Добровільна ліквідація юрособи: покрокова інструкція

З попереднього розділу ви вже знаєте, що ліквідація може бути добровільною і примусовою. Пропонуємо вам далі зосередитися на добровільній ліквідації. З чого розпочати? Що зробити далі? У цьому розділі поговоримо про алгоритм добровільної ліквідації юрособи.

2.1. Рішення про ліквідацію

Для будь-якої юрособи добровільна ліквідація розпочинається з ухвалення відповідного рішення його учасниками (власниками, акціонерами тощо). Які ж вимоги висуває законодавство до процесу ухвалення рішення і його документального оформлення?

Процес ухвалення рішення

Звичайно ж, треба скликати загальні збори учасників (власників/акціонерів). Порядок скликання зборів для ухвалення рішення про ліквідацію такий же, що і для ухвалення звичайних рішень. Його ви можете знайти у статуті та/або у нормативці, що регулює діяльність тієї чи іншої юрособи. Наприклад, для ТОВ — це Закон про ТОВ, для АТ — Закон про АТ тощо.

Також не забувайте про необхідну кількість голосів. Так, рішення про ліквідацію ТОВ, порядок її проведення, персональний склад ліквідаційної комісії (ліквідатора), а також про затвердження ліквідаційного балансу повинно набрати 3/4 голосів усіх учасників товариства, що мають право голосу з цих питань (ч. 2 ст. 34 Закону про ТОВ). Проте перш ніж приймати рішення про ліквідацію юрособи, обов’язково загляньте у свої статутні документи! Там можуть бути встановлені особливості щодо кількості необхідних голосів.

Ті ж рішення щодо АТ мають набрати 3/4 голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах і є власниками акцій, що голосують з відповідного питання. При цьому загальні збори акціонерів можуть приймати будь-які рішення тільки за участі в них акціонерів, що володіють більш ніж 50 % голосуючих акцій (кворум) (ч. 2 ст. 41 Закону про АТ).

Оформлення рішення

Рішення фіксується в протоколі (для ТОВ з кількома учасниками і АТ), рішенні (для ТОВ з одним учасником) або розпорядженні (для ПП). Там, окрім звичних нам відомостей (дані про учасників, порядок денний тощо), необхідно вказати (п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 755, ст. 105 ЦКУ):

1) відомості про персональний склад ліквідаційної комісії, її голову або про ліквідатора, їх/його реєстраційні номери облікових карток платників податків або серії та номери паспортів (якщо у членів комісії, її голови та/або ліквідатора в паспорті є спеціальна відмітка про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

До речі,

Наприклад, директор.

Зауважте: датою призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора) вважатиметься дата ухвалення рішення про ліквідацію. Звісно, якщо в протоколі (рішенні, розпорядженні) ви не вказали іншу дату. Адже формально ліквідаційна комісія (ліквідатор) починають діяти з моменту ухвалення рішення про припинення юрособи;

2) порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юрособи.

Зауважте: мінімальний строк заявлення кредиторами своїх вимог — 2 місяці, а максимальний — 6 місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юрособи (ч. 5 ст. 105 ЦКУ).

Рекомендуємо також у протоколі (рішенні, розпорядженні) зазначити:

— дані особи, уповноваженої подати документи держреєстратору;

— підставу для ліквідації юрособи (п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦКУ);

— саме по собі рішення ліквідувати юрособу. Воно має бути чітким і безумовним. Наприклад: «Припинити Товариство шляхом його ліквідації».

Протокол (рішення, розпорядження) прошивається, його сторінки нумеруються.

Цей документ підписують засновники (учасники) юрособи або голова і секретар загальних зборів (п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону № 755).

А чи можна скасувати рішення про ліквідацію або змінити ліквідатора (склад ліквідаційної комісії)? Так, це можливо. Як для скасування рішення, так і для зміни ліквідатора (складу ліквідаційної комісії) треба усього лише подати держреєстратору відповідне рішення учасників (власників, акціонерів) юрособи (ч. 11 і 12 ст. 17 Закону № 755).

Сповіщення держреєстратора

Згідно з ч. 1 ст. 105 ЦКУ учасники юрособи, які прийняли рішення про її припинення, зобов’язані письмово повідомити держреєстратора протягом трьох робочих днів з дати ухвалення такого рішення.

Сповіщення полягає в тому, що треба подати оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення учасників про припинення юрособи.

Зверніть увагу: якщо документи подає уповноважений представник юрособи (не директор або особа, вказана в ЄДР), то державному реєстратору треба надати ще і нотаріально посвідчену довіреність (її нотаріально засвідчену копію) або будь-який інший документ, що підтверджує повноваження представника (ч. 5 ст. 6 Закону № 755).

Протокол або його нотаріально засвідчену копію можна:

— подати через один із центрів надання адмінпослуг (ЦНАП);

— направити поштою.

Також подати документ можна нотаріусу, який має право здійснювати реєстраційні дії, пов’язані з ЄДР.

На жаль, подати протокол в електронному вигляді поки неможливо. Сподіваємося, що незабаром ситуація зміниться.

Після того як держреєстратор отримає рішення про припинення, він вносить до ЄДР (у відомості про юрособу) запис «перебуває в процесі припинення».

Майте на увазі: внесення цього запису ще не означає, що юрособа припинилася. Вона поки ще продовжує існувати.

Тобто, по суті, комісія (ліквідатор) перебирає на себе функції виконавчого органу (директора, дирекції, наглядової ради тощо). Саме ліквідаційна комісія (ліквідатор) здійснює наступні кроки в процесі ліквідації юрособи.

2.2. Робота ліквідаційної комісії

Інвентаризація та оцінка майна

Інвентаризація. Відповідно до п. 7 розд. І Положення № 879 припинення (у тому числі й ліквідація) юрособи є підставою для обов’язкового проведення суцільної інвентаризації.

Нагадаємо: суцільною інвентаризацією охоплюються усі види зобов’язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, передані в прокат, оренду або ті, що перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, в ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану (п. 6 розд. І Положення № 879).

Крім того, під такий вид інвентаризації потрапляють активи і зобов’язання, що обліковуються на позабалансових рахунках. Зокрема, йдеться про цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (це об’єкти оперативної оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі). Також інвентаризації підлягають умовні активи і зобов’язання (застава, гарантія тощо), бланки документів суворої звітності та інші активи.

Організація процесу інвентаризації покладається на ліквідаційну комісію (ліквідатора).

Оцінка майна. Якщо ліквідується державне, комунальне підприємство або підприємство з держчасткою (комунчасткою), то обов’язково проводиться оцінка майна із залученням професійного оцінювача. Таке правило закріплене в абзаці третьому ч. 2 ст. 7 Закону про оцінку. У випадку ж із звичайними комерційними підприємствами оцінка майна не обов’язкова. Хіба що про це прямо буде сказано в статутних документах юрособи.

Взаємовідносини з контрагентами

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана вжити усіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юрособи (ч. 1 ст. 111 ЦКУ). Зокрема, комісія (ліквідатор) може заявляти вимоги і позови про стягнення заборгованості з боржників юрособи. Зверніть увагу: кожного з боржників треба письмово повідомити про ліквідацію юрособи.

Крім того, саме ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує процедуру погашення кредиторської заборгованості*. Також вона (він) вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб (наприклад, на зберіганні або в оренді).

* Детально про розрахунки з контрагентами див. у розділі 5.

Проміжний ліквідаційний баланс

Після закінчення строку для заявлення кредиторами своїх вимог ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає проміжний ліквідаційний баланс.

У ньому зазначають відомості про склад майна юрособи, що ліквідується, перелік пред’явлених до неї вимог і результати розгляду таких вимог (ч. 8 ст. 111 ЦКУ).

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юрособи. Детальніше про нього читайте в підрозділі 8.1.

Закриваємо «зайві» рахунки у банках

У процесі ліквідації використовується лише один поточний рахунок підприємства, що ліквідується. Його ліквідаційна комісія (ліквідатор) обирає самостійно (ч. 3 ст. 111 ЦКУ, п. 147 Інструкції № 492). Такий рахунок буде використовуватися для розрахунків з кредиторами (у тому числі для погашення податкової заборгованості) в ході ліквідації.

Зауважимо, що з виконанням цього завдання можуть допомогти податківці. Так, за зверненням ліквідаційної комісії (ліквідатора) вони нададуть перелік незакритих у фінансових установах рахунків підприємства, що ліквідується (п. 11.9 Порядку № 1588).

Згідно з п. 147 Інструкції № 492 для закриття поточних рахунків ліквідаційна комісія (ліквідатор) подає до банку:

— копію рішення учасників або уповноважених установчими документами органів управління про ліквідацію юрособи, засвідчену в установленому законодавством України порядку або уповноваженим працівником банку;

— заява про закриття рахунку у довільній формі (зміст такої заяви див. у п. 148 Інструкції № 492).

Поточний рахунок закриють:

— у день отримання заяви (за умови, що вона була подана в операційний час) — якщо на рахунку немає коштів;

— наступного дня після проведення за таким рахунком останньої розрахункової операції — якщо на рахунку є кошти.

Про те, що рахунок закритий, банк видасть підприємству, яке ліквідується, довідку (п. 149 Інструкції № 492).

При цьому податківців про закриття рахунків банки повідомлять самостійно (п. 69.2 ПКУ). Тому ліквідаційній комісії додатково повідомляти податківців про закриття рахунків не потрібно.

Після того як процедура ліквідації буде завершена, ліквідаційна комісія закриє останній поточний рахунок підприємства, що ліквідується, на підставі поданої до банку заяви про закриття рахунку (п. 147 Інструкції № 492).

Звільняємо працівників

Ліквідація підприємства — це одна з підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП). Хоча працівники можуть звільнитися і за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП.

Запам’ятайте: трудове законодавство у разі звільнення згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП передбачає певні гарантії для працівників. Детально про це див. у розділі 7.

Розбираємося з контролюючими органами

Деталі процедури зняття юрособи з обліку ви зможете прочитати в «8. Знімаємо підприємство з податкового обліку» цього номера. Тут зосередимося лише на основних нюансах проходження перевірок.

Податки і збори. Юросіб у процесі ліквідації податківці перевіряють в межах позапланової документальної перевірки на підставі п.п. 78.1.7 ПКУ .

Поштовхом до початку перевірки має слугувати отримання податківцями інформації про перебування юрособи в процесі ліквідації. Такі відомості можуть надійти від:

— держреєстратора (інформація передається після реєстрації рішення учасників (власників, акціонерів) про ліквідацію);

— госпсуб’єкта (подається заява за формою № 8-ОПП).

Подання заяви стосується тільки тих юросіб, які не внесені до ЄДР або щодо яких установлені особливості їх реєстрації (наприклад, банки). Відносно ж інших суб’єктів держреєстратор повідомить про початок процедури ліквідації самостійно.

* 2555 днів — для трансфертних випадків.

Важливо! При проведенні «ліквідаційного» податкового контролю фіскали повинні організувати і спланувати його так, щоб вимоги щодо сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів були сформовані та отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 Порядку № 1588).

Нагадаємо: мінімальний строк становить 2 місяці з моменту ухвалення рішення про припинення, а максимальний — 6 місяців.

Якщо до завершення строку для розрахунків з кредиторами податківці виявили заборгованості зі сплаті податків і зборів або наявність заборгованостей чи грошових зобов’язань, строк сплати яких не настав, то вони «блокують» остаточну ліквідацію юрособи в ЄДР. Зокрема, вони направляють держреєстратору інформацію про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів (абзац сьомий п. 11 ч. 1 ст. 28 Закону № 755).

Звісно, у більшості випадків після отримання інформації про початок ліквідаційної процедури податківці відразу ж інформують держреєстратора про наявність заборгованості.

І тільки після її погашення контролюючий орган передає до ЄДР інформацію про відсутність боргів (п. 11.10 Порядку № 1588). Таким чином фіскали «дають добро» на остаточну ліквідацію юрособи.

ЄСВ. Коли податківці отримають повідомлення від держреєстратора, вони проведуть документальну позапланову перевірку.

