Податкова накладна і декларація з ПДВ: зміни

Одразу заспокоїмо: глобальних змін не відбулося. І все-таки новації є. Розглянемо їх.

Податкова накладна. Мабуть, головне з нововведень! З’явився новий тип причини «22» — для ПН, що складаються на операції з вивезення товарів у режимі експортного забезпечення (ст. 19¹ Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-XII, п. 91 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

А також обумовлено особливості заповнення таких ПН:

1) у верхній лівій частині в рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» проставляється відмітка «X» і вказується тип причини «22»;

2) у даних покупця:

— у графі «Отримувач (покупець)» наводяться найменування (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)) нерезидента і через кому — країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент);

— у полі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» вказується умовний ІПН «300000000000»;

— поле «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Врахуйте! У такій ПН слід зазначати одиниці виміру з МД (тобто ті одиниці виміру товарів, які використовувалися при оформленні на них митної декларації).

Щоправда, слід зауважити, що оскільки рішення про введення режиму експортного забезпечення КМУ ще не прийняте, такий режим поки що не працює (лист ДПСУ від 01.05.2023 № 10606/6/99-00-21-03-02-06). Детальніше про такий режим див. статтю «Режим експортного забезпечення для сільгосппродукції» // «Податки & бухоблік», 2023, № 14.

Підсумкова ПН. Оскільки суб’єктам господарювання надана можливість відкривати платіжні рахунки в небанківських надавачів платіжних послуг (зважаючи на що Законом України від 12.01.2023 № 2888-IX були підкориговані норми ПКУ*), то у відповідність привели і положення Порядку № 1307** і:

— для підсумкових ПН (з урахуванням оновленого п. 201.4 ПКУ) уточнено, що вони можуть складатися на оплати, здійснені неплатниками: як через банк, так і через небанківського надавача платіжних послуг (п. 14 Порядку № 1307), а

— для всіх ПН (з урахуванням оновленого п. 201.7 ПКУ) уточнено, що ПН складаються за першою подією, якою в передоплатному випадку вважається оплата, що надійшла як на рахунок у банку, так і на рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг.

* Детальніше про це див. статтю «Електронні гроші, «підзвітна революція»: перші роз’яснення від податківців» // «Податки & бухоблік», 2023, № 20.

** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Рядок 20.2.1. У формі декларації й уточнюючого розрахунку (УР) поправили назву ряд. 20.2.1 — «на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг». Таким чином врахували зміни, внесені до п. 200.4 ПКУ Законом № 2888, і можливість заявлення платником бюджетного відшкодування (БВ) як на поточний рахунок, відкритий у банку, так і на платіжний рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг. Нагадаємо, що можливість заявляти БВ на рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг, з’явилася з квітня 2023 (див. питання 5 розд. VI Інформаційного листа ДПСУ № 2/2023 // tax.gov.ua/data/material/000/544/656891/InfoList2 2023.pdf). Тепер до цього пристосували і додаток Д4.

Додаток Д4. Оновлення цього додатка, повторимо, пов’язане із Законом № 2888. Тому додаток 4 викладений у новій редакції і відтепер передбачає:

— можливість заявлення БВ як на банківський рахунок, так і на платіжний рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг (п. 200.4 ПКУ);

— можливість повернення зайвих грошових коштів з електронного ПДВ-рахунку платником як на банківський рахунок, так і на платіжний рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг (при дотриманні умов для повернення зайвих коштів з п. 200¹.6 ПКУ).

Додаток Д2. У додатку Д2 після таблиці 1 помістили застереження про розшифрування від’ємного значення за хронологією. І уточнили, що графи 2 — 4 таблиці 1 заповнюють у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи від «найсвіжішого» звітного періоду (найближчого до дати подання декларації) і закінчуючи «найстарішим» періодом. Хоча це, мабуть, не можна назвати якимось нововведенням, оскільки на хронологічний порядок розшифрування «мінуса» податківці звертали увагу і раніше (ще в листах ДПСУ від 14.04.2021 № 1524/ІПК/99-00-18-03-03-06, від 14.02.2020 № 597/6/99-00-04-01-03-06/ІПК).

Шкода, що при цьому (щоб зняти вже всі питання) не уточнили інший момент — яким способом розшифровувати від’ємне значення за періодами виникнення. Адже ні ПКУ, ні Порядком № 21* правила розшифрування «мінуса» за періодам не встановлені. Тому на практиці, нагадаємо, склалися два підходи розшифрування ВЗ за періодами (детальніше про них див. «Від’ємний ПДВ: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 66 і «Відшкодування ПДВ і хронологія «мінуса» // «Податки & бухоблік», 2021, № 31). Податківці дотримуються підходу, що ПЗ поточного періоду зменшуються на суму ПК за хронологією і ряд. 21 формується передусім за рахунок «свіжого» ПК поточного періоду (без урахування ряд. 16.1). Хоча і визнають, що яким способом розшифровувати «мінус» за періодами в додатках Д2, Д3, платник має право вирішити самостійно (листи ДПСУ від 26.04.2023 № 1006/ІПК/99-00-04-02-03-06, від 14.12.2021 № 4653/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 16.09.2021№ 3458/ІПК/99-00-21-03-02-06).

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

Додаток Д5. У додатку Д5 у таблиці 2 додали виноску ** до графи 4 — про суму ПДВ-пільг. І уточнили, що сума ПДВ-пільги за розрахунком не може вийти від’ємною. А якщо сума пільги має від’ємне значення, то графа 4 таблиці 2 не заповнюється.

На те, що при правильному застосуванні алгоритму розрахунку пільг сума ПДВ-пільги (втрат бюджету), порахована за формулою, не може вийти від’ємною, податківці неодноразово звертали увагу і раніше (лист ДПСУ від 11.09.2020 № 3827/ІПК/99-00-05-06-02-06).

Проте, нагадаємо: раніше фіскали також допускали і виняток з правил і визнавали, що в окремих випадках (зокрема, (1) при виправленні помилок і (2) коригуванні пільгових обсягів — якщо пільгові повернення перевищили пільгові постачання) сума ПДВ-пільги в графі 4 таблиці 2 додатка Д5 може мати від’ємне значення (листи ДПСУ від 26.11.2021 № 4533/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 20.08.2020 № 3474/ІПК/99-00-05-06-02-06; роз’яснення від 17.09.2021; БЗ 101.24). Детальніше про це див. «Від’ємна ПДВ-пільга в додатку Д5: коли це можливо?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 77 (ср. ). Тому подивимося, чи залишать для цих випадків у програмному забезпеченні можливість відображення від’ємної ПДВ-пільги в додатку Д5.

Додаток Д7. У додатку-скарзі Д7 відтепер говориться, що з ним подаються копії документів (виключені слова «товарних чеків або інших розрахункових»), що підтверджують факт сплати податку при придбанні товарів/послуг або факт отримання товарів/послуг. По суті, тут усе приведено у відповідність з формулюваннями п. 201.10 ПКУ (що стосується подання скарги і підкоригований Законом № 2888).

УР. По-перше, тут поправили положення Порядку № 21 про те, що УР може подаватися лише одним способом — як окремий документ (тобто способом обумовленим в абзаці п’ятому п. 50.1 ПКУ, а не в абзаці четвертому — як у Порядку № 21 говорилося раніше). Адже можливості подання УР другим способом — разом з декларацією (як додатка до неї) не передбачено.

А по-друге, в п. 8 розд. VI Порядку № 21 уточнили порядок виправлення помилок у додатках (що подаються з УР). І обумовили, що помилки в додатках можуть виправлятися двома рядками «-»/«+» — тобто коли:

— у першому рядку зазначають помилкові дані зі знаком «-», а

— у наступному рядку — наводять правильні дані.

І таким чином замінюють помилкові дані на правильні.

Виноска про відмітку в паспорті (для фізичних осіб, які відмовилися від ІПН). Не обійшлося і без косметичних моментів. У формах податкової накладної та ПДВ-звітності (декларації з додатками/УР/Розрахунком ПЗ з послуг, отриманих від нерезидента) підкориговані виноски про фізосіб, які відмовилися від ІПН за релігійними переконаннями. Тепер оновлене формулювання передбачає, що «серію (за наявності) та номер паспорта зазначають громадяни України, до паспортів яких внесена відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією і номером паспорта».

Коли зміни набирають чинності? Наказ № 256 набирає чинності з дня, що настає за днем опублікування (поки не опублікований). А це означає, що, за логікою, з такої дати і повинна застосовуватися нова форма податкової накладної (з оновленою виноскою про відмітку в паспорті). Головне — щоб для цього податківці оперативно налаштували програмне забезпечення або пояснили, «з коли» застосовувати нову форму.

Що стосується оновленої декларації з ПДВ, то за правилами застосування нових форм (з п. 46.6 ПКУ) нові форми звітності вперше треба подавати з періоду, що «настає за періодом оприлюднення». А тому, якщо наказ № 256 опублікують у липні, то за правилами оновлену ПДВ-звітність треба подавати зі звітності за серпень. Проте тут треба дочекатися роз’яснень податківців.