Податки на помилковий рахунок, відеоконференція з податківцями та інші новинки

* Див. «Податки & бухоблік», 2024, № 20.

Зустрічі з податківцями через відеоконференцію

У чому суть? Досить цікавий і зручний інструмент. Особливо у нинішніх умовах. Йдеться про можливість спілкування з податківцями через відеоконференцію. Щось типу зв’язку через Skype, Google Meet тощо. А може й це буде реалізовано як додатковий функціонал Електронного кабінету. Загалом, яка це конкретно буде платформа — не врегульовано. Однак це не так вже й важливо.

Через відеоконференцію можна буде:

— брати участь у розгляді адмінскарг на рішення податківців, які ви подаєте до ДПСУ (або Центральної комісії при ДПСУ — якщо йдеться про оскарження відмови у реєстрації ПН/РК). І нерезиденти, зареєстровані платниками ПДВ, та ті, що є власниками фінрахунків, — не виняток;

— брати участь у розгляді заперечень на акт (довідку) за результатами податкової перевірки;

— під час розгляду заперечень на акт (довідку) за результатами податкової перевірки надавати усні пояснення.

Податківці зобов’язані надіслати повідомлення про відеоконференцію, дату та час її проведення у Електронний кабінет платника (якщо йдеться про нерезидентів — через спеціальне портальне рішення** та на електронну пошту). Строки для надсилання встановлені такі:

— щодо скарг — не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати їх розгляду (10 календарних днів — для нерезидентів);

— щодо заперечень на акт (довідку), складені за результатами перевірки, — протягом 2 робочих днів з дня отримання податківцями цих заперечень. Але у будь-якому випадку не пізніше ніж за 4 робочих дні до запланованого розгляду таких заперечень.

** Згадка про спеціальне портальне рішення для нерезидентів є і у поточній редакції ПКУ. Тож це не новинка.

У складних випадках оскарження присутність на розгляді скарги або заперечень дуже рекомендується. Звісно, це не обов’язково, але нехтувати таким механізмом точно не варто.

Коли зміни набирають чинності? Зміни набирають чинності з 16.06.2024 (тобто через 3 місяці після опублікування Закону № 3603).

Сплата податків на помилковий рахунок

У чому суть? Після набрання чинності змінами,

Однак для того, щоб захист запрацював, потрібно подати заяву про повернення помилково сплачених коштів у порядку та строки, передбачені у ст. 43 ПКУ. Скоріше за все, йдеться про заяву про повернення, за якою платник перекидатиме кошти на правильний бюджетний рахунок. Крім того, зверніть увагу на таке:

— першочергова сплата податків/зборів/платежів (тобто на неправильний рахунок) має бути своєчасною. Тобто у строки, передбачені ПКУ, для перерахування цих платежів;

— сплутати ми можемо тільки бюджетні рахунки. Наприклад, якщо платник перерахував податок на рахунок якогось контрагента, то захист працювати не буде.

Відповідні зміни передбачаються у нових пп. 112.8.1¹ та 129.9.8 ПКУ.

Нагадаємо, що раніше податківці неправильно сплачені кошти не ідентифікували як податок/збір/інший обов’язковий платіж. Коли ж строки для сплати цих податків/зборів/платежів спливали, то з’являвся податковий борг. Далі, залежно від ситуації, фіскали оцінювали це як несвоєчасну сплату або несплату. Потім, під час перевірки, здійснювали донарахування та відповідним чином штрафували. Йдеться, наприклад, про ст. 124 та 125¹ ПКУ. Детально про цю проблему читайте у «Податки & бухоблік», 2024, № 15.

Коли зміни набирають чинності? Зміни набирають чинності з 16.03.2024 (тобто дня, наступного за днем опублікування Закону № 3603).

Оскарження рішень податківців

Нові положення у ст. 56 ПКУ (регулює порядок оскарження рішень податківців) у першу чергу стосуються присутності на розгляді скарг у режимі відеоконференції. Про основні моменти щодо цього ми вже поговорили. Слід звернути увагу ще й на таке.

Розгляд скарг щодо ПН/РК. Деякі зміни торкнулися адміноскарження рішень про відмову у реєстрації ПН/РК.

По-перше, можна буде брати участь у розгляді такої скарги. Теоретично це можливо було і до змін, оскільки оскарження формально мало відбуватися у загальному порядку (ст. 56 ПКУ), хоча і з певними особливостями (про це ще поговоримо нижче). Однак цей механізм все-таки не використовувався особливо на практиці.

По-друге,

Виглядатимуть строки так:

— 10 календарних днів, наступних за днем одержання податківцями скарги, — якщо платник НЕ буде брати участь у її розгляді;

— 30 календарних днів, наступних за днем одержання податківцями скарги, — якщо платник братиме участь у її розгляді.

По-третє, нагадаємо: наразі оскарження рішень щодо відмови у реєстрації ПН/РК відбувається у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ, але з особливостями, встановленими у п. 56.23 ПКУ. Також цей процес регулюється Порядком, затвердженим постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165. Між ПКУ та постановою виникали суперечності. Про що ми згадували, наприклад, у «Податки & бухоблік», 2023, № 99. Однак рекомендували спиратися саме на постанову.

З дати набрання чинності змінами формулювання у п. 56.23 ПКУ трансформується. Замість згадки про ст. 56 ПКУ в абз. 1 п. 56.23 ПКУ з’являється посилання на порядок, визначений КМУ. Тож проблема має зніматися. А для нас із вами це означає лише одне — продовжуємо орієнтуватися на постанову КМУ від 11.12.2019 № 1165. Сподіваємося, що до того, як зміни у ПКУ запрацюють, КМУ внесе зміни до своєї постанови.

Коли зміни набирають чинності? Зміни набирають чинності з 16.06.2024 (тобто через 3 місяці після опублікування Закону № 3603).

Облік платників: частки у ТОВ/ТДВ, електронні гаманці, (не)рухоме майно та авто

Облік часток ТОВ/ТДВ. Спочатку нагадаємо: з 01.01.2023 (а за великим рахунком — з 01.01.2023) у ТОВ та ТДВ з’являється право обліковувати частки у своїх статутних капіталах через депозитарну систему. Тобто щось схоже на облік акцій для акціонерних товариств (може відображатися рух часток у статутному капіталі або, наприклад, зміна їх номінальної вартості). Підкреслимо:

Більш детально про це ми писали у «Податки & бухоблік», 2023, № 6.

Так от, з дати набрання чинності змінами депозитарій передаватиме інформацію про частки цих юросіб податківцям. Зокрема, йдеться про дані щодо:

— початку обліку часток. Повідомлення направлятиметься у день укладення/припинення (розірвання) такого договору або закриття будь-якого з рахунків, де обліковуються частки (новий п. 69.2¹ ПКУ);

— зміни до облікової системи щодо власників та розміру їх часток;

— ТОВ/ТДВ, усіх власників часток у їх статутних капіталах, розміру цих часток;

— суб’єкта управління державною/комунальною власністю, який управляє часткою у ТОВ/ТДВ (якщо частка такої юрособи знаходиться у державній чи комунальній власності).

Вперше депозитарії передаватимуть перелічену інформацію, наявну станом на 01.08.2024, не пізніше 31.08.2024 (новий п.п. 69.32¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Далі дані передаватимуться щомісячно.

Дані про рухоме/нерухоме майно та авто. З дня набрання чинності новими нормами органи, які:

— обліковують рухоме*** та нерухоме майно, яке є об’єктами оподаткування, повідомлятимуть про власників та користувачів такого майна. Хоча нагадаємо: нотаріуси вже зараз передають до податкової інформацію, наприклад, про посвідчені ними протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізособами (п. 172.4 ПКУ);

— ведуть облік транспорту — про ці транспортні засоби та їх власників.

*** Не усе рухоме майно обліковується органами. Це, скоріше, виняток. Наприклад, може йтися про спецтехніку, яка підлягає відомчій реєстрації у Держпродспоживслужбі відповідно до постанови КМУ від 08.07.2009 № 694.

Дані передаватимуться щомісяця, не пізніше 10-го числа наступного місяця.

Якщо ФОП або юрособа не показували ще свої транспортні засоби, нерухоме майно або спецтехніку у повідомленні за формою № 20-ОПП, то радимо це зробити. Виявити подібні порушення, скоріше за все, стане простіше.

Рахунки у небанківських фінустановах/електронні гаманці. Інформацію про рахунки та електронні гаманці небанківські фінустанови та емітенти електронних грошей мали б передавати протягом місяця, з дати закінчення воєнного стану.

Але після набрання Законом № 3603 чинності ці дані вони мають передати до 01.08.2024 (п.п. 69.32 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ у новій редакції).

Коли зміни набирають чинності? Зміни щодо:

— депозитаріїв та органів, які ведуть облік (не)рухомого майна та транспортних засобів, набирають чинності з 01.08.2024;

— рахунків та електронних гаманців — з 16.03.2024 (тобто дня, наступного за днем опублікування Закону № 3603).

Перевірки щодо відшкодування ПДВ, податкова застава, неможливість

Строки перевірок щодо відшкодування ПДВ. Зменшуються строки для проведення камеральних та позапланових документальних перевірок щодо бюджетного відшкодування ПДВ (пп. 76.3, 200.10, 200.11 ПКУ у новій редакції).

Щодо камеральних перевірок строки зменшилися зі стандартних 30 календарних днів до 20.

Щодо позапланових документальних перевірок (п.п. 78.1.8 ПКУ) — замість 30 календарних днів**** перевірка може тривати 20 календарних днів.

**** Про те, звідки ми беремо саме 30 календарних днів для документальної перевірки, читайте у «Податки & бухоблік», 2023, № 20.

Пояснюємо, чому так. Ось дивіться: строк у 40 днів (як і раніше — у 60 днів) відлічується з дня, що настає за граничним строком подання податкової декларації (якщо така декларація надана після закінчення граничного строку — за днем її фактичного подання). З цього ж моменту в нас відлічуються 20 днів для проведення камеральної перевірки. При цьому рішення про проведення камеральної перевірки як зараз, так і після змін, приймається не пізніше спливу строку для камералки.

У підсумку виходить, що у податківців максимально є 20 календарних днів (для камеральної перевірки) + 20 календарних днів (для позапланової документальної перевірки). У підсумку — 40 календарних днів.

Звісно, можуть бути й інші комбінації. Тобто, наприклад, якщо рішення про документальну перевірку буде прийнято на 10-й день після спливу граничного строку для подання декларації, то у податківців буде ще 30 календарних днів для проведення документальної перевірки. Але у підсумку все одно 40 календарних днів.

Податкова застава. По суті, для платників змін немає. Єдиний цікавий момент — податківці для реалізації майна платника на торгах мають обирати товарну біржу, вартість послуг якої буде найнижчою серед інших товарних бірж (п.п. 95.7.1 ПКУ у новій редакції). При цьому пропозицію про продаж майна розсилатимуть усім товарним біржам, які мають відповідну ліцензію, а не до обраної на конкурсних засадах біржі.

Неможливість виконання податкових обов’язків. Тепер чітко зазначено, що правила щодо захисту від санкцій через неможливість виконання податкових обов’язків поширюється і на звітність та/або документи з трансфертного ціноутворення (ст. 39 ПКУ) та КІК (ст. 39² ПКУ).

Не забуваємо, що для застосування механізму неможливості виконання податкових обов’язків слід подати заяву та підтвердні документи у порядку, визначеному наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225. Детальніше про цей механізм див. у «Податки & бухоблік», 2023, № 51.

Коли зміни набирають чинності? Зміни набирають чинності, щодо:

— перевірок з бюджетного відшкодування ПДВ — з 01.07.2024 (тобто з 1-го числа четвертого місяця, наступного за місяцем, у якому опубліковано Закон № 3603);

— податкової застави — з 16.03.2024;

— неможливості виконання податкових обов’язків — з 03.09.2023 (тобто «заднім числом»).

Здається, що змін багато. Але, насправді, вони досить специфічні і важливі для певних категорій платників. Однак знати про них все одно потрібно.