Теми статей
Обрати теми

Декларація з податку на прибуток: що змінилося після оновлення?

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Проаналізуємо докладно, як змінилася прибуткова декларація та додатки до неї після наказу Мінфіну від 20.02.2023 № 101 (запрацював з 31.03.2023). Також зупинимося на специфіці 50 % обмеження щодо перенесення минулорічних податкових збитків великими платниками податків.

Форма декларації: що нового?

Власне саму форму декларації з податку на прибуток наказом Мінфіну від 20.02.2023 № 101 (з коректурними правками згідно з наказом від 13.03.2023 № 130) викладено в новій редакції. В унісон з декларацією оновлено і додаток ВП до рядків 29 — 32, 34 — 36, 38 — 40, 42.

Відразу наголосимо: виправляючі рядки у декларації наразі не 26 — 37, а 29 — 44. Позаяк унаслідок внесених змін нумерація рядків у декларації зсунулася.

Індустріально-паркові новації. Завдяки оновленню у формі декларації враховані особливості оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків (п. 142.4 ПКУ). Зокрема:

— у вступній частині декларації в полі 10 «Особливі відмітки» з’явилося окреме поле для проставляння відмітки таким учасником індустріального парку, а

— до декларації включили нові рядки 06.4, 06.4.1 і 06.4.2 для відображення об’єктів оподаткування при здійсненні учасником індустріального парку контрольованих операцій, визначених ст. 39 ПКУ (п. 142.4 ПКУ). У цих же рядках має фіксувати прибутковий об’єкт від здійснення контрольованих операцій за ст. 39 ПКУ і підприємство — інвестор із значними інвестиціями (п. 55 підрозд. 4 розд. XX ПКУ).

Валютно-обмінні зміни. Також враховані валютно-обмінні зміни, запроваджені Законом України від 03.11.2022 № 2720-IX (для прибутківців, які провадять діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, див. БЗ 102.21). А саме:

— у декларації з’явилися нові рядки 26 ОВ, 27 і 28 для відображення суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді. При цьому рядок 27 заповнюють лише платники, які звітують поквартально. Однак у декларації за І квартал тут буде стояти прочерк, адже це перший звітний період поточного року. А от рядок 28 заповнюють платники податку, які подають декларацію щоквартально та за рік (рядок 26 ОВ мінус рядок 27). У платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 28 дорівнюватиме рядку 26 ОВ прибуткової декларації;

— до декларації введені нові виправні рядки 38 — 41 для самовиправлення помилок щодо авансових внесків з обмінників;

до рядка 26 ОВ декларації передбачено окремий додаток ОВ — для розрахунку суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді. Водночас для проставляння відмітки про наявність цього додатка додано поле в заключній частині декларації в розділі «Наявність додатків».

У додатку ОВ відображають суму авансових внесків за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну інвалюти. Авансові внески підлягають сплаті щомісяця у порядку, визначеному п. 141.13 ПКУ. Вони є невід’ємною частиною податку на прибуток. Втім у січні — червні 2023 року значення графи 4 додатка ОВ розраховують із застосуванням коефіцієнта 0,33, а у липні — грудні 2023 року — із застосуванням коефіцієнта 0,66 (п. 641 підрозд. 10 розд. XX ПКУ);

додаток ЗП доповнено новим рядком 16.5 — у ньому відображають суму нарахованих та сплачених авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, що зменшує суму нарахованого ПЗ з податку на прибуток (п.п. 141.13.3 ПКУ). При цьому

показник рядка 16.5 додатка ЗП не повинен перевищувати суму нарахованого ПЗ звітного періоду, тобто позитивне значення, розраховане за формулою: ряд. 06 + ряд. 06.1 КІК декларації - ряд. 16.4.1 додатка ЗП

Сума перевищення не зменшує ПЗ наступних податкових (звітних) періодів (п.п. 141.13.3 ПКУ). Тобто, схоже, не перекритий ПЗ з податку на прибуток залишок обмінних авансів безповоротно згорить.

Що змінили у додатках до декларації?

