Теми статей
Обрати теми

Відшкодування шкоди за незареєстрованою податковою накладною

Солошенко Людмила, податковий експерт
Важливість зареєстрованої податкової накладної (ПН) для покупця добре відома. Адже без неї не вийде відобразити податковий кредит (ПК) і загубиться ліміт. Про те, як покупцеві захиститися від можливих ризиків і мінімізувати втрати в разі нереєстрації продавцем ПН, поговоримо в цій статті.

Зазвичай покупець страхується від нереєстрації ПН постачальником шляхом установлення в договорі:

штрафу за нереєстрацію ПН;

відшкодування шкоди за нереєстрацію ПН;

договірної недоплати (тобто умови про те, що суму ПДВ за договором покупець сплатить продавцеві тільки після реєстрації ПН).

Хоча, взагалі-то, господарська санкція у вигляді штрафу (перший варіант) може встановлюватися тільки за порушення (невиконання / неналежне виконання) саме господарського зобов’язання (ст. 230 ГКУ). Тоді як обов’язок з реєстрації ПН — на думку судів — лежить у площині податкового законодавства, а не господарсько-правових відносин. Тобто можливість застосування штрафу — під знаком питання. Тому на «штрафному» варіанті далі зупинятися не будемо.

Відшкодування шкоди

Умови для відшкодування шкоди. До відшкодування шкоди (при нереєстрації ПН) суди ставляться лояльно і допускають цей варіант. Служителі Феміди визнають: хоча обов’язок продавця зареєструвати ПН є обов’язком платника в публічно-правових відносинах (а не обов’язком перед покупцем), невиконання такого обов’язку може завдати шкоди (збитків) покупцеві (постанови ВС від 02.05.2024 у справі № 910/155/23, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22).

Причому стягнути шкоду (збитки) з продавця можна, навіть якщо немає про це спеціального застереження в договорі — на загальних підставах (див. ч. 3 ст. 216 ГКУ). Проте

для стягнення шкоди важлива наявність усіх елементів складу господарського правопорушення

Тобто необхідно, щоб виконувалися такі умови (ст. 226 ГКУ, ст. 614, 623 ЦКУ):

1) порушення зобов’язання (нереєстрація ПН — причому в судовій практиці траплялися випадки, коли за відшкодуванням збитків покупці зверталися ще до закінчення 365 днів — зокрема, при блокуванні ПН);

2) наявність шкоди (втрата покупцем ПК — у результаті додаткові фінансові витрати (втрати): сплата податку в більшій сумі);

3) причинно-наслідковий зв’язок між порушенням зобов’язання і нанесенням шкоди (бездіяльність постачальника, яка в результаті призвела до втрати покупцем ПК);

4) вина (важлива умова — тому тут багато що залежить від причин нереєстрації ПН. Одна річ, якщо дійсно є вина постачальника — наприклад, він узагалі не реєструє ПН / не подає розблокувальні документи (при блокуванні). Інша річ, якщо ПН не зареєстрована через бездіяльність або неправомірні дії податківців, — тоді вина постачальника і можливість його притягнення до відповідальності виключаються. Тому цей момент може виявитися предметом судових спорів. Причому відомі випадки, коли при блокуванні ПН суди вважали винним продавця, якщо він не вжив усіх заходів з розблокування — і після подання розблокувальних документів не оскаржив (в адміністративному і судовому порядку) відмову в реєстрації ПН — словом, не виконав усіх дій з розблокування, передбачених ПКУ. До речі, і контролери в цьому випадку також говорять про штрафи за нереєстрацію ПН на продавця, БЗ 101.27. Деталі див. у статті «Не оскаржили відмову в реєстрації податкової накладної: чи буде штраф?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 32).

Детальніше про умови для відшкодування шкоди див. окрему статтю «Відшкодування збитків: що це і як стягнути» // «Податки & бухоблік», 2024, № 69.

Що в обліку? Якщо умови для стягнення шкоди виконуються, то зазвичай:

— покупець — направляє продавцеві претензію на відшкодування шкоди і при її визнанні відображає дохід (Дт 374 — Кт 715), а

— продавець — суму шкоди, що відшкодовується покупцеві, відносить у бухобліку на витрати (Дт 948 — Кт 685).

Щоправда, в податковоприбутковому обліку в разі відшкодування шкоди неплатникам податку на прибуток (окрім фізичних осіб — платників ПДФО) продавці (високодохідники і малодохідники-добровольці, які рахують податкові різниці за бажанням) повинні показати збільшуючу «штрафну» різницю (за п.п. 140.5.11 ПКУ). Тому відшкодування шкоди покупцям — неплатникам податку на прибуток не вплине у продавця на податковий облік (оскільки витрати будуть зняті різницею).

При цьому кошти, що надходять покупцеві як відшкодування шкоди (у тому числі через відсутність зареєстрованої ПН), не включаються в базу оподаткування і не оподатковуються ПДВ (п. 188.1 ПКУ, лист ДПСУ від 04.04.2024 № 1789/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК).

Оскільки ПН продавцем не зареєстрована, у покупця з’являється питання: коли суму «вхідного» ПДВ можна списати у витрати?

Коли покупець може списати суму «вхідного» ПДВ? За правилами покупець може відобразити ПК протягом 365 календарних днів з дати складання ПН/РК. Також передбачено, що 365-денний строк продовжується на період блокування ПН/РК (п. 198.6 ПКУ).

Тому якщо протягом 365 днів покупець не отримав від продавця зареєстрованої ПН (і блокування не було), то це означає, що право на ПК у покупця назавжди втрачене. Тому

на 366-й день суму вхідного ПДВ покупець може віднести у витрати

А ось щодо заблокованих ПН слід врахувати, що суму «вхідного» ПДВ покупець може віднести у витрати:

— також на 366-й день — якщо протягом 365 днів ПН не розблокована (тобто продавець узагалі не подавав розблокувальні документи або подавав, але отримав відмову в реєстрації ПН і іншу ПН (замість заблокованої) не зареєстрував) — оскільки можливість відображення ПК покупцем буде назавжди втрачена

або

— пізніше 365 днів (тобто після завершення етапу блокування) — якщо щодо заблокованої ПН за результатами розгляду розблокувальних документів від податківців прийде відмова в її реєстрації після 365 днів (і стане ясно, що покупець утратив ПК).

Також нагадаємо, що через воєнне призупинення строків перебіг 365-денного строку відображення ПК призупинявся на період з 24.02.2022 по 31.07.2023 (п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) і був відновлений з 01.08.2023. Тому за воєнними ПН/РК (з датою складання з 24.02.2022 по 31.07.2023) строк відображення ПК уже сплив — закінчився 30.07.2024. Тобто останнім місяцем, у якому за ними можна було показати ПК / їх розблокувати (чи списати за ними суму «вхідного» ПДВ — за відсутності зареєстрованої ПН/РК), був липень 2024 року. Тож про такі ПН/РК більше згадувати не будемо. Детальніше про них див. статті «365 днів для відображення податкового кредиту за воєнними ПН: як не проґавити?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 56 і «Спливає 365-денний ПДВ-строк для розблокування воєнних ПН» // «Податки & бухоблік», 2024, № 54 (ср. ).

В обліку відшкодування шкоди за незареєстрованою ПН відобразиться таким чином.

Таблиця 1. Відшкодування шкоди (через нереєстрацію ПН)

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн

Дт

Кт

У продавця

1

Відвантажено товари покупцеві

361

702

12000

2

Нараховано ПЗ з ПДВ

702

641/ПДВ

2000

3

Отримано плату за товар від покупця

311

361

12000

4

Визнано претензію на суму збитків, заподіяних покупцеві через нереєстрацію ПН

948

685

2000

5

Відшкодовано збитки покупцеві

685

311

2000

У покупця

1

Отримано товари від продавця

281

631

10000

2

Відображено суму «вхідного» ПДВ (без зареєстрованої ПН)

644/1

631

2000

3

Перераховано продавцеві плату за товар

631

311

12000

4

Після закінчення строку для відображення ПК — на 366-й день* сума «вхідного» ПДВ списана у витрати (оскільки зареєстровану ПН так і не отримано)

949

644/1

2000

* Або пізніше — якщо за заблокованою ПН при розблокуванні буде отримана відмова в реєстрації після 365 днів.

5

Пред’явлено і визнано претензію продавцем (на суму збитків через відсутність зареєстрованої ПН)

374

715

2000

6

Відшкодовано збитки продавцем

311

374

2000

Договірна недоплата

Ще один з варіантів — неповна оплата. Тобто

договором може передбачатися, що частину плати за товар (у розмірі суми ПДВ) покупець перерахує продавцеві тільки після реєстрації ПН

Оскільки встановлений 365-денний строк на відображення ПК, то якщо після його закінчення ПН так і не зареєстрована, в обліку сторонам на 366-й день треба вирішити долю завислої недоплати — списати заборгованість (на підставі умов договору за бухдовідкою). Адже після закінчення такого строку покупець уже не перерахує частину оплати продавцеві. А отже, продавець же не отримає цю частину оплати, а покупець — вуже не зможе відобразити ПК.

Щоправда, списання заборгованості може відбуватися і пізніше за 366-й день. Якщо, наприклад, за заблокованою ПН продавцем подані розблокувальні документи і від податківців надійде відмова в реєстрації ПН уже після закінчення 365 днів.

Також не виключаємо, що податківці в такому разі стануть висловлюватися за відображення продавцем за операціями з неплатниками податку на прибуток збільшуючої «штрафної» різниці (за п.п. 140.5.11 ПКУ). Хоча насправді договірна недоплата — це не штраф і не відшкодування шкоди і «штрафної» різниці бути не повинно.

У такому разі в обліку операції відобразяться таким чином.

Таблиця 2. Договірна недоплата ПДВ (через нереєстрацію ПН)

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн

Дт

Кт

У продавця

1

Відвантажено товари покупцеві

361

702

12000

2

Нараховано ПЗ з ПДВ

702

641/ПДВ

2000

3

Отримано часткову оплату за товар від покупця

311

361

10000

4

Суму не отриманої від покупця оплати на 366-й день* списано продавцем у витрати

949

361

2000

* Або пізніше — якщо за заблокованою ПН при розблокуванні буде отримана відмова в реєстрації після 365 днів.

У покупця

1

Отримано товари від продавця

281

631

10000

2

Відображено суму «вхідного» ПДВ (без зареєстрованої ПН)

644/1

631

2000

3

Перераховано часткову оплату продавцеві

631

311

10000

4

Після закінчення строку для відображення ПК — на 366 день* списано борг перед продавцем (оскільки ПН так і не отримано)

631

644/1

2000

* Або пізніше — якщо за заблокованою ПН при розблокуванні буде отримана відмова в реєстрації після 365 днів.

Висновки

  • Щоб мінімізувати втрати від нереєстрації продавцем ПН, у договір може включатися застереження про відшкодування шкоди покупцеві або передбачатися договірна недоплата.
  • У разі відшкодування шкоди покупцям — неплатникам податку на прибуток у продавця (високодохідника або малодохідника-добровольця) виникне штрафна різниця (що нівелює витрати в податковому обліку).
  • Оскільки встановлено 365-денний строк на відображення ПК, то після його закінчення (якщо ПН так і не зареєстрована і можливість відображення ПК назавжди втрачена) на 366-й день покупцеві в обліку треба списати суму «вхідного» ПДВ.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з ліцензійним договором та договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa ic-prostir

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі