Особливості складання та реєстрації податкових накладних при ПДВ-анулюванні

Останні ПН

Звичайні ПН. Передусім, до дати анулювання ПДВ-реєстрації бажано зареєструвати всі ПН/РК за операціями зі своїми контрагентами (покупцями). Врахуйте:

У свою чергу, покупці за ПН/РК, складеними і зареєстрованими постачальником у день анулювання, на загальних підставах мають право відображати податковий кредит (ПК) (лист ДФСУ від 27.12.2017 № 3157/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

А ось після анулювання (коли суб’єкт втратить статус ПДВ-платника), зареєструвати ПН/РК уже буде неможливо (навіть якщо граничні строки реєстрації щодо ПН/РК ще не спливли). Адже складати і реєструвати ПН/РК має право тільки платник ПДВ (п. 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246). Тому з моменту анулювання особа втрачає можливість складання і реєстрації ПН/РК, а також відображення ПК (п. 184.5 ПКУ). Та і ЄРПН-система налаштована таким чином, що зареєструвати ПН/РК після анулювання ПДВ-реєстрації (навіть зі строком реєстрації, який ще не сплив) не є можливим.

Компенсуючі/розподільчі ПН. Якщо за підсумками останнього ПДВ-періоду слід нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ (розподільчі ПЗ за п. 199.1 ПКУ) — то складають компенсуючі ПН (розподільчі ПН). Їх слід скласти не пізніше дати анулювання (тобто можна й останнім днем анулювання, а можна раніше — якщо, скажімо, точно знаємо, що більше нічого не доведеться компенсувати).

У таких ПН збирають ті покупки, за якими треба компенсувати/розподілити ПК. Утім, за необхідності може бути складено декілька компенсуючих (розподільчих) ПН за пп. 198.5, 199.1 ПКУ, оскільки Порядком № 1307* це не заборонено (БЗ 101.16).

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

До того ж якщо у 2024 був ПДВ-розподіл, то за підсумками останнього періоду також треба провести завершальний ПДВ-перерахунок — розрахувавши «антиЧВ» виходячи з обсягів операцій за період з початку року до дати анулювання (п. 199.4 ПКУ). При цьому

Детальніше про це див. статтю «Річний перерахунок ПДВ: складаємо та реєструємо перерахункові РК» // «Податки & бухоблік», 2024, № 1-2.

ПН на умовне постачання

А також слід врахувати, що ПДВ-анулювання супроводжує умовне постачання за п. 184.7 ПКУ — завдання якої за залишками на момент анулювання компенсувати ПК (шляхом нарахування ПЗ). Детальніше про нього — див. окрему статтю тематичного номера «Анулювання ПДВ-реєстрації: здійснюємо умовний продаж за п. 184.7 ПКУ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 29. У зв’язку із цим

Таку ПН треба скласти не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації. Тому скласти і зареєструвати її можна й останнім днем анулювання.

У такій ПН (пп. 11, 16 Порядку № 1307, БЗ 101.16):

1) у верхній лівій частині — у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» роблять відмітку «X» і зазначають тип причини «10»;

2) у заголовній частині:

— у реквізитах продавця — наводять свої дані;

— у реквізитах покупця в полі «Отримувач (покупець)» — зазначають своє найменування й умовний ІПН «600000000000». А ось податковий номер покупця (поле «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта») не заповнюють;

3) у розділі Б:

— у «номенклатурній» гр. 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» — зазначають реквізити (дати складання та порядкові номери) вхідних ПН, на підставі яких відображався ПК за активами, що потрапили під умовне постачання. А якщо ПК був відображений на підставі митної декларації, касового чека, транспортного квитка (чи іншого замінника ПН з п. 201.11 ПКУ), то зазначають дату і номер такого документа;

— у гр. 4 «Умовне позначення українське» — вказують «грн»;

— у гр. 10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» — наводять вартість (частину вартості) активів, на яку нараховуються умовні ПЗ при анулюванні;

— у гр. 11 — відображають суму ПДВ, розраховану за ставкою 20 %, 14 % або 7 % (дивлячись за якою ставкою був відображений ПК на вході);

— гр. 3.1, 3.2, 3.3, 5-9 — не заповнюють.

