Перейменування вулиці та РРО

Попередній аналіз ситуації

Дивна ситуація, чи не так? Які взагалі тут можуть бути претензії?! Адже з позиції здорового глузду всім має бути очевидно: якщо якийсь об’єкт топоніміки отримав нову назву, то надалі його слід іменувати по-новому. Тобто правильною буде нова назва вулиці.

Але, як бачите, іноді фіскали діють всупереч здоровому глузду і заявляють буцімто правильна назва вулиці не та, що наразі встановлена рішенням міськради, а та, про яку їх колись, ще до перейменування, повідомили формою № 20-ОПП. І доки вони не отримають від платника актуальної інформації про факт перейменування, в чеку РРО має залишатися стара назва.

Мотиви фіскалів зрозумілі. Згідно з п. 2 розд. ІІ Положення № 13*

* Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

При цьому Положення № 13 розцінює адресу господарської одиниці як один з обов’язкових реквізитів фіскального чека. А за відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів такий документ не вважається розрахунковим (абзац другий п. 3 розд. І Положення № 13). Що, в свою чергу, дає перевіряючим шанс застосувати до платника штрафні санкції за невидачу відповідного розрахункового документа.

Звісно, можна наполягати на тому, що необхідний реквізит у чеку є, але він містить певні недоліки. І посилатися на думку судів (див. постанову ВС від 02.02.2023 у справі № 500/6845/21, постанову Шостого апеляційного адмінсуду у справі № 580/818/23 тощо), які стверджують, що

Однак не поспішатимемо ставити на цьому крапку, а проаналізуємо ситуацію глибше. І для початку звернемось до процедур реєстрації РРО і його перереєстрації у зв’язку з перейменуванням вулиці, на якій розміщена господарська одиниця. А для узагальнення наших висновків залучимо також відповідні норми, що регулюють ці процедури в разі використання ПРРО.

Реєстраційно-перереєстраційні нюанси

Реєстрація за старою адресою. Щоб зареєструвати класичний РРО, суб’єкт господарювання мав звернутися до органу ДПС за основним місцем свого обліку із реєстраційною заявою за ф. № 1-РРО (п. 3 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547*). Форму заяви наведено в додатку 1 до Порядку № 547. Розділ 3 цієї заяви містить дані щодо господарської одиниці, зокрема її адресу.

* Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.

Опускаючи решту подробиць цієї процедури (шукайте їх у статті «Реєстрація та розреєстрація РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2021, № 40), зазначимо лише, що в підсумку суб’єкт господарювання отримає реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку № 547). У ньому міститимуться ті самі дані щодо господарської одиниці, що були вказані в реєстраційній заяві.

Головних нюансів тут кілька.

По-перше, адреса господарської одиниці, зазначена в реєстраційному посвідченні РРО, друкуватиметься у фіскальному чеку.

По-друге,

Інакше контролюючий орган неодмінно відмовить платнику в реєстрації РРО. Підстави для цього дає абзац шостий п. 8 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547.

При цьому слід мати на увазі, що оновлена інформація про об’єкт оподаткування з’явиться в базі даних ДПСУ вже наступного дня після отримання електронної ф. № 20-ОПП. Якщо ж подати її на папері, для цього знадобиться 10 робочих днів від дня надходження до контролюючого органу (п. 8.6 Порядку № 1588*).

* Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.

І по-третє, згідно з приписами п. 2 розд. ІІ Положення № 13 (див. вище) адреса господиниці всюди (й у ф. № 20-ОПП, й у ф. № 1-РРО, й у реєстраційному посвідченні РРО, й у фіскальному чеку) має бути та, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею.

Повертаючись до нашої ситуації, висловимо припущення, що платник зробив усе саме так, і до перейменування вулиці стару адресу господиниці його РРО друкував коректно. Тож на цьому етапі в перевіряючих претензій бути не повинно.

