Одразу відповімо на запитання ☺. Судячи з судової практики, працівники, які звільнялися до 19.07.2022, своє право на звернення до суду не втратили. І про це каже постанова ВС від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22. Так, там ідеться про працівника держустанови і використати цю справу як зразкову (у розумінні КАСУ) не вийде. Але вважаємо, що цей підхід має поширюватися і на працівників звичайних комерційних підприємств.
* Дата набрання чинності змінами.
** Деталі у статті «Трудові спори: які строки звернення до суду?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 63.
Суть спору
Працівник одного з територіальних управлінь судової охорони оскаржував ненарахування та невиплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168. При цьому вимагав, щоб її нарахували і виплатили з 24 лютого 2022 року.
12.09.2022 він подав рапорт з вимогою про виплату цих сум, 13.09.2022 отримав довідку про доходи (звісно, без цієї виплати). А 19.09.2022 теруправління йому надіслало листа, у якому зазначалося, що у кошторисі Державної судової адміністрації та кошторисі самого теруправління такі видатки не передбачені.
Тож працівник вирішив звернутися до суду. Справа потрапила у Верховний Суд для розгляду її як зразкової одразу з суду першої інстанції. Це можливо, у цьому випадку, згідно зі ст. 290 КАСУ. Верховний Суд виступатиме судом першої інстанції, а апеляційна скарга подаватиметься до Великої Палати Верховного Суду.
Позиції сторін
Роботодавець. Роботодавець зазначав, що видати наказ про виплату додаткової винагороди неможливо, посилаючись знову-таки на відсутність у кошторисі таких видатків. Також до спору підключилася Державна судова адміністрація, яка зазначила, що вжила усіх можливих заходів для збільшення бюджетних асигнувань, але нічого не вийшло. Про строки звернення до суду не згадувалося.
Працівник. На думку працівника, бездіяльність теруправління судової охорони щодо виплати йому вказаної винагороди порушує принцип дії нормативно-правового акта в часі та взяті на себе державою зобов’язання, які не можуть ставитися в залежність від наявності бюджетних асигнувань. На строк звернення до суду так само не зважав.
Вирішення справи судом
Верховний Суд, по-перше, визнав право працівника на додаткову винагороду. А по-друге, перевіряючи дотримання строків звернення до суду, зазначив, що:
— у цьому випадку має застосовуватися саме ст. 233 КЗпП, а не ст. 122 КАСУ, яка встановлює строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
— незважаючи на те, що строки, передбачені у ст. 233 КЗпП, скоротилися з 19.07.2022, працівник не пропустив його. Верховний Суд зазначив, що ст. 233 КЗпП з новими строками має застосовуватися тільки до тих відносин, які виникли після 19.07.2022. Тобто (виходячи з обставин цієї справи) до 19 липня 2022 року строк звернення працівника з позовом до суду не був обмежений будь-яким строком, а у правовідносинах, що виникли після цієї дати, позивач не пропустив тримісячного строку, звернувшись до суду 22 вересня 2022 року. Аргументуючи свою думку, судді послалися на ч. 1 ст. 58 Конституції України (щодо дії нормативно-правових актів у часі) та рішення КСУ від 09.02.99 № 1-рп/99.
Думка редакції
Не будемо зациклюватися на нюансах звернення до суду працівників держустанов. Так само не робимо акцент на тому, чи законно/незаконно відмовляти у виплаті, про яку йдеться у рішенні суду. Найцікавіше у цьому рішенні те, як Верховний Суд розтлумачив ст. 233 КЗпП, та те, як її потрібно застосовувати у ситуаціях до та після змін. Як ми вже казали, вважаємо, що цей підхід може мати місце і у спорах зі звичайними працівниками комерційних підприємств.
Нагадаємо, що з 19.07.2022 фактично скорочено строки:
— щодо стягнення сум, які належать працівникові при звільненні. Це 3 місяці з дня одержання таким працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Тобто у разі, якщо працівник не отримав письмове повідомлення, то і 3 місяці не починають спливати;
— щодо стягнення заробітної плати у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці — 3 місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Зверніть увагу: якщо щодо зарплати строк звернення до суду минув, а роботодавець не компенсував ці суми аж до звільнення, то невиплачена зарплата охоплюватиметься сумами, що належать працівникові при звільненні. Тож для стягнення цих сум ми будемо рахувати 3 місяці з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Крім того, обмежено можливість відновлення пропущених через поважні причини строків звернення до суду. З 19.07.2022 у разі такого пропуску суд так само може поновити строки, але якщо з дня отримання копії наказу про звільнення або письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні минуло не більше одного року (ст. 234 КЗпП).
Ми припускали*** два варіанти розвитку подій щодо строків звернення до суду для тих, у кого проблема виникла до 19.07.2022:
*** Див. статтю «Трудові спори: які строки звернення до суду?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 63.
1) суди застосовуватимуть нові строки. Тобто, наприклад, щодо невиплачених під час звільнення сум, наприклад, у лютому та березні 2022 року будуть застосовувати строк у 3 місяці з дати отримання письмового повідомлення про нараховані суми. А якщо позов не було подано у цей строк через поважні причини, то суд може його поновити. Але тоді працівнику потрібно вкластися у 1 рік знову ж таки з дати отримання письмового повідомлення (беручи той самий приклад про невиплату сум під час звільнення). До цього нас підштовхувала наявна тоді практика Верховного Суду у подібних випадках (тобто коли скорочувалися ті чи інші строки);
2) суди стануть на бік працівника і застосовуватимуть скорочені строки тільки до тих спорів, які виникли після 19.07.2022.
І, як бачимо, Верховний Суд поки дивиться у бік працівника, розтлумачивши правила застосування ст. 233 КЗпП (строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів) на його користь. Тобто це означає, що, наприклад, ті ж виплати, які не були отримані при звільненні у лютому та березні 2022, працівник все ще може вибити через суд. Хоча судова практика та правові висновки Верховного Суду — річ досить-таки мінлива... До того ж це рішення буде оскаржуватися до Великої Палати ВС (див. ухвалу Великої Палати ВС від 09.05.2023 у справі № 260/3564/22). Тож тримаємо руку на пульсі!
