Незареєстрована ПН не відображена в таблиці 1.1 додатка Д1

Таблицю 1.1 додатка Д1декларації з ПДВ ми маємо заповнювати у випадку,

Якщо ж на дату подання декларації за ПЗ, які відображені в декларації, немає незареєстрованих ПН, то і таблиця 1.1 додатка Д1 не заповнюється.

Тепер припустимо, що на дату подання декларації у нас були незареєстровані ПН, які б мали бути відображені в таблиці 1.1 додатка Д1, але ми цю таблицю не заповнили. Наприклад, нашу ПН від 18.01.2024 податківці заблокували. Ми включили зобов’язання за нею в декларацію за січень 2024 року. На дату подання декларації за січень ПН так і не розблокована (а отже, і не зареєстрована), але в таблиці 1.1 додатка Д1 декларації за січень 2024 року ми її не показали. Які будуть наслідки?

Основне призначення таблиці 1.1

Тут треба пам’ятати про основне призначення цієї таблиці — це можливість потім зареєструвати ПН за рахунок так званого другого ліміту, незалежно від розміру поточного реєстраційного ліміту.

Оскільки ПН не була зареєстрована до дати подання декларації, але ПЗ за нею відображені в декларації, то після подання декларації на цю суму виникає ΣПеревищ. Адже податкові зобов’язання за декларацією будуть більші, ніж за ЄРПН. Якщо ПН відображена в таблиці 1.1 додатка Д1 та зобов’язання за декларацією сплачені, то таку ПН можна буде зареєструвати за рахунок ΣПеревищ. Якщо ж ПН не була відображена в додатку Д1 (і ми це не виправимо), то вона буде реєструватися за рахунок поточного регліміту. Тобто щоб її зареєструвати, потрібен ліміт реєстрації (сума ΣНакл). Після реєстрації ПН за рахунок поточного ліміту в нас зникне і сума ΣПеревищ. Але якщо поточного ліміту (ΣНакл) буде недостатньо, ПН не зареєструється. Отже,

Чи варто виправлятися?

Якщо ПН і досі не зареєстрована і для нас важливо мати змогу зареєструвати ПН саме за рахунок ΣПеревищ, то варто подати уточнюючий розрахунок (УР) (у нашому випадку — до декларації за січень 2024 року) і довключити цю ПН у таблицю 1.1 додатка Д1.

Таблиця 1.1 уточнюючого додатка Д1 в цьому разі складається «на дельту» — тобто на невідображену ПН. У самому УР, оскільки на числові показники декларації таке виправлення ніяк не впливає, графи 4 і 5 повністю відповідатимуть рядкам уточнюваної декларації, а графа 6 залишиться порожньою. Штрафних санкцій за таке виправлення також не буде.

А якщо для нас не важливо, щоб ПН реєструвалася саме за рахунок ΣПеревищ? Наприклад, у нас є поточний регліміт або ПН, яку б ми тоді мали включити в таблицю 1.1 додатка Д1, вже й так благополучно зареєстрована. Чи буде якась відповідальність за те, що ми тоді не включили цю ПН у таблицю 1.1 додатка Д1?

Адже,

— по-перше, незаповнення цієї таблиці не має ніякого впливу на суму ПЗ за декларацією. Тому ніяких донарахувань не буде. Більш того, немає тут навіть підстав застосувати адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку відповідно до ст. 163¹ КУпАП. Адже податківці самі погоджуються з тим, що застосовувати цей штраф доречно тоді, коли помилка стосувалася суми ПЗ. А наша помилка ніяк на неї не вплинула;

— по-друге, як визнають самі податківці, у таблиці 1.1 уточнюючого додатка Д1 відображаються тільки ті ПН, які не зареєстровані на момент подання УР (див. статтю «ПДВ: як заповнювати таблицю 1.1 уточнюючого Д1?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 61).

А це означає, що якщо ПН вже зареєстрована, то й немає підстав подавати УР для того, щоб довключати цю ПН у таблицю 1.1. А раз немає підстав щось виправляти, то навряд чи взагалі може йти мова про наявність помилки.

Чи є ризик неприйняття декларації?

А чи можуть не прийняти ПДВ-декларацію через те, що в нас були підстави для заповнення таблиці 1.1 додатка Д1, але ми її не заповнили?

З одного боку, треба враховувати, що додатки до декларації є невід’ємною її частиною (п. 46.1 ПКУ), а отже, без подання необхідних додатків декларацію можуть вважати не поданою. Але з іншого боку:

— по-перше, скоріш за все, у платника в декларації були не лише ПЗ, а й податковий кредит (ПК). А ПК в будь-якому випадку мав би розшифровуватися в додатку Д1. Тобто цей додаток все одно заповнений/поданий. А отже, в цьому випадку підстав відмовити в прийнятті декларації тільки на тій підставі, що не заповнена таблиця 1.1 додатка Д1, немає;

— по-друге, в будь-якому випадку, якщо податкова звітність прийнята (прийшли обидві квитанції і протягом 5 робочих днів не прийшла відмова в прийнятті декларації (пп. 49.9.2, 49.11 ПКУ), то формально потім вже не визнати подану декларацію податківці не можуть.