Теми статей
Обрати теми

Мінфін змінив низку нацстандартів бухобліку

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Наказом від 12.01.2023 № 18 Мінфін підкоригував відразу десять бухоблікових стандартів. І тут же наказом від 02.02.2023 № 57 усунув допущені у наказі № 18 неточності. Зміни до НП(С)БО наберуть чинності з дня опублікування наказу № 18. Деякі із запропонованих правок мають чисто технічний характер. Але є й принципові. На останніх і зосередимося.

Права на торговельні марки

Хоч і з запізненням, Мінфін привів норми НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» у відповідність до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.93 № 3689-XII. Згідно з абзацом четвертим ст. 1 цього Закону торговельна марка — це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Тож віднині у складі групи НМА «Права на комерційні позначення» ведуть облік прав на торговельні марки, комерційні (фірмові) найменування тощо, крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті. А от уточнюючі слова щодо торговельних марок — «знаки для товарів і послуг» з абзацу четвертого п. 5 НП(С)БО 8 прибрали. Втім на облік прав на торговельні марки це ніяк не вплинуло.

Що стосується самостійно розроблених торговельних марок, то тут, як і раніше, діють облікові правила, встановлені п. 9 НП(С)БО 8. Нагадаємо, що за його вимогами витрати на створення торговельних марок (товарних знаків) не визнають НМА, а відображають у складі витрат відповідного звітного періоду.

Переоцінка нульових НМА

З п. 21 НП(С)БО 8 Мінфін виключив спецнорму щодо переоцінки об’єктів НМА з нульовою залишковою вартістю. До цих правок, нагадаємо, переоцінену залишкову вартість таких НМА визначали додаванням справедливої вартості нульового об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації.

Наразі ж, якщо залишкова вартість об’єкта НМА дорівнює нулю, обліковувати його переоцінку слід у загальному порядку. Проте скористатися індексним способом переоцінки, передбаченим абзацом першим п. 21 НП(С)БО 8, не вийде. Адже за ним індекс переоцінки визначають діленням справедливої вартості об’єкта НМА, який переоцінюється, на його залишкову вартість. А залишкова вартість повністю замортизованого об’єкта дорівнює нулю.

Відтак нічого не залишається, як застосовувати алгоритм переоцінки «згортання», визначений § 80 МСБО 38 «Нематеріальні активи». За цим способом вартість об’єкта НМА переоцінюється таким чином, що стає рівною справедливій вартості. Тобто застосування способу «згортання» матиме наслідком те, що

після переоцінки нова первісна вартість стане рівною справедливій, а сума накопиченої амортизації об’єкта НМА дорівнюватиме нулю

Пам’ятайте! Переоцінюють за справедливою вартістю на дату балансу тільки ті НМА, щодо яких існує активний ринок. А для багатьох видів НМА такого ринку взагалі не існує.

Перегляд ліквідаційної вартості НМА

Оновлена редакція п. 31 НП(С)БО 8 віднині вимагає переглядати на кінець кожного звітного року не тільки строк корисного використання та метод амортизації, але й ліквідаційну вартість НМА. Власне такий обов’язок щодо необхідності перегляду ліквідаційної вартості місить і § 102 МСБО 38.

Раніше в НП(С)БО 8 норми переглядати/змінювати ліквідаційну вартість НМА взагалі не існувало. Хоча не було встановлено й заборони це робити. Наразі ж такий перегляд слід здійснювати тільки на кінець звітного року. Втім, за бажання, ніхто не забороняє переглядати/змінювати строк корисного використання, метод амортизації та ліквідаційну вартість, коли змінилися обставини, на яких базувалася ця оцінка. Право на це прямо зафіксовано у п. 6 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

Переглядати строк корисного використання, ліквідаційну вартість та метод амортизації НМА потрібно лише за умови, що в наступному періоді очікуються зміни:

— строку корисного використання активу або

— умов отримання майбутніх економічних вигод.

Зміни в ліквідаційній вартості відображають як зміну в облікових оцінках за нормами пп. 6 — 8 НП(С)БО 6 — тобто перспективно.

Амортизувати об’єкт НМА, виходячи з нової ліквідаційної вартості, слід починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни.

До речі, зазвичай ліквідаційна вартість об’єкта НМА прирівнюється до нуля. Виняток — випадки, коли:

— існує невідмовне зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання;

— ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта.

Бухоблік амортизації НМА

Чисто технічну правку Мінфін вніс до п. 29 НП(С)БО 8. Зараз він звучить так — суму нарахованої амортизації відображають збільшенням суми накопиченої амортизації НМА (Кт 133) і витрат підприємства (Дт 92, 93, 94), крім випадків, коли сума цих витрат включається до собівартості іншого активу (Дт 23, 91) і балансової вартості такого активу (Дт 151, 152).

Форми фінзвітності для єдиноподатників

Нарешті Мінфін прибрав з п. 2 розд. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» згадку про підприємства, які ведуть спрощений бухоблік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства — тобто про єдиноподатників групи 3 за ставкою 3 % / 5 %. Ця норма дозволяла таким спрощенцям складати мікрофінзвітність за формами № 1-мс і № 2-мс.

Хоча вже давно з Закону про бухоблік* та з п. 2 Порядку № 419** видалили норму, що раніше дозволяла єдиноподатникам групи 3 за ставками 3 % і 5 % подавати скорочену за показниками річну фінансову звітність (див. статті «Первинка, оприлюднення, консолідована фінзвітність, таксономія — з 10.08.2022 по-новому» // «Податки & бухоблік», 2022, № 61 і «Єдиноподатники! Для фінзвітності — орієнтуйтеся на категорію підприємства» // «Податки & бухоблік», 2022, № 93). І ось тепер дійшла черга до НП(С)БО 25.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

** Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

Отже, всі юрособи — платники ЄП (за ставками 2 %, 3 %, 5 % і сільгоспЄП) мають складати і подавати фінансову звітність залежно від своєї бухгалтерської категорії, а не за фактом перебування в лавах спрощенців (див. статтю «Спрощена фінзвітність: хто може подати за 2022 рік?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 11).

Одночасно з розд. І НП(С)БО 25 видалили п. 8. Відтак єдиноподатникам групи 3 більше не дозволяється систематизувати інформацію, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису — це послаблення було передбачене для неплатників ПДВ.

А от виключення п. 9 розд. І НП(С)БО 25 носить суто технічний характер. Адже всі без винятку підприємства, які застосовують нацстандарти для складання фінзвітності, мають визнавати доходи і витрати за НП(С)БО.

Фінансові витрати єдиноподатників

Прибрали загадку про єдиноподатників групи 3 за ставками 3 % та 5 % і з абзацу другого п. 4 НП(С)БО 31 «Фінансові витрати». А отже, визнавати всі фінансові витрати у складі витрат того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов’язаннями), можуть тільки ті єдиноподатники, які належать до малих чи мікропідприємств.

Якщо з часом єдиноподатник потрапив до лав середніх підприємств, то він має капіталізувати фінансові витрати, пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу. Детально про порядок капіталізації відсотків, сплачених у зв’язку із залученням позикового капіталу, див. у статті «Кредитний договір» // «Податки & бухоблік», 2018, № 16 (ср. ).

Консолідована фінзвітність групи

Зміни до НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність» є наслідком коректив, внесених Законом України від 19.07.2022 № 2435-IX, до Закону про бухоблік (див. статтю «Первинка, оприлюднення, консолідована фінзвітність, таксономія — з 10.08.2022 по-новому» // «Податки & бухоблік», 2022, № 61).

Зокрема, у п. 2 розд. І НП(С)БО 2 тепер уточнено, що його застосовують підприємства, які контролюють інші підприємства (тобто материнські підприємства), крім материнських підприємств, які складають фінансову звітність за МСФЗ.

Материнські підприємства, крім фінзвітності про власні господарські операції, складають консолідовану фінзвітність групи. А групу юросіб формують материнське підприємство та всі підприємства, які ним контролюються (дочірні підприємства).

Групи поділяються на малі, середні або великі (п. 6 розд. І НП(С)БО 2). Причому такий поділ у НП(С)БО 2 повністю збігається з наведеним у ч. 1 ст. 12 Закону про бухоблік.

Також п. 2 розд. II НП(С)БО 2 віднині наголошує, що консолідовану фінзвітність складають з фінансової звітності групи з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Проте якщо у складі групи є підприємство, яке застосовує облікову політику, відмінну від прийнятої у консолідованій фінзвітності, тоді при складанні такої консолідованої фінзвітності у його фінзвітності робиться відповідне коригування. Відповідно з НП(С)БО 2 виключено п.п. 6 п. 2 розд. III, що вимагав розкривати у примітках до консолідованої фінзвітності інформацію про статті консолідованої фінзвітності, до яких застосовувалася різна облікова політика.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі