Теми статей
Обрати теми

Як інтернет-торговцю вести товарний облік

Хмелевський Ігор, податковий експерт
Загалом правила ведення товарного обліку запасів однакові для всіх суб’єктів господарювання, що потрапляють під його жорна згідно із Законом про РРО. Разом з тим інтернет-торгівля має певну специфіку і в цьому питанні. Розберемося, в чому вона полягає.

Хто має вести товарний облік

Відправною точкою для нашої розмови є п. 12 ст. 3 Закону про РРО. Згідно з ним суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані:

(а) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів;

(б) продавати лише ті товари, що відображені в такому обліку;

(в) надавати податківцям під час перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Виняток зроблено лише для підприємців-єдиноподатників, які не зареєстровані платниками ПДВ, за умови, що вони не здійснюють продаж ТСПТ*, ліків, медвиробів та виробів з дорогоцінних металів і каміння

* Технічно складні побутові товари, перелік яких затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 № 231.

Очевидно, що ці приписи спрямовані перш за все на фізосіб-підприємців (ФОП), які традиційного обліку товарних запасів із обов’язковим застосуванням НП(С)БО 9 «Запаси» не ведуть. Саме для них і було розроблено Порядок № 496*, а також спеціальну облікову форму, наведену в додатку до цього документа.

* Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021 № 496.

ЇЇ слід використовувати тим ФОП, що не звільнені від обов’язку ведення обліку товарних запасів, тобто:

1) ФОП-загальносистемникам;

2) ФОП — єдиноподатникам групи 3 — ПДВшникам (ставка ЄП 3 %);

3) ФОП — єдиноподатникам груп 2 і 3 — безПДВшникам (ставка ЄП 5 %), які торгують ТСПТ, ліками, медичними та ювелірними виробами.

Окремо скажемо про платників спецЄП. Ті з них, хто до переходу на спецЄП були платниками ПДВ, ними й залишились. Просто їх ПДВ-реєстрація призупинена (п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. XX ПКУ). Однак ведення товарного обліку вони мають продовжувати. Якщо ж ФОП до переходу на спецЄП платником ПДВ не був, то й обов’язок вести товоблік у нього не з’явився (звісно, якщо він на спецЄП не торгуватиме ризиковими товарами).

Про першогрупників тут не згадуємо тому, що вони не можуть торгувати через Інтернет, а про представників групи 4 — через те, що їм такий вид діяльності здебільшого не властивий.

Зверніть увагу! Якщо ФОП узагалі не здійснює розрахункові операції, зокрема приймання готівки та електронних платіжних засобів, вимоги п. 12 ст. 3 Закону про РРО щодо ведення обліку товарних запасів його теж не стосуються. Чим би він не займався і на якій би системі не був. Однак,

на думку податківців, якщо ФОП приймає оплату за товар лише на свій розрахунковий рахунок, надаючи покупцям IBAN-реквізити рахунку, це не звільняє його від обов’язку вести товарний облік

Такий їхній підхід закріплено в БЗ 109.02. Про це ми детально розповідали в статті «Облік товарних запасів та розрахунки за IBAN» // «Податки & бухоблік», 2022, № 83. Тож якщо немає бажання сперечатися з фіскалами з цього приводу, то краще, звісно, такий облік вести.

Та чи завжди навіть тим ФОП, що не звільнені від ведення товарного обліку, необхідно дотримуватися всіх вимог п. 12 ст. 3 Закону про РРО в разі, коли продаж товарів відбувається через інтернет-магазин?

Товарний облік при класичній схемі інтернет-торгівлі

Класичною схемою будемо називати такий варіант інтернет-торгівлі, коли продавець здійснює відвантаження зі свого складу. Причому таким складом не обов’язково є якесь окреме приміщення. Це може бути й квартира, за адресою якої зареєстровано підприємця.

Головна риса цього варіанта торгівлі — існує місце продажу/місце зберігання, під яким Порядок № 496 розуміє, зокрема, стаціонарний об’єкт, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів / де зберігаються товарні запаси, що належать ФОП. Таке місце по суті прирівнюється до стаціонарної торгової точки, через яку відбувається продаж товарів при офлайн-торгівлі.

Отже,

при класичній схемі інтернет-торговці з числа ФОП, які не потрапляють під винятки з п. 12 ст. 3 Закону про РРО, мають вести товарний облік за формою, наведеною в додатку до Порядку № 496

Ця форма — реєстр первинки на придбання товарів (запасів) та на їх продаж. Тобто в неї записують накладні, ТТН, митні декларації, акти закупки, чеки на куплений товар тощо. Базові правила її заповнення такі:

— первинний документ, що підтверджує надходження/вибуття товару, заносять у форму в момент отримання/відвантаження товару;

чеки РРО/ПРРО на продаж товарів у форму не записують. А от видаткові накладні при продажу товарів з розрахунком у безготівковій формі, що не потребує застосування РРО/ПРРО, записувати треба;

— товари, придбані за конкретними документами (фіскальний чек, закупівельний акт), відображають відповідно до сум, зазначених у цих документах. А вартість товарів, що вибули через продаж без застосування РРО/ПРРО, зазначають за ціною продажу (пп. 4, 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496).

