Амністуюча норма
Перш за все пригадаємо, що мова йде про амністуючу норму з п. 14 розд. ІІ Закону про РРО*. Вона звільняє від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО (крім порушень при продажу підакцизних товарів), вчинені з 01.10.2023 при продажу товарів / наданні послуг на:
— тимчасово окупованих територіях (по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій);
— територіях активних бойових дій (по дату завершення бойових дій на відповідних територіях);
— територіях можливих бойових дій (по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях).
Тобто принциповим є, на якій території при продажу товарів / наданні послуг вчинено порушення. Додаткові деталі ви зможете знайти у статті «Захист від РРО-штрафів з 01.10.2023: хто «під парасолькою» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79. А зараз сконцентруємося на питанні, що є місцем вчинення порушення при інтернет-торгівлі.
Логіка підказує, що
це місце, за яким згідно із Законом про РРО має бути виконано обов’язок, який не виконано належним чином
З цього надалі і будемо виходити.
Незастосування РРО/ПРРО
Почнемо із ситуації, коли ФОП не має зареєстрованих РРО/ПРРО і в порушення вимог Закону про РРО відповідно не проводить розрахункові операції через РРО/ПРРО. Де (на якій території) в такому разі вчинено порушення?
На перший погляд здається, що відповідь є доволі простою — це місце, де фактично здійснювався розрахунок між ФОП-продавцем (його представником) і покупцем. Але все дещо складніше. Адже інтернет-торгівля має певну специфіку. Аж до того, що продавець із покупцем взагалі можуть не зустрічатися, а вимога застосовувати РРО/ПРРО є. Як, наприклад, у випадку з авансовою оплатою за інтернет-еквайрингом, а також, на думку податківців, у випадку доставки товарів через експедиторів/логістичні компанії, про що детальніше у статті «Післяплата через «Нову пошту»: ДПСУ наполягає на РРО/ПРРО для продавця» // «Податки & бухоблік», 2023, № 68 (ср. ).
Далі пропонуємо виокремити найбільш типові ситуації та дати відповідь щодо кожної з них.
| Ситуація | Місце вчинення порушення |
| У ФОП є склад-магазин (точка видачі): | |
| — куди покупець приходить забирати товар і де здійснюється розрахунок за товар | за адресою місцезнаходження складу-магазину |
| — де здійснюється видача товару, попередньо оплаченого покупцем через інтернет-еквайринг чи за картковими реквізитами продавця (тобто у випадках, коли застосування РРО/ПРРО вимагається вже на етапі прийняття попередньої оплати) | попри те, що тут фактично можемо мати (з урахуванням думки податківців) декілька потенційних місць вчинення порушення: 1) адреса, за якою інтернет-провайдер надає ФОП послуги Інтернету / де знаходиться електронне обладнання ФОП (адреса квартири, офісу ФОП) (див. з цього приводу, зокрема, лист ДПСУ від 09.10.2023 № 3475/ІПК/99-00-07-04-01-06); 2) адреса складу-магазину, вибір податківцями місця вчинення порушення вочевидь паде саме на адресу складу-магазину. Чому? З урахуванням багатьох факторів. Зокрема, з урахуванням визначення терміна «місце проведення розрахунків» у Законі про РРО: «місце проведення розрахунків — місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо». Знову ж таки в облікових відомостях ФОП (про об’єкти, пов’язані з оподаткуванням; про місце провадження господарської діяльності згідно з Реєстром платників ЄП) вочевидь буде значитися саме/лише адреса складу-магазину. Тож за нею податківці, імовірніше за все, і визначатимуть місце вчинення порушення |
| У ФОП немає складу-магазину, а товар доставляється та оплата від покупців приймається за місцезнаходженням покупця (сам ФОП чи кур’єр-працівник ФОПа приїжджають в потрібне місце) | Тут місце порушення маємо визначати за фактичним місцем проведення розрахунків. Але є складнощі із фіксацією/документуванням цього місця. Тож, можливо, податківців підуть, якщо їм буде це вигідно, таким шляхом (застосують наступну логіку). На яке місце у такому разі має реєструватися РРО/ПРРО? На «господарську одиницю» такого ФОП. Це може бути квартира, офіс, транспортний засіб ФОП. Тож якщо в облікових даних ФОП є адреса офісу ФОП (ФОП подавав ф. № 20-ОПП на офіс, адреса офісу зазначена як місце провадження господарської діяльності в Реєстрі платників ЄП), то податківці, можливо, місцем вчинення порушення вважатимуть адресу такого офісу. Якщо в податківців даних щодо офісу немає, то місцем вчинення порушення можуть вважати податкову адресу ФОП (місце проживання) |
| У ФОП немає складу-магазину. Доставка товарів покупцям здійснюється через поштових операторів. Кошти готівкою ФОП не отримує — вони надходять йому на рахунок у банку | Знову ж таки розглядаємо випадок, коли РРО/ПРРО потрібні (наприклад, у випадку з авансовою оплатою за інтернет-еквайрингом, а також, на думку податківців, у випадках доставки товарів через експедиторів/логістичні компанії). У такому разі у консультаціях податківців як місце здійснення діяльності іноді фігурує адреса, за якою інтернет-провайдер надає ФОП послуги Інтернету / де знаходиться електронне обладнання ФОП. Це може буди адреса квартири, офісу ФОП. В останніх усних консультаціях згадувалось також місце оброблення ФОП замовлень, місце відправки товарів. А от місце, куди доставляються товари (де вони видаються покупцеві поштовим оператором), ніякого значення не має! Але в нас є побоювання, що якщо такий ФОП ф. № 20-ОПП ні на офіс, ні на квартиру не подавав, а як місце провадження господарської діяльності в Реєстрі платників ЄП має щось на кшталт «Торгівля на території України», податківці можуть почати щось вигадувати типу «неможливо встановити місце вчинення порушення, тож і про звільнення від відповідальності говорити не можна» |
Помилки при застосуванні РРО/ПРРО
Тобто маємо справу з ситуацією, коли ФОП має належним чином зареєстровані РРО/ПРРО, але припускається помилок при їх використанні.
