Покроковий алгоритм ліквідації юридичної особи

Підстави та способи припинення юрособи можуть бути різними. Але у цій статті ми поговоримо саме про звичайну добровільну «небанкрутну» ліквідацію за рішенням загальних зборів учасників/власника юрособи. Тему акціонерних товариств ми підіймати тут не будемо, зосередимося на найбільш поширених товариствах з обмеженою відповідальністю (далі — ТОВ) та приватних підприємствах (далі — ПП). Хоча різниці у алгоритмі ліквідації цих типів юросіб, по факту, немає, окрім певних нюансів.

Якщо коротко, то алгоритм виглядає так:

1) прийняти рішення про ліквідацію, надати це рішення до держреєстратора/нотаріуса для внесення відповідного запису у ЄДР;

2) провести інвентаризацію (оцінку майна за необхідності);

3) закрити рахунки у банку (крім одного, для розрахунків з кредиторами/дебіторами, який потім також закрити);

4) розібратися з кредиторами/дебіторами;

5) скласти проміжний ліквідаційний баланс;

6) звільнити працівників;

7) знятися з обліку у контролюючих органах, подати останню звітність, анулювати ліцензії;

8) закрити відокремлені підрозділи та вийти з інших юросіб;

9) скласти остаточних ліквідаційний баланс;

10) здати документи до архіву;

11) знову звернутися до держреєстратора/нотаріуса для внесення запису «припинено» у ЄДР;

12) знищити печатки і штампи.

Тепер про усе це поговоримо детальніше.

Крок 1. Прийняття рішення про припинення та внесення відповідних відомостей до ЄДР*

* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Прийняття рішення. Рішення про припинення юрособи шляхом ліквідації приймається його учасниками (власниками) у порядку, визначеному її статутом. Тож перш ніж за це братися — подивіться у статуті правила скликання зборів, того, яка кількість голосів потрібна для прийняття такого рішення, та інші формальності. Бо може бути так, що подібне рішення неможливо прийняти через відсутність кворуму (тобто достатньої кількості присутніх на зборах) або необхідної кількості голосів.

І з цим можуть виникнути складнощі тоді, коли учасники (власники) перебувають далеко один від одного (наприклад, виїхали за кордон).

У цьому випадку можна:

— передати право голосувати на загальних зборах іншій особі за допомогою нотаріально посвідченої довіреності (можна зробити і за кордоном, з подальшою легалізацією цього документа);

— провести загальні збори дистанційно у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно, чи із застосовуванням інших засобів електронної ідентифікації. Це прямо передбачено для ТОВ у ч. 3 ст. 33 Закону про ТОВ*. А от щоб ПП використати таку можливість, потрібно передбачити цей механізм у своєму статуті.

* Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

У протоколі/рішенні потрібно закріпити:

1) відомості про персональний склад ліквідаційної комісії, її голову або про ліквідатора, їх/його реєстраційні номери облікових карток платників податків або серії та номери паспортів (якщо у членів комісії, її голови та/або ліквідатора в паспорті є спеціальна відмітка про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта).

Покласти обов’язки ліквідатора можна також на директора в силу ч. 3 ст. 105 ЦКУ.

Зауважте:

Звісно, якщо в протоколі (рішенні) ви не вказали іншу дату. Адже формально ліквідаційна комісія (ліквідатор) починають діяти з моменту ухвалення рішення про припинення юрособи;

2) порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юрособи.

Мінімальний строк — 2 місяці, а максимальний — 6 місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юрособи (ч. 5 ст. 105 ЦКУ).

Рекомендуємо також у протоколі (рішенні) зазначити:

— дані особи, уповноваженої подати документи держреєстратору;

— підставу для ліквідації юрособи (п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦКУ);

— саме по собі рішення ліквідувати юрособу. Наприклад: «Припинити Товариство шляхом його ліквідації».

Протокол (рішення) прошивається, його сторінки нумеруються.

