ФОП-єдиннику, торгуєш столовим вином? Не забувай про акциз!

«Деклараційно-винна прелюдія»

Декларація. Нагадаємо два основних ПКУ-правила/вимоги до подання платниками декларації з акцизного податку.

1. Платники, які мають діючі, у тому числі призупинені, ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією*, зобов’язані за кожний звітний місяць подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили вони господарську діяльність у звітному місяці (п. 49.2¹ ПКУ).

* А також — платники пального/спиртового акцизу (визначені п.п. 212.1.15 ПКУ).

2. Усі інші платники акцизу мають подавати акцизну декларацію за кожний звітний місяць, в якому у них виникають об’єкти оподаткування акцизним податком, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню (п. 49.2 ПКУ).

Продаж столових вин на ЄП. Тепер — щодо саме столових вин.

По-перше, нагадаємо визначення. Вино столове — вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке (ст. 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» від 16.06.2005 № 2662).

По-друге, звертаємо увагу, що столові вина є алкогольними напоями (див. ст. 1 Закону № 481) та підакцизними товарами (див. п.п. 215.3.1 ПКУ та код УКТ ЗЕД 2204). Причому у випадку з алкогольними напоями (у т. ч. вином столовим) акцизний податок платять не лише його виробники та імпортери (до яких наш ФОП не має жодного відношення), а ще і роздрібні торговці (пп. 14.1.212, 213.1.9 ПКУ).

Тож

По-третє, згідно з п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ не можуть бути платниками ЄП груп 1 — 3 (як юрособи, так і ФОП), які здійснюють, зокрема, продаж підакцизних товарів. Але роздрібний продаж ФОПами таких підакцизних товарів (алкогольних напоїв), як столові вина, а також — пиво, сидр, пері (без додання спирту), у цій нормі віднесений до винятків. Тому ФОП на ЄП можуть законно здійснювати роздрібний продаж таких алкогольних напоїв, у тому числі столових вин, без ризику «злетіти» з ЄП.

Але при цьому єдиннику треба чітко контролювати, щоб у асортимент раптом не «втрутилися» інші алкогольні напої!

Продаж столових вин та ліцензування. У преамбулі до Закону № 481 зазначено, що дія цього Закону не поширюється на роздрібну (!) торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом. А ст. 15 Закону № 481 вимагає наявності ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, але — крім столових вин!**

Тобто будь-які суб’єкти господарювання, у тому числі платники ЄП, мають право здійснювати роздрібний продаж столових вин без придбання ліцензії на роздрібну торгівлю алко-напоями.

** А от для оптової торгівлі столовими винами ліцензія потрібна!

А оскільки ліцензія для реалізації столових вин не придбавається, то щодо декларації з акцизного податку це буде правило 2 (див. вище): обов’язок подання декларації з акцизного податку у тих госпсуб’єктів, що реалізують виключно столові вина, буде тільки за ті місяці, коли виникатимуть об’єкти оподаткування роздрібним акцизом — тобто коли вони здійснювали роздрібний продаж столових вин…

Висновок щодо декларації та роздрібного акцизу

Таким чином нашому ФОП-єдиннику необхідно було:

— обов’язково оподатковувати роздрібний продаж столових вин у кав’ярні акцизним податком за ставкою 5 % (роздрібним акцизом);

— подавати до ДПІ, яка обслуговує той район, де розташований його пункт реалізації столових вин (кав’ярня), декларацію з акцизного податку*. Але — тільки за ті місяці, коли у нього виникали оподатковані обороти, тобто був продаж столових вин (пам’ятайте, що у додатку 6 та у розділі Д до акцизної декларації ФОП має зазначати код території відповідного рівня за КАТОТТГ**, на якій працює кав’ярня);

— сплачувати за підсумками відповідних місяців роздрібний акциз до місцевого бюджету, на території якого розташована кав’ярня, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання акцизної декларації за конкретний звітний місяць.

* Детальніше щодо проблем, до якої саме ДПІ звітувати платнику роздрібного акцизу, читайте «Звітування з роздрібного алко-акцизу: куди подавати декларацію» //«Податки & бухоблік», 2023, № 86.

** Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290.

Штрафні наслідки та що робити

Штрафів за неподання акцизних декларацій ФОП вже не уникнути. І воєнний стан тут погоди не робить. Бо якщо у ФОП була можливість вести діяльність, то і можливість виконувати податкові обов’язки вочевидь теж була (зворотне довести йому навряд чи вдасться, див. із цього приводу, зокрема, статтю «Неможливість виконувати податкові обов’язки: нагадуємо про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98).

