Головна теза вам, сподіваємося, добре відома:
в період воєнного стану немає жодних послаблень, які б дозволяли здійснювати розрахункові операції без їх належного обліку
Тож вихід не в тому, щоб за таких надзвичайних умов, як відсутність електроенергії чи інтернет-зв’язку, знехтувати фіскалізацією розрахункових операцій. Навпаки, доки це можливо, треба дотримуватися певних правил проведення розрахунків, передбачених саме для надзвичайних ситуацій. Причому для класичних РРО і для програмних РРО (ПРРО) ці правила різні.
Якщо відключили електроенергію
Користувачам РРО. Відповідні приписи для них щодо того, як діяти в такій ситуації, містяться в ст. 5 Закону про РРО. Зауважте, що з технічних причин вони незастосовні для роздрібних торговців пальним. Тобто в разі відключення електроенергії проведення розрахункових операцій на АЗС не здійснюється (БЗ 109.11). І жодної альтернативи тут немає.
Для решти ж РРО-зобов’язаних передбачено, що:
у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК
При перевищенні встановленого законом строку використання КОРО та РК продовжувати торгівлю за готівку або із застосуванням платіжних карток без РРО не можна.
Отже, аби торгувати під час блекауту, слід заздалегідь потурбуватися про наявність КОРО та РК, зареєструвавши їх у податковій за основним місцем вашого обліку як платника податків. Процедуру реєстрації КОРО та РК шукайте в БЗ 109.09 та БЗ 109.08 відповідно.
Щоденних записів до КОРО про рух готівки та суми розрахунків, а також обов’язкових підклеювань до неї роздрукованих Z-звітів, як це вимагалось раніше, робити не треба! На сьогодні така КОРО використовується лише як тимчасовий замінник РРО, що не працює, зокрема, через відключення електроенергії.
Як діяти в такому разі, податківці роз’яснюють у консультаціях з БЗ 109.09 — цій і цій).
Так, на етапі підготовки до здійснення розрахункових операцій касир після відключення електроенергії підраховує суму виручки, що перебуває у скриньці РРО. Сума готівки, яка була на місці проведення розрахункових операцій на час відключення електроенергії та початку роботи з використанням РК, фіксується в РК записом «Службове внесення» (БЗ 109.08). Після цього касир заповнює графи 1 — 5 розділу 2 КОРО — і можна розпочинати торгівлю.
На етапі оформлення розрахункових операцій
на кожну покупку заповнюють розрахункову квитанцію (корінець і відривну частину) та видають її покупцеві
Детальніше див. у статті «Заповнення розрахункової квитанції: чи обов’язково зазначати найменування та одиницю виміру кожного товару?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 58.
Зверніть увагу! У БЗ 109.11 фіскали рекомендують при продажу алкогольних напоїв зазначати в розрахунковій квитанції цифрове значення штрихового коду акцизної марки навпроти даних про товари, яких вони стосуються. Це начебто необхідно для подальшого відображення цієї інформації після відновлення постачання електроенергії. Тим самим фіскали натякають на введення в РРО кожної розрахункової квитанції окремим чеком.
Насправді ж, нічого подібного законодавством не передбачено (про порядок дій після відновлення енергопостачання скажемо далі). Немає і жодних штрафів за недотримання таких рекомендацій. Тож їх, на нашу думку, можна сміливо ігнорувати.
Йдемо далі. До розділу 1 КОРО вносять дані за кожен день розрахунків з використанням РК. При цьому в записах за перший день ураховують інформацію про суми розрахунків, які були проведені з початку робочого дня до відключення електроенергії (на підставі контрольної стрічки РРО).
Якщо в кінці робочого дня фіскальний звітний чек не створювався через відсутність електроенергії, в графі 2 розділу 1 КОРО замість номера Z-звіту зазначають номер РК, яка використовувалася.
За кожен робочий день до розділу 2 КОРО вносять записи про реквізити розрахункових квитанцій до і після закінчення використання РК у межах робочого дня або зміни. Причому щодня заповнюють тільки графи 3 — 7.