Якщо ж ідеться про програмний РРО, то для його реєстрації до контролюючого органу за основним місцем обліку подають заяву за ф. № 1-ПРРО (п. 3 розд. II Порядку № 317*). Форму заяви наведено в додатку 1 до Порядку № 317. Як її правильно заповнити, читайте в статті «Реєструємо ПРРО: нюанси заповнення заяви» // «Податки & бухоблік», 2023, № 76.

* Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 23.06.2020 № 317.

Підтвердженням реєстрації ПРРО є отримання квитанції з присвоєним йому фіскальним номером. Тобто реєстраційне посвідчення на ПРРО не видається. Разом з тим

Якщо цього не зробити, ПРРО не зареєструють на підставі абзацу п’ятого п. 6 розд. ІІ Порядку № 317.

Зверніть увагу! Вимоги щодо ідентичності написання адреси господиниці тут ще більш суворі, особливо в ф. 20-ОПП і в ф. № 1-ПРРО. Інакше можуть виникнути проблеми при реєстрації ПРРО (БЗ 109.20). Ну й, звісно, варто прослідкувати, щоб так само друкувалася адреса й у чеку ПРРО.

Перереєстрація за новою адресою. Якщо місцезнаходження/місце проживання платника не змінилося, а змінилася лише назва вулиці, на якій розташована господиниця*, перереєстрація РРО/ПРРО однозначно потрібна. З цим ми не сперечаємося.

* Обмежимося тут лише цим випадком. Решту знайдете в статті «Змінилися дані щодо касового апарата або КОРО: що робити?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 58.

Для перереєстрації класичного РРО потрібно подати у податкову:

— реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація»;

— реєстраційне посвідчення.

Після отримання такої заяви контролюючий орган видає нове реєстраційне посвідчення з новою назвою вулиці, де розміщена господиниця (п. 2 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547). Подробиці цієї процедури описані в БЗ 109.06.

Для перереєстрації програмного РРО у податкову подається заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою «Перереєстрація» (п. 8 розд. ІІ Порядку № 317).

У будь-якому разі

Як зазначають податківці, таке повідомлення за ф. № 20-ОПП подається з метою уникнення розбіжностей між відомостями щодо місцезнаходження цієї господарської одиниці (БЗ 116.11).

Згодні, якби в ситуації, що розглядається, платник пішов саме цим шляхом, розбіжностей між назвою вулиці в облікових даних платника в базі даних ДПС, і тією назвою, що прописана в рішенні місцевої ради, справді не було б. Тобто після цього платник з чистою душею міг би оновити на своєму касовому апараті адресу господиниці й друкувати її у фіскальних чеках. І перевіряючі не мали б жодних підстав, аби прискіпатися до нього, погрожуючи штрафними санкціями за невідповідність адреси в чеку даним, наведеним у ф. № 20-ОПП, що подавалася ще під час реєстрації РРО.

Але платник цього, на жаль, не зробив. Схоже, що він вирішив обмежитися загальнодоступною інформацією про перейменування вулиці, оприлюдненою на сайті місцевої ради, й не гаючи часу перепрограмував свій касовий апарат. А подання ф. № 20-ОПП, яке мало б передувати перереєстрації касового апарата, і власне перереєстрацію проігнорував. Чи є такі його дії/бездіяльність штрафонебезпечними?

Почнемо з найпростішого.

Штраф за неперереєстрацію РРО/ПРРО

На щастя, його можна не боятися, бо такого штрафу в Законі про РРО не існує. Ба більше,

(див. абзац п’ятий п. 2 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547). У свою чергу, ПРРОшна нормативка теж не визначає конкретного строку, протягом якого потрібно подати заяву в разі перереєстрації ПРРО, в тому числі й у зв’язку зі зміною адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО (див. п. 8 розд. ІІ Порядку № 317).