Різничний додаток РІ. Цей додаток доповнили новими коригувальними рядками, зокрема, щодо:

— добровільних особливих різниць щодо першого продажу майбутньої житлової нерухомості замовниками та девелоперами будівництва (п. 141.12 ПКУ, див. статтю «Перше постачання майбутнього житла: податок на прибуток і ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 77). Зокрема, з’явилися збільшуючі рядки 4.1.4.2 і 4.1.4.3, а також зменшуючі рядки 4.2.3.1 і 4.2.3.2. Підкреслимо: застосування таких податкових різниць — справа добровільна (див. БЗ 102.12);

— зменшення фінрезультату (ряд. 4.2.26) на суму коштів, отриманих безпосередньо з держбюджету в межах процедури врегулювання заборгованості на ринку природного газу відповідно до Закону України від 14.07.2021 № 1639-IX, на яку було збільшено фінрезультат за нормами НП(С)БО або МСФЗ (п. 64 підрозд. 4 розд. XX ПКУ);

— збільшення (ряд. 4.1.24) та зменшення (ряд. 4.2.27 і 4.2.28) фінрезультату на суму нарахованих бухвитрат і бухдоходів від операцій, пов’язаних з отриманням об’єктів права власності рф та її резидентів, врахованих у фінрезультаті до оподаткування (пп. 66 і 67 підрозд. 4 розд. ПКУ).

Крім того, переінакшили назву рядків 4.1.22, 4.1.23, 4.2.24 і 4.2.25 додатка РІ, призначених для зелено-тарифних коригувань.

Пільговий додаток ПП. У додатку ПП з’явилися дві нові графи:

графа 7 «Сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням, гривень» і

графа 8 «Сума податкової пільги, що залишилася невикористаною на кінець звітного періоду, гривень».

Судячи з усього, графи 7 і 8 слід заповнювати за аналогією з графою 6 «Сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням» додатка ПП. Тобто лише у випадку, якщо умовою застосування пільги передбачено вимогу цільового використання вивільнених від оподаткування коштів (див. БЗ 102.19). Тоді

у графі 7 додатка ПП зазначають суму коштів (їх частину), фактично використаних у звітному періоді не за цільовим призначенням. А у графі 8 — залишок невикористаних за цільовим призначенням коштів

Ознаку цільового використання можна перевірити за графою 8 Довідників податкових пільг станом на 01.04.2023 № 114/1 і 114/2.html (цифра «1» вказує на необхідність цільового використання, цифра «0» — на відсутність такої необхідності).

Нерезидентський додаток ПН. Викладено у новій редакції формулювання виду доходу з рядка 7 додатка ПН. Пов’язано це з уточненнями п.п. «д» п.п. 141.4.1 ПКУ, внесеними Законом України від 20.09.2022 № 2600-IX (набрав чинності 10.10.2022, див. БЗ 102.16). Отже, наразі до доходів нерезидентів, отриманих із джерелом їх походження з України, відносяться доходи від продажу чи іншого відчуження нерухомого майна або неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості чи подільного об’єкта незавершеного будівництва, розташованого чи який після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта буде розташований на території України, що належать нерезиденту.

Трансферний додаток ТЦ. Цей додаток також виклали в новій редакції. Зокрема, у полі «Загальні відомості» таблиці «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку» з’явилися додаткові:

графа 3 «назва країни, в якій зареєстрована особа» та

графа 4 «код країни».

У них заносять інформацію відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Держстату від 08.01.2020 № 32.

Перенесення минулорічних податкових збитків

Звичайні (не великі) платники. Така категорія прибутківців переносить податкові минулорічні збитки з рядка 04 декларації за 2022 рік до рядка 3.2.4 додатка РІ до декларації за І квартал 2023 року, як і раніше, без обмежень (п.п. 140.4.4 ПКУ). Причому податкові збитки переносять усі платники, у тому числі й малодохідники, незалежно від їх рішення визначати / не визначати різниці з розд. III ПКУ (п.п. 134.1.1 ПКУ).

Великі платники. Для великих платників податків п.п. 140.4.4 ПКУ встановлено обмеження стосовно перенесення збитків минулих років. А великим платником податків вважається юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, яка (1) відповідає критеріям, установленим п.п. 14.1.24 ПКУ, та (2) включена до Реєстру великих платників податків*.

* Реєстр великих платників податків на 2022 рік затверджено наказом ДПСУ від 24.09.2021 № 838, а Реєстр великих платників податків на 2023 рік — наказом ДПСУ від 21.10.2022 № 781.

