Перевірки єдинників та їх наслідки

Платники ЄП несуть відповідальність згідно з ПКУ за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати сум ЄП, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ПКУ). Об’єктом оподаткування єдиним податком є дохід, отриманий платником у звітному періоді. А отже, перевіркою може бути виявлено завищення або заниження сум податкових зобов’язань з ЄП. У разі заниження єдинникам доведеться сплатити донараховану суму, а також штраф і пеню. У цьому вони нічим не відрізняються від платників решти податків.

Але цим перевірка єдинників не вичерпується. Контролери обов’язково намагатимуться встановити порушення вимог єдиноподатної глави 1 розд. ХIV ПКУ. І якщо їм це вдасться,

Розглянемо далі, за що саме єдинники можуть отримати це доволі суворе покарання.

Порушення, що призводять до ЄП-розреєстрації

Їх перелік міститься в п.п. 298.2.3 ПКУ (див. також БЗ 108.01.06 — для «юриків»-третьогрупників і БЗ 107.01.08 — для ФОП — платників ЄП першої — третьої груп). Це:

— перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу для відповідної групи платників ЄП. При цьому єдинники першої — другої груп мають шанс залишитися на спрощенці, перейшовши в старшу групу;

— застосування платником ЄП першої — третьої груп негрошового способу розрахунків;

— здійснення видів діяльності, заборонених усім єдиноподатникам і окремо першо- та другогрупникам, або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання;

— перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником ЄП;

— здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників ЄП;

— наявність податкового боргу в розмірі, що перевищує 3060 грн, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Якщо платник самостійно визнає за собою будь-яке з перелічених вище порушень, тоді на виконання вимог п.п. 298.2.3 ПКУ він зобов’язаний сам себе покарати переходом зі спрощеної системи на загальну. Строки такого переходу, а також решту подробиць цієї процедури тут не наводитимемо, оскільки наша мета — розібратися не з добровільною, а з примусовою ЄП-розреєстрацією.

Якщо ж платник ЄП припуститься будь-якого з перелічених вище порушень, але не виконає вимоги п.п. 298.2.3 ПКУ про самостійну відмову від спрощеної системи, фіскали можуть анулювати його ЄП-реєстрацію за власним рішенням. Це випливає з п.п. 3 п. 299.10 ПКУ, де настання випадків, передбачених п.п. 298.2.3 ПКУ, фігурує як окрема підстава для ЄП-розреєстрації.

Тобто ці норми ПКУ побудовані таким чином, що

Зверніть увагу! Фіскали можуть угледіти підстави для анулювання й у порушенні інших (не згаданих нами) вимог глави 1 розд. ХIV ПКУ. Наприклад, у разі неподання ФОП заяви про зміну місцезнаходження або юрособою — про зміну видів госпдіяльності. Хоча підстав для анулювання в цих випадках немає. Адже ЄП-реєстрація за рішенням контролерів може бути анульована тільки у випадках, визначених п.п. 298.2.3 ПКУ. Тобто тільки якщо платник вчинив порушення, що зобов’язує його перейти на загальну систему, і він такого переходу не здійснив. А неподання заяв до таких зобов’язуючих порушень не належить.

Примусове анулювання ЄП-реєстрації

ПКУ встановлює чітку послідовність дій контролерів у разі прийняття рішення про анулювання ЄП-реєстрації. Незалежно від підстав анулювання ЄП-реєстрації, спочатку має бути проведена перевірка, виявлено порушення і складено акт. І тільки потім

Норми ПКУ не передбачають установлення певної форми такого рішення. Воно надається платнику в письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання ЄП-реєстрації (БЗ 107.01.08).

Проте часто податківці забувають, що це рішення виноситься тільки на підставі перевірки. Без неї і без оформлення відповідного акта таке рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Причому статус платника ЄП має бути відновлений з моменту анулювання, здійсненого з порушенням відповідної процедури. Щоправда, для цього платникові, чиї права були порушені, доведеться звернутися до суду. Позитивними для платників ЄП були постанови Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 200/5738/19-а, від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 06.05.2020 у справі № 812/1137/16. Детальніше про це див. у статті «Примусове анулювання спрощенця — тільки через перевірку» // «Податки & бухоблік» 2020, № 57.

Якщо ж все оформлено так, як слід, то

Тобто якщо перевіряючі виявлять давні порушення (допущені в минулих періодах), то вони анулюють реєстрацію платника єдиного податку заднім числом. Чим це може загрожувати представникам першої — третьої груп ЄП, див. у наступному розділі.

Окремо слід сказати про аграріїв-четверогрупників. Виключити їх із реєстру платників сільгоспЄП податківці теж мають право тільки за результатами проведення виїзних документальних перевірок, якщо вони виявлять невідповідність таких аграріїв вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5¹ ПКУ. Відповідна норма міститься в абзаці другому п. 299.11 ПКУ. Докладніше про це читайте в статті «Без перевірки із когорти сільгоспЄП не виключають!» // «Податки & бухоблік» 2022, № 23.