Також не забувайте, що протокол загальних зборів учасників ТОВ може підписуватися як усіма учасниками ТОВ, так і головою загальних зборів або іншою уповноваженою на це особою, якщо інше не передбачено статутом (ч. 4 ст. 33 Закону про ТОВ). А от ПП доведеться підпорядковуватися вимогам Закону про держреєстрацію*, де зазначено, що рішення може підписуватися засновниками (учасниками), або уповноваженими ними особами, або головою та секретарем загальних зборів (якщо таке рішення було прийнято цими загальними зборами). Бо іншого для ПП у законах не передбачено.

* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

Крім того, підписи на протоколі (рішенні) мають посвідчуватися нотаріально в силу п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону про держреєстрацію.

Внесення запису до ЄДР. Коли загальні збори учасників/власників (єдиний учасник/власник) приймають рішення про припинення юрособи, то потрібно внести відповідні відомості до ЄДР.

Для цього потрібно звернутися до держреєстратора (як правило, через ЦНАП*) або нотаріуса, який має право здійснювати держреєстраційні дії. Крім того, нотаріус повинен мати доступ до реєстрів, чого не завжди може бути у силу постанови КМУ від 06.03.2022 № 209. Перелік же діючих держреєстраторів можна знайти за посиланням: minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice.

* Центр надання адміністративних послуг.

Пакет документів такий:

— оригінал або нотаріально посвідчена копія рішення про припинення (ч. 10 ст. 17 Закону про держреєстрацію);

— нотаріально посвідчена довіреність, що засвідчує повноваження особи, яка подає це рішення (якщо звертається представник юрособи, не внесений до ЄДР, як особа, яка має право діяти від імені юрособи без довіреності) (ч. 7 ст. 6 Закону про держреєстрацію).

На жаль, зробити це онлайн не вийде. Необхідний функціонал на порталі Дія відсутній. Про це також свідчить інформація про цю адмінпослугу у Гіді з державних послуг.

Однак документи можна надати поштою.

Зверніть увагу:

Після прийняття документів до ЄДР вноситься запис «перебуває у процесі припинення». Також юрособа має з’явитися у одному з переліків юросіб, які прийняли рішення про припинення за посиланням: usr.minjust.gov.ua/content/publication-info.

Крок 2. Інвентаризація та оцінка майна

Інвентаризація. Відповідно до п. 7 розд. І Положення № 879* припинення (у тому числі й ліквідація) юрособи є підставою для обов’язкового проведення суцільної інвентаризації.

* Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Організація процесу інвентаризації покладається на ліквідаційну комісію (ліквідатора).

Воєнний стан тут додасть складнощів, оскільки не завжди буде можливість провести таку інвентаризацію. Про ці проблеми ми писали у «Податки & бухоблік», 2022, № 90. Тож процес ліквідації може зависнути на цій стадії.

Оцінка майна. Щодо звичайних комерційних підприємств оцінка майна не обов’язкова. Хіба що про це прямо буде сказано в статутних документах юрособи. Але якщо йдеться про підприємство з державною (комунальною) часткою, то залучення оцінника буде обов’язковим у силу ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III.

Крок 3. Закриття рахунків у банку, крім одного

У процесі ліквідації використовується лише один поточний рахунок підприємства, що ліквідується (ч. 3 ст. 111 ЦКУ, п. 126 Інструкції № 162*). Його ліквідаційна комісія (ліквідатор) обирає самостійно. Такий рахунок буде використовуватися для розрахунків з кредиторами (у тому числі для погашення податкової заборгованості) в ході ліквідації.

* Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена постановою правління НБУ від 29.07.2022 № 162.

Для залишення одного рахунку та закриття усіх інших ліквідатор (ліквідаційна комісія) мають подати до банку копію рішення про припинення юрособи та відповідну заяву (див. крок 1). Після закінчення процедури розрахунків з усіма кредиторами поточний рахунок, який залишився, так само закривається. Для цього потрібно буде подати відповідну заяву.

Усі ці правила встановлено у п. 126 Інструкції № 162.

