Звіт неприбуткової організації за 2023 рік: нюанси подання і тонкощі складання

* Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 № 553.

Хто подає неприбутковий звіт?

Неприбутковий звіт повинні подавати усі НПО, визначені п. 133.4 ПКУ (п. 46.2 ПКУ). При цьому неприбутковими можуть бути тільки юрособи, створені та зареєстровані згідно із законами України, що регулюють діяльність відповідних НПО (п. 4 Порядку ведення реєстру НПО, затвердженого постановою Кабміну від 13.07.2016 № 440). Тобто відокремлені підрозділи та/або філії (що не мають статусу юрособи) неприбутковий звіт не подають.

По суті, НПО звітують перед податківцями за допомогою неприбуткового звіту замість декларації з податку на прибуток. Водночас

(див. статтю «Неприбутківець виплачує дохід нерезиденту» // «Податки & бухоблік», 2022, № 12).

Порожній звіт. У загальному випадку податкову звітність можна не подавати, якщо в ній відсутні показники, які підлягають декларуванню (п. 49.2 ПКУ). Однак до неприбуткового звіту обов’язковим додатком (його невід’ємною частиною) є фінансова звітність (п. 46.2 ПКУ). А позаяк у фінзвітності практично завжди наявні якісь показники, то й не можна вважати, що неприбутковий звіт є порожнім і не містить даних для декларування. Відтак неприбутковий звіт також треба подавати, навіть якщо була відсутня діяльність. Ба більше, податківці заявляють, що навіть нульові показники підлягають декларуванню (див. лист ДФСУ від 12.02.2020 № 553/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, БЗ 102.20.02). Тому

(див. статтю «Діяльність призупинена: чи слід звітувати за період простою?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 75).

Куди і в якому форматі подаємо звіт?

Неприбутковий звіт подають до податкового органу за місцем податкової адреси НПО. Податковою адресою для неприбутківця буде його місцезнаходження, зафіксоване в Єдиному державному реєстрі (п. 45.2 ПКУ). Тобто звіт неприбутківця приймає той податковий орган, який обслуговує територію, на якій зареєстрована НПО. У разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району НПО, неприбутковий звіт подають за новим місцезнаходженням (див. БЗ 102.20.01, діяла до 13.10.2023). Тобто звичайне правило щодо подання звітності до кінця року за старим місцем тут не застосовується.

Подати неприбутковий звіт неприбутківець може одним із таких способів (п. 49.3 ПКУ):

— особисто або через уповноважену особу;

— поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення (згідно з п. 49.5 ПКУ дата відправлення має бути не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання, тобто цього року — не пізніше 24.02.2024);

— засобами електронного зв’язку в електронній формі (актуальний ідентифікатор форми — J0101911).

Однак оскільки фінзвітність до статистики маємо подавати виключно в електронному форматі, то немає сенсу НПО подавати неприбутковий звіт до податкової в інший спосіб (див. статтю «Фінансова звітність за 2023 рік: хто, кому, коли та як подає?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11).

В які строки подавати неприбутковий звіт?

Загальні строки. Для НПО, які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ і внесені до неприбуткового Реєстру, установлено річний податковий (звітний) період (п.п. 133.4.7 ПКУ). Відтак, неприбутковий звіт слід подати фіскалам протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року (п.п. 49.18.3 ПКУ, див. БЗ 102.04). А отже,

У цей строк мають вкластися НПО, які мають можливість виконувати свої податкові обов’язки.

Воєнні строки. Якщо на граничну дату подання звіту неприбутківець не має можливості виконувати податкові обов’язки, тоді граничні строки будуть іншими (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А саме протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає за місяцем відновлення таких можливостей. Це коли можливість виконувати податкові обов’язки у НПО відновиться протягом воєнного стану (ВС).

А от якщо до кінця ВС можливість виконувати податкові обов’язки так і не відновиться — подати звіт неприбутківцю необхідно буде протягом 6 місяців після закінчення ВС. При цьому відсутність можливості платнику слід підтвердити у встановленому Мінфіном порядку (див. докладно у статтях «Неможливість виконання податкових обов’язків + втрата первинки через війну: що кажуть суди?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 51 і «Неможливість виконувати податкові обов’язки: нагадуємо про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98).

