ПН/РК, які не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряють на відповідність критеріям ризиковості операцій. Але підпадають під моніторинг тільки ті ПН/РК, які складені не ризиковим і не позитивним ПДВ-платником. Адже якщо платник виявиться ризиковим або, навпаки, — позитивним (з позитивною податковою історією), до моніторингу на відповідність критеріям ризиковості операцій справа просто не дійде. У ризикового платника ще до цього етапу всі ПН/РК блокуватимуться, а у позитивного — реєструватимуться в ЄРПН.
Критерії ризиковості здійснення операцій наведені в додатку 3 до Порядку № 1165*. Цих критеріїв шість. Якщо ПН/РК, що проходять моніторинг, потрапляють хоча б під один із таких критеріїв, їх реєстрацію відразу зупиняють.
Розглянемо кожен із критеріїв (див. таблицю). Але перед цим зауважимо, що ми свідомо викинули із змісту критерію 4 згадку про Таблицю даних. Щодо критерію 1, то він наразі вже не згадує про відсутність коду УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуги у врахованій Таблиці даних для його спрацювання. Власне, згадка про Таблицю у них і не потрібна. Адже зазначені у врахованій фіскалами Таблиці коди товарів/послуг взагалі під моніторинг не потрапляють (п.п. 4 п. 3 Порядку № 1165). ПН/РК з ними мають безумовно реєструвати. Докладно про Таблицю див. у статті «Таблиця даних платника ПДВ: коли не врахують/скасують прийняту?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 15.
Критерії ризиковості операцій
Зміст критерію | Пояснення |
Критерій 1 (розбіжність придбання і продажу — віртуальний залишок) | |
Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК на збільшення суми податкових зобов’язань (ПЗ), яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги* та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 у ЄРПН | Щоб операція стала ризиковою, повинна спрацювати нерівність: Опн/рк ≥ Опридб х 1,5 - Опост. Тобто обсяг постачання товару/послуги в поданій на реєстрацію ПН/РК (Опн/рк), має дорівнювати або бути більше залишку, визначеного як різниця між: — обсягом придбання (ввезення) такого товару/послуги, зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 у ЄРПН, і митних деклараціях (Опридб)*, збільшеного на коефіцієнт 1,5, та — обсягом постачання відповідного товару, зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 у ЄРПН (Опост). Неперевищення обсягом постачання з ПН/РК величини залишку віртуального складу перевіряється окремо за кожним товаром/послугою в розрізі кодів УКТ ЗЕД/ДКПП. Ця умова зазвичай порушується у виробників продукції, надавачів послуг (у них коди на вході і виході різні). Також страждають торговці, які закуповують товари у неплатників ПДВ, або роблять націнку більш ніж 50 %, або отримують аванси на ще не придбані товари. Псує картину також блокування ПН постачальників, штучно занижуючи показник Опридб. Ще виникатиме пересорт (різні коди на вході-виході) і через перехід з 01.01.2023 на нову редакцію УКТ ЗЕД (версію 2022 року). Тому якщо за товаром (що реалізується або придбавається) змінився код УКТ ЗЕД, для уникнення блокування краще подати Таблицю даних. Детальніше див. статті «Нова редакція УКТ ЗЕД з 01.01.2023» // «Податки & бухоблік», 2022, № 89 і «Оновлення УКТ ЗЕД і податкова накладна: роз’яснення фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 4 (ср. ) |
* Крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою. | |
Критерій 2 (алкоголь та тютюн без ліцензії) | |
Відсутня (анульована, зупинена) ліцензія на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю алкоголем та тютюном (пп. 215.3.1 і 215.3.2 ПКУ), стосовно товарів зазначених в ПН/РК, поданих на реєстрацію на дату їх складання | За цим критерієм діє принцип: немає чинної ліцензії — немає права на постачання. Відтак критерій може спрацювати, якщо в ПН/РК фігурують алкоголь та тютюн, а їх постачальник не має відповідної ліцензії (на оптову торгівлю, експорт чи імпорт). Тобто роздрібні постачання за цим критерієм блокуватись не повинні. Але на практиці система автоматичної перевірки їх не завжди розпізнає |
Критерій 3 (пальне без реєстрації платником) | |
