Хоч і з запізненням, Мінфін привів норми НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» у відповідність до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.93 № 3689-XII. Згідно з абзацом четвертим ст. 1 цього Закону торговельна марка — це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Тож віднині у складі групи НМА «Права на комерційні позначення» ведуть облік прав на торговельні марки, комерційні (фірмові) найменування тощо, крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті. А от уточнюючі слова щодо торговельних марок — «знаки для товарів і послуг» з абзацу четвертого п. 5 НП(С)БО 8 прибрали. Втім на облік прав на торговельні марки це ніяк не вплинуло.
Що стосується самостійно розроблених торговельних марок, то тут, як і раніше, діють облікові правила, встановлені п. 9 НП(С)БО 8. Нагадаємо, що за його вимогами витрати на створення торговельних марок (товарних знаків) не визнають НМА, а відображають у складі витрат відповідного звітного періоду.