Медстрахування за рахунок роботодавців та резидентів Дія Сіті

Як працює медстрахування

Медичне страхування (безперервне страхування здоров’я) в Україні належить до добровільних видів страхування. Добровільне страхування — це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком (ст. 6 Закону України «Про страхування» від 07.03.96 № 85/96-ВР, далі — Закон про страхування).

Роботодавці та резиденти Дія Сіті (страхувальники) можуть здійснити добровільне медичне страхування працівників/гіг-спеціалістів, звернувшись до страхової компанії (страховика).

Важливо пам’ятати, що за загальним правилом

Виняток — випадки, передбачені законодавством (див. ч. 2 ст. 3 Закону про страхування).

Таким чином, якщо, наприклад, роботодавець вирішить застрахувати працівників, то перш за все треба отримати від них попередню згоду. Це можна зробити, зокрема, у вигляді заяви довільної форми.

Платою за страхування є страховий платіж (страховий внесок, страхова премія), який страхувальник зобов’язаний сплачувати страховику згідно з договором страхування (ст. 10 Закону про страхування). Страхові платежі (внески, премії) можуть сплачуватися одноразово за весь термін страхування або періодично, наприклад, щомісячно.

За встановлений страховий платіж (внесок, премію) страховик (страхова компанія) в свою чергу зобов’язаний здійснити страхову виплату відповідно до умов договору страхування в розмірі страхової суми або її частини шляхом (див. п.п. 3.3 Характеристики та класифікаційних ознак видів добровільного страхування, затвердженої розпорядженням Держфінпослуг від 09.07.2010 № 565, далі — Характеристика № 565):

— оплати вартості медико-санітарної допомоги певного переліку та якості в обсязі обраної програми страхування, яка була надана застрахованій особі медзакладами, до яких така особа звернулася під час дії договору, у зв’язку із захворюванням, загостренням хронічного захворювання або розладом здоров’я внаслідок нещасного випадку;

— оплати вартості іншої допомоги, передбаченої правилами та договором страхування;

— відшкодування понесених застрахованою особою документально підтверджених витрат на отримання медико-санітарної допомоги.

Оскільки наша мета — визначитися з оподаткуванням страхового платежу, то слід звернути увагу на те, що розуміє ПКУ під договором медичного страхування. Для цілей ПКУ договір добровільного медичного страхування — це договір страхування, який передбачає (п.п. 14.1.52¹ ПКУ):

1) страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я (а не застрахованій особі) в разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком;

2) мінімальний строк дії — один рік;

3) повернення страхових платежів при достроковому розірванні договору виключно страхувальнику.

Зверніть увагу! На відміну від Характеристики № 565, яка допускає перерахування коштів як медзакладу, так і застрахованій особі,

Тож щоб договір вважався договором добровільного медичного страхування для цілей оподаткування, проконтролюйте, щоб він відповідав наведеним вище вимогам з п.п. 14.1.52¹ ПКУ. Інакше усі пільги щодо оподаткування ПДФО та ВЗ, про які говоритимемо далі, діяти не будуть.

Оподаткування та звітність

ПДФО та ВЗ. Тут на перший план виходять пп. «в» та «г» п.п. 164.2.16 ПКУ, які працюють як виняток з загальних положень. Відповідно до їх норм не оподатковуємо ПДФО суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачену:

— роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договором ДМС працівника в межах 30 % нарахованої заробітної плати такому працівнику (п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ);

— резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договором ДМС гіг-спеціаліста в межах 30 % нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту (п.п. «г» п.п. 164.2.16 ПКУ).

Також із суми страхового платежу (страхового внеску, страхової премії), яка не оподатковується ПДФО, не утримуємо й ВЗ (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Увага! Приймаючи рішення щодо неоподаткування, перевірте, чи виконуються одночасно такі чотири вимоги.

1. Договір добровільного медичного страхування відповідає умовам, перерахованим у п.п. 14.1.52¹ ПКУ (див. вище).

2. Страхувальник відповідає вимогам щодо резидентського статусу. А ось вимоги щодо резидентства застрахованої особи — працівника та гіг-спеціаліста не встановлені.

3. Застрахованою особою є:

— найманий працівник роботодавця-страхувальника;

— найманий працівник або гіг-спеціаліст, якщо страхувальником виступає резидент Дія Сіті.