Крок 4. Розрахунки з контрагентами

Ліквідатор (ліквідаційна комісія) вживають заходів для:

1) стягнення дебіторської заборгованості юрособи, що ліквідується. Для цього вона (він) має право заявити вимоги та позови про стягнення заборгованості;

2) письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи;

3) розрахунків з кредиторами юрособи, що ліквідується.

Письмово повідомляти кредиторів про ліквідацію юрособи бажано, хоча обов’язку такого у законодавстві не встановлено. Наразі ця інформація оприлюднюється у ЄДР. Також її можна знайти за посиланням: usr.minjust.gov.ua/content/publication-info.

Ліквідатор (ліквідаційна комісія) приймають та розглядають звернення кредиторів. Рішення про згоду на погашення боргу або повну чи часткову відмову вони мають прийняти та надіслати кредиторові не пізніше 30 днів з дня отримання юрособою, що припиняється, відповідної вимоги (ч. 6 ст. 105 ЦКУ).

Строк для звернення кредиторів з вимогами може, як ми казали вище, складати від 2 до 6 місяців. Конкретна його тривалість встановлюється у рішенні про припинення і її можна знайти у ЄДР в інформації про юрособу, що ліквідується, та за посиланням: usr.minjust.gov.ua/content/publication-info.

Деталі процедури розрахунків з кредиторами та дебіторами та про проблеми, з якими може стикнутися юрособа, читайте у статті «Розрахунки з дебіторами та кредиторами: як це відбувається під час ліквідації юрособи?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45.

Крок 5. Складення проміжного ліквідаційного балансу

Після закінчення строку для заявлення кредиторами своїх вимог ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає проміжний ліквідаційний баланс.

У ньому зазначають відомості про склад майна юрособи, що ліквідується, перелік пред’явлених до неї вимог і результати розгляду таких вимог (ч. 8 ст. 111 ЦКУ).

Проміжний ліквідаційний баланс нікуди не подається та затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юрособи.

Крок 6. Звільнення працівників

Ліквідація підприємства — це одна з підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП). Хоча працівники можуть звільнитися, наприклад, і за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП.

Запам’ятайте: трудове законодавство у разі звільнення згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП передбачає певні гарантії для працівників. Детально про звільнення працівників у зв’язку із ліквідацією юрособи читайте у статті «Звільняємо працівників у зв’язку з ліквідацією юрособи» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45, а про борги перед працівниками щодо підзвіту — у статті «Розрахунки з робітниками щодо підзвітної кредиторки» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45.

Крок 7. Зняття з обліку у контролюючих органах, подання останньої звітності, анулювання ліцензій

Детально про процедуру зняття з обліку у податківців, подання останньої звітності та анулювання алко-ліцензій можна прочитати у статті «Зняття з податкового обліку підприємства, що ліквідується» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45.

Зняття з обліку. Тут лише скажемо, що для завершення процедури ліквідації необхідно пройти позапланову документальну перевірку щодо податків і зборів, а також щодо ЄСВ.

Щодо податків і зборів у період воєнного стану позапланові документальні перевірки, пов’язані з ліквідацією юрособи (п.п. 78.1.7 ПКУ), дозволені (див. п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

А от щодо ЄСВ є проблема, оскільки у п. 9²³ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску…» від 08.07.2010 № 2464-VI на період дії воєнного стану (+ 3 місяці після його припинення) встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення і сплати ЄСВ.

І ця заборона може перешкоджати ліквідації зараз, у період воєнного стану. Можливо, податківці можуть піти назустріч, але перевірка ЄСВ у цьому випадку буде формально протиправною.

Не забуваємо, що незважаючи на те, що для внесення запису «припинено» до ЄДР довідки з податкової юрособі не знадобляться, але фіскали мають направити держреєстратору інформацію про те, що у юрособи немає заборгованостей (п. 11.10 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588), простіше кажучи, дати добро на остаточну ліквідацію. Якщо цього не буде, то, намагаючись внести запис «припинено» до ЄДР, юрособа отримає відмову (абзаци сьомий, дев’ятий п. 11 ч. 1 ст. 28 Закону про держреєстрацію).