Тут вочевидь податківці будуть «тяжіти» до адреси господарської одиниці, на яку було зареєстровано РРО/ПРРО, при (не)застосуванні яких виявлено порушення.
Облік товарних запасів
Системний аналіз вимог Порядку № 496* дозволяє зробити висновок, що Мінфін бачив за необхідне вести Форму ведення обліку товарних запасів за кожним:
— місцем продажу (господарським об’єктом);
— місцем зберігання (відокремленим від місця продажу). Хоча формально про місце зберігання Порядок № 496 згадує лише епізодично.
За цими місцями відповідно має вестися облік, знаходитись/пред’являтись податківцям належним чином заповнена Форма ведення обліку товарних запасів, первинні документи. І за відповідними місцями має визначатись місце вчинення порушення (якщо має місце порушення вимог щодо обліку товарних запасів).
При цьому Порядок № 496 ці місця визначає так:
| Місце продажу (господарський об’єкт) | Місце зберігання |
| Стаціонарний або будь-який пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об’єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг) | Стаціонарний або будь-який пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об’єкта, у тому числі транспортного засобу, земельна ділянка, де зберігаються товарні запаси, що належать ФОП |
Але, знову ж таки, інтернет-торгівля має певну специфіку, якій слід приділити увагу.
Наприклад, ФОП продає товари через маркет-плейси із доставкою через поштових операторів. Власних кур’єрів у ФОП немає. Кошти від покупців йому надходять на розрахунковий рахунок в банку, у т. ч. через інтернет-еквайринг. Облік товарних запасів ФОП у порушення вимог Закону про РРО не веде (припустимо, він його має вести через те, що здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту). Де відбувається порушення?
Почнемо з місця зберігання. Якщо ФОП зберігає свої товарні запаси в себе вдома та/або на складі та/або в офісі, то саме за цим місцем/місцями визначаємо місце вчинення порушення (щодо відсутності обліку у місці зберігання).
А якщо ФОП сам взагалі не зберігає товарні запаси? Таке теж цілком можливо. Наприклад, він здійснює торгівлю за схемою дропшипінгу — товари відправляються покупцю зі складу постачальника. У такому разі місця зберігання в ФОП дійсно немає. Але на цьому крапку ставити зарано!
Бо податківці, по-перше, наголошують, що навіть при торгівлі за схемою дропшипінгу облік товарних запасів є необхідним, якщо, звісно, ФОП не потрапляє у звільнення (більше деталей знайдете у статті «Як інтернет-торговцю вести товарний облік» // «Податки & бухоблік», 2023, № 41).
По-друге, вони ж тут бачать наявність у ФОП місця розрахунків для цілей застосування РРО/ПРРО (див. вище). Тож і для цілей товарного обліку вочевидь побачать місце продажу (господарський об’єкт). І місце вчинення порушення визначатимуть, судячи з усього, аналогічно — за адресою, за якою інтернет-провайдер надає ФОП послуги Інтернету / де знаходиться електронне обладнання ФОП. Це може буди адреса квартири, офісу ФОП.
Висновки
- Порушення вимог Закону про РРО, вчинені починаючи з 01.10.2023, не штрафуються, якщо їх вчинено при продажу товарів (крім підакцизних), наданні послуг на: 1) тимчасово окупованих територіях; 2) територіях активних бойових дій; 3) територіях можливих бойових дій.
- Тобто принциповим є, на якій території при продажу товарів, наданні послуг вчинено порушення.
- Логіка підказує, що місце вчинення порушення — це місце, за яким згідно із Законом про РРО має бути виконано обов’язок, який не виконано належним чином.
- Водночас інтернет-торгівля має певну специфіку. Тож і місце вчинення порушення визначатиметься з урахуванням низки нюансів (які ми висвітлили у цій статті).