Порушення НПО-умов. Якщо неприбутківець порушив умови п. 133.4 ПКУ, він зобов’язаний подати звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося посеред року) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення (п.п. 133.4.3 ПКУ). У такому разі неприбутковий звіт подається протягом 20 календарних днів, що настають за місяцем порушення (п.п. 49.18.1 ПКУ).

За залишок року (з першого дня місяця, наступного за місяцем вчинення порушення, по 31 грудня включно) НПО-порушник повинен звітувати як прибутківець. Тобто щоквартально подавати декларацію з податку на прибуток (наростаючим підсумком) з проміжною фінзвітністю і сплачувати податок на прибуток (див. БЗ 102.04).

Зауважте!

(див. лист ДПСУ від 19.01.2024 № 323/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, БЗ 102.04, статті «Благодійна (гуманітарна) допомога під час війни: неприбуткові організації» // «Податки & бухоблік», 2022, № 89 і «Пільги з податку на прибуток під час війни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 84).

Ліквідація. Якщо НПО ліквідовується протягом року, звіт слід подати за урізаний річний період — тобто з початку року до дати ліквідації. Податківці радять подавати такий звіт у паперовому вигляді із самостійно проставленою відміткою «Ліквідаційний» (у верхній правій частині першого аркуша). Адже можливість подати звіт з відміткою «Ліквідаційний» в електронній формі наразі не реалізована. При цьому свої дії можна пояснити у доповненні до неприбуткового звіту згідно з п. 46.4 ПКУ.

Подається останній (ліквідаційний) неприбутковий звіт у загальні строки, встановлені для річного звітного періоду (60 календарних днів). Однак якщо НПО ліквідована в середині 2023 року, подати останній звіт можна і раніше загальних строків. Головне, щоб не пізніше 29.02.2024 (див. БЗ 102.20.02).

Загальний алгоритм заповнення звіту

Неприбутковий звіт складають наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок.

Форма звіту складається із трьох частин:

— частина І — основна для НПО. Адже якщо НПО нічого не порушує (або не здійснює виправлення помилок), у звіті заповнюють тільки частину I. У рядках 1.1 — 1.11 розшифровують отримані доходи, а в рядках 2.1 — 2.6 — суми понесених витрат. Цю частину звіту заповнюють (1) на підставі даних бухобліку і фінансової звітності та (2) з урахуванням особливостей діяльності НПО (див. лист ДПСУ від 04.12.2023 № 4467/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, БЗ 102.04);

— частина ІІ — заповнюють НПО-порушники. Тут неприбутківці-порушники розраховують податок на прибуток і подають неприбутковий звіт за період з початку року по місяць порушення включно. А ось НПО, які дотримуються НПО-умов з п. 133.4 ПКУ, цю частину не заповнюють;

— частина «Виправлення помилок» — завершальний блок неприбуткового звіту, призначений для виправлення помилок.

Детальніше про структуру НПО-звіту див. у табл. 1.

Таблиця 1. Склад неприбуткової звітності НПО

Доходи і витрати в неприбутковому звіті

Орієнтир — бухоблік. Дані, наведені у неприбутковому звіті, мають ґрунтуватися на показниках бухобліку і фінансової звітності. Тому формування доходів і витрат у неприбутковому звіті здійснюють за бухобліковими правилами. Тобто усі доходи та витрати слід відображати у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів. Відтак діємо виходячи із загального бухпринципу нарахування.

Про прив’язку до бухоблікових правил завжди висловлювалися і податківці (див. лист ДПСУ від 05.11.2020 № 4549/ІПК/99-00-05-05-02-06, БЗ 102.04).

Здебільшого доходи НПО — це цільове фінансування (див. статтю «Надійшло фінансування: що в бухгалтерському обліку?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 9). Доходи від цільового фінансування визнають у сумі понесених витрат і в тих періодах, у яких були визнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування (пп. 16 — 19 НП(С)БО 15).

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнають доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів (п. 18 НП(С)БО 15).

А ось доходи, що не є цільовим фінансуванням, слід визнавати за загальними правилами НП(С)БО 15. Прикладами таких доходів можуть бути доходи від здавання майна в оренду, курсові різниці, пасивні доходи у вигляді процентів від розміщення коштів у банку на депозиті (див. статтю «Непрофільні доходи неприбуткової організації» // «Податки & бухоблік», 2024, № 13).