А ось якщо, наприклад, підприємство вирішить застрахувати за договором ДМС членів сім’ї працівника, то сума страхових платежів за таким договором буде оподатковуватися ПДФО та ВЗ на загальних підставах (див. лист ДПСУ від 30.06.2022 № 6360/6/99-00-24-03-03-06).

4. Сума страхового платежу не перевищує 30-відсотковий поріг. При його розрахунку використовують суму заробітної плати/винагороди, нараховану працівнику/гіг-спеціалісту за місяць, у якому було фактично сплачено страховий платіж (страховий внесок, страхову премію). При цьому не має значення, за який період сплачено такий платіж (внесок, премія).

Якщо говоримо про працівників, то при визначенні виплат, які входять до заробітної плати, керуємося Інструкцією зі статистки заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 (далі — Інструкція № 5), у частині, що не суперечить ПКУ. У разі, коли в місяці здійснення платежу працівнику нараховували перехідні виплати за минулі чи майбутні періоди, ураховуємо їх до складу зарплати місяця нарахування. Іншого в п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ не передбачено.

Увага! Якщо роботодавцем працівника є резидент Дія Сіті, то пам’ятаємо про проблему з лікарняними. Податківці наголошують, що у таких працівників вони не є зарплатою. Детально про проблему — у статті «Оподаткування доходів фізосіб резидентом Дія Сіт» // «Податки & бухоблік», 2022, № 74.

Для визначення того, що є винагородою гіг-спеціаліста за гіг-контрактом, керуємося гіг-контрактом.

Увага!

На цьому наголошують фахівці ДПСУ у листі від 30.06.2022 № 6360/6/99-00-24-03-03-06 та роз’ясненні 126.02 БЗ).

До бази оподаткування ПДФО сума перевищення увійде збільшеною на натуральний коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ (1,219512). А ось ВЗ сплачуємо із фактичної суми перевищення. Застосування коефіцієнта для ВЗ не передбачено.

У розділі І 4ДФ страхові платежі (страхові внески, страхові премії), сплачені за договором ДМС на користь застрахованої особи — найманого працівника, як оподатковувані, так і не оподатковувані, відображаємо з ознакою доходу «125» (див. роз’яснення 103.25 БЗ). Може таке відображення й не є логічним, але на ньому наполягають податківці.

Що стосується страхових платежів, які здійснені за договором ДМС гіг-спеціаліста, то в довіднику ознак для них не передбачено окремої ознаки доходу. На нашу думку, тут також можна застосовувати ознаку доходу «125», як найбільш близьку.

Ще такий момент. Якщо весь страховий платіж чи його частина потрапили під оподаткування, то в графах 3а та 3 розд І 4ДФ відображайте таку оподатковувану суму збільшеною на натуральний коефіцієнт, тобто вказуйте базу нарахування ПДФО. Те, що ВЗ утримуємо з іншої суми, не має значення.

ЄСВ. ЄСВ зі страхових платежів (внесків) на користь застрахованих осіб за договорами ДМС не справляємо тому, що вони не включаються до фонду оплати праці (п. 3.5 Інструкції № 5).

Крім того, такі платежі зазначені у п. 2 розд. II Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

Така ж думка викладена й у листі ДФСУ від 12.05.2016 № 10396/6/99-99-13-02-03-14 (ср. ).

У Д1 суми страхових платежів не відображаємо.

Податок на прибуток. Витрати на медстрахування відображаємо у складі витрат операційної діяльності (див. лист Мінфіну від 22.03.2010 № 31-34000-20-10/6144). Тому вони потрапляють до податкових витрат та впливають на фінрезультат — об’єкт оподаткування податком на прибуток (п.п. 134.1.1 ПКУ). Додаткових коригувань фінрезультату для страхових платежів не передбачено.

Разом із тим платникам податку на прибуток слід урахувати норми ст. 123¹ ПКУ. Так, у разі порушення вимог до договорів ДМС, установлених п.п. 14.1.52¹ ПКУ, страхувальник-роботодавець (страхувальник-резидент Дія Сіті «на загальних підставах») зобов’язаний збільшити фінрезультат до оподаткування звітного періоду. Таке збільшення відбувається на суму визнаних у бухобліку витрат на сплату страхових платежів (внесків, премій), збільшену на суму пені в розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або ж договір перестав відповідати вимогам п.п. 14.1.52¹ ПКУ. Цю різницю розраховують як високодохідники, так і малодохідники.