А чи можна на час блекауту взагалі припинити торгівлю, відмовившись від застосування КОРО та РК?
Так, ви можете прийняти рішення про те, що при відключенні електричної енергії не проводитимете розрахункові операції до відновлення електропостачання.
Про прийняте рішення не працювати без світла слід повідомити податківців (див. БЗ 109.09):
— або на етапі реєстрації РРО шляхом проставлення відповідної позначки в розд. 8 заяви № 1-РРО про те, що КОРО на цей РРО не реєструється. Цю інформацію податківці зазначать у реєстраційному посвідченні на РРО;
— або в ході експлуатації РРО шляхом подання заяви № 2-КОРО для скасування реєстрації КОРО, що зареєстрована на цей РРО. У такому випадку доведеться подати ще заяву № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та старе реєстраційне посвідчення, замість якого податківці видадуть нове. У ньому буде зазначено, що КОРО на цей РРО не реєструвалась. Як скасувати реєстрацію КОРО, шукайте в БЗ 109.09.
Користувачам ПРРО. Правила, встановлені ст. 5 Закону про РРО, про які ми говорили вище, на користувачів ПРРО не розраховані. Ну хоча б тому, що КОРО на ПРРО не оформлюється. Крім того, специфіка ПРРО така, що критичним для нього є не стільки відключення електроенергії, скільки пов’язана з цим відсутність доступу до Інтернету. А якщо точніше — до фіскального сервера ДПСУ.
У зв’язку з цим можливі дві ситуації.
1. Електроенергія зникла, а доступ до Інтернету — ні. Таке може бути в тому разі, якщо ви користуєтесь мобільним Інтернетом або Інтернетом за технологією xPON. Доки працюватиме резервне джерело живлення у вас і в провайдера, ви будете зі зв’язком.
У такому разі відключення електроенергії може й не мати жодних наслідків. Так, якщо пристрій, на якому встановлений ПРРО, є портативним (наприклад, смартфон чи ноутбук) і на ньому підключений Інтернет, що дозволяє підтримувати зв’язок з фіскальним сервером ДПСУ, то роботу з ПРРО можна продовжувати у звичайному режимі (принаймні поки пристрій не розрядиться).
2. Електроенергія зникла, і доступ до Інтернету — теж. Якщо ПРРО втратить доступ до Інтернету, то зникне й зв’язок із фіскальним сервером ДПСУ. Отже, ПРРО не зможе направляти на сервер електронні копії розрахункових документів, фіскальні звітні чеки та іншу необхідну інформацію в режимі онлайн. Однак у нього залишається можливість працювати в режимі офлайн. Про особливості роботи користувачів ПРРО в цьому режимі в період воєнного стану (ВС) поговоримо в наступному розділі.
Якщо відсутній доступ до Інтернету
У користувачів РРО. На щастя, для роботи РРО постійний доступ до Інтернету не потрібен. Адже класичний РРО передає електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків на сервер ДПСУ не в реальному режимі, а накопичує їх протягом 72 годин або до переповнення пам’яті носія контрольної стрічки.
Якщо ж з’єднання з Інтернетом не з’явиться через 72 години, проведення розрахунків доведеться призупинити, оскільки робота РРО буде заблокована
Те саме відбудеться при переповненні пам’яті носія контрольної стрічки.
Зверніть увагу! Уникнути відповідальності за неподання електронної РРО-інформації можна, тільки якщо затримка не перевищує 7 робочих днів і при цьому наявні відповідні документи, які підтверджують факт пошкодження телекомунікаційної мережі чи відключення електроенергії (БЗ 109.18). Інакше — штраф у розмірі 510 грн (п. 10 ст. 17 Закону про РРО). Тож є сенс хоча б скласти внутрішній акт замість відповідного документа від енергопостачальника або оператора зв’язку.
