* zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40291
Висновок документа
Платник спецЄП має право без штрафів сплатити податкові зобов’язання з плати за землю за січень 2022 року та наступні звітні місяці 2022 — 2023 років, що передують переходу на спецЄП, протягом 60 календарних днів з дня переходу на стару систему оподаткування.
Хоча ця консультація стосується плати за землю, але її висновок дуже важливий для спецЄПешників й щодо інших податків, особливо для ПДВ. Далі пояснимо, чому саме.
Послаблення за строками для спецЄП. Законодавці ще на початку запровадження спецЄП встановили специфічні правила виконання податкових зобов’язань саме для платників спецЄП (у тому числі й специфічні строки для реєстрації ПН/РК та подання звітності з ПДВ тощо).
А саме в абзаці тринадцятому п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ сказано, що платникам, які перейшли на спецЄП, дано право виконати податковий обов’язок, граничний строк виконання якого припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року і до дня їх переходу на спецЄП, без штрафів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій вони перебували до обрання спецЄП.
При цьому, як видно із цих формулювань, платникам спецЄП дано право скористатися безштрафним 60-денним строком лише щодо тих обов’язків, строк виконання яких минув до переходу на спецЄП.
У випадку коли до дати переходу на спецЄП граничний строк виконання податкового обов’язку не сплив, то розраховувати на застосування безштрафного 60-денного строку виконання податкового обов’язку після відмови від спецЄП суто формально не слід. Принаймні про цю ситуацію у ПКУ ніяких щадних норм не передбачено.
Чи є тут логіка? Логіку запровадження цього підходу зрозуміти було складно. Адже при буквальному прочитанні вищезгаданих правил особа, яка стала платником спецЄП:
— уникала відповідальності за фактично здійснені порушення до переходу на спецЄП;
— формально потрапляла під штраф, якщо перейшовши на спецЄП, не могла виконати податковий обов’язок за період до переходу на спецЄП. Мова, наприклад, іде про випадки реєстрації ПН/РК, звітування з ПДВ, сплати ПДВ-зобов’язань тощо. Адже як тільки особа стала платником спецЄП, її ПДВ-статус заморожується і виконання ПДВ-обов’язку за період до переходу на спецЄП стає неможливим. Хоча якщо розібратися, то в цьому випадку відповідальності бути не повинно. Адже не можна штрафувати суб’єкта, коли він фізично не міг виконати певний обов’язок. У цьому випадку буде відсутня вина платника і умисел (див. «Як працює вина та умисел у податкових штрафах» // «Податки & бухоблік», 2022, № 82).
Тому, на наш погляд, було б логічно, щоб вищеописані строки стосувалися
обов’язків, строк виконання яких настав не до переходу на спецЄП, а після переходу
Виняток із цього правила стосується тільки:
— ПДВ-обов’язку у платників податків, які обрали спецЄП на початку повномасштабного вторгнення (наприклад, з 01.04.2022 і по 27.05.2022) і через призупинення роботи ЄРПН у цей період (з 24.02.2022 до 27.05.2022) не могли виконувати податкові обов’язки з ПДВ воєнного періоду (наприклад, реєструвати воєнні ПН/РК, подавати ПДВ-звітність);
— випадку, коли особа перейшла на спецЄП до дати закінчення перенесеного на липень п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ граничного строку виконання ПДВ-обов’язку лютого — травня 2022.
От у цих двох випадках цілком логічно обов’язки виконати вже після повернення зі спецЄП (протягом 60 календарних днів після повернення зі спецЄП) — коли до платника повернуться права й можливість платника ПДВ.
Детально про це читайте у «Спецстроки виконання податкових обов’язків для тих, хто перейшов на спецЄП» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29.
Що думають фіскали. У роз’ясненні, що коментується, податківці нарешті чітко висловилися щодо застосування спецстроку, встановленого в абзаці тринадцятому п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Причому підхід фіскалів, чесно кажучи, здивував у позитивному сенсі цього слова.
Річ у тому, що вони заявили: 60-денний спецстрок стосується виконання воєнного обов’язку, граничний строк виконання якого скінчився до переходу на спецЄП, а також припадає вже на період роботи на спецЄП.
Цей висновок стосується виконання обов’язку із сплати плати за землю. Але, за ідеєю, такий висновок повинен поширюватися на будь-який податок, у тому числі ПДВ.
Крім того, той факт, коли суб’єкт господарювання перейшов на спецЄП (до 27.05.2022, до дати введення +60-денного спецстроку чи після цієї дати), до уваги брати не слід. Їх висновок стосується всіх, хто був на спецЄП.
Як бачимо, податківці вирішили спиратися не на буквальне прочитання дії норми про спецстрок, а виходячи з можливості виконати податкові обов’язки.
А саме податківці вважають, що під дію 60-денного строку потрапляють обов’язки:
— граничний термін виконання яких припадає на період від введення в дію ВС. Так, наприклад, плата за землю здійснюється щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця (п. 287.3 ПКУ). Тому не дивно, що, на думку фіскалів, під дію 60-денного строку потрапляють обов’язки з плати за землю, що виникли починаючи з обов’язків за січень 2022 року. Адже термін їх сплати 02.03.2022, тобто період, що припадає після початку ВС. Хоча, за логікою, ці обов’язки (тобто обов’язки, граничний строк яких скінчився до переходу на спецЄП) під 60-денний спецстрок потрапляти не повинні;
— граничний термін виконання яких припадає на період після переходу на спецЄП. При цьому стосується це звітних періодів, що передують даті переходу на спецЄП. Так, наприклад, якщо суб’єкт став платником спецЄП з 20 червня 2022, то під дію 60-денного строку потрапляють як податкові обов’язки останнього звітного періоду, що йдуть перед періодом переходу на спецЄП, тобто податкові обов’язки з плати за землю за травень, так і податкові обов’язки звітного періоду, в якому особа стала платником спецЄП, тобто податкові обов’язки з плати за землю за червень 2022.
Той факт, що строк сплати зобов’язань з плати за червень припадає на період, коли особа уже працювала на спецЄП, податківців не бентежить. У роз’ясненні вони зазначають:
під цей 60-денний строк потрапляють також обов’язки, строк сплати яких припадає на 30-й календарний день після звітного місяця, який передує переходу на спецЄП і входить до періоду перебування на спецЄП.
Отже, якщо вважати, що особа обрала спецЄП, наприклад, 15 серпня 2022, то під 60-денний строк виконання податкового обов’язку потрапляє період січень — серпень 2022. А враховуючи те, що спецЄП мають намір скасувати з 1 серпня 2023, то виконати вищезгаданий обов’язок без штрафу слід буде не пізніше 30.09.2023.
Звичайно, такий підхід фіскалів трішки порушує норми абзацу тринадцятого п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, якими встановлено дію спецстроку. Але навряд чи хтось буде оскаржувати такий підхід.
Водночас, щоб бути впевненим у тому, обов’язки яких періодів потрапляють під дію 60-денного спецстроку, радимо отримати на свою адресу таке роз’яснення.
