Регліміт з ПДВ і спецЄП

Заморожування і відновлення регліміту

Згідно з п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ при переході на спецЄП реєстрація платником ПДВ вважається призупиненою. Такий платник не подає декларацію, не сплачує за нею ПДВ, не реєструє ПН/РК. Розрахунок показників регліміту, визначених ст. 200¹ ПКУ, також призупиняється на період роботи на спецЄП. Тобто операції, здійснені в період роботи на спецЄП, на регліміт ніяк вплинути не повинні. Він буде в замороженому стані до моменту відмови від спецЄП або його скасування. Саме так слід розуміти слова «призупиняється на період», використані в п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ (детальніше див. «Навздогін» за ПКУ, або Розрахунок регліміту для спецЄПшника» // «Податки & бухоблік», 2022, № 95).

Наприклад, якщо платник спецЄП купує товар/послугу в платника ПДВ, то постачальник складає ПН як на неплатника. Тому ця ПН ніяк на регліміт покупця вплинути не може. Це прямо випливає ще й з іншої норми (останній абзац п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ), у якій чітко сказано: показник ΣНаклОтр не збільшується за ПН/РК, складеними за операціями, дата виникнення ПЗ за якими припадає на період роботи на спецЄП.

Відновлюється розрахунок регліміту після відновлення реєстрації платником ПДВ з 1-го числа місяця, що настає за місяцем, у якому припинено використання спецЄП (п. 9 Порядку № 569*). Наприклад, якщо спецЄПешник повертається на попередню систему оподаткування, скажімо з 01.05.2023, то із цієї дати в нього, по-перше, повинен відновитися регліміт, а по-друге, із цієї ж дати регліміт продовжить обчислюватися за новими операціями. Водночас саме відновлення регліміту викликає масу питань.

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений наказом КМУ від 16.10.2014 № 569.

Показники регліміту

ΣНаклОтр. Останній абзац п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ говорить про заборону враховувати операції, здійснені в період роботи на спецЄП. Звідси можна дійти зворотного висновку:

Інтерес викликає ситуація, коли ці ПН/РК будуть зареєстровані або під час роботи покупця на спецЄП, або вже після виходу з нього.

На це питання намагалися відповісти податківці, але, на жаль, обмежилися лише цитуванням ПКУ, особливо згадавши, що показник ΣНаклОтр також починає розраховуватися (БЗ 101.17). Утім, з їх відповіді можна побічно дійти висновку, що вони не проти враховувати ці операції в розрахунку регліміту.

На наш погляд, в обох випадках регліміт має бути збільшений. Хіба що в другому випадку — тільки після реєстрації ПН/РК. Тобто обмеження встановлені тільки за операціями, що припадають на період роботи на спецЄП, за іншим періодом обмежень немає.

Наприклад, платник ПДВ перерахував аванс за товар, скажімо, 18.03.2023 (перша подія), а перейшов на спецЄП з 03.04.2023. Граничний строк реєстрації такої ПН припадає на 18.05.2023, тобто коли покупець уже буде на спецЄП. Але це зовсім не означає, що за нею не повинен збільшуватися регліміт. Він збільшиться, але вже після виходу зі спецЄП. Зрозуміло, якщо постачальник зареєструє ПН до 03.04.2023, то регліміт збільшиться в покупця в загальному порядку ще до виходу на спецЄП.

ΣМитн. Імпортний ПДВ у загальному випадку збільшує регліміт через показник ΣМитн. На період роботи на спецЄП він також не може враховуватися.

Цього висновку ми доходимо навіть попри те, що в останньому абзаці п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ йдеться тільки про показник ΣНаклОтр (детальніше див. «Навздогін» за ПКУ, або Розрахунок регліміту для спецЄПшника» // «Податки & бухоблік», 2022, № 95).

ΣОвердрафт. Це, мабуть, найбільш проблематичний показник. Він визначається як середньомісячна сума ПДВ, задекларована платником до сплати до бюджету за останні 12 місяців і погашена (розстрочена або відстрочена) (п. 200¹.3 ПКУ). Тобто, по суті, це середньомісячний сплачений податок, визначений виходячи з показника ряд. 18 декларації та УР. Щоквартально цей показник перераховується шляхом видалення суми попереднього збільшення і збільшення суми збільшення за поточним перерахунком. Тобто якщо сума податку до сплати щомісячно збільшується, то перерахунок цього показника призведе до збільшення регліміту, якщо зменшується (чи зовсім переходить у від’ємне значення) — то до зменшення (про проблему воєнних періодів див. «Від’ємний ПДВ-ліміт через ΣОвердрафт: коли це можливо?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 34).

Але проблема платників спецЄП у тому, що вони взагалі не подають декларації з ПДВ, не нараховують податок і не сплачують його. Починаючи з дати відмови або скасування спецЄП, розрахунок цього показника, як і інших складових формули, поновлюється. Але якщо жодної специфіки не буде внесено в алгоритм розрахунку, то, судячи з усього, перерахунок ΣОвердрафт може призвести до заниження регліміту.

Звичайно, це буде несправедливо. Особливо для тих, хто пропрацював на спецЄП більше 12 місяців. Для них логічно виходити з аналогії з новачками (новозареєстрованими платниками ПДВ). ΣОвердрафт для них уперше розраховують тільки після 12 місяців роботи. На жаль, податківці доки не роз’яснили порядок розрахунку цього показника для тих, хто повернувся зі спецЄП. Сподіваємося, що вони приймуть зважене рішення.

ΣНаклВид. Після виходу зі спецЄП цей показник починає розраховуватися в загальному порядку. Увагу тут потрібно звернути на ті товари/послуги, необоротні активи, які були придбані з ПДВ ще до переходу на спецЄП, а продані (поставлені, реалізовані) на спецЄП. Щодо них свого часу був збільшений ПК, а після відмови від спецЄП цей ПК має бути нівельований шляхом нарахування компенсуючих ПЗ (п. 9.9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). Нарахувати їх треба не пізніше за останній день звітного періоду відновлення ПДВ-реєстрації. Тобто якщо реєстрація ПДВ відновлена з 01.05.2023, то нарахувати компенсуючі ПЗ слід не пізніше 31.05.2023, а зареєструвати ПН у загальні строки — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, у якому вони складені. Після реєстрації, зрозуміло, регліміт у загальному порядку зменшиться.

Коригування. Якщо до переходу на спецЄП був куплений товар або перерахована передоплата, а в період перебування на спецЄП відбувається коригування його вартості (зокрема, повернення), то постачальник не може зареєструвати РК. Ба більше, податківці говорять, що на момент повернення покупець не коригує ПК (БЗ 101.15). Твердження витіювате — на момент повернення, звичайно, про жодне коригування ПК ітися не може, адже в покупця призупинена реєстрація платником ПДВ. А ось що робити після відмови від спецЄП?

Не виключаємо, що податківці вдадуться до використання п.п. 9.9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ і вимагатимуть нарахувати ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ, що, звичайно ж, спричинить зменшення регліміту. Зрозуміло, жодного використання, постачання, реалізації повернених товарів/передоплати не було. Тому, суворо кажучи, ця норма формально тут не може застосовуватися. Та й окремо взятий п. 198.5 ПКУ тут ні до чого, адже знову ж таки жодного використання в негосподарських/неоподатковуваних операціях не було.

Менше з тим, відкоригувати ПК усе одно треба, оскільки він не відповідає загальним принципам формування ПК: не було придбання товарів/послуг, чого вимагає п. 198.1 ПКУ (ср. ).

Таке зменшення можна оформити за допомогою бухдовідки після повернення на загальну систему. У такому разі регліміт збережеться. Схоже, аналогічно йтимуть справи і зі зменшенням ціни: на різницю не було оплати. Хіба що в цьому випадку буде легше довести саме зменшення ПК, а не нарахування ПЗ згідно з п. 9.9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Якщо ж перша подія відбулася на спецЄП (придбання товару / перерахування передоплати), а коригування відбувається вже після відмови від нього, то ця операція на регліміт спецЄПешника ніяк не вплине, адже і ПН, і РК будуть складені на неплатника (БЗ 101.15).