Практиканти на підприємстві

Практика на підприємстві є однією з форм освітнього процесу. Це випливає із положень ст. 50 і 51 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, а також ст. 25 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.98 № 103/98-ВР (далі — Закон № 103).

Причому практика студентів вишів та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти — це, як кажуть, дві великі різниці. Розберемося у нюансах, які слід знати підприємству, що приймає практикантів.

Студенти вишів

Організація практики. Порядок організації практики студентів закладів вищої освіти регулює Положення № 93*.

* Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затверджене наказом Міносвіти від 08.04.93 № 93.

Щоб підприємство стало базою практики, між ним та вишем укладають договір за формою, наведеною у додатку 1 до Положення № 93. Обов’язки підприємства щодо організації практики передбачені пп. 1.1 — 1.8 згаданого договору. Зокрема, підприємство має:

— призначити кваліфікованих спеціалістів для безпосереднього керівництва практикою з боку підприємства;

— створити необхідні умови для виконання студентами програми практики, не допускати їх використання на посадах та роботах, які не відповідають програмі практики та майбутній спеціальності;

— забезпечити студентам умови безпечної роботи на кожному робочому місці, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії. При цьому підприємство проводить обов’язкові інструктажі з охорони праці, забезпечує практикантів спецодягом, засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням за нормами, встановленими для штатних працівників;

— надати можливість студентам-практикантам та керівникам практики від навчального закладу користуватися лабораторіями, кабінетами, майстернями, бібліотеками, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання програми практики;

— забезпечити облік виходів на роботу студентів-практикантів. Зауважимо: якщо зі студентами не укладалися строкові трудові договори на період практики (про це див. нижче), рекомендуємо такий облік вести не в табелі обліку робочого часу, в якому відображаєте відпрацьований час найманих працівників, а в окремому документі. При цьому такий документ може мати форму табеля;

— після закінчення практики дати характеристику кожному студенту-практиканту, у якій відобразити якості підготовленого ним звіту.

У ньому рекомендуємо зазначити:

— вид практики;

— період та умови її проходження;

— П. І. Б. та посаду працівника — керівника практики від підприємства.

Матеріальне забезпечення. Витрати на практику студентів є складовою загальних витрат на підготовку спеціалістів. Зазвичай підприємству — базі практики такі витрати відшкодовує виш на підставі кошторису-калькуляції, що є додатком до договору на проведення практики.

Працю керівника практики від підприємства оплачують на умовах погодинної оплати із розрахунку 0,5 години на одного студента за тиждень (п. 5.3 Положення № 93). При цьому можливі такі варіанти:

1) нарахування та виплату здійснює база практики — підприємство в рамках договору на проведення практики з наступною компенсацією витрат навчальним закладом. У цьому разі розмір оплати праці керівника практики підприємство зазначає у відповідному наказі. Така виплата є для працівника зарплатою;

2) нарахування та виплату здійснює виш як винагороду за цивільно-правовим договором, укладеним з керівником практики. Форму такого договору наведено у додатку 2 до Положення № 93.

Оформлення відносин із практикантами. Укладати зі студентами-практикантами трудові договори на період проходження ними практики підприємство не зобов’язане.

Водночас

У цьому випадку слід пам’ятати, що не менше ніж 50 % часу студенти повинні витрачати на загальнопрофесійну підготовку за програмою практики (абзац другий п. 3.7 Положення № 93).

Майте на увазі: якщо студенту ще не виповнилося 18 років, трудовий договір із ним укладають у письмовій формі (ст. 24 КЗпП). І хоча згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2136* на період воєнного стану сторони мають право самостійно визначити форму трудового договору, щодо неповнолітніх письмовою формою краще не нехтувати.

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

При оформленні зі студентом-практикантом трудових відносин у підприємства з’являються певні обов’язки:

— перед тим як допускати студента до роботи, необхідно подати податківцям повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, затвердженою постановою КМУ від 17.06.2015 № 413;

— якщо студент неповнолітній, потрібно дотримуватися «молодіжних» трудових гарантій, установлених гл. XIII КЗпП*;

* Про трудові гарантії для неповнолітніх див. у статті «Приймаємо на роботу учнів та студентів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 34.

— нараховувати та виплачувати студенту-працівнику заробітну плату. При цьому пам’ятайте, що зарплата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується у такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій за повної тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).

Якщо ж підприємство не укладає зі студентами-практикантами трудових договорів, обов’язків щодо виплати їм заробітної плати не виникає. Це логічно, адже зазвичай студенти не виконують на підприємстві якоїсь роботи, а продовжують навчальний процес відповідно до програми практики.

Інша ситуація з практикантами, які навчаються у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Учні закладів профтехосвіти

Організація практики. Документами, що регулюють проходження практики учнями закладів профтехосвіти, є:

1) Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затверджене наказом МОН від 30.05.2006 № 419 (далі — Положення № 419);

2) Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затверджений постановою КМУ від 07.06.99 № 992 (далі — Порядок № 992).

За загальним правилом

Його типову форму наведено у додатку до Порядку № 992.

Такий договір не укладають, якщо всі його розділи вже включені до загального договору про підготовку кваліфікованих робітників між закладом профтехосвіти та підприємством — замовником підготовки кадрів.

Перед початком виробничої практики керівник підприємства видає наказ, у якому (див. п. 9 Порядку № 992):

— персонально розподіляє учнів-практикантів на робочі місця. Для цього не пізніше ніж за 2 тижні до початку практики заклад профтехосвіти має надати списки учнів;

— визначає види робіт відповідно до змісту робочих освітніх програм;

— призначає з числа інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників підприємства відповідальних за проведення виробничої практики, забезпечення умов та безпеки праці на рівні нормативних вимог;

— установлює системи оплати праці учнів за фактично виконаний обсяг робіт згідно зі встановленими нормами праці (нормами часу, виробітку, обслуговування) та укладеним із закладом профтехосвіти договором про навчально-виробничу практику.

Підприємство — база практики зобов’язане (п. 11 Порядку № 992):

— створювати необхідні та безпечні умови праці;

— проводити інструктажі з охорони праці, правил поведінки на робочих місцях та на підприємстві, змісту роботи чи обслуговування робочих місць;

— створювати умови для повного та продуктивного завантаження учнів на кожному робочому місці, не допускати простоїв та використання їх на роботах, що не відповідають освітнім програмам та майбутнім професіям, спеціальностям та спеціалізаціям;

— за необхідності забезпечувати учнів та майстрів виробничого навчання від закладу профтехосвіти на період виробничої практики спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту та лікувально-профілактичним харчуванням за нормами, встановленими для відповідних штатних працівників;

— надавати учням та майстрам виробничого навчання можливість користуватися лабораторіями, кабінетами, майстернями, бібліотеками, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання освітніх програм та відповідних завдань;

— забезпечувати технічний контроль, облік виконаних кожним практикантом робіт та оплату їхньої праці за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці згідно із законодавством;

— здійснювати технічне керівництво роботою учнів і контролювати роботу інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робочих підприємства, які залучаються для керівництва виробничою практикою.

Після закінчення практики база практики надає закладу профтехосвіти характеристику на кожного практиканта.

Матеріальне забезпечення. На відміну від практики студентів вищих навчальних закладів, витрати на проведення практики учнів закладів профтехосвіти підприємствам ніхто не компенсує.

Керівнику практики від підприємства його роботодавець може щомісяця протягом періоду практики нараховувати доплату. Роблять це за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, тобто за рахунок власних коштів підприємства. Розмір доплати, визначений п. 19 Порядку № 992, наведемо у таблиці нижче.

Розмір доплати керівнику практики від підприємства

Цю виплату включають до складу заробітної плати.

Оформлення відносин із практикантами. Учні закладів профтехосвіти на час виробничої практики до штату працівників підприємства не включаються (п. 7 Порядку № 992).

У свій час Мінсоцполітики (див. лист від 20.08.2012 № 107/021/150-12) зазначало, що такі відносини трактуються як навчально-виробничий процес, тому потреби в укладанні з цими особами строкових трудових договорів на період проходження виробничої практики немає.

Таку позицію підтримала й Держпраці. При цьому у листі від 19.05.2017 № 5783/4.1/4.1-ДП-17 було зазначено, що

Водночас практика учнів закладів профтехосвіти здійснюється у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно із законодавством (ст. 25 Закону № 103).

Так, база практики (підприємство) зобов’язана оплатити фактично виконаний учнями-практикантами обсяг робіт згідно зі встановленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок (п. 17 Порядку № 992 і п. 3.10 Положення № 419). А ось спосіб виплати цих сум залежить від того, що записано у договорі про навчально-виробничу практику між підприємством та навчальним закладом. Розглянемо, які можливі варіанти.

Варіант 1. Зароблені практикантами суми підприємство перераховує закладу профтехосвіти. Далі такий заклад виплачує учням 50 % отриманої суми, а решту 50 % використовує для здійснення своєї статутної діяльності (див. п. 3.10 Положення № 419).

Варіант 2. Підприємство саме розподіляє зароблені учнями-практикантами суми в такий спосіб (ч. 9 ст. 50 Закону № 103, п. 18 Порядку № 992):

— 50 % перераховує закладу профтехосвіти;

— решту коштів виплачує безпосередньо практикантам.

Зверніть увагу! Податківці вимагають оподатковувати всю суму нарахованого практикантам доходу (про це див. нижче). При цьому у ст. 50 Закону № 103 не зазначено, від якої суми (нарахованої чи тієї, що підлягає виплаті на руки) слід визначати 50 %, які перераховуються закладу профтехосвіти. А ось у п. 18 Порядку № 992 йдеться про перерахування навчальному закладу 50 % нарахованої суми. Але в цьому випадку учень-практикант не отримає половини «чистої» суми заробленої ним винагороди, як це відбувається у разі перерахування всього заробітку навчальному закладу. Тому, на наш погляд, ділити дохід практиканта 50 х 50 логічно після його оподаткування. Але це питання підприємство має узгодити із закладом профтехосвіти та чітко прописати у договорі.

Зауважимо, що деякі підприємства йдуть шляхом прийняття учнів-практикантів до штату на підставі строкового трудового договору. У зв’язку з цим пам’ятайте: обіймати деякі посади можна лише за наявності відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, якого учні, можливо, ще не мають. Тому будьте уважні.

Якщо ви все ж таки оформили з практикантом трудові відносини, на нього поширюються всі вимоги КЗпП.

Так, якщо ваші практиканти неповнолітні, трудові договори з ними повинні бути у письмовій формі*. Крім того, необхідно дотримуватися всіх гарантій, установлених трудовим законодавством для осіб, які не досягли 18 років. Докладніше див. статтю «Приймаємо на роботу учнів та студентів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 34.

* Щоправда, на період воєнного стану в цьому питанні є послаблення (див. вище).

Перед допуском працівника до роботи на підставі строкового трудового договору не забудьте подати податківцям повідомлення про прийняття на роботу.

І ще одне питання, що виникає при укладанні трудового договору, — відрахування з доходу працівника 50 % коштів для перерахування закладу профтехосвіти. Нагадаємо: у загальному випадку згідно зі ст. 128 КЗпП відрахування із зарплати не можуть перевищувати 20 %. У зв’язку з цим рекомендуємо одержати від учня заяву з проханням перерахувати 50 % його заробітної плати на рахунок навчального закладу.

Далі обговоримо порядок оподаткування коштів, що виплачуються практикантам.

Оподаткування доходів практикантів

Трудові відносини є. Якщо на період практики зі студентами або учнями укладено строкові трудові договори, то нарахування на зарплату та утримання з неї здійснюються без якихось особливостей. Тобто утримуємо ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 1,5 %.

На суму зарплати нараховуємо ЄСВ. У загальному випадку ставка внеску становить 22 %. При цьому не забудьте про необхідність сплати ЄСВ з мінзарплати, якщо місце роботи на вашому підприємстві є основним і працівник перебував у трудових відносинах цілий місяць або відпрацював усі робочі дні місяця.

Трудових відносин немає. Якщо оплата праці практикантів-учнів здійснюється на підставі договору із закладом профтехосвіти (без оформлення трудових відносин), виникають нюанси, про які є сенс поговорити докладніше.

Як ми згадували раніше, можливі два варіанти виплати винагороди за виконану практикантом-учнем роботу:

1) перерахування 100 % суми навчального закладу;

2) перерахування закладу профтехосвіти 50 % від суми + залишок — практиканту.

На нашу думку, було б логічним взагалі не розглядати як дохід учня суми, які отримує у своє розпорядження навчальний заклад. Але податківці вважають інакше. Так, у БЗ 103.02 та БЗ 201.03 вони наполягають на тому, що незалежно від варіанта розрахунків вся сума, зароблена практикантом за виконану в процесі практики роботу, є його оподатковуваним доходом та базою нарахування ЄСВ. Зауважимо, що в частині ЄСВ податківців підтримав ВС у постанові від 20.01.2021 по справі № 815/3570/16.

Якщо ви не готові сперечатися з податківцями, від загальної суми доходу, нарахованого учню-практиканту за період практики, утримайте ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 1,5 %, а також обкладіть цю суму ЄСВ у загальному порядку.

А чи потрібно по практикантам дотримуватися вимоги про ЄСВ з мінімалки? На жаль, щодо цього податківці так і не визначилися (див. листи ДФСУ від 05.02.2018 № 456/6/99-99-13-02-03-15/ІПК та від 13.10.2015 № 21700/6/99-99-17-03-03-15).

На наш погляд, якщо підприємство нараховує виплати за договором про навчально-виробничу практику особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах, то вимогу про сплату ЄСВ від мінзарплати виконувати не потрібно. Підстава — таке підприємство не є основним місцем роботи практикантів. Тому ЄСВ визначаємо від фактичної бази нарахування внеску.

Зверніть увагу! Для учнів-практикантів в Об’єднаній звітності з ЄСВ/ПДФО/ВЗ передбачено спеціальний код категорії застрахованих осіб — «69». Його й відображаємо при заповненні додатка Д1.

Щодо 4ДФ, то в ньому, на наш погляд, дохід учнів-практикантів слід показувати як інший з ознакою «127».

Насамкінець зауважимо, що виробнича практика — гарна можливість для підприємства придивитися до практикантів, щоб надалі поповнити свій трудовий колектив перспективними молодими кадрами.