Суть порушення. У запитанні говориться про те, що податківці під час камеральної перевірки виявили несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з ПДВ за червень 2022. Тому перш за все слід з’ясувати, чи взагалі було порушення.
За загальними правилами сплатити ПДВ за звітний місяць (наприклад, червень 2022) платник ПДВ має протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання ПДВ-декларації. Таку декларацію подають протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Отже, за червень 2022 року сплатити суму ПДВ, відображену у червневій декларації з ПДВ, слід було не пізніше 30 липня 2022. Водночас 30 липня у 2022 припадає на суботу (вихідний день). А тому тут вмикається правило святково-вихідного перенесення сплати податків із п. 57.1 ПКУ. Тобто у вашому випадку сплатити суму ПДВ можна було не пізніше 01.08.2022 (понеділок).
Якщо ви цього не зробили, то вам загрожує штраф згідно з п. 124.1 ПКУ. Розмір штрафу залежить від терміну затримки сплати:
— 5 % погашеної суми податкового боргу — при затримці до 30 календарних днів включно;
— 10 % погашеної суми податкового боргу — при затримці більше 30 календарних днів.
І тільки якщо порушення терміну сплати буде вчинено умисно, то можуть застосувати штраф у розмірі 25 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання. До речі, на практиці податківці у більшості випадків намагаються трактувати ситуацію саме як умисне порушення. Навіть тоді, коли для цього немає відповідних підстав (див., наприклад, постанови Другого апеляційного адмінсуду від 13.12.2021 у справі № 520/11668/21). Хоча Верховний Суд закликає суди інших інстанцій бути уважними у встановленні умислу щодо порушення строків сплати зобов’язань за деклараціями, бо не завжди умисел відсутній (див. постанову ВС від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а).
Детально про штрафи читайте у «Несвоєчасна сплата податків: що за це буде» // «Податки & бухоблік», 2022, № 82 (ср. ).
Чи законний акт перевірки, складений через рік? У цій ситуації податківці вклалися у встановлені ПКУ строки. Чому?
У нас є два види строків проведення камеральної перевірки (п. 76.3 ПКУ):
1) щодо декларацій та уточнюючих розрахунків (включаючи питання своєчасності їх подання);
2) щодо інших питань.
Якщо ми говоримо про п. 1, то за загальним правилом камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ПКУ).
А у воєнний час згідно з п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ камеральні перевірки деякої звітності проводяться у спецстрок. А саме камеральні перевірки звітності, поданої за
— лютий, березень, квітень, травень 2022 — розпочинаються на наступний день після 20.07.2022 та завершуються не пізніше 20.09.2022;
— червень, липень 2022 — розпочинаються на наступний день після 20.08.2022 та завершуються не пізніше 20.10.2022.
Якщо ж ми кажемо про п. 2 (щодо інших питань), то строк для проведення перевірки визначається виходячи зі ст. 102 ПКУ. Тобто знову ж таки за загальним правилом — 1095 днів. А на період воєнного стану, нагадаємо, ці строки взагалі були призупинені (див. статтю «Воєнна призупинка строків позовної давності» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29). Тому з інших питань камеральну перевірку можна проводити у строки, більші ніж строки, встановлені у ст. 102 ПКУ.
Підсумовуючи, маємо таку картину. Якщо мова б ішла про порушення строку подання ПДВ-декларації за червень, то щоб притягнути платника до відповідальності, акт камеральної перевірки мав бути оформлений не пізніше 20.10.2022. Тому коли акт перевірки був би датований 18.05.2023, то висновки такого акта можна було б оскаржити на предмет скасування через порушення строків, виділених на проведення камеральної перевірки.
Але, на жаль, у нашому випадку мова йде про штраф за несвоєчасну сплату ПДВ. Тобто перевірити факт порушення строку сплати податку фіскали у мирний час можуть протягом 1095 днів, що йдуть за днем граничного строку сплати ПДВ. Це підтверджують і суди (див. постанову ВС від 28.07.2021 у справі № 320/356/19). А з врахуванням «воєнного» призупинення і пізніше строку, встановлено у ст. 102 ПКУ (тобто 1095 днів + строк призупинки через ВС/карантин).
Чи можна уникнути штрафу? За ідеєю, у вашому випадку відбитися від штрафу можна. Адже підприємство не винне у тому, що їм не вдалося своєчасно сплатити кошти в бюджет через обстріли рашистів, що призвели до вимкнення світла та Інтернету.
Загалом існує два способи скасування штрафів (див. також «Без світла: що зі звітністю, податками та податковими накладними?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 91).
Варіант 1. Можна спробувати спиратися на вимоги воєнного п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. За нормами цього пункту
платник податку, який через війну (в тому числі через обстріл) не зміг виконати податковий обов’язок, може його виконати після того, як у нього з’явиться така змога
Якщо вона з’явиться до закінчення ВС, то виконати обов’язок без штрафу слід протягом 60 календарних днів.
Але щоб скористатися цим варіантом звільнення від штрафу, підприємству слід довести відсутність змоги виконати у воєнний час податковий обов’язок. Для цього у податкову слід подати документи, які підтверджують відсутність змоги. Перелік таких документів і взагалі порядок підтвердження відсутності можливості виконати податковий обов’язок прописаний у Порядку № 225*.
* Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
За цим Порядком, щоб довести відсутність можливості, слід було звернутися до «своєї» податкової із заявою про неможливість виконувати свої податкові обов’язки та підтвердними документами. Строк: під час виконання одного з податкових обов’язків (наприклад, разом із сплатою податків). Однак це потрібно зробити не пізніше спливу 60 календарних днів. Цей строк відлічують з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відновилася можливість виконувати податкові обов’язки.
Варіант 2. Відбиватися від штрафів можна виходячи з вимог п.п. 112.8.9 ПКУ. В ньому сказано, що платника податків звільняють від відповідальності, якщо порушення було здійснене внаслідок настання обставин непереборної сили (форс-мажору).
Вимкнення світла через обстріл рашистами вашого населеного пункту можна розглядати як форс-мажор
Але щоб скористатися цим звільненням, вам слід довести той факт, що через обстріл на вашому підприємстві не було світла і це стало причиною несплати податку.
Для цього вам слід звернутися до Торгово-промислової палати (ТПП) для отримання сертифіката, що підтверджує настання такого форс-мажору на вашому підприємстві. Крім того, буде не зайвим роздобути інформацію і з інших джерел про знеструмлення вашого району через обстріли. Наприклад, можна відшукати інформацію із ЗМІ, які підтверджують знеструмлення саме району, де знаходиться підприємство, або отримати такий висновок від вашого постачальника електроенергії та Інтернету, що такого-то дня ваш район був знеструмлений і у вашому районі не було інтернет-з’єднання.
Якщо у вас буде висновок ТПП й інші докази, що підтверджують відсутність зв’язку і світла, то лишається тільки написати заперечення до отриманого акта від фіскалів із посиланням на сертифікат та інші докази, які підтверджують той факт, що несвоєчасна сплата ПДВ викликана форс-мажором.
Який варіант обрати? На наш погляд, для вашої ситуації підійде саме другий варіант. Перший варіант для вашого випадку не підходить за часовою ознакою. Адже, за великим рахунком, можливість виконати обов’язок у вас з’явилася ще у серпні 2022. Тому ви вже давно мали б підтвердити той факт, що саме 01.08.2022 у вас не було змоги сплатити податок. І податківці, побачивши сплату податку 02.08.2022, вас до відповідальності точно б не притягнули.