Відтак, починаючи з 2022 року

великі платники мають право зменшувати фінрезультат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 % непогашеної суми від’ємного значення минулих років

Тобто показувати тільки 50 % суми непогашених минулорічних збитків у ряд. 3.2.4 додатка РІ до її повного погашення. При цьому погашеними вважають суми збитків минулих років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

1) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів і

2) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення прибуткового об’єкта.

Якщо ж непогашена сума збитків минулих років становить не більше 10 % позитивного значення об’єкта оподаткування звітного періоду (без урахування непогашених минулорічних збитків), то таке від’ємне значення можна врахувати відразу в повному обсязі (п.п. 140.4.4 ПКУ). Порядок перенесення минулорічних податкових збитків великими платниками на прикладах пояснювався в Інформаційному листі ДПСУ № 1/2022 // «Податки & бухоблік», 2022, № 7.

Зауважте! Для застосування 50 % обмеження визначальним є саме факт перебування у Реєстрі великих платників податків. А отже, прибутківець, який (див. роз’яснення ДПСУ від 04.04.2023):

перебував у Реєстрі на 2022 рік, — застосовує за 2022 рік 50 % обмеження на перенесення минулорічних непогашених збитків незалежно від того, чи внесено його до Реєстру на 2023 рік;

— відповідав у 2022 році критеріям великого платника з п.п. 14.1.24 ПКУ, але не перебував у Реєстрі на 2022 рік,не застосовує 50 % обмеження при визначенні об’єкта оподаткування за 2022 рік;

не перебував у Реєстрі на 2022 рік, але був включений до Реєстру на 2023 рік, — у звітних періодах 2023 року застосовує обмеження, передбачене п.п. 140.4.4 ПКУ. А саме: зменшує фінрезультат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) вже за І квартал 2023 року не більше ніж на 50 % непогашеної суми збитків минулих років (тобто показує у рядку 3.2.4 додатка РІ 50 % збитків, задекларованих у рядку 04 декларації за 2022 рік);

перебував у Реєстрі на 2022 рік, але не був внесений до Реєстру на 2023 рік,застосовує за 2022 рік 50 % обмеження на перенесення збитків за минулі роки і не застосовує його при визначенні об’єкта оподаткування за 2023 рік. Тобто у рядку 3.2.4 додатка РІ до декларації за І квартал 2023 року відображає всю суму непогашених податкових збитків, наявних станом на 01.01.2023.

Минулорічні податкові збитки і додаток ПП

Додаток ПП при звітуванні за І квартал 2023 року подають тільки ті підприємства (як високодохідники, так і малодохідники), які у цьому звітному (податковому) періоді користувалися податковими пільгами.

Тож якщо перенесені податкові збитки зменшили першоквартальний об’єкт оподаткування податком на прибуток, вважається, що платник отримав податкову пільгу. Під пільгою розуміють суму втрат бюджету — недоплачений податок.

Відтак, до прибуткової декларації за І квартал 2023 року слід заповнити пільговий додаток ПП (детальніше див. статтю «Додаток ПП — інформація про суми податкових пільг» // «Податки & бухоблік», 2023, № 5). І в ньому розрахувати суму податкової пільги за погашеними минулорічними збитками (код пільги — «11020301») як (див. БЗ 102.19):

сума перенесених минулорічних збитків (ряд. 3.2.4 додатка РІ) у межах прибутку звітного періоду х 18 % (ставка податку)

Зауважте! При погашенні минулорічних податкових збитків умова про цільове використання вивільнених коштів не передбачена. Відповідно графи 6, 7 і 8 додатка ПП не заповнюють.

Висновки

  • Наказом від 20.02.2023 № 101 Мінфін пристосував форму декларації з податку на прибуток та додатків до неї до останніх та минулорічних змін, внесених до ПКУ.
  • Для застосування 50 % обмеження щодо перенесення минулорічних податкових збитків визначальним є саме факт перебування у Реєстрі великих платників податків.
  • Якщо платник не перебував у Реєстрі на 2022 рік, але був включений до Реєстру на 2023 рік, то вже за І квартал 2023 року він має право зменшити фінрезультат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) лише на 50 % непогашеної суми збитків минулих років.
  • І навпаки, якщо платник перебував у Реєстрі на 2022 рік, але не був внесений до Реєстру на 2023 рік, він не застосовує 50 % обмеження — у рядку 3.2.4 додатка РІ до декларації за І квартал 2023 року відображає всю суму непогашених податкових збитків, наявних станом на 01.01.2023.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі