Відповідальність за неподання фінзвітності або подання її за «чужою» формою

Для початку нагадаємо, яким держорганам подається фінзвітність. Подають її:

1) податківцям — (1) платники податку на прибуток; (2) неприбуткові організації та (3) платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом № 185-V*;

* Закон України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V.

2) органам статистики — всі юридичні особи. При цьому мікропідприємства та неприбуткові організації подають лише річну фінзвітність. А інші — також і проміжну (квартальну);

3) центру збору фінзвітності (ЦЗФЗ) — підприємства, які звітують за МСФЗ. Такі підприємства зобов’язані подавати ЦЗФЗ фінзвітність за таксономією.

Штрафи від податківців

Декларація без фінзвітності. Фінзвітність — це додаток до декларації з податку на прибуток / звіту про використання доходів неприбуткової організації (п. 46.2 ПКУ). Тож якщо із декларацією / звітом не подали фінзвітність, то податківці не визнають їх поданими (надішлють відмову у прийнятті декларації). А отже, до підприємства може бути застосований

Чи буде штраф під час воєнного стану? Якщо ви належите до платників, які мають можливість під час воєнного стану виконувати податкові обов’язки*, то ви повинні подавати податкову звітність у загальні строки, встановлені ПКУ. А тому за неподання своєчасно декларації з податку на прибуток / неприбуткового звіту разом із фінзвітністю штраф застосовується в загальному порядку. Звільнень немає.

* Неможливість виконувати податкові обов’язки, нагадаємо, слід підтверджувати за спеціальною процедурою. Більше деталей знайдете у статті «Неможливість виконувати податкові обов’язки: нагадуємо про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98.

Зверніть увагу: Закон № 2115*, який передбачає, що в період дії воєнного стану, а також протягом 3 місяців після його завершення не застосовується відповідальність за неподання звітності,

оскільки в самому цьому Законі (п.п. 5 п. 1) прямо зазначено, що він не поширюється на податкові правовідносини (п.п. 5 п. 1 Закону).

* Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни від 03.03.2022 № 2115-IX.

Якщо ви платник, який не має можливості під час воєнного стану виконувати податкові обов’язки (що повинно підтверджуватися відповідним рішенням податківців) — для вас строки подання податкової звітності дещо інші (див. п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). І лише після порушення цих строків (неподання звітності у ці строки) у податківців вже з’являться підстави застосувати штраф.

Втім штраф — це не єдина загроза, яка може бути. Неподання платником податку на прибуток фінзвітності за останній звітний період (з урахуванням вимог п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, тобто з урахуванням можливості/неможливості виконання податкових обов’язків під час воєнного стану)

* Критерії наведено в додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

Неподання проаудитованої фінзвітності. Для підприємств — платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським висновком, п. 46.2 ПКУ встановлює обов’язок подавати окремо податківцям проаудитовану річну фінзвітність. Строк — не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. Так ось, за загальними правилами (п. 46.2 ПКУ), за неподання (несвоєчасне подання) податківцям проаудитованої фінзвітності застосовується штраф за ст. 120.1 ПКУ як за неподання/несвоєчасне подання податкової звітності у розмірі 340 грн (при повторному порушенні — 1020 грн).

Однак зараз, як і в попередньому році, продовжує свою дію п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, який передбачає, що під час воєнного стану

Причому це стосується і тих платників, які мають можливість виконувати податкові обов’язки під час воєнного стану.

А отже,

За нинішніми законодавчими нормами вона настане, якщо проаудитована фінзвітність не буде подана податківцям протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного стану. Цей висновок підтверджують і податківці у листі ДПСУ від 26.05.2023 № 12059/7/99-00-04-03-01-07 (ср. ).

Адмінштрафи на посадових осіб. Як визнають податківці (див. роз’яснення в категорії 102.22 БЗ) нормами КУпАП не передбачено право органів ДПС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.

Втім, якщо розглядати фінзвітність як додаток до декларації з податку на прибуток, то податківці полюбляють у такому разі (за неподання, несвоєчасне подання податкової звітності) застосовувати загальний адмінштраф за порушення правил податкового обліку за ч. 1 ст. 163¹ КУпАП. Цим же пунктом передбачена і адмінвідповідальність за неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Розмір адмінштрафу — від 85 до 170 грн, а якщо особа протягом року вже була піддана адміністративному стягненню за те саме порушення, — від 170 до 255 грн.

Хоча адмінштраф у цьому випадку спірний! Втім його не слід списувати з рахунків.

Про можливість застосування у загальному випадку адмінштрафу за ч. 1 ст. 163¹ КУпАП у випадку неподання податківцям проаудитованої річної фінзвітності (платниками, які зобов’язані подавати проаудитовану фінзвітність податківцям), фіскали говорять, зокрема у роз’ясненні від 09.06.2023. Але вони також підтверджують, що оскільки зараз діє звільнення від відповідальності за неподання проаудитованої фінзвітності, передбачене п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то

Штрафи від органів статистики

Узагалі, неподання/несвоєчасне подання органам статистики фінзвітності загрожує адмінштрафом на винних посадових осіб підприємства за ст. 186³ КУпАП. Розмір штрафу — від 170 до 255 грн. При повторному порушенні протягом року — штраф у розмірі від 255 до 425 грн.

Але! Наразі й далі продовжують дію норми Закону № 2115, якими встановлено, що:

(1) подавати фінзвітність можна протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану за весь період неподання фінзвітності*;

* Винятком є юрособи, «які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством».

(2) у період дії воєнного стану, а також протягом 3 місяців після його завершення не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності.

Причому

Аналогічна норма (про те, що фінзвітність можна подавати протягом 3 місяців після закінчення воєнного стану за весь період неподання) закріплена і в п. 2 Порядку № 419*.

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.

Тобто доходимо висновку, що під час воєнного стану поки що адмінвідповідальність за неподання фінзвітності органи статистики застосувати не можуть.

Цікавий момент. НБУ у своєму роз’ясненні каже про перспективу змін у цьому питанні. Втім мова лише про законопроєкт з невизначеною перспективою прийняття.

Штрафи від Держфінконтролю

Для повноти картини зауважимо, що в КУпАП є ще адмінштраф за неподання фінзвітності, передбачений ст. 164². Розмір штрафу — від 136 до 255 грн. А за повторне порушення протягом року — від 170 до 340 грн. Але застосовувати його можуть лише органи Держфінконтролю. Податківці притягувати до адмінвідповідальності на підставі цієї статті не мають права.

Штрафи, установлені ст. 164² КУпАП, можуть застосовуватися тільки до посадових осіб суб’єктів господарювання, які фінансуються з бюджету (мають справу з бюджетними коштами). Але, знову ж таки, тут на заваді можуть стати норми Закону № 2115.

(Не)подання МСФЗ-звітності за таксономією

Тут теж аналогічно будуть діяти норми Закону № 2115 та Порядку № 419, які дозволяють подавати фінзвітність протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану за весь період неподання фінзвітності. А отже, поки не сплине цей строк, ніякої адміністративної відповідальності не буде.

Неоприлюднення фінзвітності

За порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом ст. 163¹⁶ КУпАП передбачено адмінштраф у розмірі від 17000 до 34000 грн.

Але! Закон № 2115 під час дії воєнного стану дозволяє оприлюднити фінзвітність не у загальновизначені строки, а протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Одночасно ним установлено, що до спливу цього строку посадові особи підприємств звільняються від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінзвітності разом з аудиторським звітом.

Подання фінзвітності не за своїми формами

Зазвичай цим «грішать» мікропідприємства, звітуючи за формами № 1-м і № 2-м, замість належних № 1-мс і № 2-мс. До яких наслідків це може призвести?

Подання «чужого» комплекту фінзвітності, за великим рахунком, розцінюється як порушення правил складання фінзвітності.

Не за формою — до статистики. Теоретично органи статистики за подання фінзвітності не за тією формою можуть застосувати адмінштраф за ст. 186³ КУпАП — за подання органам держстатистики даних не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією. Розмір штрафу — від 170 до 255 грн. При повторному порушенні протягом року — штраф у розмірі від 255 до 425 грн.

Але чи будуть органи статистики перевіряти, чи за своїми формами подало підприємство фінзвітність? Тим паче, що фінзвітність і не надто вписується у визначення звітно-статистичної документації. Втім, повністю виключити ризик притягнення винної посадової особи до відповідальності за ст. 186³ КУпАП не можна.

Не за формою податківцям. Наразі у своїх роз’ясненнях, зокрема у категорії 102.22 БЗ, податківці говорять, що

Хоча тут треба зазначити, що якщо податкова звітність прийнята (прийшли обидві квитанції і протягом 5 робочих днів не прийшла відмова в прийнятті декларації (пп. 49.9.2, 49.11 ПКУ), то формально потім вже не визнати подану декларацію податківці не можуть.

Чи потрібно виправляти «помилку» (переподавати фінзвітність)? За великим рахунком, наприклад, те, що підприємство подало ф. № 1-м, ф. № 2-м замість ф. № 1-мс, ф. № 2-мс: (1) ніяк не впливає на дані декларації з податку на прибуток; (2) подавши такі форми, підприємство надало розширену інформацію.

У вищезгаданій консультації 102.22 БЗ щодо необхідності уточнення фінзвітності у випадку подання її за чужими формами самі податківці говорять, що

Чи можна в цьому випадку говорити про те, що у самій фінзвітності допущені помилки, які впливають на показники податкової декларації? На наш погляд, ні. На показники податкової декларації фінзвітність не за тією формою не впливає.

Якщо ви вирішили подати повторно фінзвітність, то треба:

— подати виправлену уточнюючу фінзвітність (за правильними формами);

— уточнитися з податку на прибуток (подати повторно декларацію, щоб поставити позначки про правильну ФЗ).