Прощаємо поворотну фіндопомогу фізособі

Видаємо поворотну фіндопомогу

Почнемо з порядку оподаткування операції з видачі поворотної фінансової допомоги (позики) працівнику.

Відповідно до п.п. 165.1.31 ПКУ основна сума поворотної фіндопомоги, яку отримує фізособа, не включається до його оподатковуваного доходу. Якщо немає ПДФО, немає й ВЗ (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Проте

Суму нарахованої та виплаченої фіндопомоги показуємо у графах 3а та 3 розділу I 4ДФ відповідно. Графи 4а та 4, призначені для відображення інформації про суми утриманого та сплаченого ПДФО, не заповнюємо. Також не вимагають заповнення графи 5а і 5, передбачені для зазначення сум утриманого та перерахованого ВЗ.

ЄСВ на суму виданої поворотної фіндопомоги нараховувати не потрібно. Про це, зокрема, свідчить п. 13 розд. I Переліку № 1170*. Крім того, сума позики не включається до фонду оплати праці на підставі п. 3.28 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 (далі — Інструкція № 5), а отже, не входить до бази нарахування ЄСВ.

* Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

Тож видача позики (поворотної фіндопомоги) до якихось податкових наслідків не призводить. Проте ситуація змінюється, якщо підприємство за самостійним рішенням прощає борг працівнику.

Прощаємо борг працівнику

У цьому випадку працюють одночасно дві норми ПКУ — п.п. 165.1.55 та п.п. «д» п.п. 164.2.17.

Так, якщо сума прощеного боргу не перевищує (у розрахунку на рік) 25 % мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року, то вона не обкладається ПДФО та ВЗ (п.п. 165.1.55, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Якщо ж прощений борг перевищує зазначену межу, то вся його сума (а не тільки сума перевищення) включається до оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо. На цьому наполягають податківці (див. «Прощення боргу до закінчення строку позовної давності» // «Податки & бухоблік», 2019, № 88).

Для ситуації анулювання боргу п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ встановлює особливий порядок виконання кредитором функцій податкового агента.

Зокрема, підприємство, яке простило борг, має:

1) повідомити платника податку — боржника про прощення (анулювання) боргу одним із таких способів:

— направити рекомендований лист із повідомленням про вручення;

— укласти відповідний договір;

— вручити боржнику повідомлення про прощення (анулювання) боргу особисто під підпис;

2) відобразити основну суму прощеного боргу в 4ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було прощено, з ознакою доходу (див. БЗ 103.02):

— «189», якщо його сума не перевищує неоподатковувану межу;

— «126», якщо його сума перевищує неоподатковувану межу.

Важливо! Не нехтуйте умовою щодо повідомлення працівника про прощення боргу. Річ у тім, що при дотриманні цієї умови нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету ПДФО та ВЗ підприємство-кредитор не зобов’язане. У такому випадку відповідальним за сплату ПДФО та ВЗ є сам боржник. При цьому

Водночас підприємство, будучи податковим агентом, відображає прощені суми у графах 3а та 3 розділу І 4ДФ з відповідною ознакою (див. вище), залишаючи графи 4а та 4, а також 5а та 5 незаповненими.

Як можна переконатися, щоб не зв’язуватися з оподаткуванням доходу боржника, підприємству-кредитору важливо правильно повідомити його про прощення боргу. Розберемо детальніше кожен із способів повідомлення на підставі рекомендацій, наведених в Узагальнюючій податковій консультації щодо належного повідомлення боржника — фізичної особи про анулювання (прощення) боргу, затвердженій наказом Мінфіну від 03.04.2018 № 400 (ср. ).

Направлення рекомендованого листа. Рекомендований лист із повідомленням про вручення надсилається на адресу фактичного проживання боржника або на адресу його реєстрації, зазначену у договорі позики. Якщо боржник повідомив про зміну адреси, лист надсилається на останню адресу, про яку позичальник повідомив підприємство-позикодавця.

У цьому разі підприємство, яке простило борг, не має відслідковувати чи якось доводити факт отримання листа фізособою-боржником або його представником. ПКУ не містить вимоги щодо наявності у підприємства повідомлення про вручення листа боржнику з підписом такого боржника (його представника) або з відміткою про невручення.

Достатнім підтвердженням належного повідомлення боржника є документ, що підтверджує факт направлення повідомлення. Зокрема, це може бути розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв’язку, який підтверджує надання послуг поштового зв’язку. Зверніть увагу на те, що оператор поштового зв’язку має бути внесений до єдиного держреєстру таких операторів.

Укладення відповідного договору. Підтвердженням повідомлення боржника про анулювання боргу шляхом укладення відповідного договору є особистий підпис боржника на договорі про анулювання боргу, додатковій угоді до договору позики або будь-якій іншій угоді, яка містить умову анулювання боргу із зазначенням прощеної суми.

Надання повідомлення боржнику особисто. У цій ситуації на повідомленні, складеному у довільній формі із зазначенням суми прощеного боргу, має бути проставлено особистий підпис боржника. Він підтверджуватиме, що боржника сповіщено про анулювання боргу.

А якщо не повідомити працівника одним із описаних вище способів?

Якщо сума боргу не перевищує неоподатковувану межу (у 2023 році — 1675 грн), то для підприємства-позикодавця нічого не змінюється. Відобразили дохід у 4ДФ і забули.

Інша річ, коли анульований борг включається до оподатковуваного доходу. У цьому випадку на позикодавця покладаються всі обов’язки податкового агента. Отже,

Тепер про ЄСВ. На думку Держстату (див. лист від 08.06.2016 № 09.4-12/147-16), сума позики, яка згідно з рішенням позикодавця-роботодавця не підлягає поверненню, належить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат згідно з п.п. 2.3.4 Інструкції № 5. Отже, входить до бази нарахування ЄСВ.

Проте ми таку позицію не підтримуємо. Відносини, що виникають у рамках договору позики, регулює цивільне законодавство, а не трудове. Тому не можна анульовану позику (поворотну фіндопомогу) відносити до зарплатних виплат.

До такого ж висновку дійшли й податківці у листі ДФСУ від 28.10.2015 № 22849/6/99-99-17-03-03-15. Але зважаючи на те, що їх позиція часто змінюється, рекомендуємо підприємству, що вирішило простити працівнику борг за позикою, отримати індивідуальну податкову консультацію з цього питання.