Коригування, передбачене ст. 123¹ ПКУ, застосовується до договорів ДМС, зокрема, у тих випадках, якщо в результаті припинення трудових відносин (гіг-контракту) між страхувальником і застрахованою особою договір ДМС перестав відповідати вимогам, передбаченим п.п. 14.1.52¹ ПКУ (див. лист ДПСУ від 07.12.2021 № 4581/ІПК/99-00-21-02-02-06).

ПДВ. Операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на провадження страхової діяльності, не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.3 ПКУ).

Практичні ситуації

Розглянемо на прикладах, як треба оподатковувати страхові платежі за договорами ДМС та відображати їх в обліку.

Приклад 1. Підприємство-резидент у січні 2023 року уклало на рік на користь працівника договір ДМС зі страховою компанією. Згідно з договором ДМС оплата страхового внеску була здійснена одноразово 24 січня в сумі 12000 грн. На день перерахування внеску зарплата за січень не нарахована.

Страховий платіж перераховано до того, як була нарахована зарплата за січень. Тож на дату перерахування достеменно визначити неоподатковувану межу у 30 % немає можливості. Що з цим робити? Податківці наполягають, що слід оподаткувати суму страхового платежу, а потім в кінці місяця після нарахування зарплати провести перерахунок ПДФО (див. роз’яснення 103.02 БЗ).

Якщо йти таким шляхом, то маємо до сплати:

— ПДФО у сумі: 12000 грн х 1,219512 х 18 % : 100 % = 2634,15 грн;

— ВЗ у сумі: 12000 грн х 1,5 % : 100 % = 180 грн.

Зверніть увагу. У випадку, що розглядається, дохід надається у негрошовій формі. Тому ПДФО та ВЗ треба перерахувати до бюджету протягом 3 банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 ПКУ).

Йдемо далі. Припустимо, що підприємство 31.01.2023 нарахувало працівнику зарплату за січень в сумі 40000 грн. В цей же день воно проводить добровільний перерахунок ПДФО за доходом у вигляді страхового платежу за договором ДМС.

Визначаємо 30-відсоткову неоподатковувану межу:

40000 грн х 30 % : 100 % = 12000 грн.

Сума страхового платежу (12000 грн) не перевищує неоподатковувану межу. Тож на підставі проведеного перерахунку зменшуємо суму ПДФО, утриманого з суми внеску. Перераховану суму податку можна буде зарахувати в рахунок майбутніх платежів або повернути з бюджету.

А як бути з ВЗ? Адже перерахунок військового збору не передбачений ПКУ. Невже його сума так і залишиться в бюджеті?! Дійсно, перерахунку за ВЗ немає. Але дарувати ВЗ, утриманий з сум страхових внесків, не хочеться. Як варіант, у такій ситуацій можна наполягати на тому, що в ст. 164 ПКУ законодавець визначив доходи, які включаються в місячний (річний) оподатковуваний дохід. Оскільки на кінець місяця дохід у вигляді страхових платежів за договором ДМС не оподатковуваний, то слід говорити про помилкове утримання ВЗ. Але чи погодяться з цим податківці?

Тож краще сплачувати страхові внески за договором ДМС у день нарахування зарплати.

Приклад 2. Підприємство у січні 2023 року уклало на 1 рік договір ДМС зі страховою компанією на користь начальника рекламного відділу. Згідно з договором ДМС оплата страхового внеску була здійснена в сумі 15000 грн в останній день січня, коли заробітна плата в сумі 30000 грн була вже нарахована. Щомісячно на витрати звітного періоду підприємство списуватиме частину страхового платежу в розмірі 1/12.

Визначаємо 30-відсоткову неоподатковувану межу:

30000 грн х 30 % : 100 % = 9000 грн.

Розмір страхового платежу (15000 грн) перевищує неоподатковувану межу (9000 грн). Тож «вершок» потрапить під оподаткування.

Розраховуємо базу оподаткування ПДФО суми страхового внеску:

(15000 - 9000) х 1,219512 = 7317,07 грн.

Сума ПДФО, яку треба утримати з суми страхового внеску у січні, складе:

7317,07 грн х 18 % : 100 % = 1317,07 грн.

Сума ВЗ дорівнює: (15000 - 9000) : х 1,5 % : 100 % = 90 грн.

Відображення в бухобліку зазначених операцій за договором ДМС на користь працівника у січні див. у таблиці нижче.

Облік страхових платежів за договором ДМС на користь працівника