Земельний податок — 2024: хто платник?

Платники земподатку

Земельний податок є одним із видів плати за землю, та його платниками визначені (п. 269.1 ПКУ):

— землевласники, тобто власники земельних ділянок або земельних часток (паїв);

— постійні землекористувачі, тобто особи, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Перелік підприємств, які на сьогодні набувають права на постійне землекористування, визначено ст. 92 ЗКУ. Хоча раніше (до 2004 року) землю в постійне користування могли отримати і звичайні юрособи. Тому такі юрособи також є платниками земподатку.

Обов’язок щодо сплати земподатку виникає у вищезгаданих осіб (власників землі та її постійних землекористувачів) з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ПКУ).

Факт віднесення особи до когорти платників земподатку ще не означає, що вона обов’язково буде сплачувати земподаток. Деяких землевласників звільнено від сплати цього податку.

Про випадки звільнення від сплати земподатку поговоримо далі.

Звільнення від сплати земподатку

Бюджетні організації та деякі неприбутківці. Перелік таких щасливчиків міститься у ст. 282 ПКУ. Звільнення вони отримують за всі землі, що їм належать або передані у постійне користування.

Водночас якщо вони надають в оренду земділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, то пільги з податку за землі, які надані в оренду чи знаходяться під будинками і спорудами, переданими в оренду, не буде (п. 284.3 ПКУ).

Єдиноподатники групи 3. Платники ЄП звільнені від сплати земподатку за землі, що використовуються ними для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ).

Отже,

Якщо спрощенець здає в оренду (найм), позичку або на іншому праві користування (1) земельні ділянки та/або (2) нерухоме майно, що знаходиться на таких земельних ділянках, звільнення від земельного податку втрачає свою силу.

Із передачею в оренду землі все зрозуміло. Яку частину земділянки платник ЄП передав в оренду, за ту і платить земподаток.

Щодо нерухомості є деякі нюанси. Адже бувають випадки, коли спрощенець передає в оренду не всю нерухомість, що стоїть на земділянці, а лише її частину (окремі приміщення цієї будівлі). Тоді виникає закономірне запитання:

Податківці (БЗ 111.02) вважають, що можна платити земподаток тільки за ту площу землі під будівлею, яка пропорційна площі переданих в оренду приміщень у загальній площі будівлі, що стоїть на такій землі.

Але, на думку податківців, щоб можна було застосувати такий підхід, у договорі оренди (найму), позички має бути прямо вказано розмір земельної ділянки, яка надається в користування разом із нерухомістю, що знаходиться на такій земельній ділянці. Тоді платити податок доведеться лише за земельну ділянку, яку передали в оренду (найм), позичку.

В іншому випадку сплата земельного податку здійснюється за всю площу земельної ділянки. Тобто якщо у договорі оренди не вказано, яка площа землі передана в оренду разом із нерухомістю, що на ній стоїть, то платити земподаток доведеться за всю ділянку. Детально про це читайте у «Плата за землю й податок на нерухомість: звільнення для єдинників» // «Податки & бухоблік», 2023, № 9.

Звільнення від земподатку платників ЄП за п.п. 4 п. 297.1 ПКУ включає в себе і звільнення від подання звітності з цього податку. Таким чином, усі юрособи — платники ЄП не повинні подавати річні/щомісячні податкові декларації з плати за землю на поточний рік у частині земельного податку, якщо виконуються всі умови, передбачені п.п. 4 п. 297.1 ПКУ (використання землі для провадження господарської діяльності, відсутність передачі в користування земель/нерухомості на ній третім особам).

До відома, в контексті цього звільнення варто пам’ятати, що, на думку фіскалів, юрособа — платник ЄП, яка тимчасово припинила діяльність, втрачає звільнення від земподатку (див. лист ДПСУ від 26.10.2020№ 4416/ІПК/99-00-04-03-03-06). На нашу думку, це — безпідставно, оскільки поки юрособа-єдинник існує, мета його існування — провадження госпдіяльності. Отже, право на звільнення від земподатку він не втрачає, якщо не передає в оренду землі чи нерухомість, що на ній стоїть.