Підстав уважати неперереєстрований РРО/ПРРО таким, що не переведений у фіскальний режим роботи, і штрафувати саме за це порушення, у податківців теж немає. Як немає підстав для скасування реєстрації неперереєстрованих РРО/ПРРО, оскільки такий випадок відсутній у вичерпних переліках із п. 1 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547 і п. 3 розд. ІІІ Порядку № 317. Тож оголосити неперереєстрований касовий апарат узагалі незареєстрованим і, як наслідок, накладати штраф за невидачу відповідного розрахункового документа фіскали теж не можуть. Причому ні заднім числом, ні в майбутньому.

Штраф за неподання ф. № 20-ОПП

Ця загроза значно реальніша, але й тут не все так просто.

Вище ми з’ясували, що в разі перейменування назви вулиці, де розміщений той чи інший об’єкт оподаткування, платник має подати ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про такий об’єкт оподаткування. При цьому за її неподання (несвоєчасне подання) передбачено фінсанкції згідно з п. 117.1 ПКУ. Чи загрожують вони в ситуації, що ми розглядаємо?

Пунктом 8.5 Порядку № 1588 встановлено, що в разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, його місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу ф. № 20-ОПП в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

Про які строки тут ідеться? Фіскали в цьому контексті зазначають таке (БЗ 116.11):

Тобто відправною точкою для подання ф. № 20-ОПП вони вважають дату внесення змін до ДРРП, однак строків унесення цих змін не називають. Та й узагалі з наведеної вище цитати не вбачається обов’язок платника вносити зміни до ДРРП після перейменування вулиці. Отже, в ситуації, що розглядається, платник не порушив срок подання ф. № 20-ОПП. І штрафувати його на підставі п. 117.1 ПКУ нема за що. Тим не менш, щоб не наражати себе зайвий раз на штраф за п. 117.1 ПКУ,

Щоправда, є ризик, що податківці звірять дані ф. № 20-ОПП про адресу господиниці з відомостями ДРРП і за наявності розбіжностей відмовляться перереєструвати РРО/ПРРО. В такому разі платнику, скоріш за все, доведеться звертатися до держреєстратора. Докладніше на цьому зупинимося нижче.

На жаль, у ситуації, що розглядається, платник ф. № 20-ОПП не подав, і фіскали вирішили, що його чеки у зв’язку із цим не є розрахунковими. Наскільки це правомірно?

Штраф за нерозрахунковість фіскального чека

Мусимо зазначити, що формальне прочитання п. 2 розд. ІІ Положення № 13 (див. вище) може навести на думку про правильність підходу фіскалів. Адже, нагадаємо, згідно з цією нормою адреса господарської одиниці як обов’язковий реквізит фіскального чека має бути повідомлена ДПС формою № 20-ОПП. Міркуючи від зворотного, можна припустити, що будь-яка інша адреса в чеку є недопустимою.

Однак, на наше тверде переконання, вважати правильну назву вулиці, тобто ту назву, що вона одержала після перейменування, неправильною тільки на тій підставі, що суб’єкт господарювання не проінформував податкову про це, і накладати штраф згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО за невидачу відповідного розрахункового документа — це повний абсурд! Бо

На жаль, це не все, до чого можуть чіплятися фіскали при перевірках. Є ще й друга вимога, яку п. 2 розд. ІІ Положення № 13 висуває до адреси господарської одиниці як до обов’язкового реквізиту. Така адреса, повторимо, має бути зазначена в документі на право власності чи користування господиницею.

Якщо ви користуєтесь об’єктом нерухомості, скажімо, на підставі договору оренди, проблем бути не повинно. Після ухвалення та оприлюднення місцевою радою рішення про перейменування вулиці сторони договору шляхом укладення додаткової угоди до нього можуть унести відповідні зміни щодо об’єкта оренди, в тому числі його нової адреси. Хоча й тут фіскали вставляють палиці в колеса орендарям і змушують їх домогтися від власника нерухомості внесення змін в ДРРП щодо об’єкта, який здається в оренду (подробиці — у листі ДПСУ від 26.12.2023 № 4884/ІПК/99-00-09-04-03 і статті «Заміна ліцензії після зміни назви вулиці» // «Податки & бухоблік», 2024, № 32).

