Довідник кодів податкової інформації
При присвоєнні платникові ризикового статусу податківці у своєму рішенні повинні зазначити підстави й інформацію, за якими встановлена відповідність платника критеріям ризиковості (п. 6 Порядку № 1165*).
* Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.
Причому при зарахуванні платника в ризикові за критерієм 8 податківці повинні детально пояснити, яка саме податкова інформація послугувала підставою для віднесення платника до ризикових. У свою чергу,
види такої податкової інформації (на підставі якої платника можуть зарахувати в ризикові) наведені в Довіднику кодів податкової інформації.., затвердженому наказом ДПСУ від 11.01.2023 № 17
Довідник кодів податкової інформації розміщений на сайті ДПСУ. І містить аж 18 кодів податкової інформації (тобто можливих причин зарахування платника в ризикові).
Таким чином коди з Довідника кодів податкової інформації покликані детальніше пояснити, чому (на яких підставах) платника включили в ризикові.
Умовно їх можна згрупувати за такими напрямами.
Довідник кодів податкової інформації для прийняття рішення про включення платника в ризикові
Код | Пояснення |
Сумніви щодо «прозорості» здійснення платником операції з товаром: | |
01 | постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання |
02 | придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання |
Зверніть увагу, що у двох цих підставах ідеться тільки про товари. Тому постачання / придбання послуг у не може бути підставою для включення в ризикові. У групі ризику за цими підставами (кодами) можуть виявитися платники: — які купують товари в неплатників ПДВ (наприклад, у ФОП, у т. ч. на єдиному податку); — що отримали передоплату за ще не куплений товар. Проте навіть якщо платник (бажаючи уникнути ризиковості за такими критеріями) повністю вирішить відмовитися від придбань у неплатників ПДВ, то ризик включення в ризикові все одно залишиться. Адже всього ланцюжка він усе одно не бачить — і раптом постачальник — платник ПДВ купив товар у неплатника? Ще на придбання в неплатників ПДВ платник може подати Таблицю даних з відображенням таких покупок у ряд. 10.4 декларації з ПДВ (детальніше див. статтю «Придбання у ФОП — неплатника ПДВ і блокування податкових накладних» // «Податки & бухоблік», 2023, № 77). Проте чи буде Таблиці, поданої платником, досить податківцям, щоб відстежити походження товару по всьому ланцюжку постачань і не присвоювати ризиковий статус, — сказати складно. Вважаємо, що такі підстави не повинні застосовуватися до виробників, адже вони є першою ланкою в ланцюжку продажів. Про те, що платник є виробником, податківці можуть дізнатися, наприклад, з поданої Таблиці даних. | |
05 | постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних |
Така підстава дуже дивна. По-перше, звідки постачальник може знати, які товари продає його покупець. А, по-друге, під цей критерій формально потрапляють усі постачальники виробників, адже останні продають готову продукцію, а купують сировину і матеріали. Ба більше, сюди можуть потрапити і постачальники тих торговців, які продають товари, зібрані в набір (комплект), адже податківці дозволяють набори відображати в ПН одним рядком з одним кодом УКТ ЗЕД (БЗ 101.16). | |
14 | постачання товарів / послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (∑Накл) у зв’язку з придбанням товарів, не пов’язаних з господарською діяльністю платника податку |
Підстава 14 не зовсім зрозуміла. Адже при використанні придбаних товарів / послуг у негосподарській діяльності треба нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ (які з’їдять отриманий регліміт). Тому в чистому вигляді вона працювати не може. Інша річ, що податківці можуть у нього впихати ті випадки, коли вони штучно наказують застосовувати п. 198.5 ПКУ. Наприклад, турбізнес згідно зі ст. 207 ПКУ нараховує ПЗ тільки з різниці і завжди має великий регліміт — тому податківці наполягають на компенсуючих ПЗ. Аналогічні вимоги при списанні безнадійної заборгованості, поверненні авансу і зменшенні ціни після витікання 1095 днів, при платі за товари / послуги третьою стороною, рідше при отриманні помилкової ПН (детальніше див. статтю «Як фіскали незаконно зменшують регліміт» // «Податки & бухоблік», 2023, № 35). В усіх цих випадках п. 198.5 ПКУ працювати не повинен, але щоб нівелювати регліміт, податківці наполягають на його застосуванні. | |
Недостатність ресурсів і відповідної матеріально-технічної бази для ведення діяльності: | |
03 | відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у ПН/РК (відсутні відомості про об’єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об’єктів оподаткування, послуг транспортування, оренди місць зберігання ТМЦ, послуг оренди місць зберігання ПММ тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності |
04 | постачання товарів, відмінних від придбаних (за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів) |
08 | постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок |
11 | накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності |
15 | постачання / придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів |
Зазвичай, потрапити в ризикові за такими кодами (недостатністю ресурсів для ведення діяльності) можна при неподанні податківцям на об’єкти оподаткування ф. № 20-ОПП. Оскільки якщо на основні засоби, транспортні засоби, земельні ділянки, місця зберігання та інші об’єкти не подана ф. № 20-ОПП, то податківці можуть засумніватися в матеріально-технічній базі, необхідній для ведення платником господарської діяльності, і зарахувати в ризикові. Тому поданням ф. № 20-ОПП краще не нехтувати. І якщо на якісь об’єкти вона ще не подана, то треба її подати. Детальніше про подання ф. № 20-ОПП див. тематичний номер «Податки & бухоблік», 2024, № 49. | |
07 | недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у ПН/РК (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції) |
Під підозрою за цим критерієм, передусім, можуть виявитися платники, у яких мінімальна кількість співробітників, наприклад тільки директор (чи директор і бухгалтер) без профільних фахівців. Або, наприклад, — підприємство, що виконує роботи з ремонту приміщень, проте не має працівників, і на балансі якого числяться тільки склад, автомобіль та офіс (і пояснення про наявність працівників і спеціального обладнання для виконання таких робіт відсутні, а придбання послуг у третіх організацій не простежується). Тому в таких випадках, якщо доведеться позбавлятися від ризикового статусу і подавати антиризикові документи, то в поясненнях варто зазначити, що бухоблік ведеться, наприклад, сторонньою компанією за договором про надання бухгалтерських послуг. Або що укладені договори з іншими госпсуб’єктами на виконання робіт / надання послуг, у тому числі з ФОП, — тобто пояснити, якими силами здійснюється госпдіяльність. | |
Здійснення операцій з ризиковими контрагентами: | |
12 | постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку |
13 | придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку |
06 | платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку (у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника) циклу операцій один з одним щодо придбання / реалізації одного й того ж товару / послуги для формування штучного обсягу такого товару / послуги |
Врахуйте! Платник, включений у ризикові, стає небезпечним для контрагентів. У нього не можна купувати, йому не можна продавати — інакше платник сам ризикує опинитися в ризикових. Про те, як можна перевірити ризиковість контрагента в Електронному кабінеті, див. окрему статтю тематичного номера «Як дізнатися про ризиковість контрагента?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 59. Причому на практиці платників зараховують у ризикові (через контрагентів), навіть якщо на момент угоди контрагент ще не був ризиковим, а став ризиковим згодом. Щоправда, якщо платник вийде з категорії ризикових, то податківці повинні виключити з ризикових і його контрагентів, які були включені в ризикові через відносини з ним (якщо не буде інших підстав для ризиковості, п. 6 Порядку № 1165). Детальніше про це див. статтю «Автоматичне виключення з ризикових платника, контрагент якого зняв ризиковий статус» // «Податки & бухоблік», 2024, № 59. | |
Невідображення доходів на користь фізичних осіб за виконані роботи (надані послуги): | |
10 | у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги |
Зверніть увагу, йдеться про невідображення доходів фізичним особам / самозайнятим особам за роботи або послуги. Формально помилка, скажімо, в додатку 4ДФ тягне за собою включення в ризикові за підставою 10. Особливу увагу на цей критерій слід звернути тим, хто не відображає в 4ДФ виплати ФОП, ґрунтуючись на позитивну для платників судову практику (див., наприклад, постанову ВС від 19.02.2019 у справі № 825/809/16). Ви можете довести, що заповнили звітність правильно, але готуйтеся виходити з ризикових платників. | |
Організаційні: | |
09 | відсутня / анульована ліцензія, видана органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними п.п. 215.3.1, 215.3.2, 215.3.31 і 215.3.4 пункту 215.3 ст. 215 ПКУ |
16 | наявність інформації щодо застосування до платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України |
17 | наявність інформації щодо застосування до засновників / посадових осіб платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України |
18 | керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п’яти (включно) платників податку |