Анулювання ліцензій. Більшість ліцензій анулюється автоматично після припинення юрособи в ЄДР (тобто внесення до нього запису «припинено»). Про це говорить п. 3 ч. 12 ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII. Йдеться про ліцензії, які підпадають під правове регулювання зазначеного закону.

Але це не стосується, наприклад, алкогольних, тютюнових та пальних ліцензій. Там ніякого автоматичного анулювання немає. Детальніше про це читайте знову ж таки у статті «Зняття з податкового обліку підприємства, що ліквідується» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45.

Крок 8. Закриття відокремлених підрозділів, вихід з інших юросіб

Закриваємо підрозділи. Для цього потрібно прийняти рішення про закриття відокремленого підрозділу (філії, представництва) і повідомити держреєстратора, щоб той вніс відповідний запис до ЄДР.

Виходимо з госптовариств. Якщо юрособа є учасником/власником інших юросіб, то їй доведеться вийти з їх складу або продати відповідну частку в статутному капіталі. Адже якщо цього не зробити, то можна заблокувати роботу таких юросіб. Після внесення запису «припинено» до ЄДР ліквідований госпсуб’єкт не зможе прийняти жодне рішення щодо своєї частки.

Крім того, створює перешкоди і абзац третій п. 11 ч. 1 ст. 28 Закону про держреєстрацію. Так, держреєстратор не зареєструє припинення юрособи, якщо в ЄДР містяться відомості про те, що вона є учасником інших юросіб.

Крок 9. Складання остаточного ліквідаційного балансу

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс.

Його, як і у випадку з проміжним ліквідаційним балансом, має затвердити ліквідатор (ліквідаційна комісія) (ч. 11 ст. 111 ЦКУ). Хоча, наприклад, у Законі про ТОВ серед виключних повноважень загальних зборів учасників так само визначено затвердження ліквідаційного балансу (п. 12 ч. 1 ст. 30). І по факту, пріоритет має норма Закону про ТОВ як більш спеціального. У будь-якому випадку, такий ліквідаційний баланс треба подати податківцям (ч. 11 ст. 111 ЦКУ).

Майно підприємства, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, ЄСВ та іншими обов’язковими платежами), передається учасникам юрособи*.

* Про бухгалтерський облік розрахунків з учасниками див. у статті «Ліквідація юрособи: розраховуємося із засновниками» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45.

Інші правила можуть передбачатися в установчих документах госпсуб’єкта або в законах. Про це нам говорить ч. 12 ст. 111 ЦКУ.

Крок 10. Передання документів до архіву

Деталі щодо передання документів до архіву можна почитати у «Податки & бухоблік», 2020, № 59.

Тут лише зазначимо, що основний принцип: строки зберігання документів спливли — знищуємо, не спливли — здаємо у архів.

Також нагадаємо, що на сьогодні є три види строків зберігання документів (п. 44.3 ПКУ):

— 2555 днів — для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до ст. 39 і 39² ПКУ (трансфертне ціноутворення та КІК);

— 1825 днів — для первинки, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 (платниками податку на прибуток — резидентами), п.п. 133.2.2 (нерезидентами, які здійснюють діяльність через постійне представництво) та п. 133.4 ПКУ (неприбутковими підприємствами), а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання у 2555 днів;

— 1095 днів — для інших документів, на які не поширюються строки, зазначені вище, а також для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого підконтрольного податківцям законодавства.

Детальніше про це читайте у статті «Строки зберігання первинки: від донедавніх 1095 днів до нових 1825 днів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29.

Після здавання документів до архіву архівна установа вам має надати відповідну довідку.

Крок 11. Внесення запису «припинено» до ЄДР

Потрібно знову звернутися до держреєстратора або нотаріуса, який має право здійснювати держреєстраційні дії (див. крок 1). На жаль, і тут не вийде зробити це онлайн.

