Тонкощі експорту сільгосппродукції

Експортне забезпечення

У минулому (2023) році законодавці Законом України від 12.01.2023 № 2881-IX вирішили змінити правила експорту деяких видів продукції рослинництва шляхом запровадження режиму експортного забезпечення.

Суть цього режиму зводилася до того, що під час дії ВС, щоб вивезти певні види сільгосппродукції, аграрій мав нарахувати ПДВ не за нульовою, а за звичайною ставкою, встановленою для постачання такої продукції в Україні (14 % чи 20 %). І тільки після оплати нерезидентом він міг скасувати нараховані зобов’язання з ПДВ і отримати свою законну експортну нульову відсоткову ставку.

Детально про цей режим читайте у «Режим експортного забезпечення для сільгосппродукції» // «Податки & бухоблік», 2023, № 14.

Мінфін для реалізації цього спеціального експортного режиму навіть вніс зміни до Порядку № 1307*, якими прописав правила складання ПН при експорті товарів під режимом експортного забезпечення. Зокрема, при складанні таких ПН слід використовувати тип причини «22» і по-особливому заповнювати реквізити покупця-нерезидента та дані про вартість товару, що експортується. Деталі шукайте у «Податкова накладна і декларація з ПДВ: зміни» // «Податки & бухоблік», 2023, № 56.

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Але для введення в дію цього спецрежиму Кабмін мав затвердити перелік товарів, на експорт яких він поширюється. До сьогодні Кабмін так і не зумів затвердити такого переліку. А отже,

Ліцензування експорту

Підліцензійні товари. Наприкінці кожного року Кабмін визначає перелік сільгосптоварів, при експорті яких слід отримувати ліцензію. На 2024 рік такий перелік Кабмін довів постановою № 1402**. У цій постанові перелік сільгосптоварів, для експорту якої слід отримати ліцензію, міститься у додатку 5.

** Постанова Кабміну від 27.12.2023 № 1402.

Виходячи з нього під ліцензування потрапило 12 видів продукції рослинництва:

— пшениця і суміші пшениці та жита (меслин) (код 1001 УКТ ЗЕД);

— жито (код 1002 УКТ ЗЕД);

— ячмінь (код 1003 УКТ ЗЕД);

— овес (код 1004 УКТ ЗЕД);

— кукурудза (код 1005 УКТ ЗЕД);

— соєві боби, подрібнені або неподрібнені (код 1201 УКТ ЗЕД);

— насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене (код 1205 УКТ ЗЕД);

— насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене (код 1206 00 УКТ ЗЕД);

— олія соєва та її фракцій, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу (код 1507 УКТ ЗЕД);

— олія соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу (код 1512 УКТ ЗЕД);

— олія ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу (код 1514 УКТ ЗЕД);

— макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані (код 2306 УКТ ЗЕД).

Звертаємо увагу! Аграрій, який збирається експортувати вищезгадані види продукції, може робити це без ліцензії, але йому доведеться в участь у експериментальному проєкті з верифікації суб’єктів АПК. Детально, як пройти таку верифікацію і експортувати вищезгадані види сільгосппродукції без ліцензії, читайте у «Експорт агропродукції: або ліцензія, або участь в експериментальному проєкті» // «Податки & бухоблік», 2023, № 92 (ср. ).

Правила ліцензування. Якщо аграрій вирішив не брати участь у експериментальному проєкті, то щоб експортувати вищезгадану сільгосппродукцію, йому слід отримати ліцензію.

У 2024 для отримання цієї ліцензії експортеру слід подати такий пакет документів:

— заявку на видачу ліцензії за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991;

— лист-звернення щодо оформлення ліцензії з гарантією сплати державного збору за її видачу. Оскільки на час дії ВС плата за видачу ліцензії не справляється (постанова Кабміну від 18.05.2005 № 362), то про гарантію сплати держзбору можна не говорити;

— копію свідоцтва про державну реєстрацію експортера, засвідчену в установленому законодавством порядку;

— копію ЗЕД-договору (контракту), усі додатки та специфікації до нього, засвідчені в установленому законодавством порядку;

— експертний висновок (оригінал) з визначенням країни походження та коду товару відповідно до УКТ ЗЕД, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою;

— копію витягу з реєстру платників ПДВ про те, що експортер є платником ПДВ. Таку копію має засвідчити керівник експортера;

— довідку про відкриття банківського рахунку нерезидентом (покупцем товару). У разі коли така довідка банку складена іноземною мовою, експортер додає її переклад українською мовою.

Після подання заявок експортеру слід зачекати, поки Мінекономіки прийме рішення про видачу чи відмову у видачі ліцензії. Строк, протягом якого слід чекати на прийняття рішення про видачу ліцензії, залежатиме від країни, в яку аграрій має намір експортувати свою продукцію.

Строки отримання ліцензії. Так, якщо аграрій вирішив експортувати:

1) до Румунії, Словацької Республіки, Угорщини та Республіки Польща:

— товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД 1001 99 00 00, 1005 90 00 00, 1205 10 90 00, 1205 90 00, 1206 00 91 00, 1206 00 99 00 — чекати на ліцензію доведеться протягом 30 днів з дня, коли уряди цих країн підтвердять готовність розпочинати двосторонні консультації;

— усі інші товари, не згадані вище, для експорту яких слід отримати ліцензію, — не більше 10 робочих днів з дати одержання Мінекономіки заявки;

2) до Республіки Болгарія:

— товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД 1001 99 00 00, 1005 90 00 00, 1205 10 90 00, 1205 90 00 — чекати на ліцензію доведеться протягом 30 днів з дня, коли уряд Республіки Болгарія підтвердить готовність розпочинати двосторонні консультації;

— товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД 1206 00 91 00, 1206 00 99 00, то ліцензія буде надана автоматично після подання до Мінекономіки відповідного пакета документів;

— інші товари, що не згадані вище, але для експорту яких слід отримати ліцензію, чекати доведеться не більше 10 робочих днів з дати одержання Мінекономіки заявки;

3) до всіх інших країн світу, які не згадані вище, будь-який вид сільгосппродукції, експорт якого підлягає ліцензуванню, — не більше 10 робочих днів з дати одержання Мінекономіки заявки.

Валютний контроль

Якщо суб’єкт господарювання експортує товар, у тому числі й сільгосппродукцію, на умовах післяплати, то він має пам’ятати і про те, що такі операції згідно із ст. 11 Закону про валюту* потрапляють під валютний нагляд.

* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

Загальний строк ЗЕД-розрахунків складає 365 календарних днів (п. 21 розд. II Положення № 5*). Але на час дії ВС постановою Нацбанку від 14.05.2019 № 67 цей строк було скорочено (див. «За експорт рослинної агропродукції строк розрахунків — 90 днів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 92).

** Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Нацбанку від 02.01.2019 № 5.

Так, граничний строк розрахунків при експорті у 2024 році:

— сільгосппродукції, для якої слід отримувати експортну ліцензію (перелік шукайте вище), складає 90 днів;

— сільгосппродукції, для якої не потрібно отримувати ліцензію, складає 180 днів.