Платника можуть зарахувати в ризикові при порушеннях у веденні діяльності: відсутні ліцензії, накладені обмежувальні заходи (санкції). Або якщо директор — «багатокрісельник» обіймає аналогічну посаду більш ніж у п’яти (включно) платників податку. Причому, хоча в коді 18 говориться про директора у «платників податку» (а отже, у платників ПДВ), на думку податківців, для цілей застосування коду 18 під платниками податку слід розуміти платників будь-яких податків (лист ДПСУ від 04.12.2023 № 4494/ІПК/99-00-18-01-02 ІПК). Тому підприємству можуть присвоїти ризиковий статус і в тому випадку, якщо директор очолює 8 юридичних осіб і, наприклад, тільки 3 з них є платниками ПДВ. Детальніше про це див. статтю «Директорські обмеження щодо блокування ПН/РК» // «Податки & бухоблік», 2024, № 51 (ср. ). |
У зв’язку із цим при присвоєнні платникові ризикового статусу в рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості (за формою додатка 4 до Порядку № 1165) податківці повинні:
— по-перше, вказати код податкової інформації, яка послугувала причиною включення платника в ризикові (з Довідника кодів податкової інформації), а
— по-друге, в спеціальній таблиці цього рішення вказати операцію / операції, через які платник віднесений до ризикових, і розшифрувати:
1) тип операції (придбання / постачання);
2) період здійснення господарської операції;
3) код згідно з УКТ ЗЕД / ДКПП / умовний код товару;
4) податковий номер платника податку (контрагента), задіяного в ризиковій операції, а також
5) дату включення платника податку (контрагента), задіяного в ризиковій операції, в перелік ризикових платників — щоб співвіднести період здійснення самої операції і дату включення контрагента в ризикові.
Податкова інформація — не старше 180 днів
Втім, для відстежування податківцями податкової інформації при зарахуванні платника в ризикові встановлені часові межі. Період, який можуть моніторити податківці для отримання податкової інформації про платника за критерієм 8, обмежений строком у 180 днів. Очевидно, маються на увазі 180 календарних днів (оскільки згідно з правовою позицією, викладеною рішенні Конституційного Суду від 19.05.2004 у справі № 11-рп/2004, термін «дні», якщо він вживається в правових актах без застережень, означає календарні дні (див. також постанову ВС від 11.03.2020 у справі № 176/2087/19 (2-а/176/43/19)).
Тому судити про ризиковість платника фіскали можуть тільки за даними за півріччя — тобто на підставі ПН/РК, зареєстрованих не старше 180 днів до дати прийняття рішення про ризиковість. Зверніть увагу: строк 180 днів відлічують від дати реєстрації, а не від дати складання ПН/РК. А ось
давніші ПН/РК, зареєстровані більше 180 днів тому, податківці не мають права використовувати як «податкову інформацію» для присвоєння платникові ризикового статусу
Тому платникові не можуть присвоїти ризиковий статус, скажімо, через придбання, здійснене рік тому в ризикового контрагента. Така операція річної давності не може вплинути на присвоєння платникові (через контрагента) ризикового статусу. Оскільки, приймаючи рішення про ризиковість за критерієм 8, податківці повинні відштовхуватися від даних про податкову інформацію за півріччя (останні 180 днів перед включенням у ризикові).
Проте, моніторячи 180 днів, податківці на практиці зараховують платника в ризикові (через контрагента), навіть якщо на момент угоди контрагент ще не був ризиковим, а став ризиковим згодом.
Щоправда, податківці можуть узагалі ігнорувати «правило 180 днів» і враховувати й давнішу податкову інформацію (тобто враховувати і давніші зареєстровані ПН/РК), якщо платник, отримавши рішення про ризиковість, для виходу з ризикових подасть пакет «антиризикових» документів, проте не переконає податківців у своїй «неризиковості». І за результатами розгляду поданих документів отримає повторне рішення про присвоєння ризикового статусу (п. 6 Порядку № 1165). У такому разі рішення про присвоєння платникові ризикового статусу за результатами розгляду поданих платником документів може бути прийняте без урахування правила 180 днів.
Висновки
- Довідник кодів податкової інформації містить 18 кодів, на підставі яких платник може бути зарахований до ризикових за критерієм 8.
- Якщо платник зарахований до ризикових за критерієм 8, то в рішенні про ризиковість повинен зазначатися код податкової інформації (з Довідника кодів) і розшифровуватися операції, через які платник став ризиковим.
- Моніторити ризиковість платника фіскали можуть тільки на підставі ПН/РК, зареєстрованих не старше 180 днів до дати прийняття рішення про ризиковість (а давніші ПН/РК — тільки якщо платник після подання «антиризикових» документів не вийде з ризикових).