Більше деталей знайдете, зокрема, у статті «Операція «реанімація» — обліку товарних запасів у ФОП» // «Податки & бухоблік», 2022, № 87.

Товарний облік при дропшипінгу

Законодавчого визначення цього терміна на сьогодні немає. Тож перш за все варто визначитись, що вкладає в це поняття той, хто про нього говорить.

Версія 1 — купив дешевше, продав дорожче. За цією версією (див. лист ГУ ДПС у Харківській обл. від 18.11.2021 № 4423/ІПК/20-40--24-06-09), дропшипінг — це вид підприємницької діяльності через Інтернет, який полягає в реалізації товарів посередником (дропшипером). При цьому посередник купує (!) товар у виробника тільки після того, як сам отримав від клієнта оплату цього товару, прибуток посередника формується за рахунок різниці між оптовою вартістю, яку він сплачує виробнику, і роздрібною вартістю, за яку продає товар клієнту.

При такому дещо примітивному тлумаченні дропшипінгу він, очевидно, нічим не відрізняється від звичайного перепродажу, а слово «посередник» ужито тут у значенні «перекупник» ☺. Якщо відштовхуватися від такого розуміння, то питання з товобліком має вирішуватися так само, як і при класичній схемі інтернет-торгівлі (див. вище).

Версія 2 — посередництво при торгівлі. За іншою версією, викладеною в листі ГУ ДПС у Волинській обл. від 30.04.2020 № 1762/ІПК/03-20-05-05-06, яку підтримуємо й ми, дропшипінг — це схема торгівлі, за якої роздрібна торгівля провадиться зі складу постачальника. Тобто роздрібний продавець — інтернет-магазин, отримавши замовлення на поставку товару, спрямовує його (замовлення) постачальникові (виробнику, дистриб’ютору, оптовику тощо), який здійснює поставку товару кінцевому споживачеві від імені роздрібного торговця.

Це вже не що інше, як посередництво при торгівлі. Оформити дропшипінгові взаємовідносини можна, зокрема, договором комісії, згідно з яким дропшипер (комісіонер) зобов’язується укладати договори купівлі-продажу з покупцями від свого імені, але за рахунок комітента, а комітент — відправляти товар покупцеві.

Однак попри те, що товар відправляється покупцеві безпосередньо зі складу комітента, оминаючи склад посередника, документи на товар від комітента комісіонеру (дропшиперу) все одно оформляють (детальніше про це читайте в статті «Дропшипінг як різновид інтернет-торгівлі» // «Податки & бухоблік», 2023, № 41). При цьому такі товари не надходять ФОП-дропшиперу до його місця продажу, а передаються покупцеві прямо зі складу виробника чи постачальника.

Тож, на нашу думку,

якщо ФОП торгує товарами за такою дропшипінговою схемою, тобто без фізичного їх надходження на склад чи в магазин, йому не потрібно вести товарний облік

Водночас податківці підходять до вирішення цього питання інакше (БЗ 109.02). Справа в тому, що інтернет-торгівлю за дропшипінговою схемою вони класифікують (до речі, небезпідставно) як надання посередницьких послуг. І хоча з 01.01.2022 п. 12 ст. 3 Закону про РРО було викладено в новій редакції, з якої повністю зникла згадка про послуги, Мінфін її з Порядку № 496 так і не виключив. У ньому й досі товарними запасами є «сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг)» (п. 2 розд. І Порядку № 496).

Відтак податківці наполягають, що облік товарних запасів повинні вести також ті ФОП, які надають виключно послуги, якщо для цього використовуються товарні запаси, що включаються до вартості таких послуг (у тому числі сировина, матеріали, запасні частини, напівфабрикати власного виробництва на складах комплектуючих тощо). Якщо ж ФОП ніяких товарних запасів не використовують, то можна товарний облік не вести.

Що можна протиставити такому підходу? Можна, звісно, посилатися на те, що Порядок № 496 як підзаконний нормативний акт не може суперечити закону, а

Закон про РРО не вимагає ведення товарного обліку при наданні послуг

Ще можна говорити, що при наданні дропшипінгових послуг товарні запаси до вартості таких послуг не включаються. На відміну, скажімо, від запчастин, що використовуються для ремонту автомобілів, чи лаку для волосся, що використовується при наданні перукарських послуг.

Проте суть, як нам уявляється, не в цьому. Хибним є не стільки висновок цієї консультації, скільки її вихідні припущення, де дропшипінг названо послугою. Насправді ж, ФОП-дропшипер не лише надає послугу виробнику, постачальнику тощо, а й продає товар покупцеві. При цьому такий посередник, як ми сказали, не має ні місця продажу, ні місця зберігання. І товарних запасів (див. визначення вище), власне, теж не має, бо не утримує жодних товарів для подальшого продажу.