Після її проведення фіскали, в ідеалі, повинні повідомити держреєстратора про відсутність заборгованості з ЄСВ (як і у випадку з перевіркою за податками та зборами).

Нагадаємо: щодо ЄСВ-зобов’язань строків давності немає. Відповідно податківці можуть перевірити увесь період існування юрособи з 01.01.2011 р. (саме тоді адміністрування ЄСВ було передано фіскалам), якщо раніше перевірки не було.

Періоди до 01.01.2011 р. перевірять пенсійники.

Більш детально про проведення перевірки податківцями див. у підрозділі 8.4.

Зверніть увагу: «заблокувати» ліквідацію можуть ПФУ і фонди соціального страхування.

Заборгованість зі страхових платежів також є підставою для відмови у внесенні запису «припинено» до ЄДР. Про це нам говорить абзац дев’ятий п. 11 ч. 1 ст. 28 Закону № 755.

Закриваємо відокремлені підрозділи, виходимо з товариств

Закриваємо підрозділи. Для цього потрібно прийняти рішення про закриття відокремленого підрозділу (філії, представництва) і повідомити держреєстратора, щоб той вніс відповідний запис до ЄДР.

Детально цю процедуру обговоримо в розділі 3.

Виходимо з госптовариств. Якщо юрособа є учасником/власником інших юросіб, то їй доведеться вийти з їх складу або продати відповідну частку в статутному капіталі. Адже якщо цього не зробити, то можна заблокувати роботу таких юросіб. Після внесення запису «припинено» до ЄДР ліквідований госпсуб’єкт не зможе прийняти жодне рішення щодо своєї частки.

Крім того, створює перешкоди і абзац третій п. 11 ч. 1 ст. 28 Закону № 755. Так, держреєстратор не зареєструє припинення юрособи, якщо в ЄДР містяться відомості про те, що вона є учасником інших юросіб.

Анулюємо ліцензії

Для анулювання ліцензій зазвичай особливих зусиль докладати не потрібно.

Ліцензія повинна анулюватися автоматично після припинення юрособи в ЄДР (тобто внесення до нього запису «припинено»). Про це говорить п. 3 ч. 12 ст. 16 Закону про ліцензування.

При цьому орган ліцензування повинен прийняти рішення про таке анулювання протягом 5 робочих днів з дати внесення відповідного запису до ЄДР.

Але зауважте: це стосується тільки тих ліцензій, які видають згідно із Законом про ліцензування.

Що стосується ліцензій, видача і анулювання яких регулюються іншими нормативними актами, то там можуть бути свої особливості. Так, наприклад, щоб анулювати «алкогольну» або «пальну» ліцензію, суб’єкту доведеться подати заяву про це (ч. 19 ст. 3, ч. 49 ст. 15 Закону № 481).

Складаємо ліквідаційний баланс

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс.

Його, як і у випадку з проміжним ліквідаційним балансом, має затвердити орган, який прийняв рішення про ліквідацію (ч. 11 ст. 111 ЦКУ). Такий ліквідаційний баланс треба подати податківцям (ч. 11 ст. 111 ЦКУ). Детальніше див. у підрозділі 8.1.

Майно підприємства, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, ЄСВ та іншими обов’язковими платежами), передається учасникам юрособи*.

* Про розрахунки з учасниками див. у розділі 6.

Інші правила можуть передбачатися в установчих документах госпсуб’єкта або в законах. Про це нам говорить ч. 12 ст. 111 ЦКУ.

Скасовуємо реєстрацію випусків цінних паперів

Якщо йдеться про АТ, то вони скасовують реєстрацію випуску акцій відповідно до Порядку скасування реєстрації випусків акцій, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.2013 р. № 737.

Порядок скасування випусків інших цінних паперів можна знайти в спеціальних рішеннях НКЦПФР для того або іншого виду цінного паперу.

Наприклад, скасування випуску облігацій підприємств врегульоване Положенням про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу, затвердженим рішенням НКЦПФР від 27.12.2013 р. № 2998.

Зверніть увагу: якщо цінні папери не анулювати, то в держреєстрації припинення юрособи відмовлять (абзаци п’ятий і шостий п. 11 ч. 1 ст. 28 Закону № 755).