А як бути в тому разі, якщо об’єкт нерухомості є вашою власністю? Чи треба обов’язково вносити зміни до правовстановлюючих документів на такий об’єкт та/або ДРРП? І чи можливо це взагалі? З цим усе набагато складніше й заплутаніше.

Зміни до правовстановлюючих документів/ДРРП

Позиція фіскалів. Ще на початку першої хвилі перейменувань, обумовлених декомунізацією об’єктів топоніміки, фіскали заявляли, що (див. листи ДФСУ від 21.03.2016 № 6117/6/99-99-22-07-03-15 і від 06.04.2016 № 7654/6/99-99-11-02-02-15):

Для усунення цього порушення вони вимагали від власника приміщення привести у відповідність документи на господарську одиницю, а після внести зміни до документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, провести перереєстрацію РРО. Додатково для тих платників, що мають алкотютюнові роздрібні ліцензії, фіскали наголошували: інформація про адресу господиниці, відображена в таких ліцензіях, повинна збігатися з даними про адресу, що друкується в розрахунковому документі РРО.

Щоправда, на той час без подання в податкову документів на право власності чи користування господарською одиницею перереєструвати РРО та переоформити алкотютюнові ліцензії було неможливо. На сьогодні ж необхідності подавати такі документи більше нема, замість них подають лише ф. № 20-ОПП. Однак вимога щодо відповідності адреси господарської одиниці правовстановлюючим документам у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 залишилася. І виконати цю вимогу куди складніше, ніж просто подати ф. № 20-ОПП.

Наша думка. Її ми дотримувалися раніше і з певними застереженнями (про які — нижче) продовжуємо дотримуватися зараз:

Базується вона на роз’ясненні Мін’юсту (див. лист від 21.06.2016 № 21413/677-0-2-16/8), де сказано, що:

— по-перше, зазначення у правовстановлюючих документах адрес об’єктів нерухомого майна, що існували до перейменування об’єктів топоніміки населених пунктів, не впливає на зміст права власності та чинність цих документів;

— по-друге, Закон № 1952* не містить імперативних вимог щодо внесення змін до ДРРП у зв’язку з перейменуванням адрес реєстрації нерухомого майна.

* Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV.

До речі, є й свіжіші роз’яснення з цього питання з такими самими висновками (див. роз’яснення від 13.05.2022 на Урядовому порталі і роз’яснення від 27.06.2022 на Офіційному порталі Києва).

Фіскали не здаються. На жаль, у їхніх очах ця зважена позиція Мін’юсту виявилась непереконливою. І вони вкотре завели стару пісню про необхідність унесення відповідних змін у правовстановлюючі документи про адресу об’єкта нерухомого майна (див. згаданий вище лист ДПСУ від 26.12.2023 № 4884/ІПК/99-00-09-04-03). Та що б ДПСУ там не співала, змінити адресу в правовстановлюючих документах (свідоцтві про право власності, свідоцтві про право на спадщину, договорах купівлі-продажу, міни, дарування тощо) апріорі не можливо. Це вам підтвердить будь-який нотаріус. Тож замість цього головні фіскали вимагають змінити відомості про об’єкт, що містяться в ДРРП. А на підтвердження правомірності своїх вимог посилаються на чинну редакцію абзацу другого ч. 2 ст. 26 Закону № 1952 (набрала чинності 26.07.2022), згідно з якою

Разом із тим, навіть після цього в правовстановлюючих документах залишатиметься стара назва вулиці. Тож буквально задовольнити вимогу п. 2 розд. ІІ Положення № 13 у разі перейменування вулиці все одно не вдасться. Підіб’ємо підсумки всього сказаного вище.