Роз’їзний характер робіт проти відрядження

Протягом нашої сьогоднішньої розмови будемо порівнювати відрядження з роз’їзним характером робіт. Це допоможе визначитися з тим, що дійсно підходить до вашої ситуації.

Розбираємося з поняттями

Відрядження. Ані ПКУ, ані КЗпП визначення терміна «відрядження» не містять. Знайти його можна лише в «бюджетній» Інструкції № 59*, відповідно до якої службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

* Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 № 59.

При цьому у згаданій Інструкції прямо зазначено, що службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом).

Роз’їзна робота. З визначенням терміна «роз’їзний характер робіт» ще складніше, ніж із відрядженням. Його у законодавстві України наразі взагалі немає. Тож Мінсоцполітики у листі від 15.11.2013 № 491/13/116-13 пропонувало в цьому питанні керуватися Положенням № 169*, що продовжує застосовуватися в частині, що не суперечить Конституції і законам України відповідно до постанови ВРУ від 12.09.91 № 1545-XII.

* Положення про виплату надбавок, пов’язаних з пересувним та роз’їзним характером робіт у будівництві, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПР від 01.06.89 № 169/10-87.

З норм цього Положення випливає, що