Торгівля генераторами, павербанками тощо: закриваємо перехідні операції

Доля генераторної ПДВ-пільги

Усю історію цієї пільги можна пригадати зі статей «Метаморфози генераторної пільги» // «Податки & бухоблік», 2023, № 39 і «Генераторну пільгу при ввезенні окремих товарів продовжено до кінця карантину» // «Податки & бухоблік», 2023, № 42. Тут лише нагадаємо, що так звана генераторна пільга з ПДВ для постачань і ввезення енергетичного обладнання свого часу існувала у двоякому вигляді.

1. Пільга згідно з п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Вона поширювалася на постачання всередині України та на ввезення на територію України тих товарів, які були зазначені в спеціальному Переліку, затвердженому постановою КМУ від 20.03.2020 № 224. Через скасування карантину ця пільга з 1 липня 2023 року припинила свою дію.

2. Пільга згідно з п. 87 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Вона застосовувалася тільки при ввезенні товарів на територію України і за іншим переліком, наведеним у п. 9²¹ розд. XXI МКУ. Ця пільга припинила свою дію ще раніше — з 1 травня 2023 року. Щоправда, були мляві спроби законодавців її відродити (див. законопроєкт від 08.09.2023 № 10025), однак поки що вони успіхом не увінчалися.

Таким чином, остаточно маємо, що

Не погрішимо проти істини, якщо скажемо: переважна більшість тих, хто мав справу з цією пільгою, зітхнули з полегшенням. Бо нарешті за операціями, які відбулися після скасування пільги, їх ПДВ-облік став цілком передбачуваним.

Розглянемо, яким він має бути в тих, хто сьогодні продає енергетичне обладнання.

Придбали з пільгою, продаємо без пільги

При оподаткуванні операцій із постачання товарів, які наразі вийшли з категорії пільгових, слід орієнтуватися на дату виникнення податкових зобов’язань (ПЗ). У загальному випадку це дата першої події (п. 187.1 ПКУ):

— або зарахування коштів* від покупця на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів, що підлягають постачанню;

— або відвантаження товарів.

* Для спрощення згадку про електронні гроші в цій нормі опускаємо.

Тож ви маєте нарахувати ПДВ за основною ставкою 20 %, якщо перша подія — оплата чи відвантаження товарів енергетичного профілю припадає на дату після скасування пільги. При цьому

Податкову накладну (ПН) за операціями, перша подія за якими відбулася після відміни пільги, слід складати як на звичайну ПДВ-оподатковувану операцію, а не на пільгову.

У цьому випадку, оскільки оплата (перша подія) відбулася після 01.07.2023, коли перестала діяти генераторна пільга, то операція підпадає під оподаткування ПДВ за загальними правилами. Тобто із суми отриманого авансу слід нарахувати ПДВ за ставкою 20 %, незважаючи на те, що при імпорті була застосована пільга.

Фактично при постачанні після 01.07.2023 товарів, придбаних з пільгою, ПДВ перетворюється на податок з обороту за ставкою 20 %. І з цим нічого не вдієш. Та хай вже краще так, аніж цілковита нерозбериха з генераторною пільгою, що мала місце в період її дії. А щоб цей ПДВ не платити власним коштом, треба його закласти в продажну ціну.

Якщо ж із певних міркувань залишити продажну ціну після скасування пільги незмінною, але з урахуванням ПДВ зсередини, тоді не слід забувати про мінбазу згідно з п. 188.1 ПКУ. Якщо база оподаткування виявиться меншою за покупну ціну, доведеться дотягнути її до мінбази.

Якщо й зараз цей товар продавати за такою самою ціною, вважаючи, що в ній уже сидить ПДВ зсередини в сумі 3500 грн (21000 : 6), то база оподаткування дорівнюватиме 17500 грн (21000 - 3500), а мінбаза — 20000 грн. Через це на 2500 грн (20000 - 17500) перевищення мінбази над договірною ціною доведеться додатково нарахувати ПДВ у сумі 500 грн (2500 х 20 %). Тоді загальна сума нарахованого ПДВ за такою операцією становитиме 4000 грн (3500 + 500).

Податкові зобов’язання за грошима

У торговців, які продавали пільговані раніше товари з оплатою за рахунок бюджетних коштів, могло трапитися так, що відвантаження відбулося під час дії пільги, а гроші надійшли лише тепер.