Таким чином, він не може виконати вимогу п. 12 ст. 3 Закону про РРО щодо ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, оскільки таке законодавство (Порядок № 496) фактично знімає з нього цей обов’язок.

Разом з тим у п. 12 ст. 3 Закону про РРО є ще одна вимога: «здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку», за невиконання якої загрожує чималий штраф (див. про це нижче). Тож певні ризики, безперечно, існують (про те, як їх мінімізувати, теж у наступному розділі).

Додатково зазначимо, що посередницькі відносини при дропшипінгу можна також оформити договором доручення або агентським договором на продаж товарів. У такому разі посередник має здійснювати діяльність від імені принципала — суб’єкта, торговельні інтереси якого він представляє (виробника або постачальника товару). Тоді крім відсутності фізичного надходження товару на склад дропшипера, не буде й жодних документів на його ім’я на такий товар. Тож про ведення ним товарного обліку за таких умов точно не йтиметься. Адже продаж товару здійснюватиметься взагалі не від його імені, а від імені виробника або постачальника.

На що чекати за відсутності товарного обліку

Наслідком такої бездіяльності ФОП, які не потрапляють під винятки з п. 12 ст. 3 Закону про РРО, може бути насамперед штраф за ст. 20 Закону про РРО

в розмірі вартості товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше 170 грн

А застосувати цей штраф податківці мають право до суб’єктів господарювання, що

1) здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку,

та/або

2) не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

За чіткого дотримання закону перевіряючими такі претензії можуть бути пред’явлені лише до інтернет-торговців, які працюють за класичною продажною схемою. Про процедурні моменти таких перевірок див. у статті «ФОП працює з дому: чи можуть прийти податківці з перевіркою?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 41.

Інтернет-торговці, що працюють за традиційною дропшипінговою схемою (версія 2), на нашу думку, вести товарний облік не зобов’язані. Вимога надати під час проведення перевірки документи на товари, що знаходяться у місці продажу, до них теж не застосовна, оскільки відвантаження товарів здійснюють не вони, а виробник чи постачальник зі свого складу. Отже, у них на момент перевірки жодних залишків товарів узагалі не буде. А за певних умов — і документів на товар теж.

Однак це не означає, що фіскали беззаперечно із цим погодяться. Тож додамо, що згідно з п. 12 розд. ІІ Закону про РРО

на період дії воєнного стану (ВС) РРО-штрафи, в тому числі й штраф за порушення ведення обліку товарних запасів, не застосовуються, якщо ФОП не торгує підакцизними товарами

З цим податківці згодні (БЗ 109.18). Однак не факт, що після війни вони не захочуть оштрафувати такого інтернет-торговця за ст. 20 Закону про РРО за відсутність товарного обліку. Принаймні заявити своє право на це вони намагаються вже зараз (див. БЗ 109.18). А іноді кричать про це у повний голос (див. лист ДПСУ від 11.04.2023 № 878/ІПК/99-00-07-04-01-06).

До речі, скасувати послаблення щодо РРО-штрафів, установлене п. 12 розд. ІІ Закону про РРО, можуть і до закінчення ВС — уже з 01.07.2023 (подробиці — в статті «Скасування спецЄП, відновлення перевірок та штрафів: законопроєкт від Уряду» // «Податки & бухоблік», 2023, № 4). Якщо це дійсно станеться, то багатьом буде непереливки. Тож якщо дропшипінг було оформлено договором комісії і документи на ім’я дропшипера є, можна піти фіскалам назустріч і намалювати форму товобліку заднім числом. Якщо ж первинки на товар у такого торговця немає з об’єктивних причин (дропшипінг оформлено агентським договором), то, швидше за все, доведеться відстоювати свою правоту в суді.

Крім штрафу за ст. 20 Закону про РРО, існує також загроза адмінштрафу за ст. 1551 КУпАПвід 85 до 170 грн. Його можуть застосувати і під час воєнного стану (БЗ 109.18). Детальніше про це ви можете прочитати у статті «Адмінштрафи за порушення РРО-законодавства: подробиці для ФОПів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 36).

Висновки

  • При класичній схемі інтернет-торгівлі, коли ФОП здійснює відвантаження зі свого складу, він має вести товарний облік, якщо не потрапляє під винятки з п. 12 ст. 3 Закону про РРО.
  • Якщо ФОП торгує товарами за традиційною дропшипінговою схемою, тобто без фізичного їх надходження на склад чи в магазин, йому, на нашу думку, не потрібно вести товарний облік, причому незалежно від того, чи виписуються на його ім’я документи на товар. Податківці проти такого підходу.
  • Штраф за порушення ведення обліку товарних запасів під час війни не застосовується, якщо ФОП не торгує підакцизними товарами. Однак без адмінштрафу при перевірці все одно не обійдеться.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі