tax.gov.ua/media-tsentr/novini/765742.html
Висновок документа
Якщо на земельній ділянці юрособою — платником ЄП не здійснюється господарська діяльність, то у неї виникає обов’язок із декларування та сплати земельного податку за таку земельну ділянку на загальних підставах.
Загальні правила. За загальним правилом юрособи — платники ЄП групи 3 звільнені від сплати податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються ними для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ).
Причому це звільнення не діє тільки в тому разі, якщо земля та/або нерухомість, що на ній знаходиться, передані в оренду (найм), позичку тощо. Деталі шукайте у «Плата за землю й податок на нерухомість: звільнення для єдинників» // «Податки & бухоблік», 2023, № 9.
Отже, з цього випливає, що
допоки юрособа — платник ЄП використовує землю у своїй діяльності і не передає її чи нерухомість, що на ній стоїть, у користування іншим, до того часу він має право на звільнення від сплати земподатку
Призупинка діяльності і звільнення. Водночас через початок повномасштабного вторгнення багато підприємств — платників ЄП вимушені були тимчасово призупинити свою діяльність. Причому далі будемо говорити саме про ті підприємства, що знаходяться не в зоні активних бойових дій чи окупації. Адже для них ПКУ введено чимало воєнних послаблень. Детально про них читайте у «Земельний податок — 2024: хто платник?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 1.
Так от, у юросіб — платників ЄП виникає закономірне запитання:
чи слід їм сплачувати земподаток за період, протягом якого тривала на підприємстві тимчасова призупинка діяльності?
На жаль, останні пів року діючого чіткого роз’яснення у БЗ з цього приводу для юросіб не існувало. Водночас протягом останніх 5 років податківці незмінно давали одну і ту ж фіскальну відповідь (БЗ 111.01, втратила чинність 06.05.2023): юрособа — платник ЄП третьої групи — власник земельних ділянок (землекористувач на правах постійного користування земельними ділянками) у разі тимчасового припинення господарської діяльності повинна сплачувати земельний податок на загальних підставах.
Пояснювали такий висновок фіскали тим, що коли земля, яка належить юрособі, не використовується у її господарській діяльності, то не виконуються умови, які звільняють платника ЄП від сплати земподатку.
Такий же фіскальний висновок податківці дають і з приводу призупинки діяльності ФОП-спрощенцями (деталі у «Сплата земподатку ФОП-спрощенцем, який тимчасово призупинив діяльність» // «Податки & бухоблік», 2023, № 54).
Надія на краще не справдилася. Водночас у зв’язку із скасуванням вищезгаданого фіскального роз’яснення, а також зважаючи на те, що на сьогодні в Україні йде війна, була примарна надія, що, можливо, податківці змінять гнів на милість і дадуть лояльне роз’яснення з цього приводу, а саме почнуть говорити так, як це було до кінця 2018 року (БЗ 111.01, втратила чинність 21.12.2018).
У ті часи податківці заявляли, що єдиною умовою звільнення юрособи — платника ЄП 3 групи від сплати земельного податку є не результати фінансово-господарської діяльності (тобто отримання доходу від використання землі), а безпосереднє використання земельних ділянок для здійснення цієї діяльності. Тому якщо юрособа — платник ЄП групи 3 використовувала свої власні земділянки у господарській діяльності, то уже цього достатньо, щоб отримати звільнення. Адже навіть той факт, що землі платника ЄП тимчасово не використовується у його діяльності через тимчасову призупинку діяльності підприємства, не змінює цільове призначення ділянок — використання у господарській діяльності.
Але із появою роз’яснення, що коментується, всі, навіть примарні надії на позитивне вирішення ситуації розвіялися. Адже в цьому роз’ясненні податківці повторили свій фіскальний меседж, що діяв до середини 2023 року:
якщо господарська діяльність на земельній ділянці платником ЄП не здійснюється, то у нього виникає обов’язок із декларування та сплати земельного податку за таку земельну ділянку на загальних підставах
Тобто юрособа — платник ЄП за період тимчасової зупинки діяльності не отримує звільнення від сплати земподатку, а отже, має задекларувати податкові зобов’язання з земподатку за цей період і сплатити їх у бюджет.
Відповідальність. Щоб якось пом’якшити ситуацію, податківці у роз’ясненні, яке коментується, нагадують, що допоки діє ВС, платник, який перед проведенням уточнення сплатить донарахований податок, уникне самоштрафу і пені (п.п. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Водночас це послаблення стане у пригоді тільки тим платникам ЄП групи 3, які за період, у якому відбулося тимчасове призупинення діяльності, подавали декларацію з плати за землю з розрахунком земподатку на рік уперед чи щомісячно. Адже тільки в цьому випадку проводити донарахування слід через механізм виправлення помилок, тобто шляхом подання уточнюючої декларації.
Ті ж платники ЄП, які за період призупинення діяльності декларацію з земподатку не подавали, скористатися вищезгаданим звільненням від самоштрафу і пені не зможуть. Їм, щоб нарахувати земподаток за період тимчасової призупинки, слід подати не уточнюючу, а звітну декларацію. А за це, як мінімум, світитиме штраф за несвоєчасне подання декларації згідно з п. 120.1 ПКУ в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Водночас штрафу за несвоєчасну сплату податку згідно зі ст. 124 ПКУ, на думку фіскалів, у цій ситуації можна уникнути (БЗ 129.04). Адже на сьогодні податківці вважають, що коли платник податків погасить зобов’язання до подання декларації з простроченням, то у нього не виникатиме податковий борг і не рахуватиметься прострочення сплати податку, а отже, не буде і податкових наслідків, пов’язаних із несвоєчасною сплатою податку.
ср. Така позиція підтверджується тим, що згідно з вимогами п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 12.01.2021 № 5, дані з декларації, поданої після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, потрапляють до інтегрованої картки платника за датою її подання. Тобто задекларовані у несвоєчасно поданій декларації грошові зобов’язання стають узгодженими за датою подання такої декларації. Тож якщо податок сплатити напередодні, податковий борг не виникне і відповідно штрафу за ст. 124 ПКУ не буде.
Також можна піти й зовсім іншим шляхом. А саме не робити нічого. Хай сама податкова приходить до вас на перевірку, виявляє таке порушення і донараховує податок. Тоді якщо платник не буде оскаржувати ППР з донарахованим штрафом і сплатить донарахований податок у 30-денний строк, то він уникне штрафів, нарахованих на суму такого податкового зобов’язання, і пені, про які загадано вище (п. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Водночас скористатися цим алгоритмом можна тільки тоді, якщо це порушення буде виявлено в період з 01.08.2023 і по кінець ВС.