Також слід ураховувати, що, на думку фіскалів, коли на земділянці, яка теоретично підпадає під звільнення, відбувається будівництво, в тому числі й виробничих об’єктів, то розраховувати на звільнення не слід (111.01 БЗ). Вони вважають, що у разі будівництва (в тому числі виробничих об’єктів) юрособа не використовує у госпдіяльності свої земділянки і тому не виконує умови, які звільняють. З цим можна, звичайно, сперечатися. Але щоб довести свою правоту, доведеться іти до суду.

Платники сільгоспЄП. Агроспрощенці, як і звичайні спрощенці, звільняються від сплати земподатку за землі, які вони використовують для ведення сільгосптоваровиробництва, наприклад вирощують чи виробляють на землі сільгосппродукцію (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ).

Але якщо аграрій — платник сільгоспЄП передасть земділянки сільгосппризначення в користування іншому суб’єкту господарювання за договором оренди, а також за договорами емфітевзису, сервітуту, суперфіцію, він звільнення від сплати земподатку не отримає і має сплачувати цей податок на загальних підставах. Річ у тому, що

Платники сільгоспЄП звільнені за п.п. 4 п. 297.1 ПКУ не тільки від сплати земподатку, а й від подання звітності з цього податку за ті землі, що використовують у своїй діяльності і не здають в оренду.

Суб’єкти літакобудування. Мова йде про суб’єктів літакобудування, що здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів. Вони звільняються від земподатку за всі землі, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва (п. 7 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ).

Суб’єкти, що розміщені на певній території. Місцеві органи влади мають право встановлювати на певній території пільги із сплати земподатку для окремих або всіх суб’єктів господарювання (п. 284.1 ПКУ). Щоб дізнатися, чи встановлено на вашій території такі пільги, слід заглянути до відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Якщо ваш місцевий орган влади встановив пільги із сплати земподатку, то варто враховувати, що право щодо застосування пільг для юросіб виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням органу місцевого самоврядування. Звільнення від сплати земельного податку починається з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (БЗ 111.04).

Крім того, варто враховувати, що такі місцеві пільги припиняють діяти з моменту передачі в оренду пільгової землі або будівлі, споруди чи їх частини, які стоять на такій землі (п. 284.3 ПКУ).

Щоб розуміти порядок застосування таких місцевих пільг, прочитайте «Нові пільги з плати за землю для харків’ян на 2023 рік» // «Податки & бухоблік», 2023, № 62).

Індустріальні парки. Також місцеві органи влади мають право звільнити від сплати земподатку земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, НГО яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків (п. 284.6 ПКУ).

Воєнні звільнення

АТО/ООС-пільга. На час дії ВС існує два види послаблень для платників земподатку. Перше — це АТО/ООС-звільнення.

Ще до початку повномасштабного вторгнення у п.п. 38.7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ містилося звільнення від сплати земподатку за землі, які були окуповані до 24.02.2022.

Це звільнення поширюється на земділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях. Тобто мова йде про землі, які перелічені у Переліку, затвердженому розпорядженням Кабміну від 07.11.2014 № 1085-р (п.п. 38.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Цей Перелік з початком ВС не оновлювався. Тому якщо ваші землі потрапили під окупацію після 24.02.2022, навіть із Луганської та Донецької областей, на це звільнення від сплатити земподатку на час ВС розраховувати не слід.

Водночас діє це звільнення для вищезгаданих земель на період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення АТО та/або ООС. І хоч з 24.02.2022 в Україні введено ВС, на час його дії АТО/ООС не припинено. Тому розраховувати на це звільнення можна й на час дії ВС. На цьому наголошують і податківці у БЗ 111.05.

Звертаємо увагу: в минулі роки податківці вимагали від підприємств, які звільнені від сплати земподатку за вищезгадані землі, подавати декларацію з плати за землю (БЗ 111.04, втратила чинність 07.02.2023). У ній вони радили не нараховувати плату за землю. Щоб цього досягти, в декларації податок за такі землі слід було нараховувати з нульовими значеннями розміру ставки через використання пільги.

На сьогодні подібних роз’яснень немає. Тому вважаємо, що тим, хто отримав АТО/ООС-звільнення за всі свої землі, можна декларацію з плати за землю не подавати.

Водночас навряд чи хтось буде користуватися саме цим звільненням, якщо є звичайне.

Воєнне звільнення. У середині 2023 року законодавці таки сформували у п.п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ остаточний варіант звільнення від сплати за землю, яке буде діяти протягом ВС щодо земель, які знаходяться в зоні активних бойових дій (АБД) чи окупації (див. «Плата за землю та податок на нерухомість: воєнні пільги ось-ось запрацюють!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 32).

При цьому кількість повних місяців, протягом яких діє це звільнення, визначається за Переліком № 309* залежно від дат початку/закінчення АБД/тимчасової окупації.

* Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309.

Причому на сьогодні податківці (БЗ 111.05) вважають, що землі, на які поширюється воєнне звільнення, є саме необ’єктними землями. А тому, на їх погляд, такі землі декларувати не треба.

Такий обов’язок, на думку фіскалів, виникне у підприємства після дати завершення АБД або тимчасової окупації, яка визначається відповідно до даних Переліку № 309. При цьому податкові зобов’язання із земельного податку або орендної плати визначаються за період з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому були завершені активні бойові дії (тимчасова окупація), по кінець року (31.12.2024 — включно).

Так, наприклад, Херсонська міська територіальна громада на 01.01.2024 перебуває в зоні АБД і до 20.02.2024 вона, на жаль, із неї не вийде. Тому підприємства, у яких землі знаходяться у такій громаді, подавати річну декларацію з плати за землю із нарахуванням земподатку не будуть.

Про те, що, на наш погляд, такі землі є саме необ’єктними і за них не слід звітувати, читайте у «Земельний податок: необ’єкт ≠ пільга!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 90.

Об’єктна/необ’єктна земля

Об’єктами оподаткування земподатком є земділянки, які перебувають у власності та/або постійному користуванні, а також земчастки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 ПКУ).

Виняток становлять тільки ті земділянки, перелік яких наведено у ст. 283 ПКУ. Ці земділянки автоматично випадають із оподаткування, тобто за них податок платити не слід. Крім того, інформацію про такі земділянки не потрібно відображати у декларації з плати за землю (БЗ 111.04).

На початку 2023 року перелік земділянок, які не є об’єктом оподаткування, було збільшено (див. «Плата за землю та податок на нерухомість: воєнні пільги ось-ось запрацюють!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 32). А саме до необ’єктних земель були віднесені:

1) земділянки, що перебувають у консервації (п.п. 283.1.2 ПКУ). Причому землі, визнані законсервованими, вважають необ’єктними (п. 283¹.1 ПКУ):

— у частині земель державної та комунальної власності — з першого числа місяця, у якому органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування прийнято рішення про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, і до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;

— у частині земель приватної власності — з дня внесення відомостей до Держземкадастру про консервацію земель і до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Держземкадастру;

2) земділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами (п.п. 283.1.9 ПКУ).

Звільнення діє (п. 283¹.2 ПКУ):

— для земель, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) АБД або тимчасово окупованих територіях, з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено АБД або тимчасова окупація на відповідній території (тобто після закінчення воєнного звільнення), за умови подання до органів місцевої влади заяви про потенційне забруднення та прийняття таким органом рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві. Припиняє діяти це звільнення останнім числом місяця, в якому такі земділянки визнані придатними для використання;

— для земель, які не були на території АБД або окупації, — з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання;

3) земділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (п.п. 283.1.9 ПКУ).

За такі землі податок не нараховують тільки тоді, коли

Причому податок не нараховується починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття такого рішення, та завершується датою, яка настане раніше: або останнім днем строку, на який надано пільгу зі сплати (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або датою скасування відповідного рішення, або датою початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

Всі вищеперелічені види звільнення від плати за землю відносять землю до необ’єктної, а тому у звітності таку землю відображати не потрібно.