Торгівля пальним за картками/талонами: як документувати, щоб не було проблем?

* Також це можуть бути смарт-картки, скретч-картки та інші інструменти, що надають право їх держателю на заправку певних обсягів пального.

Що таке пальний талон?

Пальний талон — це документ, придбаний за відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника (покупця пального) отримати на АЗС/АГЗС фіксовану кількість пального певного найменування і марки, які позначені на ньому. Тобто, по суті, це документ, який підтверджує право покупця на отримання вже оплаченого пального, що зберігається на АЗС/АГЗС.

Усі тонкощі відносин між АЗС/АГЗС і покупцем талонів обумовлюють у договорі. Зокрема, у ньому фіксують момент переходу права власності на пальне. На практиці,

(докладно див. у статті «Заправляємо авто працівників за талонами юрособи» // «Податки & бухоблік», 2022, № 42):

1) одразу як підприємство здійснить передоплату продавцю пального і отримає талони (Дт 2031 «Пальне на складі» — Кт 631, Дт 2032 «Талони на пальне» — Кт 2031 «Пальне на складі»);

2) у момент фактичного відпуску пального — тобто під час заправки пального на АЗС/АГЗС безпосередньо у бак автомобіля (Дт 331 «Грошові документи у національній валюті» — Кт 371, Дт 2033 «Пальне в баках автомобілів» — Кт 331).

Обраний підхід безпосередньо впливатиме на облік та оподаткування операцій з пальними талонами. А в умовах подальшого продажу талонів саме другий підхід, на наш погляд, є найбільш безпечним. Адже тоді продаж талонів на пальне буде відображено безпосередньо із субрахунку 331 (субрахунок 2032 «Талони на пальне» задіяний не буде). Відтак, це не дозволить податківцям зобов’язувати підприємство реєструватися платником пального акцизу (див. про це далі).

Документування продажу пальних талонів

Єдиноподатникам слід пам’ятати про заборону продавати підакцизні товари (яким, власне, визначено пальне), установлену п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ — для всіх спрощенців та п.п. 1 п.п. 9.3 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ — для спецЄПешників.

Тому у договорі купівлі-продажу з покупцем обов’язково треба зафіксувати «талонний» спосіб придбання ним права на отримання на АЗС/АГЗС пального. Тобто щоб було чітко видно, що реалізовуватиметься не пальне, а лише право на його фізичне отримання. Також варто зазначити, зокрема, реквізити талонів, граничний строк отримання пального, перелік доступних для заправки АЗС/АГЗС тощо.

Перепродаж пальних талонів іншим особам оформляйте актом приймання-передачі або видатковою накладною, складеними за загальними правилами.

Окремо наголосимо! Аби не вскочити в халепу і не мати проблем з пальним акцизом та реєстрацією ПН/РК у ЄРПН,

ПДВ-загрози при продажу пальних талонів

Операції з реалізації талонів на пальне підлягають оподаткуванню ПДВ у загальному порядку. Тож на дату постачання пальних талонів (за правилом «першої події») потрібно нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ.

Який код УКТ ЗЕД проставляти у графі 3.1 ПН на пальні талони? Адже усім відомо, що податківці відловлюють акцизні операції саме через коди УКТ ЗЕД у ПН. А одним з критеріїв ризиковості операцій (а саме критерій 3), які застосовуються для цілей блокування реєстрації ПН/РК в ЄРПН, є відсутність на дату складання ПН/РК відомостей у Реєстрі платників пального акцизу про госпсуб’єкта, який реєструє ПН на товар (пальне) з кодами УКТ ЗЕД згідно з п.п. 215.3.4 ПКУ (ср. ).

Наразі ясності щодо того, який код УКТ ЗЕД зазначати в ПН на пальні талони немає. На практиці часто беруть умовний код на сайті ДПСУ для інших товарів — «00120». Для скретч- та смарт-карток, наприклад, використовують коди УКТ ЗЕД «8523 30 00 00» (картки з магнітною стрічкою без запису) або «8524 60 00 00» (картки з магнітною стрічкою із записом). А от зазначати в ПН код УКТ ЗЕД пального, право на отримання якого засвідчують талони, ми не радимо.

Пальний акциз і талони

Фіскали наполягають — якщо за даними первинних документів госпсуб’єкт здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям пального за допомогою талонів та/або смарт-карток, які отримуються та/або надаються як доповнення до видаткових накладних на пальне, то госпсуб’єкт є платником пального акцизу (див. лист ДПСУ від 08.11.2019 № 1242/6/99-00-04-02-05-15/ІПК, БЗ 114.01).

Докладніше про різні нюанси, пов’язані з такими операціями, а також наші поради, як убезпечити себе від претензій фіскалів щодо них, читайте в статті «Реалізація пальних талонів, смарт-/скретч-карток: проблеми» // «Податки & бухоблік», 2022, № 75. Тут лише зазначимо, що для пальноакцизних цілей:

1) власне операції з продажу/перепродажу пальних талонів не можуть вважатися реалізацією пального. Позаяк за такими операціями відбувається фізична передача не пального, а саме талонів, які надають лише право покупцю на отримання пального в майбутньому;

2) не має великого значення той факт, що сторони зазначають у первинних документах та/або у податкових накладних: пальне, яке має бути отримане за придбаними талонами, чи власне талони, які надають право на таке отримання. При перепродажу талонів ніякої акцизної реалізації пального не відбувається;

3) якщо у договорі продажу талонів зазначено про перехід до покупця права власності на відповідний обсяг пального, яке знаходиться на відповідальному зберігання у іншого госпсуб’єкта, для продавця талонів такі операції все одно не вважатимуться реалізацією пального. Адже акцизна реалізація не залежить від переходу права власності на пальне. Вона прив’язана саме до фактичної передачі (відпуску, відвантаження) пального.

Відтак, вважаємо,

Звісно, крім тих випадків, коли він сам і заливатиме пальне за цими талонами.

Проте з урахуванням продавлювання податківцями фіскального підходу, аби не наразитися при перевірці на штраф за п. 117.3 ПКУ — 100 % вартості реалізованого пального, доречно при продажу, щоб за документами проходили саме талони.

Ліцензії на зберігання і продаж пального

Чи необхідно перепродавцю пальних талонів отримувати ліцензії на торгівлю пальним та/або на його зберігання? Особливо актуальним це питання стає, коли за документами талони проходять як пальне із зазначенням відповідних кодів УКТ ЗЕД.

Щодо ліцензії на зберігання, то вона перепродавцю талонів зазвичай не потрібна. Адже згідно зі ст. 1 та ст. 15 Закону № 481* вона має бути у того, хто фактично зберігає це пальне на АЗС/АГЗС.

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.95 № 481/95-ВР.

А от щодо ліцензії на оптову торгівлю пальним, то тут податківці впевнено гнуть свою фіскальну лінію і вимагають від перепродавців талонів отримати ліцензію на оптову торгівлю пальним без місця торгівлі. Причому тут контролерам вже все одно, що буде зазначатись у документах — пальні талони чи саме пальне. Отримання (наявності) пальної оптової ліцензії вони вимагають у будь-якому випадку (див. листи ДПСУ від 04.02.2021 № 398/ІПК/99-00-09-03-02-06, від 26.02.2021 № 717/ІПК/99-00-09-03-02-06, від 26.05.2021 № 2006/ІПК/99-00-09-03-02-06 і від 14.06.2021 № 2400/ІПК/99-00-09-03-02-06).

Зауважте! Сперечатись із податківцями тут може бути дуже складно. Тому має сенс отримати індивідуальну податкову консультацію (ІПК), що оптова пальна ліцензія для таких операцій саме вам не потрібна, або все ж таки її придбати.