Доходи ≠ витрати. Позаяк НПО може отримувати інші доходи (а не тільки цільове фінансування), картина із заповненням неприбуткового звіту може бути різною. У ньому доходи можуть перевищувати/дорівнювати/виявитися меншими, ніж витрати. Тобто можливі варіанти залежно від ситуації. А ось будь-яких умов про неодмінну рівність у неприбутковому звіті доходів і витрат немає. Хоча й такий варіант його заповнення можливий.

Тож нічого страшного, коли у неприбутковому звіті доходи будуть більше витрат — різницю нікуди дівати не потрібно. Втім деякі НПО, уникаючи подібної ситуації, вирівнюють доходи з витратами. Для цього, всупереч бухправилам, визнають абсолютно усі надходження (включаючи оренду, проценти за депозитами, курсові різниці тощо) цільовим фінансуванням. Вважаємо такі перестороги зайвими. Адже наявність бухоблікового прибутку/збитку у неприбутківця не є порушенням НПО-умов у принципі. Причому податківці з цим повністю згодні. Фіскали цілком допускають перевищення доходів над витратами і підтверджують, що таке перевищення не є підставою для виключення з Реєстру НПО (див. лист ДПСУ від 16.10.2019 № 784/6/99-00-07-02-02-15/ІПК та «Доходи НПО перевищили витрати: чи виключать із неприбутківців» // «Податки & бухоблік», 2023, № 13). Тим паче, що причиною перевищення може бути часовий розрив — отримані доходи НПО може використати в наступних періодах.

А саме: на утримання НПО та на фінансування напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 ПКУ).

Заповнюємо частину І неприбуткового звіту

Дохідні рядки 1.1 — 1.11 і витратні рядки 2.1 — 2.6 частини І неприбуткового звіту заповнюють з урахуванням характеру діяльності НПО відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації (див. БЗ 102.04). При цьому якщо доходи/витрати (у тому числі суми нарахованої амортизації основних засобів) не вписуються в рядки 1.1 — 1.10 і 2.1 — 2.5 звіту, їх відображають в «інших» рядках: 1.11 «Інші доходи» і 2.6 «Інші видатки (витрати)» (див. БЗ 102.04).

Яку інформацію наводити у відповідних рядках основної частини неприбуткового звіту, покажемо у табл. 2.

Таблиця 2. Заповнення частини І неприбуткового звіту

Додаток ФЗ — фінансова звітність

Загальні правила. Неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток (п. 133.4 ПКУ). Водночас НПО повинні подавати разом зі своїм звітом річну фінансову звітність, яка є невід’ємною його частиною (п. 46.2 ПКУ). Відтак, якщо НПО дотримується вимог п. 133.4 ПКУ, то проміжну (квартальну) фінзвітність податківцям подавати не слід. Отже, у загальному випадку достатньо додати до неприбуткового звіту тільки річну фінзвітність (див. лист ДПСУ від 02.02.2022 № 282/ІПК/99-00-21-02-01-06).

Про її подання НПО повідомляє, проставивши позначку «+» у відповідний клітинці поля «Наявність додатків⁴» заключної частини звіту. Також слід розшифрувати, які саме форми фінзвітності додаються. Для цього передбачена таблиця «Наявність поданих до Звіту…форм фінансової звітності⁶». У ній ставимо відмітку «+» навпроти тих форм, за якими складена фінзвітність.

НПО з середини року. Якщо НПО включено до Реєстру в середині кварталу звітного (податкового) року, тоді така організація має подати податківцям за період перебування (див. БЗ 102.04):

— на загальній системі — прибуткову декларацію за звітний (податковий) період (квартал, півріччя, три квартали або рік — залежно від базового звітного періоду) із показниками діяльності, обрахованими за період з першого календарного дня податкового (звітного) періоду до дати включення до Реєстру, та квартальну фінзвітність за відповідний звітний період;

— за НПО-період — неприбутковий звіт за звітний рік із показниками діяльності, обрахованими за період з дати включення до Реєстру по останній календарний день такого року, та річну фінзвітність.

Водночас прибутківець/НПО може подати пояснення-доповнення до такої декларації/звіту щодо обрахованих показників податкової та фінансової звітності за відповідні періоди у довільній формі (п. 46.4 ПКУ). І зазначити про цей факт у спеціально відведеному місці в декларації/звіті.