Наслідки анулювання

По-перше, податківці донарахують:

— відповідні податкові зобов’язання, оскільки з моменту анулювання реєстрації платника ЄП суб’єкт господарювання вважатиметься загальносистемником. Зокрема, для юрособи йдеться про податкові зобов’язання з податку на прибуток, для ФОП — з ПДФО і ВЗ;

— штрафи;

— пеню.

Автоматично, звісно, ні — для цього немає жодних підстав. Але й подати уточнюючу звітність теж не вийде — податківці проти (див. БЗ 107.01.07).

Як вихід вони радять такому суб’єктові господарювання звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за основним місцем обліку щодо невизнання поданої за ці періоди звітності як податкової з відповідним поясненням. І тоді, очевидно, вже після того, як вони анулюють таку звітність, а в інтегрованій картці платника виникне переплата з ЄП, можна буде повернути її за звичайною процедурою, передбаченою ст. 43 ПКУ.

По-друге, на відміну від єдиноподатників, загальносистемники зобов’язані:

— вести складніший облік доходів і витрат;

— застосовувати РРО/ПРРО. Щоправда, з 01.01.2022 це вилізе боком лише платникам ЄП групи 1, оскільки решта єдиноподатників і так є РРО-зобов’язаними (якщо, звісно, вони не підпадають під винятки, встановлені ст. 9 Закону про РРО);

— сплачувати деякі додаткові податки (збори).

Зауважте:

Тому перевіряючі, швидше за все, візьмуть і цей факт до уваги.

У такому разі підприємцю, який під час перебування на єдиному податку був звільнений від застосування РРО/ПРРО, може загрожувати штраф за непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО і за нероздрукування відповідних розрахункових документів.

У загальному випадку штраф становить (п. 1 ст. 17 Закону про РРО):

— 100 % вартості проданих без застосування РРО/ПРРО товарів (робіт, послуг) — якщо правопорушення вчинено вперше;

— 150 % вартості таких товарів — за кожне наступне подібне правопорушення.

Крім того,

Тож податківці згадають і про цей обов’язок, коли скинуть підприємця зі спрощенки. І напевно застосують відповідний штраф, передбачений ст. 20 Закону про РРО, — в розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше 170 грн.

Звичайно, з 01.01.2022 і по 01.10.2023 жодних РРО-штрафів не буде, якщо платник не торгував підакцизними товарами. Адже тут діє відповідне звільнення з п. 12 розд. ІІ Закону про РРО (читайте про це в статті «Порушення РРО-правил з 01.01.2022 по 30.09.2023: як вирішилося штрафне питання?» // «Податки & бухоблік» 2024, № 41).

Однак починаючи з 01.10.2023 воно поширюється тільки на тих, хто із зони бойових дій або тимчасової окупації (подробиці шукайте в статті «Захист від штрафів за Законом про РРО: для кого він актуальний сьогодні» // «Податки & бухоблік», 2024, № 41).

Крім того, податківці можуть застосувати штрафи за неподання декларацій з інших податків і зборів, платником яких єдиноподатник став заднім числом. Для «юрика» це можуть бути декларації з податку на прибуток, для ФОП — декларації про майновий стан і доходи. Згідно з п. 120.1 ПКУ їм може загрожувати по 340 грн за кожне неподання.

По-третє, підприємець, який порушив умови перебування на спрощенці, але, як і раніше, вважає себе єдиноподатником, продовжує вести щомісячний облік доходів у довільній формі, а ФОП — платники ЄП, зареєстровані платниками ПДВ, — спеціально призначену для них Книгу обліку доходів і витрат. Сумніваємося, що податківці вважатимуть записи про доходи / доходи та витрати в такій формі / книзі припустимими для загальносистемників.

При цьому ФОП може загрожувати адмінштраф за неправильне ведення обліку доходів і витрат від 51 до 136 грн (ст. 164¹ КУпАП).

По-четверте, перебування на загальній системі оподаткування також зумовлює обов’язок ПДВ-реєстрації за наявності підстав для цього.

І цю всю суму доведеться сплатити в бюджет. При цьому зменшити нараховані зобов’язання не вдасться. Річ у тім, що доки суб’єкт не зареєструється платником ПДВ і на нього не будуть складати і реєструвати в ЄРПН податкові накладні, права на податковий кредит він не матиме (п. 183.10 ПКУ).

По-п’яте, єдинник, котрий за волею фіскалів став загальносистемником, втрачає право на звільнення від сплати земельного податку. Тобто нарахувати цей податок він має з дати анулювання ЄП-реєстрації. Якщо цього не зробити, фіскали донарахують земельний податок самі та ще й накладуть штраф у розмірі 10 (25) % згідно з п. 123.1 ПКУ.

Додатково зауважимо: знову повернутися на спрощену систему після зняття з реєстрації платником єдиного податку суб’єкт господарювання зможе після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення про анулювання такої реєстрації (п. 299.11 ПКУ).

Що стосується платників сільгоспЄП, то їм за всі періоди, в яких виявлено порушення, нараховуються податки та збори, від сплати яких вони були звільнені як представники спрощеної системи, а також штрафні санкції, передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такі платники зобов’язані перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, в якому встановлено порушення (абзац другий п. 299.11 ПКУ).