Металобрухт від знищеного війною майна

Металобрухт від знищених війною ОЗ

Металобрухт за визначенням ст. 1 Закону України від 05.05.99 № 619-XIV «Про металобрухт» — це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Документальне підтвердження знищення ОЗ. Факт знищення війною майна має бути належним чином підтверджений документально.

З метою фіксації знищення (руйнування) ОЗ внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) у період дії воєнного стану (ВС) доцільно:

1) провести інвентаризацію. Щоправда, провести інвентаризацію можливо лише у разі безпечного та безперешкодного доступу до активів (детально див. статтю «Інвентаризація та облік майна, знищеного ворогом» // «Податки & бухоблік», 2024, № 91);

2) отримати документи про знищення ОЗ від компетентних органів, зокрема:

(див. листи ДПСУ від 27.09.2024 № 4645/ІПК/99-00-21-03-02, від 09.07.2024 № 19744/7/99-00-21-03-02-07, БЗ 101.15, а також статтю «Товари / ОЗ знищено війною: податківці знову вимагають сертифікат ТПП» // «Податки & бухоблік», 2024, № 58). Хоча, за великим рахунком, законодавство не вимагає наявності сертифіката ТПП у цьому випадку;

— акт, який засвідчує факт пожежі;

— дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на ОЗ у разі їх повного знищення;

— витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, в разі викрадення ОЗ;

— інші документи, що підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів;

3) скласти відповідну підтвердну первинку — акти на списання ОЗ та іншого знищеного майна.

Раніше податківці радили платникам ще й здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна — фото-/відеозйомка (див. БЗ 101.15, діяла до 12.07.2024).

Бухоблік. У бухобліку списання з балансу знищених активів унаслідок війни відображають так само, як і ліквідацію внаслідок інших обставин. Тобто балансову вартість знищених ОЗ списують на витрати записами:

1) Дт 131, 132 — Кт 10, 11 — на суму нарахованого зносу за період використання ОЗ і

2) Дт 976 — Кт 10, 11 — на залишкову вартість списаного об’єкта ОЗ.

Запаси (а отже, й металобрухт), отримані від ліквідації об’єкта ОЗ, які відповідають критеріям визнання активом, бо існує ймовірність отримання в майбутньому економічних вигід від їх використання, оприбутковують на баланс (пп. 2.12, 2.13 Методрекомендацій № 2*). Оцінюють металобрухт:

— за чистою вартістю реалізації — якщо такі запаси призначені для реалізації на сторону (Дт 209);

— за ціною можливого використання — якщо підприємство планує використовувати його у своїй господарській діяльності (Дт 201).

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2.

Надходження на склад металобрухту, отриманого від ліквідації ОЗ, відображають у складі інших доходів (п. 45 Методрекомендацій № 561*) проводкою: Дт 201, 209 — Кт 746.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561.

Водночас на практиці, спираючись на норми п. 34 НП(С)БО 7 «Основні засоби», застосовують ще один спосіб оприбуткування постліквідаційних активів. А саме на вартість оприбуткованого металобрухту зменшують залишкову вартість ліквідованого об’єкта ОЗ: Дт 209 — Кт 10, 11. Тоді на витрати поточного періоду потрапить залишкова вартість об’єкта ОЗ зменшена на вартість отриманих від його ліквідації відходів: Дт 976 — Кт 10, 11.

Податок на прибуток. Власне списання зруйнованих / знищених / зіпсованих ОЗ (точніше, тих активів, які є податковими ОЗ у розумінні п.п. 14.1.138 ПКУ), змушує високодохідників і малодохідників-добровольців застосовувати ліквідаційні коригування. Тож бухфінрезультат їм доведеться збільшити на бухоблікову балансову і зменшити на податкову залишкову вартість таких ОЗ (пп. 138.1, 138.2 ПКУ). Щодо невиробничих ОЗ, то при їх списанні лише збільшують фінрезультат на бухгалтерську залишкову вартість (абзац п’ятий п. 138.1 ПКУ) без зменшуючої різниці. А ось

Тут усі прибутківці орієнтуються на бухоблік.

ПДВ. ОЗ, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії ВС, не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю (п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Відтак, якщо знищені війною ОЗ були придбані з ПДВ, то за таким майном (див. листи ДПСУ від 29.04.2024 № 2432/ІПК/99-00-21-03-02, від 20.03.2024 № 1501/ІПК/99-00-21-03-02, від 14.11.2023 № 4125/ІПК/99-00-21-03-02-06, БЗ 101.15):

— зберігається вхідний ПДВ, відображений при придбанні у складі податкового кредиту (ПК);

— не нараховують компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ за п. 198.5 ПКУ (про що прямо говорить останній абзац п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Тут ще раз наголосимо — податківці в усіх випадках знищення активів вимагають наявності ТПП-сертифіката. Хоча, взагалі-то, в разі знищення об’єктів ОЗ, у тому числі й під час війни, цілком можна обійтися без нього — достатньо лише документів про розібрання, що підтверджує неможливість подальшого використання об’єкта за первісним призначенням (п. 189.9 ПКУ, УПК, затверджена наказом Мінфіну від 03.08.2018 № 673). Однак тоді це вже буде списання майна в період дії ВС за самостійним рішенням платника (а не внаслідок дії обставин непереборної сили). А на самостійне списання норми п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не поширюються (див. лист ДПСУ від 09.02.2024 № 659/ІПК/99-00-21-03-02). Позаяк положення п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ стосуються суто майна, знищеного війною, — тобто майна, знищеного протягом ВС унаслідок дії обставин непереборної сили.

Адже згідно з прямою нормою п. 189.10 ПКУ — у разі якщо внаслідок ліквідації ОЗ отримуються відходи, які оприбутковуються з метою їх використання в госпдіяльності, то на такі операції ПЗ з ПДВ не нараховують.

Здача металобрухту від знищених ОЗ

Бухоблік. У момент відвантаження металобрухту у продавця виникає дохід від реалізації інших оборотних активів. Тож продавець металобрухту у своєму обліку робить проводку: Дт 377 — Кт 712. Одночасно списують собівартість проданого металобрухту записом: Дт 943 — Кт 209.

Податок на прибуток. І малодохідники, і високодохідники повністю орієнтуються на бухобліковий фінрезультат від операції з реалізації металобрухту. Жодних різниць у податковоприбутковому обліку тут не виникає.

ПДВ-звільнення. За вимогами п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ до 01.01.2027 операції з постачання металобрухту (відходів та брухту чорних і кольорових металів, включених до «чорного» і «кольорового» Переліків, затверджених постановою КМУ від 12.01.2011 № 15) звільняються від оподаткування ПДВ — пільгуються (див. БЗ 101.12).

Пільга на постачання металобрухту обов’язкова до застосування усіма платниками без винятку.

На пільгове постачання металобрухту складають окрему податкову накладну (ПН) (п. 17 Порядку № 1307*). У графі «Складені на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини пільгової ПН проставляють позначку «Без ПДВ».

* Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Заголовну частину металобрухтно-пільгової ПН заповнюють без будь-яких особливостей. Тобто в ній зазначають власні дані (для продавця) і дані одержувача товарів з ПДВ-пільговим постачанням (для покупця). Оскільки ПН без нарахування ПДВ, то в розділі А рядки II — Х не заповнюють.

У розділі Б пільгової ПН (див. БЗ 101.16):

— у графі 3.1 зазначають код УКТ ЗЕД пільгового металобрухту;

— у графі 8 наводять код ставки 903;

— у графі 9 проставляють код пільги 14060465 згідно з Довідником податкових пільг;

— у графі 10 проставляють обсяг пільгового постачання;

— графу 11 не заповнюють (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляють).

Докладно про складання пільгової ПН див. у статті «Податкова накладна на пільгові операції» // «Податки & бухоблік», 2024, № 79.

Також урахуйте, що у разі пільгового постачання металобрухту дотягувати базу оподаткування до мінбази згідно з абзацом другим п. 188.1 ПКУ не потрібно. Як пояснюють податківці, у разі здійснення пільгового постачання за ціною нижче мінбази, складають тільки одну пільгову ПН — виходячи з фактичної ціни постачання (див. БЗ 101.16).

Компенсуючі ПЗ з ПДВ. Щодо нарахування компенсуючого ПДВ за операціями з постачання пільгового металобрухту податківці натепер дотримуються такої позиції. Так, у разі, коли внаслідок списання (ліквідації) ОЗ утворюється металобрухт, який надалі постачається із застосуванням режиму ПДВ-звільнення, встановленого п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, то у платника виникає обов’язок нарахувати ПЗ з ПДВ за правилами п. 198.5 ПКУ. Проте компенсуючий ПДВ нараховують, тільки коли придбавалися з ПДВ (див. листи ДПСУ від 29.04.2024 № 2445/ІПК/99-00-21-03-02, від 04.04.2024 № 1779/ІПК/99-00-21-03-02, від 14.03.2024 № 1310/ІПК/99-00-21-03-02, від 01.03.2024 № 1074/ІПК/99-00-21-03-02):

1) товари / послуги (наприклад, послуги із транспортування (перевезення), завантаження, розвантаження та/або порізки відходів та брухту чорних і кольорових металів) та

2) необоротні активи, призначені виключно для використання у звільнених від оподаткування ПДВ операціях (постачання відходів та брухту чорних металів).

Зауважте!

Під дію п. 198.5 ПКУ потрапляють виключно придбані з ПДВ послуги, здійснені стосовно металобрухту, із:

— вилучення;

— транспортування (перевезення);

— завантаження, розвантаження;

— порізки тощо.

Якщо ж зазначені послуги придбавалися без ПДВ, то компенсуючі ПЗ не виникають (див. лист ДПСУ від 21.08.2023 № 2619/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Розподільчі ПЗ з ПДВ. При здаванні металобрухту в платника поряд з оподатковуваною діяльністю з’являться і пільгові постачання (тобто виникне подвійна діяльність). А отже, з’явиться обов’язок розподілу ПДВ за ст. 199 ПКУ (див. БЗ 101.14).

Нагадаємо, що ПДВ-розподіл згідно зі ст. 199 ПКУ здійснюють за придбаннями подвійного призначення (з ПДВ) — призначеними для одночасного використання і в оподатковуваній, і в пільговій діяльності (зокрема, при постачанні відходів та брухту чорних і кольорових металів). Звичайно, за умови, що за ними був ПДВ на вході і за ним виникло право на ПК. Адже мета ПДВ-розподілу — частково компенсувати суму вхідного ПДВ у частині, що припадає на пільгову (неоподатковувану) діяльність.

У разі пільгового металобрухтного постачання податківці наводять орієнтовний перелік таких подвійних придбань з ПДВ товарів / послуг. Це можуть бути, наприклад (див. листи ДПСУ від 29.04.2024 № 2445/ІПК/99-00-21-03-02, від 04.04.2024 № 1779/ІПК/99-00-21-03-02, БЗ 101.14):

— послуги із оренди приміщення;

— послуги зв’язку;

— комунальні послуги;

— канцелярське приладдя тощо.

Знов-таки, за придбаннями без ПДВ обов’язку щодо нарахування розподільчих ПЗ за такими товарами / послугами відповідно п. 199.1 ПКУ не виникає (див. лист ДПСУ від 21.08.2023 № 2619/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Нараховують розподільчі ПЗ за допомогою частки (антиЧВ). Утім, якщо здавання металобрухту — разова операція і частка металобрухтних постачань у загальному обсязі операцій занадто мала й антиЧВ за розрахунком вийшло нульовим (менше 0,01 %), то розподіляти ПДВ не доведеться. Проте додаток Д5 до ПДВ-декларації з розрахунком антиЧВ у такому разі все одно слід подати.

У кінці року проводять річний ПДВ-перерахунок — з урахуванням свіжого значення антиЧВ, розрахованого виходячи з фактично здійснених за звітний рік обсягів операцій (п. 199.4 ПКУ). Подробиці про правила розподілу ПДВ читайте в статті «Умови розподілу ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 1-2 (ср. ).

Утворення і здача металобрухту від знищених війною ОЗ