На дату складення ПН/РК відсутні відомості (актуальний запис) у Реєстрі платників пального акцизу щодо суб’єкта господарювання, який реєструє ПН/РК на пальне з кодами УКТ ЗЕД з п.п. 215.3.4 ПКУ | У зоні ризику ПН/РК, що містять коди пального, які названі в п.п. 215.3.4 ПКУ. Бо коли на момент складання ПН/РК про продавця немає актуального запису в Реєстрі платників пального акцизу, то ці ПН/РК блокуватимуть. І таке може бути, навіть якщо пальне реалізується у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно). Хоча для цілей пального акцизу такі операції взагалі не вважаються реалізацією (виняток — виробники). Тож якщо ви торгуєте якимись непідакцизними маслами/мастилами/розчинниками, які йдуть за підакцизними кодами УКТ ЗЕД, подавайте за ними Таблицю. Під загрозою блокування знаходяться і ПН/РК, складені посередниками у продажу пального — неплатниками пального акцизу (див. статтю «Неплатник акцизу може реалізовувати пальне?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 10). Також можливі питання з блокуванням ПН/РК при продажу пальних талонів/карток на пальне (див. статтю «Реалізація пальних талонів, смарт-/скретч-карток: проблеми» // «Податки & бухоблік», 2022, № 75) |
Критерій 4 (РК на зміну номенклатури) | |
У РК до ПН, складеної на отримувача — платника ПДВ, передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів — зміна перших 4 цифр коду УКТ ЗЕД, для послуг — перших 2 цифр коду ДКПП) | Цей критерій стосується РК на зміну номенклатури (РК-104), складених на ПДВ-платників. РК підпадає під блокування, якщо заміна номенклатури передбачає зміну перших чотирьох цифр коду УКТ ЗЕД товару або перших двох цифр коду ДКПП послуг. Часто таке трапляється у випадках з передоплатою (коли постачається інша номенклатура, ніж була запланована/проплачена), або у випадках з пересортицею |
Критерій 5 (розбіжність придбання і продажу у зменшуючому РК — пересорт) | |
Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної у зменшуючому РК, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в ЄРПН, над величиною залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання такого товару/послуги* у цього постачальника та обсягом постачання отримувачем такого/такої товару/послуги, зменшеного у 1,5 раза (усе — згідно із зареєстрованими ПН/РК починаючи з 01.01.2017) | Тут йдеться про зменшуючий РК, складений на отримувача — платника ПДВ. Цьому критерію такий РК буде відповідати, якщо сума компенсації вартості товару/послуги у зменшуючому РК перевищить різницю між обсягом придбання* і обсягом постачання у 1,5 раза. Якщо сума зменшення ПЗ за таким РК виявиться більше різниці між обсягом придбання отримувачем у цього постачальника товару/послуги і обсягом постачання цього товару/послуги зменшеного у 1,5 раза, здійсненим отримувачем, цей РК заблокують. Така різниця розраховується згідно із зареєстрованими ПН/РК з 01.01.2017. Нагадаємо, що раніше цей критерій не враховував торговельні націнки отримувача при перепродажах товару цього коду своїм покупцям. Позаяк передбачав просто перевищення різниці між придбаннями і продажами (тобто не враховувався коефіцієнт 1,5, як за критерієм 1 ризиковості операцій). Наразі ця несправедливість усунута. Тож відтепер немає сенсу робити зворотний продаж, аби уникнути блокування такого зменшуючого РК (див. статтю «Як уникають блокування» // «Податки & бухоблік», 2021, № 30) |
* Крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою. | |
Критерій 6 (зменшуючий РК на неплатника) | |
Зменшуючий РК до ПН, складеної на неплатника ПДВ*, поданий для реєстрації в ЄРПН у строк, що перевищує 30 календарних днів з дня складення ПН, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації** | За цим критерієм під блокування підпадають усі зменшуючі РК, складені на неплатників ПДВ і подані на реєстрацію після закінчення 30 календарних днів з дати складання ПН (за умови її своєчасної реєстрації). Відтак усі зменшуючі РК, що направляються на реєстрацію за постачаннями неплатникам ПДВ після 30-денного строку, — ризикові. Раніше цей критерій спрацьовував, якщо зменшуючий РК на неплатника реєструвався після закінчення 14 днів із моменту складання ПН. Тепер строк у 14 днів збільшили до 30 календарних днів. І дописали, що під цей критерій не потраплять РК до ПН, у якій відображені операції з постачання: — електричної енергії (товарна підпозиція 2716 УКТ ЗЕД); — природного газу (товарні підпозиції 2705, 2709 та 2711 11); — теплової енергії (умовний код товару 00401) |
* На відміну від ПН, що не видаються покупцям, РК до таких ПН під моніторинг підпадають. ** Крім РК до ПН, у якій відображені операції з постачання електричної енергії (товарна підпозиція 2716 УКТЗЕД), постачання природного газу (товарні підпозиції 2705, 2709 та 2711 11 УКТЗЕД), постачання теплової енергії (умовний код товару 00401). |
Висновки
- Зменшуючий РК, складений на платника ПДВ, відповідатиме критерію 5 ризиковості операцій, якщо сума компенсації вартості товару/послуги в ньому перевищує різницю між придбаннями і продажами в 1,5 раза.
- Критерій 6 ризиковості операцій спрацює, якщо зменшуючий РК на неплатника ПДВ буде направлено на реєстрацію після закінчення 30 календарних днів із моменту складання ПН.