Теоретично підприємство може провернути фінт із дробленням однієї ПН на дві, і зареєструвати у ЄРПН тільки одну, на яку вистачить реєстраційного ліміту. Але такий маневр можна проводити не завжди. Адже не у всіх випадках підприємство має право дробити одну операцію на дві.
Пояснимо далі наші висновки.
Загальні правила. Як відомо, згідно з п. 201.1 ПКУ ПН складається продавцем на дату (!) виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів/послуг. У свою чергу, п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання визначає дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
— або дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника (дата оприбуткування коштів у касі);
— або дату відвантаження товарів.
Окрім того, коли заходить мова про те, скільки ПН слід складати на певну операцію, варто пам’ятати про вимоги п. 201.7 ПКУ. У ньому передбачено, що
ПН складається на кожне (!) повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли як попередня оплата (аванс) на поточний рахунок продавця
Отже, з цього випливає, що ПН складається на кожну окрему авансову платіжку/видаткову накладну (ТТН) /акт виконаних робіт (наданих послуг) і чітко в сумі події, що стала причиною для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ. Складати під один первинний (що підтверджує постачання) відвантажувальний чи платіжний документ декілька ПН не можна. Виняток становить тільки ритмічне чи безперервне постачання. Але це не наш випадок. Тому про нього говорити далі не будемо.
Так от, із вищезазначеного випливає, що на одну операцію можна скласти дві ПН, якщо цю операцію можна оформити двома первинними документами.
Перша подія постачання. Можна припустити, що в один день підприємство здійснило не одне, а два постачання, і скласти на кожне постачання, яке оформлено окремим первинним документом, свою ПН. Після цього лишається лише вибрати, на реєстрацію якої ПН вистачить у продавця реєстраційного ліміту, і зареєструвати саме цю ПН у ЄРПН.
Про те, що у випадку декількох постачань протягом дня можна складати окрему податкову накладну на кожне постачання, вказують і податківці у БЗ 101.16 (ср. ).
Перша подія — аванс. А от коли мова йде про випадок, коли першою подією є отримання авансу, то в цьому випадку таку маніпуляцію зробити не вдасться. Вся справа в тому, що, на думку фіскалів, складання двох або більше ПН у випадку отримання авансу однією сумою не відповідає нормам ПКУ. У разі складання декількох ПН на одну оплату покупець не матиме права на ПК, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам. Також фіскали заперечують проти складання окремих ПН, навіть коли продавець виписав декілька рахунків на оплату, які покупець оплатив однією сумою (платіжкою) (див. листи ДФСУ від 29.03.2019 № 1340/ІПК/04-36-12-01-16, від 12.07.2019 № 3241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК; статті «Одна оплата, 6 відвантажень. Скільки ПН?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 57 та «Шпаргалка: скільки складати ПН?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 11).
Інша справа, коли в один день від одного покупця надійшло декілька оплат. От тоді провернути маніпуляцію із складанням окремої ПН на окрему оплату можна. При цьому складати потрібно окрему ПН на суми, яка відповідає окремому платежу. І якщо у вас вистачить ліміту, щоб зареєструвати окремо складену ПН на окремо оплачений аванс, то виходить, що вам підфартило.
В один день відвантаження і аванс. Коли в один день і відбувається відвантаження, і надходить 100 % оплата за товар, то в цьому випадку маніпуляцію зі складанням декількох ПН провернути теоретично можна. Адже у платника податку є шанс розбити на рівні первинних документів одне постачання (відвантаження) на два і скласти на них окремі ПН.
Той факт, що в один день відбулася і одна оплата, тут ролі не відіграє. Адже, на наш погляд,
хронологія подій протягом дня для визначення першої події значення не має
Тобто для цілей складання ПН платник не зобов’язаний орієнтуватись саме на ту подію, яка у цей день відбулася у часі раніше. Так чинити нас підштовхують вищезгадані пп. 187.1 та 201.1 ПКУ. У них мова йде саме про дату (а не про час чи момент), коли сталася перша подія. А оскільки в одну дату сталися обидва види подій: і оплата, і відвантаження — то саме продавець має право вибору, спираючись на яку подію (оплату чи відвантаження) слід складати ПН.
А оскільки у продавця є вибір, то він може вибрати варіант із складанням ПН саме на дату відвантаження, що, у свою чергу, відкриває йому дорогу до дроблення ПН.
Також можливе дроблення й у випадку, коли в один день відбувається, наприклад, 100 % оплата і часткове постачання або 100 % постачання і часткова оплата.
Тоді можна вважати, що в цей день була здійснена спочатку часткова оплата чи постачання, а вже потім відбулося повне відвантаження чи надійшла оплата. Таким чином, у підприємства буде дві перші події за день, що дає змогу скласти дві ПН.
Наприклад, протягом дня було здійснено відвантаження 40 % партії товару і надійшла 100 % оплата від покупця. У цьому випадку підприємство може вважати, що спочатку відбулося відвантаження, а вже потім надійшли кошти. Якщо робити саме так, то продавець може скласти дві ПН: одну ПН на 40 % відвантаження товару, а іншу ПН — на 60 % оплати. В цьому випадку ділити один платіж можна, адже 60 % цього платежу для цілей податкового обліку буде другою подією.
Тому запропонований вами механізм поділу однієї ПН на дві для цілей реєстрації можливий. Але, як бачимо, не в усіх випадках.