Приклад заповнення ПН на умовне постачання див. у статті «ПН при анулюванні ПДВ-реєстрації» // «Податки & бухоблік», 2022, № 48.

Граничні строки реєстрації

Коли треба зареєструвати останні ПН?

Взагалі-то для останніх ПН/РК діють загальні строки реєстрації. Тобто зареєструвати останні ПН/РК (з датою складання «після 16.01.2023») треба в строки, встановлені п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, тобто:

— ПН/РК першої половини місяця (складені з 1-го по 15-е число) — до 5-го числа (включно) наступного місяця;

— ПН/РК другої половини місяця (складені з 16-го по 30-е (31) число) — до 18-го числа (включно) наступного місяця;

— РК до зведених ПН за пп. 198.5, 199.1 ПКУ — до 20-го числа (включно) наступного місяця.

І хоча для більшості завершальних ПН/РК такі граничні строки реєстрації спливатимуть уже після анулювання, їх по можливості краще все-таки зареєструвати (щоб не позбавити покупця ПК).

Щоправда, якщо якісь останні ПН/РК (зі строком реєстрації на дату анулювання, який ще не сплив) залишаться незареєстрованими, то можна не боятися штрафів за їх нереєстрацію. Детальніше про це — далі.

Штрафи за нереєстрацію

ПН без блокування. Тут одразу уточнимо: про штрафи за нереєстрацію / несвоєчасну реєстрацію (за ст. 120¹ ПКУ) можна говорити лише щодо тих незареєстрованих (зареєстрованих із запізненням) ПН/РК, граничні строки реєстрації яких на дату анулювання вже пройшли (спливли). Тобто порушення за якими було вже допущене — до дати анулювання. А ось

На це звертають увагу і податківці (БЗ 101.27).

А тому, якщо при ПДВ-розреєстрації залишаться незареєстрованими, наприклад, «непрострочені»: (1) компенсуючі ПН, (2) розподільчі ПН, (3) перерахункові РК або (4) ПН на умовне постачання чи інші «непрострочені» ПН/РК — граничні строки реєстрації яких на дату анулювання не спливли (скажімо, навіть «непрострочені» ПН на неплатників — щодо яких покупцям не треба переживати стосовно ПК), то штрафів за нереєстрацію таких ПН/РК не буде.

Заблоковані ПН. А що, коли якісь ПН залишилися заблокованими? У такому разі слід врахувати, що подавати розблокувальні документи може тільки платник ПДВ. Тому після анулювання ПДВ-реєстрації зайнятися розблокуванням не вийде.

При цьому контролери говорять про штраф за нереєстрацію ПН (за ст. 120¹.2 ПКУ) — якщо ПН на дату анулювання залишилися не розблокованими і щодо них платником не подавалися розблокувальні документи (навіть якщо 365-денний строк подання документів на дату анулювання не сплив) (БЗ 101.27). Хоча, на наш погляд, застосовувати штраф за нереєстрацію до кинутих заблокованих ПН/РК у фіскалів узагалі підстав немає. Детальніше про це див. статтю «Як розблокувати зупинені ПН/РК» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53.

Якщо залишилися незареєстровані ПН/РК

І все-таки, якщо якісь ПН/РК при анулюванні залишаться незареєстрованими (нерозблокованими), майте на увазі, що:

— податкові зобов’язання (ПЗ) за ними все одно в обов’язковому порядку слід задекларувати в останній ПДВ-декларації. Причому, якщо ПЗ задекларовані, а ПН/РК не зареєстровані, то адмінвідповідальність не застосовується й адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку за ст. 163¹ КУпАП посадовим особам не загрожує (БЗ 101.27);

— якщо ПН/РК при цьому будуть «непростроченими» на дату анулювання, то, як зазначалося, штрафи за нереєстрацію таких «непрострочених» ПН/РК не застосовні;

— покупці — платники ПДВ через відсутність зареєстрованих ПН/РК, на жаль, не зможуть відобразити податковий кредит (ПК).