* Далі за текстом учасника / власника називатимемо терміном «засновник».
Квартира або ж житловий будинок директора / засновника можуть бути задіяні як:
— місцезнаходження юрособи (тобто вказане у ЄДР*). Достатньо часто це формальність і насправді фактична діяльність здійснюється деінде;
* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
— реальний офіс. При цьому він може бути так само вказаний у ЄДР як місцезнаходження або використовуватися на додаток до адреси, що зазначена в цьому реєстрі.
Можуть прийти додому чи ні? Нагадуємо, що в нас існують документальні перевірки (планові та позапланові), які можуть бути як виїзними, так і невиїзними, а також фактичні перевірки, які здійснюються за місцем фактичного провадження госпдіяльності.
Відповідно виїжджати за місцезнаходженням юрособи (місцезнаходженням її офісу) фіскали будуть у рамках фактичних та документальних (планових / позапланових) заходів контролю.
І ось тут щодо квартири / житлового будинку як офісу є нюанс.
Податківці мають доступ до обстеження приміщень та територій, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, крім житла громадян (див. п.п. 16.1.13 ПКУ)
Ба більше, право на недоторканість житла захищається Конституцією України (ст. 30 Конституції).
Отже, виходить, якщо податківці прийдуть до житла директора або засновника юрособи з виїзною документальною або фактичною перевіркою, то формально їх можна не допустити, опираючись на п.п. 16.1.13 ПКУ.
Можна не боятися перевірок і негативних наслідків? Фіскали можуть піти й іншим шляхом. Наприклад, під час виїзду «не знайти» юрособу за її місцезнаходженням і скласти акт про неможливість проведення перевірки. Хоча на сьогодні офіційно немає якихось штрафів через це і всіляких «стан 9».
Давня судова практика свідчить ще й про намагання податківців, зокрема, накладати адмінарешт на майно платника через недопуск до перевірки (зокрема, й на квартиру) на підставі п.п. 94.2.3 ПКУ. Ідеться про 2011 та 2013 роки*. Проте сучасна судпрактика свідчить, що фіскали наразі не використовують цей інструмент у нашому випадку. Принаймні подібних справ на просторах Єдиного реєстру судових рішень нам знайти не вдалося.
* Можна почитати щодо цього «Податки & бухоблік», 2015, № 48.
Тобто ніби податківці, може, й не можуть отримати доступ до квартири чи житлового будинку директора / засновника, яка є офісом юрособи. Але не варто забувати, що податківцям лишаються невиїзні документальні та камеральні перевірки. Тобто всі ті заходи контролю, які не вимагають присутності фіскалів на території платника, а проводяться у приміщенні податкової. Також вони можуть прийти за місцезнаходженням об’єктів платника на фактичну перевірку (наприклад, якщо в юрособи є ще й магазини, склади тощо, які, зокрема, засвітилися й у повідомленні за ф. № 20-ОПП). Також у податківців є право надсилати запити (п. 73.3 ПКУ).
І врятувати може хіба що мораторій на перевірки під час воєнного стану (звісно, з купою винятків) та набрання чинності нормами щодо «клубу білого бізнесу» (див. «Податки & бухоблік», 2024, № 53 щодо мораторію та «Податки & бухоблік», 2024, № 54 щодо «клубу білого бізнесу»).
