Дата чека РРО/ПРРО
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в тому числі у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через РРО/ПРРО, надавати покупцеві чек РРО/ПРРО (ст. 3 Закону про РРО).
Отже, сформувати на РРО/ПРРО чек суб’єкти господарювання мають у момент отримання грошей від покупця. При цьому якщо покупець оплачує покупку:
1) готівкою, то чек РРО/ПРРО слід сформувати в момент отримання коштів від покупця на касі;
2) безготівково через платіжний термінал (POS-термінал), то чек РРО/ПРРО варто сформувати в момент здійснення транзакції через платіжний термінал;
3) безготівкою через Інтернет, то тут є два варіанти дій:
— за фактом підтвердження платежу еквайром. Але оскільки цей факт важко відслідкувати, то його використовують доволі рідко;
— в момент, коли суб’єкту надходять гроші на поточний рахунок, тобто на підставі банківської виписки про надходження коштів, не пізніше наступного робочого дня, з дня її отримання із дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій (листи ДПСУ від 26.05.2022 № 636/ІПК/99-00-07-04-01-06 та ГУ ДПС у Чернігівській обл. від 15.02.2022 № 349/ІПК/25-01-07-05-05 тощо).
Хоча коли клієнт приходить за товаром до дати зарахування коштів на поточний рахунок, то логічно формувати чек РРО/ПРРО в момент передачі покупцеві товару, за яким від еквайра надійшло підтвердження на ініціацію оплати.
Деталі шукайте у «Практичні поради щодо роботи з РРО» // «Податки & бухоблік», 2021, № 100.
Виправитися не вдасться
Якщо торговець через якусь причину не зумів сформувати чек РРО/ПРРО, то, на жаль, виправити це упущення не можна. Адже РРО-законодавство такої змоги не дає.
Той факт, що суб’єкт господарювання все-таки сформує чек РРО/ПРРО, але пізніше ніж потрібно, ситуацію не виправить. Адже
в момент здійснення розрахункової операції (отримання коштів) він не виконав покладений на нього обов’язок, а саме не провів розрахункову операцію через РРО/ПРРО
Водночас тут слід пам’ятати, що коли покупець розрахувався безготівково (через платіжний термінал), то тут факт невидачі чека РРО/ПРРО прослідкувати доволі просто. Достатньо зіставити безготівкові зарахування із виданими чеками РРО/ПРРО за певний день.
Якщо ж оплата відбулася готівкою, то тут виявити порушення доволі складно. Адже ніщо не заважає продаж товару змістити в часі до дати формування чека РРО/ПРРО. У цьому випадку факт невидачі чека РРО/ПРРО виявити практично нереально. Звичайно, це не стосується випадків, коли податківці завітали до вас із контрольною закупкою.
За невидачу чека РРО/ПРРО торговцю загрожує відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО в розмірі:
— 100 % вартості проданих з порушеннями РРО-законодавства товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
— 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.
Крім того, фізосіб та посадових осіб юросіб за таке порушення можуть притягти до адміністративної відповідальності згідно із ст. 1551 КУпАП.
Деталі шукайте у «РРО-штрафи: нові віяння воєнного часу» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49.
Чи буде штраф?
Протягом дії ВС РРО-штрафів за невидачу чеків РРО/ПРРО можна не боятися тільки тим торговцям, які торгують непідакцизними товарами. Їх від відповідальності рятує п. 12 розд. ІІ Закону про РРО.
Якщо ж суб’єкт господарювання торгує підакцизними товарами, то на автоматичне звільнення від РРО-штрафів сподіватися не варто.
Хоча, як випливає із роз’яснень фіскалів, звільнення від РРО-штрафів, надане суб’єктам господарювання, які торгують непідакцизкою, теж не всеосяжне. На думку фіскалів, це звільнення тільки відтерміновує накладання штрафу до закінчення ВС (або до дати, з якої буде припинено дію цього РРО-послаблення). Тобто фіскали наполягають, що якщо торговець під час дії ВС не видав чек РРО, то вони можуть виявити цей промах після того, як закінчиться дія п. 12 розд. ІІ Закону про РРО, і оштрафують порушника за всією суворістю закону.
Звичайно, з цим свавіллям слід сперечатися. Про те, як довести, що торговці непідакцизними товарами не потрапляють під РРО-штрафи за порушення, вчинені протягом дії ВС, читайте у «РРО-штрафи: нові віяння воєнного часу» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49 (ср. ).
Форс-мажор — причина порушення
Із вищенаведеного випливає, що тільки торговці непідакцизними товарами мають змогу сподіватися, що їх не оштрафують за невидачу чеків РРО/ПРРО під час дії ВС. Всі інші суб’єкти (тобто ті, що торгували підакцизкою) такого звільнення не мають, а отже здається, що вони точно потраплять під роздачу.
Водночас, якщо задуматися, то як одні, так й інші можуть спробувати уникнути відповідальності за РРО-порушення. Але
для цього варто довести, що невидача чека РРО/ПРРО викликана обставинами непереборної сили, а саме форс-мажором (наприклад, відсутністю подачі електроенергії, перебоями з інтернетом тощо)
Звертаємо увагу! Сам Закон про РРО не передбачає звільнення від РРО-відповідальності у випадку настання форс-мажорних обставин. Але податківці у своїх роз’ясненнях (див. лист ДПСУ від 19.08.2022 № 1303/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 09.12.2022 № 2181/ІПК/99-00-07-04-01-06, а також БЗ 109.18 та 109.02) вважають, що форс-мажор може бути підставою для звільнення суб’єкта господарювання від РРО-відповідальності.
Так, вони пропонують відбиватися від штрафів виходячи з вимог п.п. 112.8.9 ПКУ, в якому сказано, що платника податків звільняють від відповідальності, якщо порушення було здійснене внаслідок настання обставин непереборної сили (форс-мажору).
Наприклад, вимкнення світла через обстріл рашистами вашого населеного пункту можна розглядати як форс-мажор. А отже, якщо невидача чека РРО/ПРРО була здійснена через таку подію, то можна уникнути РРО-штрафу.
Але щоб скористатися цим звільненням, вам слід довести той факт, що неформування і невидача чека РРО/ПРРО була викликана форс-мажором.
У своїх роз’ясненнях фіскали наголошують, що для підтвердження невиконання РРО-обов’язку підійде наявність будь-якого підтвердження форс-мажору. Наприклад, вони вважають, що коли невидача чека РРО/ПРРО викликана потенційним/аварійним відключенням електроенергії, то підтвердити факт форс-мажору можна, на їх думку, інформацією, розміщеною на вебпорталах енергопостачальних компаній, про відключення електроенергії у відповідній місцевості чи неможливість її постачання через пошкодження енергетичних мереж тощо.
Якщо ж суб’єкт господарювання просто не бажав використовувати РРО/ПРРО у воєнний час, то, на жаль, скористатися форс-мажорним звільненням він не може. А буде РРО-штраф чи ні, залежатиме від того, торгує він підакцизкою чи ні.
Якщо суб’єкт торгує тільки непідакцизними товарами, то точно штрафу не буде до кінця ВС (або тієї дати, коли скасують звільнення від РРО-штрафів). А ось далі все залежатиме від того, чи доведе він, що під час дії ВС торгівля непідакцизними товарами з порушенням була повністю звільнена від РРО-штрафів.
Також декілька слів хотілося б сказати про несвоєчасне проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО. Якщо буквально читати положення п. 1 ст. 17 Закону про РРО, то можна зробити висновок, що РРО-штраф, передбачений цим пунктом, накладається саме за непроведення через РРО/ПРРО операції і невидачу чека. А ось якщо операцію провели, але несвоєчасно (тобто сформували чек іншою датою, ніж отримання коштів), то можна спробувати довести, що це порушення під дію п. 1 ст. 17 Закону про РРО не потрапляє. Детально про це читайте у «Несвоєчасний чек» // «Податки & бухоблік», 2020, № 51.
Висновки
- Якщо торговець не видав чек РРО/ПРРО, то йому загрожує штраф згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО.
- Таких штрафів у воєнний час (або до набрання чинності законопроєктом № 8401) можуть не боятися ті, хто торгує непідакцизними товарами. Хоча після закінчення звільнення під РРО-штрафи, на думку фіскалів, мають потрапити і вони.
- Якщо нестворення і невидача чеків РРО/ПРРО пов’язані з форс-мажором, то, на думку фіскалів, уникнути РРО-штрафу можуть усі торговці. Головне — підтвердити, що невиконання РРО-обов’язку пов’язано з форс-мажором.