А от чи будуть санкції за несплату роздрібного акцизу після подання ФОП цих «запізнілих» декларацій? Тут все залежатиме від того, чи сплачував ФОП роздрібний акциз з обсягів реалізованих ним у кав’ярні столових вин (якщо сплачував, то — чи за правильними реквізитами), а також від того, яким чином він буде «здаватися»…

За неподання декларацій. За всі ті місяці, у яких відбувалася реалізація столових вин (були об’єкти оподаткування роздрібним акцизом), ФОП напевно отримає штрафи за несвоєчасне подання декларацій. Ці санкції ФОП загрожують від фіскалів ДПІ, яка обслуговує район, де розташована кав’ярня ФОП, і до якої він мав (і має) подавати декларації з акцизного податку. Штрафи на ФОП вони мають накласти згідно з п. 120.1 ПКУ — за несвоєчасне подання акцизних декларацій за кожен з місяців, у яких виникали об’єкти оподаткування. Штраф за неподання (несвоєчасне подання) декларації за один звітний місяць складає 340 грн.

У п. 120.1 ПКУ також передбачено: якщо протягом попередніх 365 днів ФОП уже був оштрафований за цим пунктом, то штрафи будуть вже по 1020 грн за кожну подану із запізненням декларацію. Тому якщо ФОП у попередні 365 днів (до подання декларацій) за п. 120.1 ПКУ ще не штрафували, йому бажано подати акцизні декларації за всі відповідні минулі місяці одночасно,— щоб платити за них штрафи по 340 грн. Адже тоді у фіскалів не буде підстав застосовувати до якоїсь кількості цих «запізнілих» декларацій «повторні» штрафи — по 1020 грн.

Крім того, важливо прискорити подання декларацій ще й через те, що якщо фіскали якось раніше виявлять такі факти, то ФОП може отримати ще й штраф за ст. 123 ПКУ: 10 % від суми акцизу (або 25 %, якщо доведуть умисність таких дій)…

Санкції за несплату акцизу за «запізнілими» деклараціями. Крім того, відповідно до ст. 124 ПКУ за несвоєчасну сплату роздрібного акцизу, якщо платіж затримано до 30 днів включно за останнім днем строку сплати, ФОП загрожує штраф — 5 % від погашеної суми податкового боргу. Якщо більше 30 днів — 10 %. А якщо податківці доведуть, що такі дії ФОП вчинив умисно, штраф може скласти вже 25 %. За несвоєчасну сплату акцизу згідно зі ст. 129 ПКУ податківцями ФОП може бути нарахована ще й пеня.

Але тут можна спробувати уникнути цих санкцій шляхами (варіант з уточненням чи варіант з передоплатою), про які ми розповідали в статті «Відповідальність ФОП-спрощенця за несвоєчасне подання декларації» // «Податки & бухоблік», 2023, № 61 (ср. ).

При цьому якщо ФОП обере варіант подання спочатку «нульових» декларацій за відповідні минулі періоди (з наступним самовиправленням), радимо декларацію за більш ранній/перший період подати хоч із якоюсь сумою податку. Інакше податківці можуть декларацію(ї) не прийняти і не зареєструвати ФОП платником роздрібного акцизу (на підставі п.п. 212.3.1¹ ПКУ). Потім до цих «нульових» декларацій треба буде (згідно з п. 50.1 ПКУ) подати уточнюючі декларації, обов’язково сплативши до такого подання відповідні суми акцизу. При цьому відповідно до п.п. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ при виправленні під час воєнного стану помилок (як воєнних, так і довоєнних періодів) за правилами п. 50.1 ПКУ пеня і «самоштраф» не застосовуються…

Якщо ФОП вчасно сплачував акциз. Тоді разом із деклараціями за минулі періоди варто направити до ДПІ копії платіжних документів і лист із повідомленням про здійснені оплати та загальною розшифровкою: за які місяці — які суми було сплачено. А також — із проханням облікувати ці суми в погашення зобов’язань за «запізнілими» деклараціями. Це необхідно, щоб уникнути штрафів і пені за несвоєчасну сплату акцизу, — для документального переконання податківців, що сплата роздрібного акцизу була вчасною і за коректними реквізитами.

Можливо й таке, що ФОП сплачував роздрібний акциз не за тими реквізитами. У такому разі штрафів за несвоєчасну сплату податку та нарахування пені за прострочення уникнути буде важче (див. вище). А щодо повернення/перенаправлення сум, сплачених не на ті рахунки, ФОП треба діяти за алгоритмом, визначеним у ст. 43 ПКУ.

А взагалі треба бути обізнанішим та уважнішим. Про інші цікаві аспекти торгівлі столовим вином ми ще поговоримо найближчим часом. Слідкуйте за публікаціями...