Надати потрібно такі документи (ч. 13 ст. 17 Закону про держреєстрацію):

— заяву (форма 2). Вона затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5. Завантажити можна за посиланням: minjust.gov.ua/m/formi-zayav-u-sferi-derjavnoi-reestratsii-yuridichnih-osib-fizichnih-osib-pidpriemtsiv-ta-gromadskih-formuvan-9981. Для відображення інформації щодо ліквідації юрособи призначена с. 6 заяви;

— довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

— нотаріально посвідчену довіреність (її нотаріально засвідчену копію) або будь-який інший документ, що підтверджує повноваження, — якщо документи подає не ліквідатор або голова ліквідаційної комісії (ч. 7 ст. 6 Закону про держреєстрацію).

Крок 12. Знищення печаток і штампів

На сьогодні печатки і штампи не треба здавати до органів внутрішніх справ для знищення. Ця вимога втратила чинність ще у 2011 році. Тому тримаємо орієнтир на власне положення щодо використання печаток та штампів, якщо таке є на підприємстві, та/або на статут (якщо щось у ньому про це зазначено). Якщо нічого такого немає, то оформлюємо знищення актом довільної форми.

Якщо кажемо про електронні підписи, то вони мають анульовуватися автоматично після отримання суб’єктом, що видав сертифікати відкритих ключів електронного підпису і печатки, інформації про ліквідацію юрособи (абзац п’ятий п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII). Хоча надійніше, звісно, самостійно їх анулювати.

Є зв’язок з країною-агресором: які складнощі

Нотаріальні проблеми. Оскільки необхідно буде звернутися до нотаріуса, то юрособам, які мають зв’язок з країною-агресором, варто пам’ятати про певні обмеження. Зокрема, нотаріус буде відмовляти у вчиненні будь-якої нотаріальної дії, крім:

— засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства Російської Федерації;

— видачі свідоцтва про право на спадщину;

— посвідчення заповіту військовополоненого.

Відмовляти будуть на підставі п.п. 1 п. 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 164.

Це правило поширюється, зокрема, на:

— громадян рф (крім тих, хто законно проживає на території України, наприклад, на підставі посвідки на постійне проживання);

— юросіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства рф;

— юросіб, створених відповідно до законодавства України, бенефіціаром, членом або учасником, що має частку у статутному капіталі 10 % і більше, якої є рф, громадянин рф (крім тих, які законно проживають на території України) або юрособа, створена та зареєстрована за законодавством рф.

Ці категорії визначені у п.п. 1 п. 1 постанови КМУ від 03.03.2022 № 187.

Обмеження діятимуть до набрання чинності законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором. Поки такого немає.

Тож урахуйте, що можуть бути складнощі, наприклад, із посвідченням підпису громадянина рф (крім того, у кого є, наприклад, посвідка на постійне проживання) або юрособи, пов’язаної з рф, на рішенні про припинення.

Сумніви щодо можливості припинення. Сумніви виникають щодо можливості припинення як таких юросіб, про яких ми зазначили вище. Сумніви ці, зокрема, базуються на тому, що діє заборона на здійснення будь-яких дій, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання:

— рф або юрособами, пов’язаними з рф (це, знову ж таки, юрособи, про яких зазначили вище);

— на користь осіб, пов’язаних з державою-агресором, або рф, крім набуття ними права власності на такі об’єкти на підставі рішення суду або свідоцтва про право на спадщину.

Правило щодо цієї заборони встановлено у п.п. 2 п. 1 постанови КМУ від 03.03.2022 № 187 і діятиме до набрання чинності законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором. А в процесі ліквідації таке відчуження, як ви бачите з алгоритму, цілком може статися.

Націоналізація. Деякі юрособи, пов’язані з країною-агресором, взагалі можуть потрапити під примусове вилучення в Україні об’єктів права власності у порядку Закону України від 03.03.2022 № 2116-IX. Йдеться про:

— юросіб (їх філії, представництва), які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є рф; та/або

— юросіб (їх філії, представництва), які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, у яких рф прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі); та/або

— юросіб (їх філії, представництва), які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, у яких засновником є юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є рф та/або у яких рф прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі).