Виплачуємо дивіденди фізособам

Правила оподаткування дивідендів, одержаних фізичними особами, встановлює п. 170.5 ПКУ. При цьому з метою утримання ПДФО дивіденди поділяють на:

— привілейовані;

— реінвестовані;

— звичайні.

Давайте розглянемо кожен із видів дивідендів. Але насамперед зазначимо, що незалежно від їх виду податковим агентом при нарахуванні дивідендів на користь фізосіб є резидент — емітент корпоративних прав (див. п.п. 170.5.1 ПКУ).

Також зауважте, що при виплаті будь-яких дивідендів фізособам дивідендний авансовий внесок з їх суми не сплачується (п.п. 57.1¹.3 ПКУ).

Привілейовані дивіденди

Під привілейованими ми розуміємо дивіденди, нараховані за акціями чи іншими корпоративними правами, які мають:

— статус привілейованих або

— інший статус, який передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право).

Такі дивіденди з метою обкладення ПДФО прирівнюють до заробітної плати (п.п. 170.5.3 ПКУ).

Отже,

Крім того, з них у загальному порядку утримуємо ВЗ за ставкою 1,5 %.

А ось податкову соціальну пільгу до привілейованих дивідендів, на наш погляд, застосувати не можна. Навіть якщо їх одержувачем є працівник підприємства — емітента корпоративних прав і сума дозволяє. Річ у тім, що така виплата здійснюється не в рамках трудових відносин.

ЄСВ на привілейовані дивіденди не нараховується. Адже до зарплати вони прирівняні лише для цілей оподаткування ПДФО та ВЗ. Для ЄСВ така виплата залишається дивідендами. А вони, у свою чергу, зазначені в числі виплат, на які роботодавець цей внесок не нараховує (п. 14 розд. ІІ Переліку № 1170*).

* Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

У розділі I 4ДФ суми нарахованих/виплачених привілейованих дивідендів показують у графах 3а та 3 з ознакою доходу «101». Суми утриманого та сплаченого з них ПДФО відображають у графах 4а та 4, а ВЗ — у графах 5а та 5 відповідно. Роблять це за місяць (місяці) звітного кварталу, у якому дивіденди були фактично нараховані/виплачені.

Реінвестовані дивіденди

Реінвестованими називають дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юрособою-резидентом. Відповідно до п.п. 165.1.18 ПКУ ці дивіденди звільнені від оподаткування ПДФО, якщо одночасно виконуються такі умови:

1) це нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента;

2) внаслідок такого нарахування збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Оскільки реінвестовані дивіденди, що відповідають зазначеним вимогам, не обкладаються ПДФО, не утримують з них і ВЗ (див. п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

У розділі I 4ДФ з ознакою доходу «142» у графах 3а та 3 зазначаємо суму нарахованих та сплачених реінвестованих дивідендів відповідно. А ось графи 4а, 4, 5а та 5 не заповнюємо, оскільки ПДФО та ВЗ відсутні.

ЄСВ на суму реінвестованих дивідендів не нараховується (див. п. 14 розд. II Переліку № 1170).

Як нарахування та виплату реінвестованих дивідендів відобразити в обліку підприємства, проілюструємо на прикладі.

Як відобразити в обліку зазначені операції, див. у табл. 1 нижче.

Таблиця 1. Виплата реінвестованих дивідендів

Важливо! Якщо при нарахуванні дивідендів не виконуються умови, зазначені у п.п. 165.1.18 ПКУ, то такий дохід слід обкладати ПДФО та ВЗ як звичайні дивіденди. Про них і поговоримо далі.

Звичайні дивіденди

Усі дивіденди, які не належать до привілейованих або реінвестованих, називатимемо звичайними. У загальному випадку з них утримуються ПДФО і ВЗ. При цьому ставка ПДФО залежить від системи оподаткування підприємства — емітента корпоративних прав.

Так, якщо дивіденди нараховує:

— платник податку на прибуток (крім інституту спільного інвестування), з їх суми утримується ПДФО за ставкою 5 % (п.п. 167.5.2 ПКУ);

— єдиноподатник чи інститут спільного інвестування, то дивіденди обкладаються ПДФО за ставкою 9 % (п.п. 167.5.4 ПКУ).

А от у разі коли нарахування здійснює резидент Дія Сіті — платник податку на прибуток на особливих умовах, дивіденди не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи. Але необхідно дотримуватися вимоги п.п. 170.5.5 ПКУ, згідно з якою такий резидент Дія Сіті не мав здійснювати виплату дивідендів за акціями чи іншими корпоративними правами протягом 2 календарних років поспіль. При цьому з листа ДПСУ від 05.10.2023 № 3393/ІПК/99-00-21-02-02-06 випливає, що відраховувати такі 2 роки потрібно з моменту переходу резидента Дія Сіті на сплату податку на прибуток на особливих умовах.

Майте на увазі!

Тобто оподаткування дивідендів здійснюється за ставками, які діють на момент нарахування.

Наприклад, якщо підприємство у 2023 році працювало на єдиному податку, а у 2024 році стало платником податку на прибуток та:

— нарахувало дивіденди за підсумками роботи за 2023 рік, то з їхньої суми ПДФО утримується за ставкою 5 %, оскільки на момент нарахування дивідендів підприємство є платником податку на прибуток;

— виплачує дивіденди, нараховані у 2023 році, то з таких дивідендів ПДФО має бути утримано та сплачено до бюджету виходячи зі ставки 9 %, адже нарахування відбулося, коли підприємство було єдиноподатником.

Якщо дивіденди обкладаються ПДФО, з них утримують і ВЗ. Ставка збору стандартна — 1,5%.

Сума дивідендів не потрапляє до оподатковуваного доходу фізособи? Тоді не буде і ВЗ (див. п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

У розділі І 4ДФ, сформованого за той місяць (місяці) звітного кварталу, в якому звичайні дивіденди були фактично нараховані/виплачені, наводимо їх суму у графах 3а та 3 відповідно. Для оподатковуваних дивідендів також заповнюємо графи 4а, 4, 5а та 5, в яких відображаємо утримані та сплачені суми ПДФО та ВЗ.

При цьому як для оподатковуваних, так і для неоподатковуваних звичайних дивідендів зазначаємо ознаку доходу «109», оскільки окремої ознаки для їх відображення резидентами Дія Сіті не передбачено.

Щодо ЄСВ, то його на звичайні дивіденди, як і на всі інші, не нараховують (п. 14 розд. II Переліку № 1170).

А тепер розглянемо облік нарахування та виплати звичайних дивідендів фізособі на прикладі.

Як нарахування та виплату звичайних дивідендів фізособі підприємство відобразить в обліку, див. у табл. 2.

Таблиця 2. Нарахування та виплата звичайних дивідендів фізособі

Дивіденди фізособі-нерезиденту

Тепер поговоримо про оподаткування дивідендів, що виплачуються фізособам-нерезидентам. Як і при виплаті дивідендів фізособам-резидентам, дивідендний авансовий внесок у цьому випадку не сплачують (п.п. 57.1¹.3 ПКУ).

Податку на доходи нерезидента із джерелом походження з України (так званого податку на репатріацію) тут також не буде. Річ у тім, що норми п. 141.4 ПКУ не поширюються на нерезидента-фізособу. Підтверджують це й податківці у консультації із категорії 102.16 БЗ (ср. ).

Як зазначено у згаданому роз’ясненні, для запобігання подвійному оподаткуванню доходів, що виплачуються фізособі-нерезиденту резидентом-юрособою, податок, передбачений п.п. 141.4.2 ПКУ, не утримується, але такі доходи оподатковуються згідно з п. 170.10 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 170.10.1 ПКУ

Тобто все, сказане вище про оподаткування дивідендів, поширюється на їх виплату фізичним особам — нерезидентам. Щоправда, є один нюанс.

Якщо між Україною та країною нерезидента укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то дивіденди, які виплачуються такому нерезиденту, можуть обкладатися ПДФО за правилами, передбаченими міжнародним договором (ст. 103 ПКУ). Для того щоб застосувати такі правила, нерезидент повинен:

— бути бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором);

— надати довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що він є резидентом країни, з якою Україною укладено міжнародний договір, а також інші документи (якщо це передбачено міжнародним договором).

Довідка про резидентство має бути видана компетентним органом відповідної країни, належним чином легалізована та перекладена українською мовою відповідно до законодавства України. При цьому податківці вимагають, щоб вона була обов’язково у паперовій формі. Електронну вони не визнають (див. БЗ 102.16). Діє згадана довідка протягом календарного року, у якому видана (див. БЗ 102.16). Більше читайте у статті «Довідка про статус нерезидента» // «Податки & бухоблік», 2021, № 44.

Водночас зауважте, що отримувати від нерезидента довідку має сенс, лише якщо у міжнародному договорі встановлено ставки оподаткування дивідендів нижче, ніж у ПКУ.

Незалежно від того, за якими правилами (українськими чи міжнародними) податковий агент оподатковуватиме дивіденди нерезидента, він зобов’язаний відобразити у 4ДФ суму такого доходу з відповідною ознакою (див. вище), а також суми утриманих ПДФО та ВЗ. Для цього підприємству потрібно отримати від нерезидента його реєстраційний номер облікової картки платника податків. Причому, на відміну від громадян України, іноземці, які одержують дохід із джерелом походження в Україні, не мають права відмовитися від реєстраційного номера, наприклад, з релігійних міркувань (див. БЗ 116.10). А без цього номера підприємство не зможе виконати обов’язки податкового агента у повному обсязі. Тому подбайте про його отримання нерезидентом заздалегідь.

Крім того, зверніть увагу на статтю «Дивіденди нерезидентам: проблеми виплат» // «Податки & бухоблік», 2024, № 17, в якій розглядаються валютні питання, що виникають при виплаті дивідендів нерезидентам.

Строки сплати ПДФО та ВЗ

Якщо дохід у вигляді дивідендів оподатковуваний, то ПДФО та ВЗ мають бути сплачені до бюджету своєчасно. Роблять це у загальні строки, встановлені п. 168.1 ПКУ.

Таким чином, ПДФО та ВЗ, утримані з дивідендів, перераховують до бюджету:

— у день виплати дивідендів або отримання в банку готівки для їх виплати — якщо дивіденди виплачують на банківський рахунок фізособи або готівкою, одержаною в банку (п.п. 168.1.2 ПКУ);

— протягом 3 операційних днів, наступних за виплатою/наданням, — якщо дивіденди виплачують готівкою з каси підприємства, що не була отримана у банку на зазначені цілі, або у негрошової формі (п.п. 168.1.4 ПКУ);

— протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, в якому їх було нараховано, — якщо дивіденди нараховані, але не виплачені (п.п. 168.1.5 ПКУ). При цьому, на наш погляд, датою нарахування слід вважати дату протоколу загальних зборів учасників/акціонерів, яким зафіксовано рішення про виплату дивідендів.