Підсумуємо. За наявності альтернативних джерел електроенергії ви якийсь час зможете працювати на класичному РРО у звичайному режимі навіть без доступу до Інтернету. І тільки після того, як вичерпається заряд таких джерел, але не пізніше 72 годин від початку блекауту будете змушені або перейти на використання КОРО та РК, або припинити роботу до відновлення енергопостачання (див. про це в попередньому розділі).
У користувачів ПРРО. Як зазначають податківці в БЗ 109.20), за відсутності Інтернету і, як наслідок, зв’язку із сервером ДПСУ, користувачі ПРРО:
— або чекають на відновлення зв’язку і при цьому не здійснюють розрахункових операцій, якщо відмовилися від роботи в офлайн-режимі;
— або продовжують роботу на ПРРО, переведеному в офлайн-режим, якщо такий ПРРО може працювати в режимі офлайн і при реєстрації ПРРО від цього режиму не відмовилися.
За загальним правилом, без зв’язку із сервером ДПСУ ПРРО може працювати не більше 36 годин підряд та не більше 168 годин на місяць. І тільки у тому випадку, якщо ви заздалегідь вибрали роботу в офлайн-режимі (ст. 5 Закону про РРО).
У разі досягнення одного з граничних строків ПРРО повинен припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн.
Але
протягом дії ВС проведення розрахункових операцій в режимі офлайн може здійснюватися з перевищенням цих строків
Тобто ПРРО може працювати в режимі офлайн більше ніж 36 годин безперервно/168 годин протягом календарного місяця. Про це йдеться в п. 13 розд. ІІ Закону про РРО.
Однак при цьому забороняється використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ним та фіскальним сервером ДПСУ без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів (БЗ 109.09). Водночас жодних проблем із його отриманням бути не повинно, оскільки цей діапазон формується автоматично за умови, якщо в заяві про реєстрацію ПРРО ви зазначили, що він може працювати в режимі офлайн.
Якщо електропостачання відновили
Користувачам РРО. Порядок дій у цьому разі має бути таким.
1. Проводять через РРО суми розрахунків за час роботи до відключення електроенергії, якщо інформація про ці суми не збереглася в РРО (у разі обнулення оперативної пам’яті). Зазначені суми вводять до РРО окремо за кожною ставкою ПДВ та акцизного податку на підставі контрольної стрічки. За необхідності може бути виконано операцію «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків (розмінної монети).
2. Підраховують суму розрахунків, оформлених за допомогою РК, за корінцями розрахункових квитанцій. Суму залишку готівки на місці проведення розрахунків записують до корінця останньої розрахункової квитанції з позначкою «Службова видача».
3. Проводять через РРО суму розрахункових операцій, які були оформлені розрахунковими квитанціями за період відключення електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ та акцизного податку. При цьому
пробивати через РРО окремі чеки за кожною заповненою розрахунковою квитанцією не потрібно
На суму коштів, виданих з місця проведення розрахунків за розрахунковими квитанціями, роблять операцію «службова видача».
4. Виконують Z-звіт і на його підставі заповнюють розділ 1 КОРО. Якщо РРО не працював декілька днів, у розділі 1 КОРО слід зазначити, за які дати підсумовано дані в Z-звіті.
5. Заповнюють графи 6 — 8 розділу 2 КОРО.
Але це ще не все. Податківці змушують тих, хто під час блекауту використовував РК і КОРО, після відновлення електроенергії подати Звіт за формою № ЗВР-1 (див. консультації в БЗ 109.12 — цю і цю). Наша думка щодо цього протилежна: подавати такий звіт в органи ДПСУ не потрібно. Та якщо ви не звикли сперечатися з фіскалами, то краще подайте його, заповнивши так, як вони рекомендують в останній із двох згаданих вище консультацій.
Користувачам ПРРО. В момент відновлення зв’язку між ПРРО і фіскальним сервером ПРРО має автоматично переходити з режиму офлайн у режим онлайн-обміну з цим сервером.
Протягом однієї години після відновлення зв’язку з фіскальним сервером ПРРО автоматично має відправити на сервер пакет даних, який включає в себе:
— електронне повідомлення за формою № 4-ПРРО про початок роботи в режимі офлайн;
— копії створених ПРРО під час роботи в режимі офлайн розрахункових документів/Z-звітів;
— повідомлення про завершення режиму офлайн;
— електронне повідомлення за формою № 4-ПРРО з позначкою «завершення режиму офлайн».
У разі повторних перебоїв з електропостачанням перехід ПРРО в режим офлайн відбудеться автоматично (з’явиться повідомлення про те, що ПРРО переходить в режим офлайн).
Якщо Z-звіт не формували кілька днів
У період відсутності електроенергії ця ситуація може трапитися і в користувачів РРО (причому як у тих, хто відмовився від КОРО, так і в тих, хто замість РРО використовував РК і КОРО), і в користувачів ПРРО. Про її наслідки ми розповідали нещодавно в статті «Чи слід боятися відповідальності за незакриту робочу зміну чи нестворений Z-звіт» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79. Тож тут лише стисло повторимо основні тези.
На сьогодні за нестворення (несвоєчасне створення) фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) на РРО або ПРРО загрожує лише адмінштраф за ст. 1551 КУпАП
І це підтверджують самі фіскали (БЗ 109.18).
Його накладають на осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розмірі від 34 до 85 грн, а на посадових осіб суб’єктів господарювання — від 85 до 170 грн. За повторне протягом року порушення розмір штрафу становить відповідно від 85 до 170 грн і від 170 до 340 грн.
При цьому податківці тільки складають протокол про адмінправопорушення (ст. 255 КУпАП), а розглядають справи суди на підставі цих протоколів (ст. 221 КУпАП). Таким чином, строки давності для адмінштрафів за несвоєчасне виконання Z-звіту — 3 місяці з дня вчинення правопорушення. Адже таке порушення є разовим.
Отже, як бачимо, за нестворення чи несвоєчасне створення Z-звіту відповідальність мізерна. Тому навряд чи суб’єкту господарювання слід надто перейматися несвоєчасним створенням Z-звіту.
Та навіть цієї відповідальності можуть уникнути ті суб’єкти, які не змогли своєчасно створити Z-звіт через форс-мажорні обставини (повітряну тривогу, відсутність світла тощо). Для цього вони повинні:
1) створити на РРО/ПРРО Z-звіт не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО/ПРРО (БЗ 109.02);
2) мати якісь докази відсутності вини. Адже саме вина є обов’язковим елементом адмінвідповідальності! А відсутність вини особи має означати й відсутність адмінштрафу (ст. 9 КУпАП). Наприклад, при відключенні світла доказом відсутності вини буде інформація, розміщена на вебпорталах енергопостачальних компаній, про відключення електроенергії у відповідній місцевості чи неможливість її постачання через пошкодження енергетичних мереж тощо (БЗ 109.18).
Висновки
- Користувач РРО може прийняти рішення про те, що при відключенні електричної енергії не проводитиме розрахункові операції на РРО до відновлення електропостачання. Для цього слід відмовитися від використання КОРО під час реєстрації нового РРО або скасувати її реєстрацію згодом.
- Для проведення розрахункових операцій у разі тимчасового відключення електроенергії користувач РРО повинен мати КОРО, яка разом із РК зареєстрована на РРО в податковій за його основним місцем обліку. Строк використання КОРО та РК — не більше 7 робочих днів.
- На кожну покупку користувач РРО заповнюватиме розрахункову квитанцію (корінець і відривну частину) і видаватиме її покупцеві. У разі відновлення електропостачання пробивати через РРО окремі чеки за кожною заповненою розрахунковою квитанцією не потрібно.
- Якщо при роботі з ПРРО зник зв’язок з фіскальним сервером ДПСУ, продовжувати здійснювати розрахункові операції через такий ПРРО при виконанні певних умов можна в офлайн-режимі.
- У період воєнного стану ПРРО може працювати в режимі офлайн більше ніж 36 годин безперервно/168 годин протягом календарного місяця, але тільки за умови отримання в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів.