Передаємо документи до архіву

У разі ліквідації підприємства його архівні справи, віднесені до Національного архівного фонду**, передають у впорядкованому стані відповідній державній архівній установі (архівному відділу міськради).

** Національний архівний фонд — це сукупність архівних документів, які відображають історію духовного і матеріального життя українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є надбанням української нації.

Підприємства, що ліквідуються та не мають органів вищого рівня, також передають до архівних установ:

— архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися;

— документи, не завершені діловодством;

— документи з кадрових питань (особового складу).

Зауважте: види документів, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які підлягають передачі до архіву у разі ліквідації підприємств, наведено в Переліку № 430/5.

Крім того, необхідність передати на архівне зберігання облікові документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, за період діяльності підприємства не менш як 1095 днів (2555 днів — для трансфертних випадків) до дати ліквідації, передбачена п. 44.3 ПКУ.

Що стосується документів, строки зберігання яких спливли, то їх знищують.

Але зробити це потрібно правильно: після проведення експертизи їх цінності, схвалення акта про вилучення документів для знищення експертною комісією підприємства і його розгляду експертно-перевірочною (експертною) комісією державної архівної установи (архівного відділу міськради), в зоні комплектування якої перебуває підприємство.

Детально про процес знищення документів ви можете прочитати в «Податки & бухоблік», 2020, № 41, с. 45.

Строки зберігання документів установлено переліками № 578 і № 430/5.

При цьому відповідно до п. 2.10 Переліку № 578

Згідно з п. 8 гл. 3 розд. ХV Правил № 1000 для держреєстрації ліквідації юрособи архівна установа, що прийняла документи на зберігання, видає відповідну довідку.

Таку довідку необхідно надати держреєстратору для державної реєстрації припинення юрособи (ч. 13 ст. 17 Закону № 755).

Вносимо запис «припинено» до ЄДР

Після проходження усіх попередніх кроків вам знову доведеться звернутися до держреєстратора.

Для того, щоб внести запис «припинено» у відомості про юрособу в ЄДР, необхідно подати (ч. 13 ст. 17 Закону № 755):

— заяву (форма 2*). При цьому для відображення інформації щодо ліквідації юрособи призначена с. 10 заяви;

* Форма заяви затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5.

— довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

— нотаріально посвідчену довіреність (її нотаріально засвідчену копію) або будь-який інший документ, що підтверджує повноваження — якщо документи подає не ліквідатор або голова ліквідаційної комісії (ч. 5 ст. 6 Закону № 755).

А ось подавати довідки про відсутність податкового та/або ЄСВ-боргу вже немає необхідності. Ці дані, як ми сказали вище, після закінчення перевірки і погашення заборгованостей фіскали повинні передати безпосередньо держреєстратору в електронному вигляді самостійно. Про це нам говорить п. 11.10 Порядку № 1588.

Важливо! Звертатися до держреєстратора із заявою про остаточну ліквідацію можна не раніше закінчення строку для заявлення вимог кредиторами. Однак на практиці, як правило, ці строки встигають спливти ще до того, як ви пройдете перевірки у податків- ців.

Знищуємо печатки і штампи

Що стосується печаток і штампів, то на сьогодні їх не треба здавати до органів внутрішніх справ для знищення.

Ця вимога втратила чинність ще у 2011 році.

Тому

Якщо на підприємстві діє положення про використання печаток і штампів (чи будь-який інший внутрішній документ), яким визначений порядок їх знищення, то керуємося цим положенням.

Також, можливо, деякі особливості встановлені у статуті юрособи.

Якщо ж у жодному внутрішньому документі такого порядку немає, то знищення печаток і штампів можна оформити за допомогою акта довільної форми.

Електронні підписи і печатка повинні анулюватися протягом 2 годин після отримання суб’єктом, що видав сертифікати відкритих ключів електронного підпису і печатки, інформації про ліквідацію юрособи (абзац п’ятий п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 2155). Проте, звичайно ж, надійніше анулювати електронні підписи і печатки самостійно.

Загалом, все не так страшно, як здається. А за підтримки цього спецвипуску — тим паче.

Тож не переймайтеся!