Аванс повернули того ж дня: чи можна обійтися без ПН та РК?

ПН та РК можна не складати в тому випадку, якщо кошти, що надійшли на рахунок, не є отриманою від покупця/замовника оплатою товарів/послуг, що підлягають постачанню (п. 187.1 ПКУ). Наприклад, коли маємо справу з помилковим/безпідставно отриманим платежем.

Помилковість/безпідставність платежу

Коли матимемо справу з помилковим/безпідставно отриманим платежем? Тут варто звернути увагу на те, що

Таким він буде, зокрема, коли матимемо справу зі списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахуванням коштів на рахунок неналежного отримувача в розумінні Закону № 1591*.

* Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.

Неналежний отримувач — це особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі (п. 43 ст. 1 Закону № 1591).

Неналежний платник — особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно) (п. 44 ст. 1 Закону № 1591).

Це може статися з вини надавача платіжних послуг (того ж банку) — помилкова платіжна операція (п. 69 ст. 1 Закону № 1591). Чи з вини особи, яка НЕ є ініціатором* або надавачем платіжних послуг, — неналежна платіжна операція (п. 42 ст. 1 Закону № 1591).

* Ініціатор — особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач (п. 21 ст. 1 Закону № 1591).

А може бути і так, що сам платник при ініціюванні платіжної операції щось переплутав, тобто сам винен у помилковому переказі коштів.

* Такі кошти підлягають поверненню! Якщо то помилкова чи неналежна платіжна операція в розумінні Закону № 1591 (див. вище), то строк на повернення коштів становить 3 робочі дні з дати надходження повідомлення надавача платіжних послуг платника про виконання помилкової, неналежної платіжної операції (п. 1 ст. 88 Закону № 1591). Якщо платник (ініціатор платежу) сам винен в помилковому переказі коштів, то вважаємо, для повернення коштів орієнтуватися треба на загальний строк виконання зобов’язання, що міститься у ч. 2 ст. 530 ЦКУ, — протягом 7 днів від дня пред’явлення вимоги.

А ось якщо при перерахуванні оплати контрагент у призначенні платежу платіжки зазначив, що це оплата за товари/послуги, і вказав реквізити виставленого вами рахунку чи укладеного договору на постачання цих товарів/послуг, — то про помилковість/безпідставність платежу навряд чи можна говорити. І строк повернення оплати, як ми зазначили вище, тут не має принципового значення.

Причому, з урахуванням думки податківців (про яку далі), не врятує тут від необхідності складання ПН та РК і лист контрагента про помилковість платежу і прохання його повернути.

Думка податківців

Податківці щодо цієї ситуації дотримуються такої позиції (див., зокрема, листи ДПСУ від 24.11.2023 № 4328/ІПК/99-00-21-03-02; від 11.07.2023 № 1787/ІПК/99-00-21-03-02-06; лист ГУ ДПС у Волинській області від 11.07.2023 № 1791/ІПК/03-20-04-02-06):

— якщо з контрагентом немає договірних відносин на постачання товарів/послуг і в рахунок отриманих коштів у подальшому не будуть постачатися товари/послуги, — то в цьому разі об’єкт оподаткування ПДВ не виникає;

— якщо ж платник потримав кошти (у тому числі помилково) від особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, то на дату такого отримання платник зобов’язаний визначити ПЗ з ПДВ та скласти і зареєструвати ПН.

Звернемо увагу на такий нюанс. Щодо наявності договірних відносин з контрагентом податківці часто у своїх роз’ясненнях дослівно пишуть: «у випадку відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг». Але тут, вважаємо, мова повинна йти не просто про факт наявності/відсутності договірних відносин з контрагентом як таких, а про те, що відповідно до даних призначення платежу контрагент здійснює оплату саме за якимось конкретним наявним / укладеним договором постачання товарів/послуг. Тоді виникає необхідність складати ПН.

Якщо ж оплата надійшла за договором, який ви не укладали з контрагентом, то є підстави вважати платіж помилковим/безпідставним (як таким, що здійснюється поза межами договірних відносин).

Те ж саме стосується і випадку, якщо, наприклад, контрагент помилково перерахував зайві кошти — понад суму укладеного договору. Якщо за договором вже не передбачаються постачання, тобто ці «зайві» кошти не можуть вважатися авансовою оплатою в рахунок майбутніх постачань, то тут можна говорити, що ця «зайва» оплата відбулася поза межами договірних відносин і платіж є помилковим/безпідставним (детальніше див. з цього приводу статтю «Зайві кошти від покупця: чи може постачальник не нараховувати ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 65).

Що в підсумку

Отже, в нашому випадку (якщо із призначення платежу видно, що контрагент сплачує за товари/послуги відповідно до договору на постачання, який ви з ним уклали), зіграти на помилковості/безпідставності платежу навряд чи вийде.

Оскільки аванс зараховано на ваш рахунок (що підтверджує виписка банку) і він сплачений у рахунок постачання товарів/послуг за договором (що буде видно з призначення платежу), то відбулася і перша подія для нарахування ПЗ з ПДВ.

Нагадаємо, що датою виникнення ПЗ з постачання товарів/послуг є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше. Зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг (!), що підлягають постачанню (п. 187.1 ПКУ).

На дату виникнення ПЗ з ПДВ платник податку зобов’язаний скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ПКУ).

Оскільки в цей же день відбулося повернення авансу — то виникли підстави скласти й РК до цієї ПН.

«Згорнути» ці події ПКУ не дозволяє

Тим паче, що право зменшити ПЗ у продавця виникає лише після реєстрації РК.

Що буде, якщо постачальник це проігнорує і не зареєструє ПН та не показуватиме в декларації ні ПН, ні РК?

Першу подію (отримання авансу) в цьому випадку приховати буде важко, адже кошти надійшли на рахунок і це буде прослідковуватися з банківської виписки. Тому якщо не показати ПЗ за отриманим авансом у декларації — податківці можуть їх донарахувати при перевірці і застосувати штраф за ст. 123 ПКУ. При цьому те, що ви, наприклад, не показали і РК за цією операцію, їх мало цікавитиме.

За факт нереєстрації ПН теж загрожує штраф за п. 120¹.2 ПКУ (50 % від суми ПДВ, а в разі нереєстрації ПН/РК після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання ППР, — ще штраф у розмірі 50 %).

Тому в інтересах самого отримувача коштів усе оформити належним чином: на дату отримання авансу скласти та зареєструвати ПН, а на дату її повернення — скласти РК і направити його для реєстрації покупцю. Показати зменшення ПЗ у декларації постачальник зможе тільки після реєстрації РК. Якщо РК буде зареєстровано своєчасно — то в періоді повернення коштів. Несвоєчасно — в періоді реєстрації РК. При цьому нагадаємо, що при «визначенні» своєчасності реєстрації зменшуючого РК, який має реєструвати покупець, податківці радять орієнтуватися на загальні строки реєстрації, які встановлені для ПН, а не на строк, який відраховується з дати отримання покупцем РК (див. лист ДПСУ від 03.10.2023 № 3362/ІПК/99-00-21-03-02-06).