі зобов’язання з прибутку за 2018 рік змогли б чіпляти перевіркою аж до 12 серпня 2024 року (1095 днів + 468 днів карантину, на які цей строк давності припав). Але повторимося: це якщо не враховувати воєнний стан.

Воєнний стан. З початком введення воєнного стану строки давності не було запущено. Тобто вони були призупинені, зокрема, і щодо періоду для перевірки, і щодо штрафів, і щодо уточненок, і щодо донарахувань.

Однак з 27.05.2022 по 24.11.2022 строк давності було частково запущено. Зокрема, у п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ у винятки щодо зупинки строків на цей період потрапили строки «визначення грошових зобов’язань».

І виглядало усе так: якщо йшлося про дозволені у період воєнного стану перевірки, то строки давності запускалися. Якщо ж говорили про заборонені перевірки (наприклад, планові), то цей строк залишався зупиненим.

У підсумку виходить так, що до строку давності (нічим не зупиненого) потрібно буде додавати кількість днів, що припали на карантин та/або воєнний стан, але за мінусом 181 дня. Причому це доведеться робити тільки у випадку, коли йтиметься про дозволені на період воєнного стану перевірки.

Яскравий приклад — подання уточнюючого розрахунку щодо декларації з податку на прибуток за 2017 рік.

У цьому випадку строк розпочав спливати з 2 березня 2018 року. З 18 березня 2020 року цей строк було призупинено через карантин (на карантин прийшлося 747 днів строку давності). Далі, протягом 181 дня (з 27.05.2022 по 24.11.2022) цей строк продовжує спливати і знову зупиняється. Зупиненим він буде або до кінця воєнного стану, або до кінця карантину (залежно від того, що закінчиться пізніше). Звісно, якщо законодавці не придумають щось іще ☺.

Тож виходить, що у нас буде ще 165 днів воєнного стану або карантину для того, щоб подати уточнюючий розрахунок за 2017 рік (якщо у цьому є така необхідність).

Тлумачення «воєнного» призупинення від податківців. Деякі ситуації, що виникають на практиці, підштовхують нас до висновку, що податківці намагаються короткочасному запуску строків давності надавати зворотну силу (див., наприклад, статтю «Самовиправлення, строки давності та планові перевірки» // «Податки & бухоблік», 2023, № 22).

Тут ми наголошуємо на тому, що цей запуск строків не можна застосовувати «заднім» числом (ні до періодів з 18.03.2020, ні до періодів з 24.02.2022), оскільки норми щодо запуску строку набрали чинності з 24.05.2022. Ні ПКУ, ні п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ у редакції від 24.05.2022, ні сам Закон України від 12.05.2022 № 2260-IX, який вніс зміни щодо запуску строку, не передбачають зворотної дії цих норм.

Тож уся фішка полягає лише у тому, що із розрахунку строків давності випаде 181 день.