Форми фінзвітності. Загалом неприбутківці повинні складати і подавати скорочену за показниками фінзвітність — фінансову звітність мікропідприємства (форми № 1-мс, № 2-мс) незалежно від того, відповідає НПО критеріям мікропідприємства чи ні (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік*, п. 2 Порядку № 419**, п.п. 2 п. 2 розд. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»).

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

** Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

Утім, підприємства, які мають право застосовувати НП(С)БО 25, самостійно вирішують, користуватися їм формами скороченої фінзвітності чи подавати повноформатний комплект (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», див. лист Мінфіну від 10.03.2023 № 41010-07-10/6640 і статтю «Неприбуткові організації подають мікрофінзвітність: нагадування від Мінфіну» // «Податки & бухоблік», 2023, № 28). Однак

(див. БЗ 102.04). Хоча законні підстави для подібних вимог відсутні, оскільки для всіх НПО встановлена мікроФЗ (і тільки за бажанням — повна фінзвітність).

Хто підписує звіт за відсутності посади головбуха?

Узагалі-то неприбутковий звіт підписують (1) керівник (уповноважена особа) і (2) головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку). У відповідних полях також зазначають реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) або серію (за наявності) та номер паспорта підписанта (у разі відмови від ідентифікаційного коду за релігійними переконаннями, про що стоїть відмітка в паспорті).

Водночас якщо посаду головного бухгалтера НПО штатним розписом не передбачено, а ведення бухобліку та подання неприбуткового звіту здійснює безпосередньо керівник, тоді такий звіт підписує керівник тільки за себе. А у полі «Головний бухгалтер» проставляє прочерк (див. БЗ 129.02). При поданні за відсутності посади головного бухгалтера неприбуткового звіту в електронному вигляді кваліфіковані електронні підписи (КЕП) накладають у такому порядку: першим — КЕП керівника, другим — печатка (за наявності) (див. БЗ 129.03).

У разі ж якщо бухгалтерський облік в НПО ведеться аудиторською фірмою на договірних засадах (аутсорсинг бухгалтерських послуг) і неприбутковий звіт подається у паперовій формі, то за таких обставин до звіту долучають оригінал або належним чином оформлену копію документа, який засвідчує повноваження уповноваженої особи, яка може вчиняти дії від імені НПО (див. БЗ 129.02).

А от коли головного бухгалтера одночасно призначено тимчасово виконувати обов’язки керівника (директора), то при поданні неприбуткового звіту в електронному вигляді електронні підписи накладаються у такому порядку (див. БЗ 129.03):

— першим — КЕП директора;

— другим — КЕП електронної печатки (за наявності).

При цьому попередньо слід змінити, зокрема, в налаштуваннях Електронного кабінету поле «використання підписів». А для цього керівник має подати фіскалам на головного бухгалтера повідомлення про надання інформації щодо КЕП з типом підпису — «директор».

Відповідальність за неподання неприбуткового звіту

Неприбутковий звіт згідно з п. 46.1 ПКУ вважають податковою декларацією. Тому за його неподання/несвоєчасне подання загрожує штраф у розмірі 340 грн, а при повторному порушенні протягом року — штраф у розмірі 1020 грн (п. 120.1 ПКУ).

Така ж відповідальність світить і за подання неприбуткового звіту без фінансової звітності, яка є додатком до нього. Оскільки тоді неприбуткову звітність не визнають податковою декларацією — вважатимуть неподаною (пп. 48.3, 48.7 ПКУ, див. БЗ 102.22).

Водночас через воєнні дії для платників, які у період ВС не мають можливості виконати свій податковий обов’язок (у тому числі з подання податкової звітності), введено пом’якшувальні правила (див. статтю «Штрафи за несвоєчасне подання податкової звітності» // «Податки & бухоблік», 2022, № 82). Такі платники (зокрема, НПО) звільняються від відповідальності, передбаченої за це ПКУ. Але за умови (!) належного виконання своїх обов’язків протягом 6 місяців після закінчення ВС, а якщо можливість відновилася раніше — протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем її відновлення (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

А ось від адміністративної відповідальності звільнень немає. Податківці в такому разі зазвичай застосовують адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку за ст. 163¹ КУпАП у розмірі від 85 до 170 грн (а за повторне порушення протягом року — від 170 до 255 грн).