Їм слід пам’ятати, що в такому випадку все залежатиме від дати надходження коштів на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг (п. 187.7 ПКУ). Дата відвантаження тут ніякої ролі не відіграє. Адже

Тож ПЗ доведеться нарахувати зараз, у тому звітному періоді, коли надійшла бюджетна оплата. Так само буде й у тих торговців, що працюють за касовим методом (п.п. 14.1.266 ПКУ), якщо такі, звісно, є.

Хоча відвантаження товару здійснено ще під час дії ПДВ-пільги, у цій ситуації операція підпадає під оподаткування ПДВ за ставкою 20 %. Адже оплату товару здійснено бюджетними коштами, а дата їх зарахування на рахунок постачальника в банку припала на період, коли звільнення цього товару від ПДВ вже не діяло.

Як нараховувати у такому випадку ПДВ — зверху чи зсередини? Домовитися про збільшення договірної вартості на суму ПДВ за договорами публічних закупівель практично неможливо. Тож залишається вважати, що ціна в тендерному договорі вже включає в себе ПДВ.

Ми розглянули дві найпоширеніші ситуації, що зараз можуть трапитися в господарській діяльності торговців енергетичним обладнанням. Але на цьому проблеми таких торговців — колишніх пільговиків не вичерпуються. Адже не виключено, що в декого з них залишилися перехідні операції, які розпочалися під час дії пільги, а завершилися після її відміни.

Як відображати в ПДВ-обліку перехідні операції?

Отримали передоплату з пільгою, відвантажили без пільги

Якщо передоплату за енергетичне обладнання було отримано під час дії пільги, а його відвантаження здійснюється після її скасування, операція ще підпадатиме під звільнення, тобто буде без ПДВ. Відповідно первинка (видаткова накладна на цю операцію) і ПН теж мають бути складені без ПДВ. У такій ПН на звільнену від оподаткування операцію зазначають код ставки податку — 903, а код пільги — 14060544. Друга подія (відвантаження товарів) не впливає на нарахування ПДВ. А тому відміна ПДВ-пільги між першою та другою подіями не зумовлює жодних коригувань.

У цьому разі оплату за товар (перша подія) було здійснено до 01.07.2023. Тобто у той час, коли ще діяла генераторна пільга. Відтак ця операція ще підпадатиме під пільгу — буде без ПДВ.

Зверніть увагу! На зроблений нами висновок не впливає той факт, коли саме постачальник придбав (імпортував) замовлений у нього товар. Тобто навіть якщо це відбулося в період, коли пільга вже не діяла і товар зайшов до нього з ПДВ, йому доведеться включити суму такого ПДВ до складу ПК і одразу нарахувати компенсуючі ПЗ, оскільки товар придбано для звільнених від ПДВ операцій.

Частина авансу з пільгою, доплата/відвантаження без пільги

При отриманні часткової передоплати за пільговане енергетичне обладнання, коли ще працювала генераторна пільга, і подальшому його відвантаженні/отриманні доплати вже після скасування звільнення також орієнтуємося на дату першої події.

Отже, коли перша подія за операцією (часткова передоплата) відбулася у пільговий період, тобто під час дії звільнення від ПДВ щодо певних товарів, тоді ПДВ не буде. Подальше відвантаження/отримання доплати, яке припало на період, коли пільга вже не діяла, оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.

У такому разі в червні 2023 року постачальник мав застосувати звільнення і скласти пільгову ПН (без ПДВ) з обсягом постачання 7000 грн.

У жовтні такий постачальник має нарахувати ПЗ з ПДВ (а також скласти і зареєструвати ПН) в межах непокритої авансом суми (тобто на суму 14000 грн). ПДВ при цьому складе 2800 грн ((21000 - 7000) х 20 %).

Тобто загальна сума коштів, що підлягають сплаті за договором, дорівнюватиме 23800 грн (у тому числі ПДВ — 2800 грн). Відповідно на цю суму буде складено й видаткову накладну.

Втім, якщо у договорі взагалі нічого не сказано про ПДВ, то для запобігання конфліктних ситуацій (як нараховувати ПДВ: зверху чи зсередини) рекомендуємо внести зміни до договору.